24 квiтня 2017, понеділок

За рік заробітки українців у доларовому еквіваленті впали на третину

коментувати
Середні річні заробітки генеральних директорів в Україні скоротилися з $59,6 тис. до $55,4 тис.

Середні річні заробітки генеральних директорів в Україні скоротилися з $59,6 тис. до $55,4 тис.

Роботодавці економлять на всьому, не постраждали лише програмісти — такі головні висновки дослідження зарплат у країні, проведеного НВ і Hay Group
Мінус 32% — значення цих цифр відчула на своєму гаманці переважна більшість українців. Саме на стільки за рік — з осені 2014 по осінь 2015 року — в середньому скоротилися зарплати в країні, якщо перевести їх в американську валюту. Про це свідчать дані щорічного дослідження ринку, який провела для НВ міжнародна консалтингова компанія Hay Group.

Зі зниженням зіткнулися всі категорії працівників. Так, середні річні заробітки генеральних директорів в Україні скоротилися з $59,6 тис. до $55,4 тис., директорів з маркетингу — з $32 тис. до $23 тис., топ-менеджерів з персоналу — з $26,8 тис. до $22,5 тис. А аккаунт-менеджерів — з $11,3 тис. до $7,5 тис. за рік. Аналогічна картина і серед працівників інших рівнів.

На тлі глобального скорочення реальних зарплат лише інженери-програмісти, як і інші представники IT-сектора, виглядають приємним винятком — їхні заробітки навіть трохи збільшилися: з $15 тис. до $15,9 тис. за рік. Все завдяки включеності в глобальний ринок, на якому зарплати теж ростуть: програмісти в США стали отримувати на $18 тис. за рік більше, їхні середні доходи склали $94 тис.

Найбільший удар по заробітках українців завдало падіння економіки і нацвалюти, особливо лютнева стрибкоподібна девальвація гривні. “До цього деякі компанії хоча б намагалися фіксувати зарплати своїх співробітників відповідно до курсу. А після всі перестали це робити",— зазначає Олексій Долгих, регіональний директор по країнах СНД HR-компанії Pedersen&Partners.

У підсумку праця українців оплачується досить скромно навіть за мірками сусідніх країн. Наприклад, журналісти в Литві заробляють удвічі більше, ніж в Україні, а їхні американські колеги мають вдесятеро більші заробітки, ніж українські працівники пера й мікрофона.

Глибоке занурення

Від кризи постраждали всі — і дрібні місцеві виробники, і представництва транснаціональних гігантів. Що на власних гаманцях відчули працівники як перших, так і других.

Nestlé, як і більшість іноземних компаній в Україні, виплачує зарплати у гривні, не прив'язуючись до долара, пояснює Юрій Демкович, директор з персоналу Nestlé в Україні і Молдові. “Ми ніколи не були найкращим платником зарплат. Але в нас є велика перевага — хороший соціальний пакет, який включає медичну страховку, страхування життя, оплату харчування, навчання",— говорить він.

Але в більшості компаній навіть соцпакет став жертвою несприятливих обставин. Про це знає Ольга Чабан, консультант групи Human Capital консалтингової компанії Ernst&Young. Вони опитували ряд фірм і переконалися, що 71% з них запровадили за цей рік ряд антикризових заходів. Їх наслідком стали, в порядку втрати популярності, наступні пункти: скорочення персоналу, оптимізація програм навчання, припинення набору нових співробітників, скасування корпоративних заходів.

Схожі дані отримали і в експертно-аналітичному центрі HeadHunter Україна, розповідає його керівник Руслана Березовська. Витрати на ведення бізнесу, представницькі витрати і соцпрограми для співробітників — ось що пішло під ніж у першу чергу в переважній більшості компаній. Лише третина роботодавців залишили без змін соцпакети. Більшість же скоротили компенсації на проїзд, навчання і медстраховку.

Ми ніколи не були найкращим платником зарплат
Юрій Демкович, директор з персоналу Nestle в Україні та Молдові

Найбільш характерно подібне для фірм, орієнтованих на російський ринок, або на Крим і схід України, уточнює Дмитро Толмачов, генеральний директор рекрутингової компанії WORLDSTAFF.

Але навіть якщо зарплату і соцвиплати не скоротили, це не привід для радості: постраждала купівельна спроможність населення. "Враховуючи знецінення національної валюти, підвищення цін на продукти і комунальні платежі, щомісячний дохід працюючого населення істотно знизився",— говорить Березовська. Це призвело до незадоволення зарплатою. Звичних доходів, за словами експерта, багатьом працівникам стало не вистачати на місяць.

А роботодавці не тільки не йдуть назустріч, але і намагаються запровадити гнучкий графік оплати. Наприклад, вираховуючи рівень зарплат щомісячно.

За словами Березовської, найчастіше під скорочення зарплат потрапляли співробітники автотрейдерів, працівники девелоперських компаній, а також представники енергетики і промисловості, орієнтовані на внутрішній ринок. Помітну скупість також проявили роботодавці фінансового сектору — банки і страхові компанії: лише у третини з них підвищували зарплати співробітникам.

Секта щасливих

Як розповіла Олена Меньшикова, керівник напрямку HR-інструментів компанії Hay Group, зміни заробітних плат за останній рік були неоднорідними: хтось заморозив будь-які підвищення, хтось додав 5-10%. Але були й ті, хто повністю компенсував інфляцію гривні. Частіше, ніж інших, запевняє Меньшикова, заохочували ключових працівників окремих посад або високоефективних працівників.

Сегментація на "потрібних" у даній ситуації людей і тих, на чиї інтереси можна особливо не зважати,— помітна риса нинішнього ринку. Так, оклад гендиректора компаній FMCG-сектору (виробництво або продаж споживчих товарів) за рік знизився з $63 тис. річних до $39,5 тис. У ритейлі цей показник впав з $45,1 до $36,9 тис. А ось тенденція в банківській сфері — це зростання річних окладів топ-менеджерів: з $36,3 до $50,6 тис. Учасники ринку пояснюють: у нинішніх умовах успішно керувати банками набагато складніше, ніж раніше. І роботодавці розуміють.

Зате у сфері маркетингу — дзеркальна ситуація, тому що для FMCG і ритейлу, на відміну від банків, нині важливіше просувати товари і послуги.

Толмачов додає, що зараз роботодавці найбільше цінують співробітників, які вміють працювати на результат, а не на процес. До таких найчастіше відносять менеджерів з продажу.

Втім, у країні залишилися цілі "щасливі" галузі, працівники яких менше за інших постраждали від кризи. Так, за даними Hay Group, якщо середню зарплату в країні прийняти за 100%, то в трьох сферах вона буде помітно вищою цього рівня: IT (420%), фармацевтиці (192 %) і логістиці (143%).

Програмісти відчувають себе чудово незалежно від того, в якому секторі економіки вони працюють. В IT і телекомунікаціях їхні оклади у річному обчисленні зросли з $15,6 тис. до $36,5 тис., в FMCG — з $8,7 тис. до $14,1 тис., у банківській сфері — з $6,3 до $13,1 тис., на виробництві — з $6 тис. до $9,4 тис.

"Айтішники, на відміну від усіх інших, працюють на глобальному ринку і мають контракти з замовниками у твердих валютах",— пояснює Сергій Марченко, директор з розвитку Work.ua. Крім того, програмісти, що працюють в українських компаніях, дуже мобільні і легко можуть змінити роботодавця, якщо рівень їхнього доходу знизиться. "Тим більше, що працювати вони можуть, перебуваючи в будь-якому місці земної кулі",— пояснює експерт.

Також, на його думку, з зарплатами пощастило представникам консалтингових компаній і працівникам телекомунікацій.

Тримай гаманець ширше

Чабан розповідає, що один з найактуальніших трендів серед роботодавців — нематеріальне стимулювання. 70% компаній обіцяють співробітникам кар'єрні перспективи, 61% практикують програми визнання успіхів. Також поширено поліпшення умов праці, програми наставництва. Ще роботодавці стурбовані дотриманням балансу "робота — особисте життя": пропонують працівникам гнучкий графік роботи, організовують індивідуальні сесії з психологами.

Але ці тимчасові заходи незабаром будуть забуті — експерти припускають, що взамін ось-ось прийде старе добре стимулювання грошима. Іншими словами, зростання зарплат не за горами.

“Держава переглянула мінімальні заробітні плати, збільшує зарплату чиновникам. Це добрий знак",— вважає Демкович з Nestlé. І пояснює, що далі почнеться зростання ринку в зв'язку з збільшенням купівельної спроможності. Значить, через деякий час підвищення зарплат докотиться і до приватного сектора.

Марченко наголошує, що в третьому кварталі українська економіка вперше з 2013 року показала зростання. Ринок праці вже реагує на це. Тільки на сайті Work.ua зараз з'явилося більше 54 тис. актуальних вакансій, хоча на початку року їх було близько 35 тис. “Із закінченням російської агресії в Донбасі буде великий сплеск економічної активності. Це не просто додасть вакансій на ринок праці, але зробить найочікуваніше — збільшить вартість праці українців і дозволить нам усім більше заробляти",— підкреслює Марченко.

Але пощастить не всім. “Криза оголює ключові проблеми. Тому в сильних компаніях, незалежно від сектора економіки, все буде добре з зарплатами і зростанням. А в слабких нічого цього не буде",— міркує Довгих з Pedersen&Partners. Аналогічно він описує майбутнє й окремих працівників: якщо людина-професіонал, зростання зарплати йому забезпечене. В іншому разі чекати надбавки не варто.

Вже зараз третина компаній на ринку, за даними дослідження Ernst&Young, готові до кінця року підняти платню своїм співробітникам, розповідає Чабан. А 83% зробить це наступного року. Середній розмір надбавки, за її словами, складе 14%.

Правда, з такими темпами на докризовий рівень зарплати вийдуть років через шість-сім. Та й то, як попереджають експерти, при мінімальній інфляції.

Матеріал опублікований в НВ №39 від 23 жовтня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: