7 грудня 2016, середа

Зроблено розумно. Число успішних стартапів в Тель-Авіві росте зі швидкістю 20% в рік

Зроблено розумно. Число успішних стартапів в Тель-Авіві росте зі швидкістю 20% в рік
Екологічна мізерність і природна підприємливість змушують ізраїльтян робити гроші з повітря

Наш мікроавтобус мчить ідеальною трасою нижньої Галілеї. Праворуч за маршрутом — кам'яна стіна Самарійських гір. Ліворуч — така само мертва долина Ізреель. Від цього виду за вікном рука тягнеться до пляшки. В Ізраїлі краще подорожувати без їжі, ніж без води.

До того ж попереду по курсу лежить спекотна пустеля Негев. Її площа — 12 тис. кв. км. Це 60% території крихітної держави на Близькому Сході. Тож свіжому винаходу колишнього київського вченого, а нині ізраїльського кулібіна — пенсіонера Аркадія Левіна — просто немає ціни.

Він винайшов апарат, який видобуває воду з повітря. З допомогою вітрогенератора крізь 12‑метрову трубу Левін заганяє гарячі потоки під землю. Через перепад температур збираються краплі конденсату, які насосом піднімаються нагору. Добова продуктивність — до 500 л. Так би мовити, хочеш пити — умій крутитися.

І ось питання, чому за такої природної мізерності Біблія називає Землю обітовану місцем, де "тече молоко і мед"? "Головне багатство Ізраїлю розташоване між двох вух",— іронізує Юрій Озиранський, керівник відділу Центру міжнародного співробітництва в галузі розвитку сільського господарства (Тель-Авів).

Між двох вух у євреїв розташоване те саме, що й у всіх інших людей,— мізки. За відсутністю інших ресурсів на них тут і роблять гешефт. Останнім часом число успішних стартапів в Тель-Авіві зростає приблизно зі швидкістю 20% на рік.

За дослідженнями компанії Deloitte, 2015 року Ізраїль посів друге місце у світі (після США) за обсягами венчурних інвестицій — $4,4 млрд. Пніна бен Амі, старший маркетинг-менеджер венчурної компанії JVP labs, додає одне дуже важливе уточнення: “Тільки 10% з цього капіталу — це місцеві інвестиції. Решта — гроші, зібрані зі світу".

 

Ворушать мізками

За скляними дверима єрусалимського офісу JVP вирує робота кількох бізнес-команд – початківців. На дверях виведено: Start-Up National Center. У 1948 році, коли Ізраїль проголосив незалежність, в цій само кімнаті друкували перші шекелі молодої держави. Тож, як іронічно зазначила Пніна, робити гроші — це перший стартап її офісу. Сьогодні тут відбувається практично те саме — тут роблять гроші. З чого? Як і зазвичай — з повітря.

Ось свіжий приклад. Два армійських товариші Ліран Тацман і Шломі Ботнару, звільнившись зі збройних сил, де опікувалися питаннями безпеки, вирішили створити свою компанію. Обидва подумали ось про що: ще до того як в організмі людини якийсь вірус починає діяти, медики виробляють протиотруту для боротьби з ним. Отже, і проти кіберзлочинців, які сіють шкідливі програми, що вдираються до комп'ютерних мереж, слід працювати на випередження. Ліран і Шломі розробили систему, яка, використовуючи відомі віруси, прогнозує їхній розвиток і таким чином захищає сервери ще до початку кібератаки. В листопаді 2013‑го JVP, а трохи пізніше німецький Venture Capital Unit of Siemens інвестували в дослідну роботу молодої компанії CyActive $1 млн.

У березні 2015‑го міжнародна платіжна система PayPal викупила весь проект за $60 млн. Тепер американці будують у пустелі Негев, в місті Беер-Шева, дослідницький центр, куди переїхали 100 співробітників CyActive.

За останні чотири роки офіс JVP заробив $1,3 млрд на продажу подібних стартапів. Чимало з них успішно торгуються на міжнародних фондових біржах. “Більшість ізраїльських компаній ви можете побачити в списку NASDAQ [біржа в США, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній],— хвалиться Німрод Козловські, партнер JVP.— Після США Ізраїль номер два за кількістю компаній, присутніх тут".

У підсумку 2015 року в Ізраїлі з'явилося близько 1,4 тис. стартап-компаній. За ними уважно стежать понад 300 високотехнологічних транснаціональних гігантів, які розмістили свої офіси в Ізраїлі.

Загальна сума угод M&A (злиття і поглинання) серед ізраїльських стартапів в 2015‑му досягла $7,2 млрд. Це означає, що за останній рік цей ринок виріс на 44%, що є безпрецедентним показником. Один тільки Microsoft минулого року поглинув п'ять місцевих стартапів. "Єрусалим стає центром стартапів Ізраїлю",— мрійливо резюмує Козловські.

Добре, що цих слів не чула Міра Маркус, фахівець із зовнішніх зв'язків з тель-авівського офісу TelAvivGlobal. От був би скандал. Вона переконана, що не Єрусалим, а Тель-Авів — єврейський центр стартапів. І Маркус у цій переконаності не самотня.

2015 року в рейтингу технологічних центрів за кращими умовами для запуску стартапу, який публікує аналітична компанія Compass, Тель-Авів замкнув першу п'ятірку планети. Попереду з невеликим відривом — тільки американські Кремнієва долина, Нью-Йорк, Лос-Анджелес і Бостон. Позаду Лондон, Чикаго, Берлін, Сінгапур і решта міст світу.

За площею Тель-Авів удвічі менший, ніж Конотоп, а за населенням удвічі менший, ніж Львів. “Тож тут всі один одного знають,— іронізує Маркус.— І ось у такому маленькому місті працює 1.000 стартапів. Це означає, що на кожен квадратний кілометр — 90 стартапів".


КУШАТЬ ПРОДАНО: Дайя Толкатцир рассказывает о стартапе своих коллег, суть которого — создание самой большой в мире сети национальных кухонь
ЇСТИ ПРОДАНО: Дайя Толкатцір розповідає про стартап своїх колег, суть якого — створення найбільшої в світі мережі національних кухонь


   

Столичні штучки

У бібліотеці біля вікна офісного центру Шалом Меїр стоїть симпатична ізраїльтянка. Вона готується до презентації найсмачнішого стартапу Ізраїлю — EatWith. Її звуть Дайя Толкатцір.

— Я прийшла поговорити про їжу,— починає свою презентацію ком'юніті-менеджер проекту.— Скажу про себе: коли я збираюся до Лондона, Парижа або деінде, перше, що я роблю після замовлення квитка,— шукаю місце, де їстиму. Якщо поїду вперше до Києва, я навіть не думатиму про те, щоб шукати ресторан. У мене немає п'яти годин, щоб шукати місцевий заклад, тому я сяду там, куди мене покличуть. Що я там їстиму? Місцеву їжу, якийсь особливий суп, наприклад борщ, а також свинину, салати.

Після цієї замальовки Дайя приступила до розповіді про інноваційне рішення в пошуку гарної кухні для мандрівника. Вона повідала, як 2011 року ізраїльський бізнесмен Гай Міхлін вирушив із сім'єю відпочивати на Крит. На п'ятий день подорожі він сказав дружині: "Я більше не можу їсти сувлакі [грецьке блюдо]". Міхлін зупинив на вулиці жінку і запитав її, де їдять місцеві? Та відповіла, що місцеві їдять вдома. Відмінна ідея, подумав Міхлін. Він дістав у друзів адресу знайомої родини та напросився в гості, в невелику квартиру в передмісті Іракліона.

Вони обідали, обговорювали фінансову кризу, місцеві події, політику, музику, спорт. Найважливіше, що виніс ізраїльський гість з цієї історії: головне — це люди. Тільки через них можна отримати унікальний досвід занурення в чужу культуру. Після повернення з подорожі Міхлін запропонував своєму бізнес-партнерові створити портал, на якому турист може замовити собі обід у когось із місцевих.

2012‑го венчурний фонд Genesis Partners інвестував у стартап $8 млн. Тепер він працює так: ви замовляєте в Барселоні, Нью-Йорку, Тель-Авіві, Дніпропетровську або в будь-якому з 160 міст в 30 країнах вечерю, знайомитеся з господарями. Середній чек становить $40 на людину. Господарі накривають стіл, приймають вас, можуть залишити на нічліг. А EatWith отримує комісію 13%.

 

Прибуток збитків

У 2010 році ізраїльтянин Гон бен Давид придбав квитки до Ісландії та забронював номер у тамтешньому готелі. І ось у цьому північному краї несподівано прокинувся вулкан з невимовною назвою Ейяфьядлайєкудль. Місцеві аеропорти миттєво зачинилися. Номер в готелі вже був оплачений, і повернути гроші за умовами броні було неможливо. Гон бен Давид втрачав всі гроші. І тоді його осяяла думка, що він такий не один. Мільйони туристів щорічно скасовують свої поїздки.

А значить, потрібно придумати систему, щоб люди могли перепродати свій номер. Це ж так очевидно, подумав Гон бен Давид і спільно зі своїм товаришем почав аналізувати проблему. Отже, річний оборот американського готельного ринку — $155 млрд. Трохи більше 6% від цього обсягу пропадають, бо гості з різних причин не змогли прибути. Це приблизно $9,7 млрд. Дві третини від цієї суми, за умовами броні, клієнт повернути не може. Тобто тільки на ринку США $ 6,2 млрд йдуть на вітер. Гон бен Давид і його товариш Бен Фрумін приготували стартап. Назвали його Roomer. Його суть — перепродаж броні. Венчурним капіталістам проект здався розумним, і вони, як розповідає Ісаак Мізрахі, директор з туризму муніципалітету Тель-Авіва, інвестували у хлопців $6 млн. "Єврейський розум вигадує, як заробити",— відзначає Мізрахі. Він вже встиг випробувати принадність сервісу Roomer. Нещодавно у Мізрахі зірвалася поїздка в США. Готельна бронь коштувала йому $250. Через Roomer Мізрахі виставив свій номер через 75% за номіналом і повернув собі $200. Комісія Roomer в таких ситуаціях — 6-15%.

“Ми знаємо історії, коли люди змушені були скасувати свою відпустку у Швейцарії,— розповідає співробітник офісу Roomer Олександр Мілейковський.— Їхні втрати доходили до $10 тис. Неприємно".

Таких стартапів в Ізраїлі тисячі. Вони формують новий суспільний прошарок — націю підприємців, що спеціалізуються на інноваціях. І ось результат. 2015‑го ізраїльтяни встановили національний рекорд — експорт високих технологій цієї країни, що розміром менша, ніж Вінницька область, перевищив позначку в $37,5 млрд. Це 41% усього ізраїльського експорту, більше ніж весь аграрний, машинобудівний та металургійний експорт України разом. Зрештою, це просто гроші з повітря, здобуті за допомогою національного багатства Ізраїлю, яке розміщується між двох вух.

Пніна, менеджер з JVP labs, називає мінімум три складові успіху місцевих стартапів. Перше — вони не бояться помилятися. Колишні невдачі новачка розглядаються як позитивний досвід негативного досвіду. Що в перекладі з української на іврит і назад означає: ваші проекти вже прогоряли 10 разів? Чудово! Ви нам і потрібні.

Друге — вплив армії. Це велика соціальна мережа, в якій зійшлися і перезнайомилися всі верстви суспільства. На армійських зв'язках побудована значна частина стартапів. Крім того, в ізраїльській армії найменше в світі співвідношення полковників із лейтенантами та сержантами. За бойових умов питому частину оперативних рішень приймають низи. Для юнаків та дівчат це ні з чим не порівнянний досвід відповідальності за результат. “Ну й ізраїльська зухвалість,— підсумовує Пніна.— Вони не соромляться постукати в двері дуже багатих людей. Якщо стартапер вважає, що ця людина йому потрібна, він до неї йде".


ТРАДИЦИИ: За спиной Пнины бен Ами — комната, где в 1948 году печатались первые шекели молодого государства Израиль. Теперь здесь тоже делают деньги, но уже непечатным способом
ТРАДИЦІЇ: За спиною Пніни бен Амі — кімната, де в 1948 році друкувалися перші шекелі молодої держави Ізраїль. Тепер тут теж роблять гроші, але вже недрукованим способом


   

 

 Матеріал опублікований в НВ №17 від 13 травня 2016

а скляними дверима єрусалимського офісу JVP вирує робота кількох бізнес-команд – початківців. На дверях виведено: Start-Up National Center. У 1948 році, коли Ізраїль проголосив незалежність, в цій само кімнаті друкували перші шекелі молодої держави. Тож, як іронічно зазначила Пніна, робити гроші — це перший стартап її офісу. Сьогодні тут відбувається практично те саме — тут роблять гроші. З чого? Як і зазвичай — з повітря.

Ось свіжий приклад. Два армійських товариші Ліран Тацман і Шломі Ботнару, звільнившись зі збройних сил, де опікувалися питаннями безпеки, вирішили створити свою компанію. Обидва подумали ось про що: ще до того як в організмі людини якийсь вірус починає діяти, медики виробляють протиотруту для боротьби з ним. Отже, і проти кіберзлочинців, які сіють шкідливі програми, що вдираються до комп'ютерних мереж, слід працювати на випередження. Ліран і Шломі розробили систему, яка, використовуючи відомі віруси, прогнозує їхній розвиток і таким чином захищає сервери ще до початку кібератаки. В листопаді 2013‑го JVP, а трохи пізніше німецький Venture Capital Unit of Siemens інвестували в дослідну роботу молодої компанії CyActive $1 млн.

У березні 2015‑го міжнародна платіжна система PayPal викупила весь проект за $60 млн. Тепер американці будують у пустелі Негев, в місті Беер-Шева, дослідницький центр, куди переїхали 100 співробітників CyActive.

За останні чотири роки офіс JVP заробив $1,3 млрд на продажу подібних стартапів. Чимало з них успішно торгуються на міжнародних фондових біржах. “Більшість ізраїльських компаній ви можете побачити в списку NASDAQ [біржа в США, що спеціалізується на акціях високотехнологічних компаній],— хвалиться Німрод Козловські, партнер JVP.— Після США Ізраїль номер два за кількістю компаній, присутніх тут".

У підсумку 2015 року в Ізраїлі з'явилося близько 1,4 тис. стартап-компаній. За ними уважно стежать понад 300 високотехнологічних транснаціональних гігантів, які розмістили свої офіси в Ізраїлі.

Загальна сума угод M&A (злиття і поглинання) серед ізраїльських стартапів в 2015‑му досягла $7,2 млрд. Це означає, що за останній рік цей ринок виріс на 44%, що є безпрецедентним показником. Один тільки Microsoft минулого року поглинув п'ять місцевих стартапів. "Єрусалим стає центром стартапів Ізраїлю",— мрійливо резюмує Козловські.

Добре, що цих слів не чула Міра Маркус, фахівець із зовнішніх зв'язків з тель-авівського офісу TelAvivGlobal. От був би скандал. Вона переконана, що не Єрусалим, а Тель-Авів — єврейський центр стартапів. І Маркус у цій переконаності не самотня.

2015 року в рейтингу технологічних центрів за кращими умовами для запуску стартапу, який публікує аналітична компанія Compass, Тель-Авів замкнув першу п'ятірку планети. Попереду з невеликим відривом — тільки американські Кремнієва долина, Нью-Йорк, Лос-Анджелес і Бостон. Позаду Лондон, Чикаго, Берлін, Сінгапур і решта міст світу.

За площею Тель-Авів удвічі менший, ніж Конотоп, а за населенням удвічі менший, ніж Львів. “Тож тут всі один одного знають,— іронізує Маркус.— І ось у такому маленькому місті працює 1.000 стартапів. Це означає, що на кожен квадратний кілометр — 90 стартапів".


КУШАТЬ ПРОДАНО: Дайя Толкатцир рассказывает о стартапе своих коллег, суть которого — создание самой большой в мире сети национальных кухонь
ЇСТИ ПРОДАНО: Дайя Толкатцір розповідає про стартап своїх колег, суть якого — створення найбільшої в світі мережі національних кухонь

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: