3 грудня 2016, субота

Антигітлерівська коаліція Путіна. Чи погодиться Захід на пропозицію Кремля, - російський журналіст

коментувати
Олександр Баунов: Проміжне завдання російської зовнішньої політики можна вважати виконаним
www.svoboda.org

Олександр Баунов: Проміжне завдання російської зовнішньої політики можна вважати виконаним

Путін пропонує створити нову антигітлерівську коаліцію – союз держав з різними цінностями проти очевидного зла – Ісламської держави

«У своїй промові на попередній, 69-й Генасамблеї ООН у вересні 2014 року Барак Обама назвав три головні загрози світу: лихоманка ебола, Росія, ІДІЛ», - пише у своїй колонці на сайті Московського Центру Карнегі російський журналіст, публіцист і головний редактор порталу Carnegie.ru Олександр Баунов.

Цього разу Обама нічого такого не говорив, зазначає автор. Американський президент зауважив, що в Україні Росія зробила гірше насамперед собі, він назвав її партнером у переговорах щодо іранської атомної програми і сказав, що готовий працювати разом, щоб зупинити сирійський конфлікт.

У цьому сенсі проміжне завдання російської зовнішньої політики можна вважати виконаним. Завдання це весь останній рік зводилося до того, щоб змінити порядок: нехай ІДІЛ буде першим, потім, так і бути, Росія, а потім вже ебола. Адже бути нешкідливішим за африканську заразу все-таки прикро. Ще краще нехай Росія взагалі випаде з першої трійки.

«По суті, Путін пропонує створити нову антигітлерівську коаліцію – союз держав з різними цінностями проти очевидного поверх ціннісних бар'єрів зла», - пише Баунов. Він навіть готовий прийти в ній невдячну роль найважчого учасника, нового Сталіна, з яким мирить тільки наявність спільної страшної загрози. Але навіть у цій ролі Захід його поки коливається прийняти.

СРСР був незамінний для перемоги над Гітлером, але Захід поки що не вважає Росію настільки ж незамінною для перемоги над ІДІЛ

Країнам Заходу дуже важко стати братами по зброї з Росією, поки гарантовано не закінчилася війна на сході України. Крім того, Заходу непросто прийняти пропозицію спільної боротьби з Ісламською державою, коли головний російський пропагандист порівнює американського президента Обаму з лідером ІДІЛа аль-Багдаді, трудолюбиво, як філолог-структураліст, вибудовує цілу таблицю регулярних відповідностей. Голова парламенту, четверта особа в державі, називає американців «жалюгідними клоунами», голова сенату говорить про те, що вони розвели середньовіччя і варварство.

СРСР був незамінний для перемоги над Гітлером, але Захід поки що не вважає Росію настільки ж незамінною для перемоги над ІДІЛ, підкреслює автор. Не так просто з ходу довести, що вони помиляються. «Ми тримаємо в голові Другу світову, а вони з тим же правом можуть згадувати афганську», - додає він.

Путін розуміє, що Росія не виглядає тут незамінною, і оголошує таким сирійський уряд, для якого незамінна російська допомога.

Головна проблема антиіділівської коаліції в тому, що учасники беруться до боротьби з різними задніми думками в голові. У кожного до «розбити ІДІЛ» – як у радянському продуктовому наборі – власний доважок "в нагрузку". Ми хочемо розбити ІДІЛ, не змінюючись самим, помиритися з Заходом і врятувати Асада. Туреччина хоче розбити ІДІЛ, Асада і заодно курдів. Сунітські монархії Затоки – розбити ІДІЛ, загнати за Можай шиїтів, а заодно зробити Сирії та Іраку, особливо Сирії, більш релігійними і сунітськими державами – припинити протиприродне правління світських диктаторів і єретиків як невідповідне духовним традиціям арабського народу. Американці хочуть розбити ІДІЛ і повалити Асада, але зовсім не хочуть розбивати курдів та шиїтів, які зараз потрібні для перемоги над ІДІЛом не менше Туреччини та монархій Затоки, і вони не хочуть в Сирії та Іраку релігійної держави. Європейці хочуть розбити ІДІЛ і припинити навалу біженців, при цьому багатьом в Європі вже не важливо, хто забезпечить порядок на місцях – який-небудь новий уряд або світський диктатор старого зразка, зразок тих, кого валили арабською весною: єгиптянина ас-Сісі всі прийняли. Офіційно більшість європейських політиків за заміну Асада на що-небудь демократичне і всенародно обране, але неофіційно багато хто готовий розглянути варіанти.

Захід, арабські монархії і Туреччина ні за що не хочуть зберігати Асада – для них він частина проблеми, а для Росії і шиїтів – і я додав би близькосхідних християн, яких не дуже розглядають як союзників через їх відносну нечисленність – він частина вирішення проблеми.

Тут починається західний погляд, який незрозумілий нам. Західним політикам досить важко продати пропозицію Путіна власній громадській думці, виборця і пресі. Як пояснити, чому ми проти одних ісламістів з іншими ісламістами, серед яких, буває, промайне обвислим тільцем обезголовлена «Аль-Каїда», і коли повалимо Асада, Сирією буде правити хто? Набагато простіше і зрозуміліше продати виборцю захист Європи від Росії, особливо після того, як Росія підтвердила деякі найгірші побоювання на свій рахунок.

Баунов зазначає: Захід не впевнений, що Росія незамінна, але це не означає, що він вважає її марною. Не факт, що, акуратно вирізавши з міжнародних відносин по контуру Росію і її президента, вдасться швидше впоратися з ІДІЛом, а мир в Україні буде міцнішим. Промову Путіна як програму для власних дій він не прийме. Але те, про що вони спробують домовитися на зустрічі, будуть обмірковувати всерйоз.


Більше думок тут

Повну версію колонки Олександра Баунова читайте на Carnegie.ru

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: