28 липня 2017, п'ятниця

Звільнити всіх суддів – все одно що лікувати головний біль гільйотиною – заступник глави Адміністрації президента про те, що зроблять із судами і суддями

коментувати
30% суддів будуть відсіяні за підсумками кваліфікаційної комісії, каже заступник голови АП

30% суддів будуть відсіяні за підсумками кваліфікаційної комісії, каже заступник голови АП

Олексій Філатов розповів, чому не вийде замінити суддів, як патрульну поліцію, і спрогнозував, скільки служителів Феміди позбудуться мантій за підсумками судової реформи

Судова реформа – одна з найбільш очікуваних в країні, а рівень довіри суспільства до судів нижче ніж до будь-якої іншої гілки влади. Через рік після Революції гідності справжніх змін в Україні так і не відбулося, а скандальні судді досі не понесли покарання.

Запустити процес змін повинні зміни в Конституцію, які готує створена президентом конституційна комісія. До роботи комісії експертного співтовариства накопичилося багато претензій, нібито робота органу закрита, на членів чиниться тиск з боку АП, а напрацьований документ не дозволить по-справжньому перезапустити судову систему. Член комісії, заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов в інтерв'ю НВ відповів на всі звинувачення, а також розповів, коли українські громадяни побачать результати судової реформи.

- На якій стадії зміни в Конституцію в частині судової реформи?

- Ми практично завершили процес на рівні робочої групи з питань правосуддя, яка входить до складу конституційної комісії. Розробили текст, проконсультувалися з міжнародними експертами, отримали попередній висновок від Венеціанської комісії, врахували її рекомендації.

Наступний крок – доопрацьований текст виноситься на розгляд пленарного засідання конституційної комісії. Вона його або затвердить, або внесе якісь пропозиції. Готовий текст ми передамо президенту, він, якщо у нього не буде зауважень, внесе документ у Верховну Раду вже як законопроект від свого імені.

- Коли законопроект буде затверджений на рівні комісії?

- Я гадаю, це відбудеться до кінця серпня.

- Реформа судової системи – одна з найбільш довгоочікуваних. Чи дозволять напрацьовані вами зміни вирішити проблему тотальної недовіри суспільства до судів?

- Судова реформа – це питання комплексне. Воно не вирішується внесенням змін в один документ, навіть в такий важливий, як Конституція. Судова система – це будівля, фундамент якого - Конституція. Проблеми не тільки з фундаментом. У нас тріщини в стінах, проблеми з вікнами,  дахом, комунікаціями. На жаль, майже нічого не працює так, як має працювати.

Змінами до Конституції ми вирішуємо фундаментальні проблеми. Але залишається ще маса питань, які треба вирішити.

Щоб максимально ефективно використовувати час, ми займаємося не тільки конституційними питаннями, але й змінами на рівні профільного законодавства. Як ви знаєте, в лютому був прийнятий закон "Про забезпечення права на справедливий суд", де передбачено вирішення багатьох із тих проблем, які можна було вирішити, не торкаючись Конституції.

- Які саме проблеми вирішить зміна Конституції?

- Усунення політичного впливу на суддівський корпус, підвищення професійних вимог до суддів, спрощення процедури притягнення судді до відповідальності. Це три ключові речі. Є ще багато важливих моментів, але якщо ми говоримо про основні, то це саме вони.

- Деякі експерти не згодні з тим, що в запропонованій редакції Конституція захистить суддів від політичного впливу. Так, Верховну Раду виключають із процесу призначення та звільнення суддів. Але ця функція залишається у президента. Він отримує монопольне право на призначення суддів, і може ним зловживати.

- Зловживати можна будь-якою нормою. І будь-який суб'єкт може це зробити. Завдання – виписати конституційні норми так, щоб можливість зловживати була мінімізована. Вважаю, що в проекті це вдалося. По-перше, вже передбачено прийнятим законом, що суддя призначається і переводиться на іншу посаду виключно на підставі конкурсу. Ми цю норму піднімаємо на конституційний рівень, щоб іншим законом її не можна було змінити.

По-друге, за проектом, рішення про призначення судді приймає Вища рада правосуддя [створюється замість нинішнього ВРЮ], у складі якої буде більшість суддів, обраних суддями. Подання Ради на призначення судді подається президенту. Президент не може відмовити або повернути подання. Він може лише призначити. Тобто по суті він своїм указом лише офіціалізує вже прийняте рішення Вищої ради правосуддя, даючи їй вищу легітимність, як орган державної влади, що обраний на всенародному голосуванні і сам володіючий найвищою легітимністю.

Така практика існує у величезній кількості європейських країн. Наприклад, у Франції, Бельгії, Польщі, Чехії, Словаччині, Італії суддів призначає саме глава держави. І це нікого не бентежить.

- Ви також сказали, що одне з ключових змін – спрощення притягнення до відповідальності судді. Про що йдеться? Що саме зміниться?

- По-перше, суддя позбавляється необмеженого імунітету, яким він користується за нинішньої Конституції. Тобто, якщо зараз суддя, в принципі, не може бути притягнутий до відповідальності, поки Верховна Рада не дасть на це згоди, то новий проект сповідує принципово іншу філософію. Імунітет судді стає виключно функціональним. Це означає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності тільки за судове рішення, крім випадків вчинення злочину - коли він виніс, наприклад, завідомо неправосудне рішення. Іншим виключенням є дисциплінарні проступки.

По-друге, це вилучення у парламенту функції надання згоди на застосування до судді запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Ця функція перейде до Вищої ради правосуддя.

Верховна Рада – це політичний орган. Вона не повинна мати можливості впливати на діяльність судді. Нехай цим займається спеціальний орган зі сфери правосуддя.

- Деякі експерти, які беруть участь у конституційному процесі, скаржаться, що в Адміністрації президента не хочуть справжніх змін, а робота комісії дуже закрита. Навіть гірше, ніж це було в конституційній асамблеї часів Віктора Януковича.

- Робота конституційної комісії – це інтерактивний процес. Залучено велику кількість експертів, носіїв різних думок. Намагаємося знаходити консенсус. Бувають ситуації, коли пропозиції членів комісії не отримують підтримки колег, та більшість із них ставляться до цього з розумінням. На жаль, є окремі члени робочої групи, які сприймають заперечення колег проти їх аргументів як щось образливе, і їм перестає подобатися робота комісії в цілому. З'являються заяви, що комісія якось не так працює.

Кожне засідання робочої групи проходило відкрито, кожне питання детально обговорювалося і ставилося на голосування. Більш відкритою роботу ми не змогли б зробити. Так, все проходило в Адміністрації президента. У нас є приміщення, і багатьом зручніше зустрічатися тут. Щоб зустрічатися в іншому місці, потрібно щось орендувати, просити в кого-небудь приміщення, або витрачати кошти.

Запитайте журналістів, експертів, спостерігачів та консультантів, які хотіли бути присутніми на засіданні. Відмовили хоч комусь із них? Усі без винятку заявки бажаючих бути присутніми на засіданні робочої групи були задоволені. З приводу впливу Адміністрації президента - подивіться на склад конституційної комісії і на склад робочої групи. Скільки там представників Адміністрації президента? Тільки один. Спробуйте самотужки продиктувати свою думку тридцяти вченим, адвокатам і депутатам.

Хотілося б, щоб ми працювали значно швидше, але ми всім даємо можливість висловитися, і виділяємо максимальний час для обговорення всіх нюансів. На жаль, це відбувається повільніше, ніж хотілося б. За це я можу робочій групі і собі пред'явити претензію, але за закритість - точно ні.

- Від членів робочої групи звучала пропозиція в перехідних положеннях змін до Конституції передбачити процедуру оновлення суддівського корпусу, наприклад, через масове звільнення або переатестацію. Чому відмовилися від цієї ідеї?

- Якщо говорити про масове звільнення суддів, то ця пропозиція висувалася на засіданні Робочої групи, і питання ставилося на голосування. "За" проголосували двоє, близько 20 - "проти". Юристи, які займаються практикою або наукою, і політики дуже часто розмовляють трохи різними мовами. Звичайно, політиків треба слухати, хоча б тому, що приймати зміни до Конституції буде Верховна Рада. Але юристи знають, як працює судова система і з теоретичної, і з практичної сторони.

Уявімо, що завтра ми звільнимо всіх суддів. Як здійснюється правосуддя в країні? Куди повинні привести завтра затриманого злочинця? Куди громадянин повинен звернутися за захистом своїх прав?

Неможливо заперечувати суттєві проблеми з якістю українського правосуддя, пов'язані з особистістю судді. Ми не знімаємо ніякої провини з тієї частини суддівського корпусу, яка чудово себе почуває в існуючих корупційних відносинах. Така частина є і, на жаль, вона досить велика. Цю частину потрібно ампутувати, але тут все-таки повинна мати місце кваліфікована «хірургія», щоб сам «пацієнт» залишився живий. Коли ми кажемо: «Давайте звільнимо всіх», це все одно, що лікувати головний біль гільйотиною. Безумовно, головний біль після цього зникає, але питання, що буде далі, і як цього «пацієнта» потім повернути до нормального життя, залишається.

- Пропозиція, яка висувалася, передбачала, що судді протягом певного періоду продовжуватимуть виконувати обов'язки, а також матимуть право претендувати на призначення суддею повторно, якщо пройдуть певну переатестацію.

- Є шлях більшовицький: ми дощенту все зруйнуємо, всіх суддів звільнимо і далі, може бути, у нас щось само побудується. Але стільки нових суддів ми швидко не наберемо. А замість того, щоб махати шашкою і всіх звільняти за заповітами Ілліча, є цивілізований механізм очищення суддівського корпусу.

Європейська конвенція з прав людини говорить про те, що відповідальність повинна бути індивідуалізована. Якщо ви звільняєте людину, то повинні визначити індивідуальні підстави, яким відповідатиме така міра відповідальності.

Давайте поставимо себе на місце судді, якого відразу звільнили, але попросили ще попрацювати. Яка мотивація працювати буде в чесного судді? Він чесно працював, нічого не нажив, живе на не дуже велику зарплату, їздить на роботу громадським транспортом. Йому говорятьь, що він звільнений, і комісія ще подивиться, чи призначати його знову. Я б на місці такого судді написав би заяву про відставку. Нечесний суддя, негідник, корупціонер, хабарник, весь цей рік буде максимально набивати собі кишені, тому що він зрозуміє, що через рік ця «лавочка» закривається.

У Сербії було подібне, коли звільнили всіх суддів. Усі ці судді через Європейський суд із прав людини відновилися в посадах. Такого ефекту ми хочемо? Ні. Ми хочемо, щоб очищення суддівського корпусу було проведено досить радикально, але, в той же час, згідно з українською Конституцією і з міжнародними зобов'язаннями України.

Коли ми використовуємо неправові методи, це закладає серйозну міну під досягнутий результат. І ми замість того, щоб вирішити цю проблему, просто її відкладаємо і створюємо собі не менш серйозну проблему на майбутнє. При цьому, підкреслюю, радикальне оновлення суддівського корпусу необхідно, але адекватними методами.

- Уже був прийнятий закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який передбачає кваліфікаційне оцінювання суддів. Але він досі не дав ефекту.

- З моменту вступу в силу закону «Про забезпечення права на справедливий суд» пройшло  менше півроку. За цей час за новими правилами та абсолютно прозору процедуру сформований новий склад Вищої ради юстиції (ВРЮ) і доформований склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). ВККС у межах встановлених законом строків розробила кілька процедур, у тому числі і положення про оцінювання суддів.

Кожен суддя повинен буде пройти процедуру оцінювання, де в режимі індивідуальної, а не колективної відповідальності ВККС подивиться на кожного суддю та відповість на запитання, чи гідний він вершити правосуддя. Процес надзвичайно простий. І суддівський корпус не дуже радий тому, що кожному з них через цю процедуру потрібно пройти.

Тому ми стаємо свідками таких ексцесів, як позиція Ради суддів, яка відмовилася погодити положення ВККС про порядок проведення оцінювання суддів, як це передбачено законом. Сподіваюся, ВККС переконати суддів у тому, що це оцінювання необхідне. В противному разі не буде іншого виходу, крім як вносити зміни до закону в частині необхідності узгодження цієї процедури Радою суддів.

Повірте, судді Верховного суду з 30-річним досвідом не дуже хочуть проходити оцінювання. Поставте себе на їх місце. Це не дуже комфортно. Але це треба зробити. Якщо цього не зробити, довіра не з'явиться. Судді адекватні це розуміють, і таких багато в судовій системі.

- Коли, за вашими прогнозами, реально запрацює процедура переатестації?

- Мої прогнози тут не потрібні. За законом, не пізніше ніж у вересні ВККС повинна почати процедуру оцінювання суддів Верховного та вищих спеціалізованих судів. Це означає, що в серпні повинно бути прийнято положення, за яким пройде це оцінювання. Положення прийнято, але процес гальмує нинішня позиція Ради суддів. Оцінювання суддів Верховного та вищих спеціалізованих судів пройде досить швидко. Оцінювання суддів апеляційних та місцевих судів вимагатиме більше часу.

Якщо у Верховному суді України та вищих спеціалізованих судах у нас трохи більше 300 суддів, в апеляційних судах їх вже близько 2,5 тис., а всього в країні трохи менше 9 тис. суддів. Оцінити всіх буде непросто – так, це складний і тривалий процес. Але, якщо всі вони будуть звільнені, процес набору займе точно не менше часу. І, головне, - набирати доведеться з того ж складу. На жаль, судді – це не патрульні поліцейські, підготувати суддю з нуля за три місяці не вийде.

- Який відсоток неякісних суддів відсіється?

- Немає завдання позбутися від якоїсь конкретної кількості суддів. За відчуттями, відсіється не менше 30%.

- Багато експертів сходяться в тому, що змін не хочуть самі судді, від них найбільший опір. Ви бачите готовність суддівського корпусу змінитися?

- Суддівський корпус – адже це не моноліт, це люди. Навіть у складній українській судовій системі є судді, які десятиліттями чесно роблять свою роботу, а є судді, які сидять в кабінеті навпроти у тому ж суді, які дозволяють собі їздити на роботу на автомобілях вартістю їх зарплати за кілька десятків років, і це їх не бентежить. Вони забезпечені, у них хороша робота, у них все життя влаштовано, і вони готові присягнути кому завгодно, тільки щоб їх не чіпали. Звичайно, ця група суддів противитиметься змінам, вона лобіюватиме різні ініціативи, які максимально гальмуватимуть будь-які кроки, які ведуть до істотної зміни ситуації.

Чесним суддям дуже дискомфортно від існуючого суспільного відношення. Звичайно, вони хотіли б його змінювати, тому готові пройти через будь-які процедури, щоб робити свою роботу і користуватися повагою в суспільстві, а не презирством.

 

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: