8 грудня 2016, четвер

За виведення активів з банків їхнім власникам доведеться платити - заступник голови Фонду гарантування вкладів

коментувати
За виведення активів з банків їхнім власникам доведеться платити - заступник голови Фонду гарантування вкладів
Кому з колишніх банкірів загрожують неприємності наступного року та чи зможе держава у разі чого повернути гроші вкладникам дрібних банків, розповів Андрій Оленчик

2014-2015 рр. Фонду гарантування вкладів було передано 66 комерційних банки. Серед них один системно важливий – це Дельта. І кілька досить великих: Фінанси і Кредит, Брокбізнесбанк, Форум. Для порівняння: за попередні 11 років Фонд вивів із ринку лише 32 банки.

На цьому розчищення банків не закінчено. На 2016 рік Національний банк анонсував закриття низки дрібних і середніх банків, що додасть ФГВФО роботи.

Ще більше завдань у Фонду з'явиться у зв'язку з його програмою щодо повернення з-за кордону грошей, виведених колишніми власниками проблемних банків. Про те, кому з колишніх власників фінансових установ загрожують неприємності з їхніми активами наступного року та чи зможе держава в разі чого повернути гроші вкладникам дрібних банків, НВ розповів заступник голови Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.

– Навіщо в принципі НБУ почав розчищення банків? Ми втратили чималу кількість банків, через що постраждали вкладники та можливості залучати кредити значно звузилися...

– Усе, що відбувалося в нашій країні останніми роками, починаючи з Майдану, – все це заради того, щоб ми отримали нормальну країну. Нормальна країна неможлива без нормальної економіки, нормальна економіка неможлива без нормальної банківської системи. А отримати нормальну банківську систему, не очистивши її на цьому етапі від баласту і сміття, було неможливо. Можна говорити про окремі помилки, в яких конкретних випадках треба було діяти інакше. Але це вже питання професійної дискусії. Реально ж іншого шляху, крім того, яким пішла команда НБУ, проявивши політичну волю до змін, просто не було.

– Нещодавно Нацбанк заявив, що збирається зачищати дрібні та середні банки. У вас додасться роботи, з'являться додаткові банки, які будуть виведені з ринку, і доведеться повертати гроші їхнім вкладникам. Наскільки ви готові до цього?

– Я впевнений, що діяльність частини середніх і дрібних банків, які зараз віднесені до груп ризику, буде вирівняна. Гадаю, Нацбанк і акціонери з цим завданням впораються. Щодо частини банків, які все ж таки будуть передані нам, то великої проблеми з поверненням грошей їхнім вкладникам не буде. Є прогнози щодо того, скільки це може бути, але в порівнянні з тим, що ми виплатили у 2014-2015 роках, це суми порівняно незначні.

Що ж до великих банків, які мали серйозні фінансові ризики для банківської системі в цілому, за великим рахунком історія їхньої діяльності на ринку закінчена. Ті, кого це потенційно стосувалося, вже передані нам. І щодо банків першої-другої групи ми жодних істотних катаклізмів наступного року не очікуємо. Щодо пріоритетів на 2016 рік, з одного боку, ми зараз готуємося через створення так званого консолідованого офісу, який активно формується, до роботи з цим масивом активів. За балансом в районі 390 млрд грн. Зрозуміло, що ринкова вартість буде, на жаль, набагато нижчою. Але, так чи інакше, це досить серйозний масив активів, і ми готуємо їхній продаж.

Другий виклик – це робота з проведення відповідних розслідувань, інакше кажучи, робота через правоохоронні органи або через прямі цивільні позови до власників і топ-менеджерів банків. Тільки за заявами в правоохоронні органи нині сума претензій до власників неплатоспроможних банків вже наблизилася до позначки 130 млрд грн. Зрозуміло, що нашим пріоритетом у 2016 році буде повернення цих грошей державі.

– Чи є гарантії у великих вкладників банків, що їм повернуть всі їхні гроші?

– Я можу однозначно сказати, що ті гарантії, які держава взяла на себе відповідно до закону, будуть безумовно виконані. Загальна сума, яка підлягає до виплат вкладникам за переданими нам у 2014-2015 роках 66 неплатоспроможними банками, коливається десь в районі 74 млрд грн. З них нині ми вже виплатили фізично 64 млрд грн. Зараз ліквідний резерв у нас близько 9 млрд грн. Цих коштів з урахуванням найближчих надходжень від банків більш ніж достатньо для того, щоб закрити всі виплати за тими банками, які вже у нас є в портфелі.

Що ж до 2016 року, в разі надходження нових банків, за нашими прогнозами, це вже не будуть такі гіганти, як, скажімо, Дельта, де ми заплатили вкладникам понад 15 млрд грн, або Фінанси і Кредит з 10 млрд грн виплат. Звісно, навіть якщо ми не зможемо впоратися з виплатами за тими банками, які потенційно можуть прийти до нас у 2016 році, в межах регулярних зборів від банківської системи, у будь-якому разі ми отримаємо необхідне кредитне підкріплення з боку Національного банку та Міністерства фінансів. Тому ті проблеми, які на нас чекають наступного року, на відміну від того, що було 2015-го, – некритичні.

Звісно ж, ми змушені були активно запозичувати кошти в попередні 24 місяці. За 2014-2015 роки ми запозичили у Нацбанку та Міністерства фінансів, тобто з держбюджету, понад 61 млрд грн станом на сьогодні. Але взагалі це звичайна схема в усьому світі. Дуже часто на цьому спекулюють від нерозуміння того, як це насправді відбувається. У будь-якій країні страховик депозитів акумулює той фінансовий резерв, який розрахований на стандартну ситуацію, тобто на середньостатистичну турбулентність банківської системи. Далі до гри включаються інші учасники національної системи фінансової безпеки в особі центрального банку та мінфіну. Згідно з нашим законом про систему гарантування вкладів, встановлений коефіцієнт співвідношення власних фінансових ресурсів до вкладів фізичних осіб у межах суми гарантування. У нас за законом значення цього коефіцієнта 2,5%. Якщо подивитися на США, Канаду, Австралію, ЄС, то за їхнім законодавством він коливається в межах 1-1,5%. Єдине, що треба точно розуміти вкладникам, – що свої кошти в будь-якому разі вони отримають.

– Скільки конкретно ви заклали в бюджет на повернення коштів вкладникам на майбутній рік?

– Близько 16 млрд грн. Але не факт, що насправді вони нам знадобляться в такому обсязі.

– Давайте перейдемо до конкретних прикладів. Є чутки, що ви можете притягнути до відповідальності власника Дельта Банку так, щоб він своїм майном заплатив за борги фінансової установи. Чи може таке статися?

– Ми працюємо в цьому напрямку. Я розумію, що для нашої країни такого зразка процеси не є масовими, типовими або звичними і може з цього приводу існувати певний скепсис. Вважається, що є каста недоторканих, які впевнені, що їх це не торкнеться, незалежно від того, що вони зробили з банками, якої шкоди завдали державі, а головне, кредиторам – фізичним і юридичним особам. Гаразд, ми говоримо про вкладників до 200 тис. грн – там все зрозуміло, їм гроші повернуть. А якщо ми говоримо про тих, хто вклав більше грошей? Не буде відновлено реальну довіру до банківської системи в цій країні, якщо ми не будемо в змозі не тільки виплачувати 200 тис. грн гарантованих вкладів, але і повертати хоча б частину грошей кредиторам наступних черг. Нормально, якщо за виведення активів із банків їх власникам доведеться платити, і платити усіма активами, які у них є, в якій би точці земної кулі вони не перебували. Це природний стан справ. Так це працює у США, так це працює в Туреччині, так це працює у ЄС, так це працює у будь-якій цивілізованій країні, де більш або менш розвинені фінансовий ринок і громадянське суспільство. Ми усвідомлюємо, що це буде непростий процес. До того ж ідеться про сотні мільярдів гривень.

– Яким чином відбуватиметься повернення?

– Слідкуйте за двома процесами. Перший процес досить публічний. ФГВФО розпочав проведення форензік-аудитів. Це спеціальні аудити, які поки в країні не практикувалися. Слово "форензік" навіть прямого перекладу українською не має. Мова про спеціальні аудити, призначення яких – з’ясувати всі обставини та причини доведення банку до банкрутства і при цьому калькулювати внесок, наприклад, у цей процес з боку власників і топів. І перші два таких пілотних форензік-аудити нами вже запускаються – це Дельта Банк і Надра. Гідні кандидати. У тендері на аудит могли брати участь лише компанії великої четвірки або ж спеціалізовані іноземні компанії, які ніколи не працювали в Україні. Тендери вже відбулися, переможці визначені. Щодо Дельти – це компанія Ernst & Young, щодо банку НадраKPMG. За результатами форензік-аудитів (гадаю, це десь навесні 2016 року) ми маємо отримати матеріали, для того щоб під пильним прицілом, наглядом з боку міжнародних фінансових організацій, насамперед МВФ, а також в цьому активно бере участь ще й Міністерство фінансів США, ми почали стягувати з керівників і власників банків втрати.

Але крім цього зараз ми почали працювати з групою Світового банку з повернення вкрадених активів. Разом з ними будуть відпрацьовуватися конкретні кейси, які мають матеріалізуватися в реальні цивільні позови. Це ще одна з двох пріоритетних сфер докладання наших зусиль у 2016 році. Буде цікаво, буде не нудно.

– З приводу Миколи Лагуна. Чи можна очікувати, що його змусять повернути в країну виведені ним гроші?

– У цій ситуації з нашого боку буде зроблено все, що треба, і все, що можливо. Ми вже подали заяви до правоохоронних органів щодо дій власника і топ-менеджерів банку. А як це спрацює в підсумку – це вже залежить не тільки від нас. Це залежатиме від того, як спрацюють наші правоохоронні органи та наша судова система. Подивимося.

– Щодо банку Форум. Вадим Новинський досі намагається повернути його. Це ще можливо?

– Я гадаю, що на цьому етапі, тобто на етапі глибокої ліквідації, це абсолютно нереально. Про це можна було серйозно говорити, коли банк був проблемним, але ще не був визнаний неплатоспроможним. Закон також передбачає цілу низку сценаріїв, яким чином цей банк міг би залишитися на ринку і пізніше, тобто на стадії тимчасової адміністрації. Але жоден з цих сценаріїв не був реалізований. Про це тоді багато було розмов, багато спекуляцій. А логіка була проста. Чому ми не змогли реалізувати інший, ніж пряма ліквідація, сценарій, попри всі декларації, зокрема Вадима Новинського? Все просто. Всі ці сценарії вимагали реальних живих грошей, які в подальшому давали б можливість цей банк вивести на повне виконання всіх нормативів Національного банку. Цих коштів у претендентів на порятунок банку просто не відшукалося.

– Вадим Новинський каже, що він готовий був дати свою частину, але держава відмовилася допомогти своєю...

– Коли ми ухвалювали рішення, ми аналізували, які саме кошти він готовий реально інвестувати в банк. Цих коштів було недостатньо, щоб повноцінно реалізувати сценарій порятунку банку. Хоча, треба визнати, що власник цього банку дійсно докладав зусиль до того, щоб його врятувати, на відміну, на жаль, від багатьох інших банків, які сьогодні перебувають під нашим керуванням.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: