11 грудня 2016, неділя

Все, що потрібно знати про угоду з кредиторами. Ключові факти про списання держборгу України

коментувати
Як перекласти фінансові труднощі держави на плечі інвесторів так, щоб майже усі були задоволені – майстер-клас від Наталії Яресько
Фото: ЕВА

Як перекласти фінансові труднощі держави на плечі інвесторів так, щоб майже усі були задоволені – майстер-клас від Наталії Яресько

Мінфін домовився про списання понад $3 млрд державного боргу й усунув загрозу дефолту. Як виглядатиме це на практиці, що, кому і за яких умов сплачуватиме тепер Україна - в аналізі НВ

У четвер, 27 серпня, як і передбачало НВ, український Уряд та Спеціальний комітет кредиторів підписали угоду про реструктуризацію 11 державних та 3 гарантованих державою випусків єврооблігацій на загальну суму близько $18 млрд.

Підписання угоди, як зазначили в Кабміні, дозволить Україні виконати свої зобов’язання, передбачені програмою співробітництва України та МВФ, погодженою у березні цього року. “Ми отримаємо фінансування в розмірі приблизно $11,5 млрд в рамках нашої програми співпраці з МВФ, що дасть нам достатньо фінансової свободи, – зазначила міністр фінансів України Наталія Яресько. – Ще півроку тому, коли ми розпочали переговори з кредиторами, мало хто вірив в їх успіх. Але завдяки наполегливій роботі, нам вдалося досягти бажаного результату. Ми зробили все можливе для уникнення дефолту”.

Від початку загальний обсяг боргу щодо якого проводилися переговори про реструктуризацію, становив $22,6 млрд. Зокрема мова йшла про державні єврооблігації та єврооблігації держкомпанії Фінансування інфраструктурних проектів у сумі $18 млрд, облігації міста Києва – $0,6 млрд, Укрзалізниці – $0,5 млрд, Ощадбанку та Укрексімбанку – $2,8 млрд, та зовнішніх кредитів Укравтодору, Укрмедпостач і конструкторського бюро Южне загальною сумою $0,7 млрд.

Відповідно до програми фінансової допомоги МВФ, Україна має вийти на ринки капіталу у 2017 році. До того запозичення на зовнішніх ринках для нас неможливі

Основним елементом угоди стала так звана "стрижка" – домовленість щодо зменшення основної суми заборгованості. На переговори Мінфін вийшов із пропозицією про списання 40% боргу. Зійшлися на 20% від номіналу, що означає зменшення боргу для України на $3,6 млрд. Тобто ці кошти країна повертати інвесторам не буде.

Виплати решти суми – $15,5 млрд – відбуватимуться дев’ятьма рівними частинами у період з 2019 по 2027 рік. Технічно реструктуровані цінні папери обміняють на 9 нових серій єврооблігацій, виплата по яких не може настати раніше, ніж закінчиться програма фінансування МВФ (2015-2018 роки). Тобто Мінфін відстрочив необхідність погасити заборгованість перед інвесторами на 4 роки, а отже ці кошти лишаться всередині країни як мінімум до 2019 року.

Натомість, Україна погодилася на збільшення відсоткових платежів по боргу з 7,22% до 7,75%. Тобто обслуговування решти держборгу обходитиметься Україні приблизно в $1,2 млрд. Проте, навіть після підвищення, як зазначає Мінфін, ставки лишаються значно нижчими ніж ті, за якими брав кредити уряд Азарова-Януковича, і які тепер доводиться реструктуровувати.

Ще один крок назустріч інвесторам – Інструмент відновлення вартості (VRI). Уряд випустить серію цінних паперів для усіх власників облігацій. Папери нададуть кредиторам додаткові платежі протягом 2021-2040 років. Розмір платежів за цими паперами безумовно прив’язаний до показників зростання реального ВВП України, і кредитори зможуть отримати їх, лише якщо після 2021 року економіка України буде зростати більше, ніж прогнозує МВФ – 3-4% на рік.

Так, якщо приріст реального ВВП становитиме менше 3% на рік, то Україна не здійснюватиме жодних платежів. Якщо приріст становитиме 3-4%, то країна сплачуватиме інвесторам суму у розмірі 15% від приросту реального ВВП. При зростанні економіки понад 4% на рік – кредитори отримають дохідність у 40%.

При цьому, у період 2021-2025 років платіж не може перевищувати 1% ВВП. Також Україна буде звільнена від будь-яких платежів, якщо номінальний ВВП буде меншим за $125,4 млрд. Згідно прогнозів МВФ, станом на кінець 2015 року економіка країни становитиме $84,3 млрд, і позначки у $125 млрд досягне до 2019-го.

Спеціальний комітет кредиторів володіє приблизно половиною єврооблігацій. До Комітету зокрема увійшли Franklin Advisors Inc., BTG Pactual Europe LLP, TCW Investment Management Company, T.Rowe Price Associates Inc

Україна також звернулася до Росії з пропозицією погодитися на ті ж умови списання боргу, що й інші кредитори. Росія в кінці 2013 року придбала євробонди України на $3 млрд. Їх погашення припадає на грудень цього року. Проте у Москві відмовилися списати $600 млн. "Російська Федерація не приєдналась до комітету кредиторів. І тому Уряд України офіційно заявляє, що Росія за жодних обставин не отримає кращих умов, ніж отримають інші кредитори. Це їхнє рішення. Або приймайте наші умови, або кращих умов ви ніколи не отримаєте", – заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Фактично Кабмін заявив, що якщо Росія не погодиться з умовами реструктуризації, то Україна не буде сплачувати російський борг. Підставою для цього є закон, який дозволяє Уряду не погашати державні борги, якщо кредитори не йдуть назустріч країні, що протистоїть російській агресії.

Нагадаємо, рік тому Росія списала Кубі майже 90% боргу – $32 млрд. Всього за останні 20 років Москва пробачала 24-м країнам від $0,1 млрд до $12 млрд – борг загальною сумою що перевищує $140 млрд.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: