17 серпня 2017, четвер

Прохасько: Чи є майбутнє у українського шляху

коментувати
Тарас Прохасько: Фундаментальною умовою доброго функціонування кожного співтовариства є домовленість, договір

Тарас Прохасько: Фундаментальною умовою доброго функціонування кожного співтовариства є домовленість, договір

Суспільство, як і людина, має можливість розвиватися. Український шлях має перспективу. Досить лиш надати ваги словам

За своєю природою люди усіх народів майже однакові. У цьому сенсі нема ні гірших, ні ліпших, ні вдаліших, ні неоковирніших, ні добріших, ні зліших. Єдиною суттєвою відмінністю у цьому сенсі може бути лише темперамент, швидкість реакцій, - розповідає поет і письменник Тарас Прохасько у колонці для Zbruc.

Наш особливий шлях виражається саме у двозначності понять

Натомість доля народів залежить від духовного складника. Від так званої ментальності, яка більше чи менше керує людською натурою. І ця ментальність облаштовує умови, в яких може по-різному проявляти себе натура.

За добрих умов значно легше бути людяним у всіх розуміннях. Значно сприятливіше вибудовувати на своїй натуральній основі ті всі конструкції, які роблять з людини суспільну тварину, які забезпечують співіснування і співпрацю кожного для усіх, а усіх для кожного.

(…) Фундаментальною умовою доброго функціонування кожного співтовариства є домовленість, договір. Умови життя певного суспільства творять дві складові цієї домовленості. По-перше, повнота проговореності. Чим більше потреби, інтереси, бажання, примхи усіх учасників договору є висловлені наперед, чим щиріше вони названі, чим уважніше вислухані, чим після цього чесніше визначені амплітуди компромісу – те, чим згоден поступитися і з чим не погодишся ніколи – тим більше шансів для того, щоби зона конфліктів не була несподіванкою.

По-друге, необхідна віра у владність промовленого-домовленого. Тобто слівність, як казали колись у Галичині. Чиста обов'язковість  дотримання свого параграфу у загальному договорі. Без сподівань на ошуканство, після якого мусить бути сповідь, каяття, покута і всілякі інші приємні речі, що якимось чином ремонтують честь.

Якщо говорити про українське суспільство, то наш особливий шлях виражається саме у двозначності понять, які використовувалися під час домовленостей, і надзвичайно розширеному – аж якомусь дитинному – потрактуванні того додатку до умови, яка іноді називається форс-мажором і звільняє від дотримання зобов'язань.

Тотальний форс-мажор, виплеканий неспроможністю утримувати натуру збруєю проголошених слів, є надійною запорукою того, що ми називаємо волею, свободою. І є також головною первинною умовою, від якої не може відірватися наше суспільне життя. Дискомфорт, який за таких умов здається більш-менш комфортним.

Звичайно, що цей особливий шлях є набагато кращий від іншого ментального шляху, який нам пропонують, як аркан – російського. Але багатьом він здається сроднішим від старого європейського. Власне через це особливе відчуття індивідуальної свободи казаного і чиненого. Тому мусимо кричати, ображати, обдурювати, морозитися, оправдовуватися, вимагати, нарікати, обурюватися, зачаровуватися, розчаровуватися, викривати, насміхатися, плакати і проклинати.  Все не так, як би мало бути, бо все не так сказано, а зроблено ще інакше.

 Бо користуємося не мовою прояснення, а мовою затемнення. Як якийсь Гайдеґґер.

(…) Але є шанс. Суспільство, як і людина, має можливість розвиватися. Український шлях має перспективу. Досить лиш надати ваги словам.

Повну версію колонки Тараса Прохасько читайте на сайті Zbruc

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: