8 грудня 2016, четвер

«Будапешт в Варшаві». Чому Польщу почали лаяти в ЄС і хвалити в Росії

У Польщі протестують проти встановлення урядового контролю над ЗМІ

У Польщі протестують проти встановлення урядового контролю над ЗМІ

Ярослав Качинський і Віктор Орбан вибудовують праворадикальну вісь на сході ЄС

Російське телебачення весь останній тиждень не втомлюється нахвалювати польське керівництво, звеличуючи його за «суверенну і незалежну політику» та «опір європейському диктату». Одночасно з цим у самій Польщі деякі ЗМІ зображують керівників ЄС та Німеччини у вигляді нацистських генералів, які дають поради «фюреру» – Ангелі Меркель.

Голова Європарламенту Мартін Шульц оголосив, що Варшава почала вибудовувати внутрішню політику «за російським зразком», охарактеризувавши мету польської влади як «керовану демократію в стилі Путіна», а їх дії – «небезпечною путинізацією європейської політики». Справа дійшла до того, що голова правлячої фракції в Бундестазі Фолькер Каудер – закликав негайно ввести санкції проти польського уряду за «порушення європейських цінностей».

Відразу після цього посол Німеччини у Варшаві був викликаний на килим у місцевий МЗС, де йому вказали на неприпустимість подібного роду висловлювань з боку німецьких політичних діячів. Берлін пішов було на поступки: міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер заявив, що «довіру і дружбу» між його країною і Польщею треба зберегти. Але тут втрутилася Єврокомісія, де також із зростаючим занепокоєнням стежать за діями Варшави. Єврокомісар Гюнтер Еттінгер назвав дії польського уряду «свавіллям» і пообіцяв вже 13 січня «задіяти правові механізми ЄС, щоб поставити Варшаву під нагляд».


"Нацистская" обложка журнала Впрост сильно обидела немцев
"Нацистська" обкладинка журналу Впрост сильно образила німців


Одночасно з усім цим у самій Польщі не припиняються багатотисячні антиурядові маніфестації, учасники яких закликають до нових виборів. До майдану там справа поки не дійшла, але ліберально налаштована частина суспільства потроху втрачає терпіння, звинувачуючи владу приблизно в тому ж, у чому її звинувачують німці і євробюрократи.

Приводом для скандалу став черговий захід щодо консолідації власної влади, прийнятий правлячою в Польщі партією «Право і справедливість» (ПіС). Взявши під контроль президентський офіс, парламент, уряд, спецслужби і значною мірою Конституційний суд, керівництво країни розвернуло атаку на свободу преси. Першою жертвою стали загальнонаціональні та регіональні державні ЗМІ, у яких досить значна аудиторія. Парламент прийняв закон, який говорить, що відтепер всі ключові призначення і звільнення в цих ЗМІ будуть прерогативою уряду, а не незалежної Спілки мовників.

До речі, точно як у РФ, влада при цьому посилається на «міжнародний досвід» – у Великобританії справа йде саме так, ключові призначення у Бі-Бі-Сі – справа міністерства фінансів. Різниця тільки в тому, що в Лондоні з Середніх віків встановлена жорстка система стримувань і противаг, також потужна політична традиція і абсолютно нейтральна голова держави, які не дають ніякій партії «розгулятися» і «піти у відрив». У Польщі ж цю систему ПіС вже фактично демонтувала, а зараз, за класичним сценарієм, намагається взяти під контроль пресу, щоб обілити свої дії в очах населення. Більше того, місцевий голова держави – президент Анджей Дуда – на думку багатьох оглядачів став маріонеткою свого політичного наставника і фактичного боса – депутата Сейму Ярослава Качиньського.


Ярослав Качиньский вполне доволен изменениями в своей стране
Ярослав Качиньський цілком задоволений змінами у своїй країні


Цікава деталь: Дуда має докторський ступінь у юриспруденції. Його науковий керівник, який допомагав нинішньому президенту писати дисертацію, публічно звинуватив свого учня як мінімум у трьох випадках порушення конституції країни.

Все це в комплексі і викликає невдоволення в ЄС, Німеччини і самої Польщі. Кілька керівників державних ЗМІ вже подали у відставку зі своїх постів, протестуючи проти змін у законодавстві. За останніми опитуваннями, 55 відсотків жителів країни відчувають, що демократія в ній опинилася під загрозою. Однак лідери ПіС зупинятися на досягнутому не збираються.

Мету започаткованих ними перетворень озвучив «сірий кардинал» Польщі Качиньський. Програвши загальні вибори в 2011 році, він заявив, що «рано чи пізно ми побудуємо у Варшаві Будапешт». Сенс висловлювання зрозумілий кожному, хто хоч трохи цікавиться європейською політикою.

Угорські вкрай праві, прийшовши до влади, створили в країні стійкий націоналістичний режим, що спирається на майже повну однодумність в ЗМІ і апелює до консервативних, антиліберальних почуттів співгромадян. В ЄС не втомлюються критикувати Угорщину за встановлення подібних порядків, однак Будапешт дивиться на все це крізь пальці – права партія «Фідес» (приблизний аналог польської ПіС), незважаючи на хули з Брюсселя, править собі без турбот аж з 2010 року без будь-якої серйозної конкуренції. Причому очолює її весь цей час одна людина – Віктор Орбан – великий друг Російської Федерації та Володимира Путіна.


Ранее Орбану были рады только в Москве. Теперь - и в Варшаве
Раніше Орбану були раді тільки в Москві. Тепер - і в Варшаві


Минулого тижня він, до речі, відвідав Варшаву. Буквально всі відзначили ту обставину, що керівник держави, прилетівши до сусідів, не став зустрічатися ні з прем'єр-міністром, ні з президентом, а провів вечір з «простим депутатом» Качинським. Мабуть, ділився з ним досвідом, як побудувати «вертикаль» в країні, де сильна демократична опозиція. Благо, у Орбана в цій сфері дуже багатий досвід. Можна не сумніватися, що посильну допомогу в антиєвропейському, по суті, проекті, двом лідерам зробить і Москва, яка заради такої справи подолає особисту неприязнь до Качиньського.

Союз двох крайніх правих режимів на східному фланзі ЄС не може не турбувати Брюссель. Якщо у них все піде за планом, у перспективі до них може приєднатися і Словаччина, де на тлі міграційної кризи також почалося зростання правих настроїв. Втім, справа навіть не в «правизні». І Орбан, і Качиньський в економічному сенсі дуже навіть ліві, націоналізм і поділ людей на «сорти» – це чисто політична риторика. В економічному сенсі вони – цілком собі соціалісти, чим залучають небагатих і не дуже освічених людей. Націонал-соціалістична модель, при якій діючому керівництву забезпечене багаторічне (якщо не вічне) перебування при владі, може виявитися досить привабливою і для інших урядів регіону.

Саме тому Євросоюзу треба терміново діяти, щоб не допустити подібного розвитку подій. Інакше замість історій посткомуністичного успіху країни Східної Європи можуть запам'ятатися чимось зовсім іншим, менш приємним.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: