22 лютого 2017, середа

Стратегія рекетира. На що розраховує зараз Путін, - політолог

коментувати
Тарас Возняк: Розрахунок Путіна – це розрахунок рекетира – спочатку створюєш проблему, а потім її «вирішуєш»

Тарас Возняк: Розрахунок Путіна – це розрахунок рекетира – спочатку створюєш проблему, а потім її «вирішуєш»

Путін вдається до хитрощів, щоб повернути Росію на орбіту держав, з якими рахуються, знову надати їй статусу наддержави

Ми часто думаємо, що те, що витворяє Путін із світом, з нами, а особливо із Західним світом є чимось абсолютно новим, гіпероригінальним – таким собі know how новітнього російського імперіалізму. Називаємо це гібридною війною, проксівійною і т.д. Але, якщо придивитися, то, як казав Екклезіяст, немає нічого нового під сонцем, - пише політолог Тарас Возняк у колонці для Zaxid.net.

Путін і вийшов з усіх угод, щоб розписати нову світову партію на чистому листку паперу

Впродовж року ми спостерігаємо істеричні спроби Путіна вивести свою маргінальну помираючу країну на орбіту наддержав – в хід іде все – істерика, блеф, залякування, ламання будь-яких правил пристойності, ледь не дрібні пакості – як от натравлювання на Меркель свого пса.

(…) Найбільше страждають, звісно найслабші і ті, хто опинився поміж цих двох сил. А це Грузія, Вірменія, Азербайджан, Україна, Молдова, Естонія, Латвія, Литва. І тут слід згадати і Польщу з підозрілим вбивством ледь не всього польського політичного класу у авіакатастрофі під Смоленськом 2010. Можна не перелічувати безкінечні провокації, анексії та теракти, які Росія почала здійснювати щодо цих країн.

Але інші геополітичні гравці це б дуже легко стерпіли, якби Путін, розійшовшись, не посунув далі. Не отримавши опору від всього цивілізованого світу, він не побоявся залізти у Сирію. Погнати у Євросоюз натовпи сирійських втікачів. А з ними і його ж терористів. А потім теракти у Парижі, Брюсселі. Тут не можемо не згадати терористичної атаки на США 11 вересня 2001 р. – з нею є дуже багато незрозумілого. Немає сумніву, що будуть наступні атаки. Це тільки наївні гадають, що він зупинився, бо у нього немає ресурсів. Є. Для того, щоб так гадити ЄС у нього сили є. І кадри є.

Але у чому полягає його стратегія – невже просто протиставитися всьому світу? Не думаю. Як на мене, то  він повторює кульбіт, який свого часу зробив Сталін.

Всьому світу відомо, що СССР – читай Росія – подолала німецький нацизм у Європі. А за це після знищення нацизму ніхто так і не відважився підняти питання: а чи не причетний той самий СССР – читай Росія – до плекання того ж нацизму?

(…) Головними країнами-ревізіоністами, які були невдоволені результатами першої світової війни і кордонів, які встановила Паризька мирна конференція (Paris Peace Conference) 1919-1920 рр. були Німеччина і СССР, який мріяв про світову революцію.

(…) Підготовлені Паризькою мирною конференцією договори разом з угодами, прийнятими на Вашингтонській конференції 1921-1922 рр., становили основу версальсько-вашингтонської системи – ту саму подобу Гельсінського миру.

Тому і Німеччина, і совєтська Росія почали їх саботувати і ламати. Всім відома історія підготовки німецьких військових у СССР. А «перлиною» (але на цей раз в короні Сталіна) став Пакт Молотова-Ріббентропа (Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt), який зруйнував всю цю версальсько-вашингтонську систему. І пішло-поїхало… Була розв’язана Друга світова війна.

Однак саме тут Сталін, після нападу Третього Райху на СССР, робить небачений кульбіт – він перебігає на другу сторону фронту, стає союзником Великої Британії, США, Франції etc. у їхній боротьбі з нацистською Німеччиною і нацизмом та різного роду фашизмами взагалі.

(…) Одним словом, Совєтська Росія робила все, щоб виплекати проблему для всього світу.

І раптом такий кульбіт – Сталін разом з Рузвельтом та Черчілем ведуть війну з нацизмом і його аспидом – Гітлером. Черчіль та Рузвельт ледь не ридаючи кидаються в розпростерті обійми Дядька Джо – Сталіна. Якийсь маразм. Чи – іншими словами – політичний прагматизм. У результаті Дядько Джо отримує легітимацію як світовий лідер, ба більше світовий лідер-праведник, неначе і не було тієї співпраці з Гітлером, неначе й немає тисяч концтаборів, десятків мільйонів змордованих громадян того ж СССР. Перед світом постає Дядько Джо у білому кітелі, білосніжний і пухнастий. А СССР – читай совєтська Росія – надовго входить у клуб світових держав.

(…) Однак до чого вся ця давня  і всім відома історія, запитаєте, ви? А для того, що, як на мене, то подібний кульбіт сьогодні хоче повторити Путін.

Про ламання світової системи відносин ми вже згадали. Про анексії, окупації та терор теж згадали. Але не згадали того, що Путін, а до Путіна – СССР, свідомо плекають всю цю терористичну клієнтелу – від ФАТХу (Harakat at-Tahrir al-Watani al-Filastini) до так званої ІДІЛ. Бо ж ні для кого вже не є таємницею причетність Росії до плекання цього монстра. Навіть удавана боротьба Путіна з ІДІЛ у Сирії нікого не обманула – це так би мовити – для убогих розумом.

Ну а потім вся ця епопея з невідомо звідки прибуваючими сирійськими втікачами, а разом з ними – і терористами, ігноруванням будь-яких кордонів (так звані втікачі перетинали їх як ніж масло – не те що українці, які мають здати відбитки пальців та сітківку ока), ігноруванням будь-яких законів (новорічні «жарти» прибульців з півдня з німецькими жінками у Кельні). Однак, щоб ще більше насолити тупоголовим європейцям, організовуються спектакулярні теракти у Парижі 2015 р., та Брюсселі 2016 р. Весь у шмарклях президент Франсуа Олланд кидається в розпростерті обійми Дяді Вови – робити антитерористичний союз. Слава Богу, що Барак Обама та Меркель притримали його за полу піджака – а то б фортель Сталіна удався і Путіну. Піїти Путіна ж бо на всі лади закликали всіх цих лідерів Західного світу створити новий антитерористичний чи антифундаменталістський союз. На разі ті не спокусилися. Але не варто підводити риску. Ще раз повторюю – будуть наступні атаки. І найслабша ланка, по якій вдарять, як на мене, це Німеччина. Путіну потрібно нарешті повалити Меркель. Одних «втікачів» виявилося замало – канцлеріна встояла. Поки що. Отож вдарить. Неодмінно вдарить.

Розрахунок Путіна – це розрахунок рекетира – спочатку створюєш проблему, а потім її «вирішуєш».

Спочатку КГБ-ФСБ плекає терористичні групи, нацьковує їх у непрямий спосіб на наївний Захід, а потім пропонує свої «послуги» зі спільної боротьби з тероризмом.

А для чого, запитаєте ви? Щоб Путін у білому сфотографувався з Обамою та Меркель? Не лише. Але і для того, щоб з допомогою цього фортеля Дядька Джо повернути Росію на орбіту держав, з якими рахуються, знову надати їй статусу наддержави. Саме для того Путін і вийшов з усіх угод, щоб розписати нову світову партію на чистому листку паперу і під свій диктат.

І насамкінець: цю саму тактику enfant terrible застосовує ще одна держава-парія Північна Корея. Щоб на неї хоч хтось реагував, вона так само тероризує весь світ.

Повну версію колонки Тараса Возняка читайте на сайті Zaxid.net

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: