16 грудня 2017, субота

Колишній посол США в Росії – про логіку Путіна та провал «Новоросії»

коментувати
Майкл Макфол: Я не згоден з тими, хто каже, що Крим взятий і про це треба забути. Я не забуду ніколи

Майкл Макфол: Я не згоден з тими, хто каже, що Крим взятий і про це треба забути. Я не забуду ніколи

«Великий план Путіна не вийшов, проект "Новоросія" закінчився. Його зупинили. Українці в першу чергу, не ми, але й це успіх», - розповідає колишній посол США в Росії Майкл Макфол в інтерв'ю Радіо Свобода

Мене вважали яструбом вже 20 років тому. Запитайте Путіна, запитайте його хлопців. Я не змінився – ситуація з Росією і положення Росії змінилося.

Медведєв, будучи президентом, хотів перезавантаження – це було не тільки нашою ідеєю, це було його ідеєю теж. Він хотів посунути свою країну ближче до Європи, він хотів політичної лібералізації – м'якої, повільної, але хотів. Я не думаю, що модернізація за Медвєдєва – випадковість, країна стала більш відкритою, ніж раніше.

Але Путін – інша людина, Путін цього не хотів. Він не Сталін, не буду їх порівнювати, але ідея про зовнішню загрозу, яка забезпечить внутрішню стабільність – це його логіка. Путін не вірить, що можливо з нами працювати. Тобто це велика різниця між Медведєвим і Путіним. Він вважає, що ми конкуренти, він розраховує на нульову суму, коли ми говоримо про зовнішню політику.

(...) Чи могли б врятувати Україну від анексії? Що ми могли б робити інакше, щоб цього не було? Потрібно сказати чесно декілька дуже важливих речей. Можливо, якщо б не було мобілізації на вулиці, Майдану, тоді не було б російського вторгнення. Але це робили самі українці, ми цього не робили. Говорити: Мустафа Найєм, ти не можеш робити те, що ти робиш, інакше буде російська інтервенція, – не наша справа.

Весь час люди забувають, що є живі люди в Києві, в Москві, є та ж опозиція в Росії. Якщо б не було "Болотної справи", можливо, наші відносини були б краще, але російська опозиція – не наші маріонетки, ми не можемо це говорити. По-друге, є один варіант дій. Вступ України в НАТО. Ось, мабуть, якби ми зробили це на п'ять років раніше, тоді вторгнення б не було. Але, знову ж таки, це нереально. Більшість країн НАТО цього не хотіло, по-друге, Ющенко цього не хотів, 75 відсотків населення цього не хотіло. А потім Янукович переміг на виборах.

Просто йди, забезпеч Мінську угоду – і ми знімаємо санкції

(...) Що стосується України – це велика трагедія. Я не бачу виходу з цієї трагедії. Але великий план Путіна там не вийшов, проект "Новоросія" закінчився. Його зупинили. Українці – в першу чергу, не ми, але й це успіх. Не повний успіх, тому поки що Крим належить Росії. Що Путін робить в Сирії? Я не бачу ніяких великих можливостей перемогти для Росії. У зовнішній політиці, якщо дивитися об'єктивно, Путін не зробив багато чого, що було б вигідно Росії.

(...) Коли Путін робить щось проти міжнародного права, повинні бути санкції. Потрібно забезпечити дієздатність НАТО, щоб не було ніяких ілюзій, що Москва може воювати з нашими союзниками. Потрібно підтримати Україну, я вважаю, це найголовніше. Демократична ринкова Україна – загроза для системи Путіна, він чудово це розуміє, ось чому він втручається. Нам треба підтримати їх реформи, результат яких поки незрозумілий. Четверте: треба не забувати про права людини, про долю людей, які хочуть побудувати громадянське суспільство в Росії. Такі люди поки є, їм треба хоча б символічно допомагати.

(...) Ми не будемо знімати санкції. Америка, я сподіваюся, що і Європа теж зніме санкції тільки після того, як Путін піде з України.

Просто йди, забезпеч Мінську угоду – і ми знімаємо санкції.

Я багато чого розумію про Путіна, але тут я його поведінки не розумію. Дуже просто: він вже отримав те, що отримав. "Новоросія" не працює, там бандити, там незрозуміло хто при владі. Навіщо йому це потрібно? Йди, Україна забезпечить контроль за кордоном – і з тебе знімуть санкції.

(...) Анексія – це дія, яка, як ми в світі вважали, вже не буває в нашому столітті. Ми розраховували, що після Другої світової війни анексії вже не буде в Європі. Ніякими історіями не можна виправдати анексію іншої землі.

(...) Після того, як Янукович поїхав, я був у Сочі, я це пам'ятаю прекрасно, і я розраховував на більшу реакцію Путіна. Багато моїх колег в адміністрації раділи: все буде добре, зараз буде інший уряд.

Я особисто чекав великий реакції, тому що це Путін. Я не очікував такої реакції, але великиої реакції я очікував.

По-перше, я не згоден з тими, хто каже, що Крим взятий і про це треба забути. Я не забуду ніколи, буду весь час пам'ятати, що це було проти кількох міжнародних договорів, які Росія підписала. Тому повинна бути реакція.

По-друге, я сподіваюся досі, що буде новий час, коли ми зможемо працювати з Росією. Я великий оптиміст, дуже великий оптиміст, коли ми говоримо про Росію. Але це повинна бути Росія демократична, яка буде дотримуватися міжнародних прав.

Іноді люди кажуть: якщо США, ваша країна це робить, чому ми не можемо це робити? Але, по-перше, питання полягає в тому: це добре для нас? Ні, це було погано для нас, коли ми порушували міжнародні закони і правила. Тому, чому ви хочете повторювати наші помилки? По-друге, якщо твій сусід вкрав велосипед – це значить, ти маєш право вкрасти велосипед? Ні, такій логіці я не вірю. Я поки що вірю, що є можливість працювати, але для цього потрібні умови.

Повний текст інтерв'ю Майкла Макфола читайте на сайті Радіо Свобода

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: