3 грудня 2016, субота

Вічний робочий день. Чому ви перевіряєте пошту вночі в ліжку, - британська журналістка

Ханна Джейн Паркінсон: Я відповім на ваш лист уранці, коли почнеться мій робочий день, десь близько дев'ятої

Ханна Джейн Паркінсон: Я відповім на ваш лист уранці, коли почнеться мій робочий день, десь близько дев'ятої

Культура цілодобової роботи і очікування, що співробітник завжди буде на зв'язку, перетворили життя сучасної людини в пекло

Зараз восьма вечора. Ваш робочий день закінчився о п'ятій. Ви ще досі сидите в офісі, та й і ваші колеги сидять там само. Йти ніхто не хоче, хоча вам за це не платять. Коли ви нарешті потрапляєте додому, ви перевіряєте електронну пошту. Ви ж не хочете стати людиною, яка не відповіла на повідомлення, хоча воно й надійшло об 11 вечора. Незважаючи на те що ви зараз кладете дітей спати, базікаєте зі старим другом або дивитеся «Батьківщину». Незважаючи на те, що вам за це не платять», - пише журналістка Ханна Джейн Паркінсон у своїй колонці для The Guardian.

Вона нагадує, що Джон Мейнард Кейнс 1930 року передбачав, що в майбутньому нам доведеться працювати лише 15 годин на тиждень, а насправді все вийшло зовсім інакше, і більшість сучасних людей потерпають від тиску цілодобової роботи.

Зараз восьма вечора. Ваш робочий день закінчився о п'ятій. Ви досі сидите в офісі

«Найгірша частина цієї культури? Електронна пошта. Мене буквально нудить, коли зі мною «зв'язуються», щоб «просто познайомитися», особливо, якщо це повідомлення приходить о дев'ятій вечора в суботу», - зізнається автор. Вона замислюється про те, чи можемо ми перестати постійно бути на зв'язку.

Вона розповідає, що склала ідеальну автоматичну відповідь для тих, хто намагається зв'язатися з нею під час відпустки: «Я – відстань – офіс». Паркінсон ніколи не залишає адрес або додаткових контактів: якщо на зв'язок намагаються вийти колеги, їм ці дані легко роздобути, якщо ж пише хтось не з офісу, то він може погуглити, написати комусь іншому або ж – о жах – усвідомити, що справа не така вже й термінова.

«Звісно, не настільки я дисциплінована, як може здатися. Зізнаюся, часом я лізла на гору, щоб зловити мобільний сигнал; якось я за день випила нереальну кількість латте – мені був потрібен Wi-Fi у кафе, хоча технічно я була у відпустці. А ще я проводила інтерв'ю о третій ночі – годинні пояси», – розповідає Паркінсон.

Але нещодавно вона помітила, що її колеги почали вечорами вмикати автоматизовані відповіді. Це робили ті, хто не був хворий і не був у відпустці. Вони просто йшли додому. Їхній робочий день закінчувався.

«Коли я побачила, як одна зі старших колег вмикає автовідповідач, я сказала їй: «Не знала, що ви кудись їдете». А вона не їхала. Вона просто йшла додому», - пише Ханна Джейн. І додає: ось у чому проявився весь жах звички цілодобової роботи.

Джонатан Крері, професор Колумбійського університету, вважає, що справа в конкуренції – саме тому ми читаємо робочу пошту вночі в ліжку. Гнучкість, яка, як вважалося, звільнить людей, перетворилася на очікування, що, незалежно від офіційних годин роботи, співробітник завжди буде в зоні доступу.

«Що ж робити? – розмірковує Паркінсон. - Заборонити працювати більше визначеної кількості годин, як у Франції? Виїхати назавжди на Бора-Бора і милуватися там блакиттю води?»

«Ось що зроблю особисто я. Я вчиню, як моя начальниця, і вмикатиму автовідповідач щовечора, йдучи додому. Вчасно. І ось яким буде моє автоматизоване повідомлення: «Добривечір. Дякую за ваш лист. Мій робочий день закінчився, і я пішла з офісу. Зараз я купаю сина і збираюся подивитися той новий серіальчик з Беном Вішоу, а ще випити двійко келихів вина (але якщо хтось запитає – келих був один). Може, навіть піцу замовлю. Я відповім на ваш лист уранці, коли почнеться мій робочий день, десь близько дев'ятої. І вам доброго вечора», – підсумовує автор.

Повну версію колонки Ханни Джейн Паркінсон читайте на сайті The Guardian

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: