28 червня 2017, середа

Чи можна Ахметову і Бойко довірити Донбас? — Березовець, Прохасько, Мочанов та інші відомі українці поділились точкою зору

коментувати
НВ розпитало співвітчизників, як вони ставляться до ідеї призначити керівниками окупованих районів Донбасу бізнесмена Ріната Ахметова і лідера Опозиційного блоку Юрія Бойка
Олег Рибачук
Голова громадської організації Центр UA Я б слово довірити виключив. В мене немає до них довіри і будь-яких ілюзій теж немає.
А от змусити їх нести відповідальність - це я б підтримав. Тому що це їх каша. Це на їх совісті і на їх руках.
Тому було б цілком справедливо, з точки зору українців, вимагати від цих двох спокутування своєї безмежної вини і повернення боргів Україні. В якій формі це потрібно зробити, щоб це було ефективно, - вже інше питання.
Олександр Ройтбурд, Художник
Думаю, що Ахметову потрібно було брати відповідальність за Донецьк тоді, коли Ігор Коломойський взяв [відповідальність за] Дніпропетровськ.
І замість того, щоб гудіти в гудки, інший олігарх із сусідньої області (наскільки можна вірити неперевіреним чуткам), вивіз до лісу 200 чоловік, причому деякі там, кажуть, і залишилися. А решта втекли, і більше їх ніхто не бачив. Ось тоді потрібно було зробити приблизно це. А зараз Ахметов вже не господар Донбасу.
А хто такий Бойко, я взагалі не знаю. Я в курсі, що у нього є вишки. Це людина, яка принципово знаходиться в тіні.
Тому я думаю, що час таких «договірняків» минув.
Тарас Прохасько, Письменник
Якщо говорити про тактику та про те, що важливо Донбас інтегрувати, то, можливо, кращих кандидатів годі й шукати. Можливо, вони дійсно зможуть виконати необхідну функцію примирення.
Але зі стратегічної точки зору, мені здається, це застарілий метод, який не варто застосовувати. Це використання старих схем і методів, які давно відомі і не призводять ні до чого хорошого.
Тарас Березовець, Політконсультант, президент Фонду національних стратегій
Для мене відповідь - ні.
Довіряти їм контроль над окупованим Донбасом можна було в 2014 році, коли вони могли на щось впливати. Сьогодні ні до чого хорошого це не призведе.
Сергій Фурса, Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital
Питання не в тому, кому можна довірити Донбас, а в тому, на яких умовах.
Якщо з приходом Ахметова з Донбасу пропадуть російські танки і кордон перейде під контроль українських прикордонників, то довірити можна.
А без виконання цих умов довіряти Донбас не можна навіть Бараку Обамі, у якого восени з'явиться багато вільного часу.
Ігор Захаренко, Генеральний директор турфірми Феєрія
Це недопустимо. Не можна довіряти. Я не вірю, що люди, які вели, та, в принципі, і ведуть антиукраїнську політику, зможуть надалі захищати інтереси України.
І я вважаю, що це [можливе призначення] - саме те, що вигідно Москві. А нам потрібно свої інтереси відстоювати.
Олексій Мочанов, Бард
Мені здається, що ні Ахметов, ні Бойко на тій стороні, за лінією дотику, не є моральними авторитетами, за якими б пішов народ. Їх там ніхто не прийме.
Я навіть більше скажу, це гіпервідповідальність. Невже люди думають, що Ахметов прийде і $16 млрд своїх грошей витратить на Донбас? Я сумніваюся. Він бізнесмен.
Найгірше, у що нас зараз втягують, - це спроби обговорювати прізвища. Треба обговорювати принципи, за якими вони будуть стирати кордон [між Україною і тимчасово окупованими територіями] і мирити людей.
Тому чим менш гучне прізвище буде у керівника і чим правильніше буде налагоджений функціонал в адміністрації, а не в однієї людини, тим більше буде користі.
Олена Білозерська, Боєць Української добровольчої армії, блогер
Ахметову і Бойко можна довірити тільки нари в тюремній камері. Якби не ці люди, не було б війни, що забрала тисячі життів. Це рядових колабораціоністів можна після війни амністувати, а ключові гравці повинні відповісти.
Їх призначення означало б у близькій перспективі істотне посилення позицій Опозиційного блоку за рахунок голосів жителів окупованих територій. Де ніяких виборів проводитися не повинно ще років п'ять після закінчення війни. Це як мінімум.
Енріке Менендес, Донецький підприємець, блогер
Якщо дивитися з точки зору відповідальності, то Ахметов несе її вже давно, відправляючи допомогу і зберігаючи робочі місця в зоні війни. Для решти має прийти час.
На рахунок Бойко і Опозиційного блоку мені складно судити. Не знаю, що вони зробили, щоб допомогти.
У всій ситуації виникає більше запитань, ніж відповідей. Як можна з Києва призначити когось в непідконтрольну частину регіону? Хіба для цього не потрібно врегулювати питання з "республіками"? Або ми знову ховаємося за формулою "там нема з ким говорити" і намагаємося перекласти все на Путіна, з яким, втім, теж не вдається домовитися?
Ми в серйозній біді і наївно чекати простої відповіді.
Ахметов людина конструктивна. Вже два роки він говорить одне і те ж, що він за мир і розвиток, а не війну. Для багатьох жителів Донбасу та для мене особисто з ним пов'язані основні надії на відновлення.
Але спочатку повинні кудись зникнути збройні люди з важкою артилерією. Такі рішення приймаються на вищому рівні. Думаю, якби Ахметов міг на це вплинути, він зробив би це раніше, без таких втрат як для всіх в цілому, так і його власного бізнесу.
А якщо призначати Ахметова і Бойко, то куди? У так звані ОРДЛО [окремі райони Донецької і Луганської областей]? А в якості кого? А у підконтрольних частин будуть в цей час окремі губернатори? А може все ж таки об'єднати регіон у велику автономію і справа швидше піде? І війну закінчимо, і економіка оживе.
У мене складається стійке відчуття, що наше суспільство в черговий раз намагається замінити дорослу розмову про серйозні речі якимись дозвільними міркуваннями. І це не робить нам честі.
Можливо, час вже обговорити все грунтовно?
Олександр Сугоняко, Голова Асоціації українських банків
Януковичу і Ко довірили країну. Він отримав її в управління. А діяти він почав не як керівник, а як бомж: розкрадав країну і її куски тягнув до себе у кущі. Ці люди були разом з ним. Робили те саме. Українці повстали проти крадіїв, рятуючи Україну. Вмішався ворог – РФ, розпочав війну, захопив АРК і частину Донбасу за сприяння команди Януковича і теперішньої влади.
Чи усвідомили вони свої провини перед народом і країною, громадянами якої є? Чи пов’язують нерозривно вони своє життя з цілісною і самостійною Україною? Чи розуміють ці люди, як персоніфікатори українських активів, якими володіють, що вони є органічна частина українського народу? Чи вони відчувають себе п’явками на тілі народному? Хтось з них говорить про донбаський народ, хтось ще до якогось іншого себе відносить, а нам спільне українське благо творити. В березні 2014 року я їм більше довіряв і мав надію, що їхня включеність в українське господарство візьме гору над паразитарними рефлексами. І сьогодні та надія ще є, хоча менша. Але у владі їм нема чого робити. Вони довічно дискваліфіковані, як і теперішні керманичі.
А за Донбас [письменників] Василя Стуса і Миколи Руденка ми ще повоюємо. Краще на мирному економічному фронті.
Наталія Соколенко, Журналіст Громадське радіо
Я дуже сподіваюся, що це жарт.
Бойко має постати перед судом за так звані вишки Бойка. Ахметова залучити складніше в силу чисто технічних причин, що не скасовує відповідальності.
Ці люди - втілення корупції, і їм не місце в держорганах нової України. Адже Донбас - це Україна.

Шарж Олексія Примакова

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: