4 грудня 2016, неділя

З миру по нитці: на які чужі ідеї не пошкодували грошей українці у 2015-му

Юрій Журавель і його карикатури
Фото: press-centr.com

Юрій Журавель і його карикатури

Альбом політичних «карикадур», роботи, фестиваль з джедаями і суперменами — ці проекти стали можливими завдяки краудфандингу. Як зібрати кошти на «мега-ідею», розповідають ті, кому це вдалося

Модне сьогодні поняття краудфандингу в Україні — не нове. Якщо звернутися до давніх традицій, то в українських селах була поширена толока — одноразова допомога гурту для виконання великої за обсягами роботи, наприклад, будівництва хати. Тепер українці допомагають проектам, які їм подобаються, грошима.

 

Спільнокошт у 2015-ому: доброчинців — менше, коштів — більше

Найпопулярнішим краудфандинговим ресурсом в Україні є Спільнокошт.

Слово «спільнокошт» придумав львів’янин Юрко Зелений. Воно рідніше для українця, ніж його англомовний відповідник — краундфандинг (англ. сrowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»).

Платформа Спільнокошт з’явилася у 2012 році. За час, що минув, за допомогою неї 91 проект з різних куточків України отримав фінансування від громадськості. Загальна кількість філантропів складала понад 15 тисяч чоловік. Вони вклали загалом 5.641.676 грн на момент написання статті.


Залучені через платформу Спільнокошт гроші для фінаснування проектів
Залучені через платформу Спільнокошт гроші для фінансування проектів


Координатор проектів Спільнокошту Денис Бортніков відзначає, що, попри економічну ситуацію в країні, у 2015 році доброчинці профондували проектів на майже 2,5 млн грн (2.470.789 грн), що на 8% більше, ніж за попередній рік (2.273.000 грн).

Втім, більше половини цих коштів (54,7%) у 2014 році отримало Hromadske.tv — 1.243.381 грн, що стало абсолютним рекордом краудфандингової діяльності в Україні. Окрім нього, в 2015 році успішно залучили фінансування 37 проектів, в 2014-му — 31.


Кількість успішних проектів на платформі Спільнокошт
Кількість успішних проектів на платформі Спільнокошт


Кількість доброчинців, які допомагали проектам своїми коштами, в 2015-му зменшилася — з 6.487 до 3.668 чоловік. Проте вони діляться більшими сумами. Найчастіше українці вносять по 100, 200 та 500 грн. Хоча в минулому році на 20% зросла і кількість людей, які надають суми понад 1.000 грн.

 Найчастіше підтримують освітні проекти, ініціативи, пов’язані з дітьми (особливо дітьми воїнів АТО), еко-проекти, професійні новітні медіа, а інколи й просто шалені ідеї.

Ми обрали шість найцікавіших проектів серед тих, які найбільш щедро фінансували українці.


Фінансова ситуація частини успішних проектів Спільнокошту у 2015 році
Фінансова ситуація частини успішних проектів Спільнокошту у 2015 році


 

1 Гроші на «карика-дурки»

Хотіли — 345.000 грн, зібрали — 426.190 грн (123,5%)

Найуспішнішою за сумою залучених коштів у 2015 року стала кампанія проекту художника та музиканта Юрія Журавля Карика-Дурка. Том 2. Це книга карикатур, які малює він сам. Серед його героїв — видатні українці, світові зірки, політики. Малюнки Журавля набули великої популярності в соцмережах.

Карика-Дурка. Том 2 є продовженням минулорічного однойменного проекту. Тоді художнику вдалося зібрати 233 тис. грн (при очікуваних 130 тис. грн). Цього разу кампанія зібрала майже вдвічі більше. Журавель каже, що  Спільнокошт — «це єдиний чесний спосіб зібрати гроші. Прозорий і відповідальний».


Юрій Журавель і його карикатури (фото — press-centr.com)
Юрій Журавель і його карикатури (фото — press-centr.com)


У його випадку Спільнокошт було використано як платформу передпродажів. У проектах є поняття подарунку, який можуть отримати доброчинці, залежно від суми свого внеску. У випадку Карика-Дурка. Том 2 Журавель пропонував календар з малюнками, перший і другий томи книги карикатур та ще додаткові презенти. Таким чином, люди фондували його ініціативу і, по суті, купували книги.

Тим, хто також хотів би подати свій проект на Спільнокошт, Журавель дає одну-єдину пораду: «Дайте людям змогу якнайближче долучитися до проекту, відчути себе часткою творчого процесу і не скупіться на подарунки. Це буде приємно і вам, і їм».


Світлини з першою книгою карикатур Юрка Журавля (джерело — biggggidea.com)
Світлини з першою книгою карикатур Юрка Журавля (джерело — biggggidea.com)


2 Стати Бетменом на два дні

Хотіли — 26.500 грн, зібрали — 48.693 грн (184%)

Kyiv Comic Con — фестиваль популярної культури, аналоги якому проводять по всьому світу. Проте в Україні подібного фестивалю не було. Марія Шагурі з командою однодумців вирішила виправити ситуацію. Для потреб проекту організатори від початку анонсували збір невеликої суми — 26.500 грн. Гроші пішли на інформаційну підтримку, створення та роботу сайту, дизайн та замовлення супровідних матеріалів.

Команді вдалося зібрати майже вдвічі більше від запланованого.


Kyiv Comic Con (джерело — podrobnosti.ua)
Kyiv Comic Con (джерело — podrobnosti.ua)


Kyiv Comic Con з успіхом пройшов 6-7 червня 2015 року у Києві. Фестиваль відвідало понад 9.000 осіб. Захід показав, що маючи цікаву ідею і спільноти прихильників, можна втілювати свої проекти в життя.

Тим, хто хоче податися на Спільнокошт, Шагурі радить добре подумати над тим, як описувати проект і як відповідати потенційним та реальним доброчинцям у коментарях.

— Залучайте до інформування про свій проект друзів, родичів і близьких, а також не соромтеся писати різним виданням, навіть якщо ви там нікого не знаєте. Що більше публікацій, то більше шансів на успіх. І завжди вірте в себе та в свій проект, бо це важливо, — зазначає вона.

 

3 Школа робототехніків

Хотіли — 55.555 грн, зібрали — 77.839 грн (140%, кампанія ще триває)

Амбітнішим був проект РобоКлубу для дітей Івано-Франківська. Його ініціатор Іван Шихат-Саркісов більше 10 років працює у сфері «дитячої» IT-освіти. Наприкінці 2013 року він організував подібний клуб в Донецьку і зміг зібрати $1.250 на купівлю необхідної техніки.

Через події на сході України чоловіку з родиною довелося виїхати. Проте він захотів організувати діяльність робоклубів в інших містах.

Проект РобоКлубу, який з’явився на Спільнокошті у 2015 році, стосувався саме Івано-Франківська. У міській бібліотеці 4 рази на тиждень мали б проходити заняття для дітей різних вікових груп. Частина з них — діти переселенців, які під час занять клубу заводять нові знайомства.


Іван Шихат-Саркісов, діти і робот (джерело — depo.ua)
Іван Шихат-Саркісов, діти і робот (джерело — depo.ua)


Для успіху краудфандингового проекту дуже важливі особисте спілкування та відкритість. «Ідеї достатньо 10% переконаних прихильників, щоб сконвертувати інші 90% суспільства на свій бік», - каже Шихат-Саркісов.

В його арсеналі є ще й серія відео PRO Роботів, де записано і опубліковано 20 роликів. Наразі він думає запустити кампанію, яка дозволить записати ще 20. Крім того, в нього є чернетки для книги про роботів, яку він хотів би надрукувати. Фінансування для обох ідей він, ймовірно, шукатиме також на Спільнокошті.


Команда РобоКлубу у Франківську (джерело — biggggidea.com)
Команда РобоКлубу у Франківську (джерело — biggggidea.com)


4 Говорить і танцює Франківськ

Urban Space Radio: хотіли — 150.000 грн, зібрали 167.053 грн (111%).

Dance with APACHE: хотіли — 60.000 грн, зібрали 60.021 грн (100%).

Представники Івано-Франківська були особливо активними у 2015 році. Окрім робоклубу, ще принаймні дві ініціативи з цього міста провели успішну кампанію по збору коштів.

Urban Space Radio — медіа, яке має підвищити рівень залучення громадськості до процесів розвитку як Франківська, так і інших міст. В ефірі даного радіо — сучасна якісна українська музика, власні інформаційні програми про актуальні проблеми міст та кейси їх вирішення.

Dance with APACHE — дводенний фестиваль сучасного танцю у Франківську за участю однієї з кращих українських команд APACHECREW. Проект мав сприяти розвитку танцювальної сцени міста і пройшов 19-20 грудня 2015 року.

Обидва проекти створені командою платформи Тепле Місто. Її маркетолог Ганна Бурлака радить готуватися до подання проекту на Спільнокошт заздалегідь — від місяця до півроку перед стартом. Це включає в себе консультації з менеджерами платформи, продумування ідеї, прописування плану кампанії.


Частина команди Urban Space Radio і Теплого Міста
Частина команди Urban Space Radio і Теплого Міста


Вона рекомендує залучати до самого тільки краудфандингу більше, ніж одну людину — в ідеалі дві-три, які займатимуться тільки цим.

— Потрібно швидко реагувати на можливі просідання в інформації. Будуть дні, коли активність проекту знижуватиметься. Тоді треба міняти стиль комунікації і залучати нових людей (і швидко придумувати, де їх шукати). Фейсбук на певному етапі просто перестає працювати, тому варто знаходити інші комунікаційні канали.

Бурлака радить показувати динаміку розвитку свого проекту, щоб люди бачили, що ініціатива постійно у русі.

За її словами, ці дві кампанії були успішними, але нелегкими:

—      Я сподіваюся, що ми винесли уроки у тому, як виходити на Спільнокошт. Наступного разу будемо заздалегідь розповідати про наші нові проекти, щоб вони вже були на слуху перед появою на платформі.

 

5 Підручники майбутнього

Хотіли — 60.000 грн, зібрали — 81.825 грн (136%)

На 60 тис. грн розраховували засновники інтерактивної бібліотеки EdEra Books. Це онлайн-сервіс освітньої літератури з авторськими підручниками, які доступні кожному. Книги мають швидкий і зручний пошук, задіюють різні механізми сприйняття інформації та зручні у використанні.

Організатори проекту — фізики за освітою, говорять, що пройшли велику кількість технічних курсів на освітній онлайн-платформі edx.org.


EdEra Books (джерело — biggggidea.com)
EdEra Books (джерело — biggggidea.com)


Зараз в інтерактивній бібліотеці майже дороблено 7 підручників.

Для тих ініціативних людей, які хочуть подати свій проект на Спільнокошт, керівник EdEra Ілля Філіпов дає кілька порад:

1) Оцініть соціальну складову свого проекту. Спільнокошт — платформа збору коштів, в першу чергу, на важливі соціальні проекти, які можуть вирішити нагальні проблеми.

2) Коли остаточно зрозуміли, що проект важливий для соціуму та потребує народної підтримки, потрібно довести, що саме ви втілите цей задум якнайкраще.

Підійдіть з душею до створення опису проекту на платформі, адже від цього дуже залежить успіх проекту. Продемонструйте ваш власний досвід, важливість ідеї, будьте конкретними та послідовними. Люди повинні бути впевненими, що вони не ризикують дарма, що вам можна довіряти. Проаналізуйте досвід успішних (знайдіть їхні «родзинки») та неуспішних проектів (зробіть висновки з їхніх помилок).

3) Будьте готові працювати протягом кампанії: постійно мобілізувати аудиторію, показувати прогрес кампанії, знаходити нові канали зв’язку з потенційними доброчинцями. Виділіть для цього час та проробіть хоча б приблизний план інформаційної підтримки вашого проекту.

 4) Будьте щирими та відкритими.


Підручники проекту EdEra Books (джерело — biggggidea.com)
Підручники проекту EdEra Books (джерело — biggggidea.com)


Найбільша проблема, з якою команда EdEra зіткнулася під час краудфандингу, — брак часу.

—      Ми завжди сильно захоплені продуктом, який розробляємо, і трішки не розрахували з часом, — каже Філіпов.

 

6 Слухайте, думайте, фінансуйте… радіо

Хотіли — 100.000 грн, зібрали — 106.761 грн (106%)

Для Громадського радіо краудфандинґова кампанія на Спільнокошті стала вже третьою. Всі вони були успішними і допомагали проекту вийти на новий рівень.

У 2015 році кампанія зібрала 106 тис. грн. Ця сума дозволить журналістам протягом року виготовляти три авторські подкасти, орендувати студію, необхідне обладнання та оплачувати «невидиму роботу» звукорежисерів і авторів програм.


Ірина Славінська (фото Ольги Закревської, Folga Studio)
Ірина Славінська (фото Ольги Закревської, Folga Studio)


Менеджер всіх трьох кампаній Ірина Славінська розповідає, що на початку їхня команда обговорила, чи потрібне їм таке фінансування, і на що вони можуть його використати. Потім разом із командою Спільнокошту вони зосередилися на окремих найважливіших речах, поставивши акценти на першорядних потребах. А потім слідкували за тим, щоб не створювати ситуацій, коли доброчинці відчувають себе відірваними від справи, яку вони профондували.


Частина команди «Громадського радіо» (джерело — stv.mediasapiens.ua)
Частина команди «Громадського радіо» (джерело — stv.mediasapiens.ua)


Як менеджер трьох успішних кампаній на Спільнокошті, Славінська відчувала, як багато люди дають грошей у різні кошики:

—      Наші доброчинці — це ті ж самі люди, що фондують потреби армії, переселенців та інших волонтерських ініціатив. Саме тому після початку війни стало видно, що суми внесків зменшилися. Але водночас стали більш регулярними — наприклад, були доброчинці, котрі вносили по 50 гривень, але щомісяця. Я дуже добре уявляю собі планування такого доброчинного місячного бюджету, бо сама роблю так само.

 Це далеко не всі успішні краудфандингові проекти Спільнокошту. Виставка документалістики Донбасу та українського живопису в Штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, фільм Процес про справу Олега Сенцова та багато інших проектів стають можливими завдяки їх фінансуванню сотнями звичайних людей. Хоча це вже не «звичайні люди» — це «соціальні інвестори»: кількість доброчинців, які зробили від двох і більше внесків на підтримку проектів на Спільнокошті, більшає зазначає Бортніков.

— Люди підтримують різні проекти, повертаючись час від часу. Вони є не випадковими доброчинцями, а вже «серійними», — каже він.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: