11 грудня 2016, неділя

"Всі необхідні заходи". Китай оголосив про готовність воювати з США

коментувати
Американський есмінець

Американський есмінець "Лассен" пройшов поблизу від острова, який Китай вважає своїм

Пекін попередив, що "провокаційні дії" США в Південно-Китайському морі можуть призвести до збройного зіткнення

"Навіть незначний інцидент в Південно-Китайському морі (ПКМ) може спровокувати війну між США і КНР, заявив командувач військово-морськими силами Китаю адмірал У Шеньлі під час відеоконференції з американським колегою – адміралом Джоном Річардсоном. За словами китайського адмірала, це рано чи пізно може статися, якщо американці не припинять свої "провокаційні дії" в акваторії ПКМ, 80 відсотків якої китайці вважають своїми територіальними водами.

На підтвердження цієї позиції офіційна газета Народно-визвольної армії Китаю вийшла зі статтею, в якій недвозначно говорилося, що "КНР не боїться війни з американцями", і якщо вони будуть і далі намагатися її розв'язати, то своє отримають. В трохи менш агресивних виразах ситуацію в ПКМ описували й інші китайські ЗМІ.

"Сподіваюся, що американська сторона цінує добрі відносинами між нашими флотами, які далися нам не так і просто. І, розуміючи важливість цих відносин, буде уникати повторення подібних інцидентів у майбутньому", - цитує адмірала У офіційний сайт ВМС КНР.


Китайский флот пока очень молод, но быстро развивается
Китайський флот поки дуже молодий, але швидко розвивається


Інцидент, що так сильно обурив китайське керівництво, стався 27 жовтня біля кістяків Спратлі в південно-східній частині акваторії ПКМ. Американський есмінець "Лассен" демонстративно пройшов менш ніж в 12 морських милях від одного з рифів, прискорено перетворюваних китайцями на населені острови по всьому периметру ПКМ. З точки зору Пекіна, американський бойовий корабель вторгся в китайські територіальні води, порушивши тим самим його суверенітет.

У Вашингтоні на це відповіли, що оскільки острови – штучні (КНР піднімає їх з моря з допомогою піску, бетону і цілого флоту спеціалізованих машин), то ні про який суверенітет мови бути не може. У США вважають, що ці споруди за своєю природою подібні до бурових платформ, які, зрозуміло, не можуть вважатися острівними територіями тієї чи іншої держави.

Логіка США тут абсолютно зрозуміла. Ключовий, основоположний принцип американської зовнішньої політики – це підтримка свободи судноплавства у міжнародних водах світового океану. Ніяких компромісів і виключень в цьому питанні американська зовнішньополітична доктрина не допускає в принципі. І вже тим більше – у випадку з ПКМ, через акваторію якого здійснюється приблизно 30 відсотків світової морської торгівлі на суму, що перевищує 5 трильйонів доларів на рік. США просто не можуть дозволити, щоб ключова морська артерія, від якої залежить майже вся торгівля в південно-східній Азії, опинилася під монопольним контролем Китаю. У 1940-х роках аналогічні наміри Японії призвели до вступу США у війну на Тихому океані, причому тоді значення цього регіону світу було незрівнянно меншим, ніж зараз.


Японские ВМС сейчас - главный союзник США в регионе
Японські ВМС зараз - головний союзник США в регіоні


Однак у Пекіна свій погляд на цю проблему: там вважають, що перемогу у Другій світовій війні у Японії вирвав саме Китай, тому він має право не тільки на колишні японські острови в ПКМ, але і на всю його акваторію. До речі, Пекін про це оголосив відразу після війни, що ні в кого тоді не викликало заперечень. Вони з'явилися тільки зараз, коли обсяги торгівлі в регіоні зросли на порядки, на шельфі ПКМ виявили нафту і газ, а Китай став активно освоювати ці острови. У КНР взагалі не допускають на цей рахунок двох думок: ПКМ наш! – І все. Причому це думка панує не тільки в правлячих колах країни, але і серед простих обивателів, яким державна пропаганда останні 70 років активно промивала мізки на цей рахунок.

У загальнокитайскьому націоналізмі криється вельми небезпечний фактор розвитку ситуації. Відразу після проходу американського корабля через "китайські" води в КНР почалася справжня військова лихоманка. Користувачі соцмереж, коментаторів у ЗМІ, прості обивателі в один голос зажадали від уряду в наступний раз нещадно топити американські кораблі і збивати літаки, якщо вони продовжать демонстративно "принижувати Китай". Для керівництва КНР гострий націоналізм став палицею з двома кінцями. З одного боку, він успішно відволікає народ від внутрішніх проблем, переводячи фокус гніву населення на зовнішніх "ворогів". Але з іншого, від нього не можна відмахнутися, дозволивши американським військовим безкарно "порушувати суверенітет" КНР. Народ визнає своїх правителів полохливими слабаками, не здатними жорстко відстоювати інтереси своєї країни. Для авторитарного режиму немає нічого гіршого, це вже пахне бунтом.

В цих умовах 29 жовтня міністерство оборони КНР виступило з дуже жорстким застереженням стосовно США. "Народно-визвольна армія Китаю вживатиме всі необхідні заходи для запобігання будь-яких вторгнень в наш повітряний простір і територіальні води", - заявив полковник Ян Юйцзюнь – офіційний представник Міноборони. У перекладі з дипломатичної мови на українську "всі необхідні заходи" – це військова сила. У всякому разі, саме цей евфемізм дипломати традиційно використовують, коли погрожують комусь зброєю.


Китай объявил о готовности применить "все необходимые меры" для защиты суверенитета
Китай оголосив про готовність застосувати "всі необхідні заходи" для захисту суверенітету


Втім, американці, схоже, не збираються відступати: прес-секретар Білого дому Джош Ернест заявив: "Ми не претендуємо ні на чию територію і не збираємося порушувати чийсь суверенітет. В цьому випадку ми просто дотримуємося принципу, який постулює, що американські літаки і кораблі мають право ходити і літати там, де дозволяє статус міжнародних вод".

Обстановка цілком очевидно загострюється, однак є і кілька чинників, які працюють проти прямого військового протистояння. По-перше, ні США, ні КНР абсолютно не хочуть війни. По-друге, економічні зв'язки між ними настільки сильні, що їх припинення стало б катастрофою для обох найбільших економік світу. По-третє, навіть несуттєве загострення було б контрпродуктивним: американці, наприклад, розуміють, що своїми діями змушують Пекін на рішучу відповідь.

У цій ситуації цілком можливим стає сценарій, кілька років тому реалізований над Східно-Китайським морем, що Пекін також вважає своїм. Там була введена китайська "зона ідентифікації повітряних суден", яку США, Японія і Південна Корея не визнали. Їх військові літаки літають там, як і раніше, не звертаючи уваги на КНР, але цивільні літаки, влітаючи в цю зону, сповіщають про себе китайських диспетчерів. Поки всіх такий стан речей влаштовує, хоча китайці, звичайно, хотіли б домогтися оповіщення про себе і від іноземних військових літаків.

Правда, випадок ПКМ дещо складніший: там під контролем КНР є острови, які Пекін вважає своєю територією, а тому і має намір захищати свій суверенітет над ними. Тому ймовірність збройного інциденту там набагато вища. Вона може ще зрости з часом, коли КНР завершить створення військової інфраструктури на островах, перетворивши їх на ланцюг військових баз, за а американським прикладом почнуть діяти інші країни. Японія і Австралія вже роздумують, чи не відправити свої кораблі до китайських островів, щоб, як і США, продемонструвати своє ставлення до заяв Пекіна про суверенітет. До них може приєднатися і Індія.


Индия делает упор на развитие подводного флота
Індія робить акцент на розвиток підводного флоту


Китайці, звичайно, зовсім не хочуть обстрілювати американські кораблі і літаки, розуміючи, що перевага сили не на їх стороні. Але втопити індійський або японський корабель для них великої проблеми не складе. Більше того, це навіть було б для них оптимальним варіантом: з одного боку, можна показати свою рішучість, з іншого – не отримати у відповідь нищівний удар сильнішої військової машини.

Тут, однак, теж усе непросто: з Австралією та Японією у США є договори про спільну оборону, а в Індії на озброєнні є ядерні ракети. Але все ж можлива участь третіх сторін істотно підвищує ризики початку збройного протистояння в регіоні.

Зараз світу залишається сподіватися, що китайці та американці все ж зуміють знайти в собі сили зупинити наростання конфронтаційної риторики і владнати питання миром. Але надія слабшає з кожним днем: американці і правда не можуть поступитися свободою судноплавства в ПКМ, а Китай ні за яких обставин не відмовиться від оголошеного суверенітету над ним. І, що зовсім сумно, два цих принципу входять у пряме протиріччя.

Як заявив професор Університету Майамі, фахівець з Китаю Джун Дреєр, "зараз не видно реалістичних шляхів вирішення цього конфлікту до взаємного задоволення сторін".

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: