28 травня 2017, неділя

Виступ українських паралімпійців в Ріо став світовою сенсацією - НВ №35

коментувати
Виступ українських паралімпійців в Ріо став світовою сенсацією - НВ №35
Фото: фрагмент обкладинки НВ №35
Третє місце на Іграх, в обхід сильних США і Німеччини, посіла збірна країни, де йде війна, не вщухає криза і для людей з обмеженими можливостями не зроблено абсолютно нічого

З моменту свого дебюту на літніх Паралімпійських іграх у Атланті у 1996 році українська збірна поступово наближалася до п'єдесталу лідерів змагань. Зайнявши тоді в загальному заліку 44‑е місце, вже через чотири роки українські спортсмени піднялися на 35‑ту сходинку, потім на шосту, а в 2008 і 2012 роках стабільно замикають четвірку кращих збірних.

Виступ національної паралімпійської команди на Іграх в Ріо став найкращим за всю її історію: українці вперше увійшли в трійку лідерів загальнокомандного заліку, завоювавши 117 медалей— 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових. Перші місця посіли збірні Китаю та Великобританії, а на четвертому, нижче України, розташувалася команда США, яка завжди відрізнялася високим рівнем підготовки і спортивними талантами.

Виступ українців нарівні з найсильнішими командами світу, де паралімпійський спорт користується серйозною держпідтримкою, став однією із сенсацій Паралімпіади, про яку тепер пише світова преса. "Результат [українців] в Ріо особливо вражає, зважаючи на нещодавні події, пов'язані з економічною кризою, війною на сході і втратою головного тренувального центру в Криму після того, як регіон було відібрано Росією",— зазначає у статті про успіх українських спортсменів Бен Сазерленд, журналіст британської служби BBC News.

Як не здаватися і перемагати, розраховуючи тільки на себе, в новому номері журналу Новое Время розповіли восьмеро українських чемпіонів.

Дмитро Виноградець, плавець, заслужений майстер спорту України, багаторазовий призер і чемпіон чемпіонатів Європи і світу (2013, 2014, 2015, 2016), триразовий чемпіон і призер Параолімпіад (Пекін, 2008; Лондон, 2012; Ріо, 2016); Полтава, 31 рік

Коли Дмитру Виноградцю було 17 років, з ним трапилася біда: молодий чоловік отримав травму — перелом шийних хребців — і опинився в інвалідному візку. Батькам Виноградця в рамках реабілітації порекомендували відправити його на плавання.

Однак перший похід в басейн закінчився не дуже вдало — Виноградець на два тижні зліг із застудою. Тим не менш, він все ж таки вирішив повернутися на доріжку, а згодом взяв участь у перших змаганнях. "Я не люблю бути другим",— зізнається спортсмен.

Його прагнення до нових досягнень не згасає, незважаючи на щільний графік тренувань і брак часу, який він міг би приділяти сім'ї. Починаючи з січня, через постійні поїздки на збори, Виноградець буває вдома лише на вихідних.

Я не люблю бути другим

"Коли я їхав в Ріо, дружина побажала успіху, а син сказав: "Головне, щоб літак не зламався",— з посмішкою згадує спортсмен своїх близьких. Після повернення з Ріо він планує відправитися з ними у відпустку.

За 14 років, що минули з моменту травми, Виноградець навчився стійко переносити труднощі. Сьогодні він співпереживає бійцям, які повертаються з пораненнями з війни на сході України. Головним для них він вважає не впадати в апатію.

“Не можна думати, що нічого не вийде,— стверджує чемпіон.— Після травми життя не зупиняється; неважливо, що ти на візку, без ока або без руки, головне — відчувати себе повноцінною людиною".

Історії ще семи спортсменів, які повернулися сьогодні вночі з Олімпіади в Ріо, читайте в новому номері журналу Новое Время — №35 від 23 вересня.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: