30 квiтня 2017, неділя

Згадаймо 90-е. Архангельський – про те, чому влада РФ злякалася безневинного флешмобу


Андрій Архангельський: На фотографіях 90-х чоловік часто зафіксовани&
Фото: osvita.mediasapiens.ua

Андрій Архангельський: На фотографіях 90-х чоловік часто зафіксовани&

«Прокляті фотографії нагадують владі про те, що свобода тоді була у всіх, і всі скористалися нею по-різному», - пише журналіст Андрій Архангельський у своїй колонці для Colta.ru

(...) «Безневинний, на перший погляд, флешмоб» — ця фраза продержавних колумністів взята нібито з лексикону радянських газет: саме сумирність, безцільність — головна небезпека для тоталітарного устрою психіки.

(...) В 70-80х знімки привчали жити не для себе — для суспільства, батьків, для звітності, — для інших. Фотографії 90-х, насамперед, — для себе. А за великим рахунком — взагалі ні для кого, ні для чого. Фотографії 90-х, які тепер викладають в мережу, були несвідомої боротьбою проти двох традицій: дружнього чинного фото за столом і дитячо-садистського з ательє. На фотографіях 90-х людину часто зафіксовано у момент найбільшого відхилення від норми. Це було актом символічної помсти за радянське приниження і «не сіпайся».

Вираз обличчя 90-х — не посмішка, а якесь диво: ось на що я здатний, виявляється

Вираз обличчя 90-х — не посмішка, а подив: ось на що я здатний, виявляється, ось він я. По суті, це відкриття себе, відвертість, надія. Ну і свобода. Ця свобода ще як така не усвідомлюється: це просто розгубленість від того, що тепер можна все. Умовно кажучи, точно такі ж фото є і у тих, хто сьогодні працює в адміністрації президента або на федеральних телеканалах. Точно такі ж шоковані особи — перед першою пляшкою зарубіжної горілки або тінню на стіні з першим ірокезом. Але вони, звичайно, не постять ці фоточки. Свобода тут розуміється як омана, помилка молодості, явище тимчасове, формальне, а не змістовне.

(...) Тих, хто пожертвував своєю свободою заради нинішнього «успіху», дратує в цих знімках саме нагадування про те, що свобода і для них колись була інстинктом, самим повітрям, а потім була раціоналізована, придушена та заправлена в штани. З власної, до речі, волі. І коли вони затягують свій романс про «лихі роки», це вони насправді хочуть нам показати, що шлях до багатства та успіху був тільки один — ось такий, як у них: через приниження, через продаж душі. Вони хотіли б приховати існування інших можливостей зростання (і тоді, і зараз), можливість вибору. І ці кляті фотографії нагадують їм про це. Про те, що свобода тоді була у всіх, і всі скористалися нею по-різному.

(...) Якщо б 90-ті зрозуміли правильно, вони стали б життєдайним джерелом майбутнього; незрозумілі, вони так і залишилися загадкою — але в будь-якому разі вони, 90-ті, спливають. Як спливає свобода в Росії.

Залишилися, власне, тільки фоточки.

Повну версію колонки Андрія Архангельського читайте на сайті Colta.ru

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: