5 грудня 2016, понеділок

Царські мрії Путіна. Американський експерт пояснив, чого Захід не розуміє про Кремль

коментувати
Царські мрії Путіна. Американський експерт пояснив, чого Захід не розуміє про Кремль
РФ не стати глобальною силою без впливу в Східній Європі і на Близькому Сході. Саме в рамках цієї стратегії потрібно оцінювати її вторгнення в Сирію та Україну

«Хто б не переміг в гонці за місце у Білому Домі, йому або їй доведеться з першого дня займатися вирішенням проблеми Володимира Путіна. Хочеться сподіватися, що новий американський президент отримає урок з минулих помилок: одним з найбільш серйозних зовнішньополітичних провалів Обами було так зване російське «перезавантаження», - пише директор Центру зовнішньополітичних досліджень Дугласа і Сари Еллісон при The Heritage Foundation Люк Коффі в колонці для Daily Signal.

Те, з чим Захід зараз має справу - це не СРСР, а імперська Росія

Він розповідає, що в 2009 році Гілларі Клінтон і її російський колега Сергій Лавров символічно (і з деякою незручністю) натиснули на кнопку, щоб продемонструвати новий початок американо-російських відносин.

«Російськомовна частина напису на кнопці була помилково переведена Держдепартаментом, як «перегрузка» замість «перезагрузка», - каже Коффі, додаючи, що напис виявився в деякому роді пророчим.

Автор розповідає, що США практично нічого не досягли завдяки так званому «перезавантаженню», але неправильна оцінка Путіна була властива не тільки адміністрації Обами - свого часу Джордж Буш також назвав його «прямим і гідним довіри», зазначивши, що «подивився в очі Путіна і побачив його душу».

«Можна тільки здогадуватися, що при цьому думав російський президент. Буш подивився Путіну в очі і побачив його душу. Путін, як колишній офіцер КДБ, швидше за все, подивився Бушу в очі і побачив номер його особової справи», - іронізує Коффі.

Він розповідає, що коментатори часто порівнюють поведінку Путіна з поведінкою СРСР під час Холодної війни. Проте, Коффі вважає такі порівняння багато в чому помилковими.

«Те, з чим Захід зараз має справу - це не СРСР, а імперська Росія. Під керівництвом Путіна російська політика більше нагадує політику, що проводилася за царя, до революції 1917 року», - пояснює він.

«Путін - імперський лідер. Завдяки конституційним хитрощам, він з 1999 року був або прем'єром, або президентом Росії, і буде займати одну з цих позицій до кінця своїх днів», - підкреслює автор.

Він зазначає, що у Путіна набагато більше спільного з російськими царями, ніж з генеральними секретарями КПРС. Автор наводить приклад Петра I, який замахнувся на Арктику (зараз Путін також намагається посилити присутність РФ в регіоні), а також напад російських військ при Катерині II на Ліван (Путін повернувся в регіон).

Але найбільшу схожість, за його словами, з російським царем Миколою I, для періоду правління якого також були характерні економічна стагнація, придушення інакомислячих, війна з ісламськими фундаменталістами на Північному Кавказі, територіальні захоплення на Південному Кавказі і війна в Криму.

«Росія не може стати глобальною силою без впливу в Східній Європі і на Близькому Сході, - підкреслює Коффі. - Тому ми повинні розглядати її вторгнення в Україну і Сирію в глобальному контексті - як елемент добре продуманої стратегії, метою якої є посилення впливу Росії в світі».

«Різниця між Заходом і Росією зараз в тому, що у Росії є стратегія, яку вона готова наслідувати, а Захід сподівається, що проблема розсмокчеться самостійно. Тому США потрібна комплексна стратегія відповіді Росії, - підсумовує автор. - Саме так повинен розглядати проблему наступний президент США і на основі цього розуміння будувати стратегію Америки».

Повну версію колонки Люка Коффі читайте на сайті Daily Signal

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: