7 грудня 2016, середа

Вирішіть це негайно. 12 завдань для нового уряду

Вирішіть це негайно. 12 завдань для нового уряду
НВ сформулювало 12 першочергових завдань для нового уряду

1Скоротити кількість чиновників, залучити професіоналів на держслужбу
  

Після проведення дострокових парламентських виборів і формування Кабміну Арсенія Яценюка уряд та інші держструктури частково оновилися завдяки людям, які залишили бізнес-кар'єру заради проведення реформ. Зараз багато з них залишили службу. Одна з причин — низькі зарплати, обумовлені обмеженими можливостями бюджету і неймовірно роздутими штатами міністерств і відомств. Скорочення ж держапарату, про який заявляла влада, виявилося фрагментарним.

В Україні 300 тис. чиновників, у яких мізерні зарплати і низька ефективність роботи. І це правильно для всієї владної вертикалі: навіть міністри мають офіційний місячний дохід у межах 13-22 тис. грн з урахуванням всіх доплат і надбавок. Скромні виплати людям, які контролюють мільйонні бюджетні потоки,— прямий шлях до корупції.

Якщо прибрати непотрібні функції і зайвих людей, управлінська структура стане сучасною та гнучкою, а у держави з'явиться можливість платити ефективним менеджерам в рази більше.

Олена Трегуб, директор департаменту координації міжнародних програм Мінекономрозвитку, розповідала НВ: можна набрати всього 1 тис. ефективних менеджерів, які відповідали би за конкретні реформи і отримували зарплати фактично за успіхи в цій роботі.

   

  

2Усунути сірих кардиналів від ухвалення важливих рішень і впливу на держпідприємства
  

Урядова криза, по суті, спровокувала заява Айвараса Абромавичуса, на той момент міністра економрозвитку і торгівлі, про те, що Ігор Кононенко, друг президента і нардеп від Блоку Петра Порошенка (БПП), намагається впливати на роботу міністерства і підпорядкованих йому держкомпаній. Через це міністр-технократ подав у відставку.

На дії Кононенка скаржився і Віталій Касько, колишній заступник генпрокурора.

Раніше політики, чиновники та активісти звинувачували в лобізмі й Миколу Мартиненка, колишнього нардепа від Народного фронту і соратника Арсенія Яценюка.

Суди — єдина сфера, якої реформи не торкнулися

Зокрема, мова йшла про Електроважмаш, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та Одеський припортовий завод.

Критики стверджували, що з допомогою лояльного менеджменту і підставних компаній сірі кардинали викачували держкошти в свої кишені.

Ці випадки зіпсували репутацію країни та її влади не тільки в суспільстві, але і в політичному та бізнес-істеблішменті ЄС і США.

Новий уряд має позбавитися від практики "смотрящих" за державними підприємствами і держорганами.

  

  

3Позбутися корупціонерів у мантіях, реформувати судову систему
  

Суди — єдина сфера, якої реформи не торкнулися. Влада фактично віддала питання їх очищення на відкуп самим суддям — зрештою звільнені були всього кілька суддів, які ухвалювали неправочинні рішення. При цьому, на думку експертів і бізнесменів, судова система — одна з найбільш корумпованих сфер в країні, і саме вона відлякує від України багатьох іноземних інвесторів.

Судова реформа — мета №1 для нового Кабміну. Потрібно провести переатестацію суддів, ввести суд присяжних і забезпечити виконання рішень, запровадивши інститут приватних судових виконавців.

   

  

4 Поставити на місце олігархів

  

Нерівномірністю розподілу багатств Україна нагадує африканські або азіатські клептократії. Доступ до адмінресурсу та близькість до влади стали причиною появи в одній з найбідніших країн Європи групи мільярдерів. Ці ж інструменти залишаються засобом збагачення для найбагатших українців на шкоду національним інтересам.

Кабмін зобов'язаний змусити Ігоря Коломойського, власника групи Приват, припинити доїти Укрнафту, контрольний пакет якої належить державі. Зі своїми 42% акцій дніпропетровський мільярдер продовжує контролювати компанію. При цьому за 2015 рік його структури буквально випатрали Укрнафту, сформувавши податковий борг перед бюджетом у розмірі понад 10 млрд грн. Крім того, тільки за березень-серпень 2015‑го команда Коломойського вивела з Укрнафти, за даними експертів, 15,4 млрд грн.

Обросли преференціями найбагатший українець Рінат Ахметов і бізнесмен Дмитро Фірташ. За словами голови Одеської області Міхеіла Саакашвілі, завдяки заниженим тарифам на вантажні перевезення Ахметов кладе собі в кишеню понад $2 млрд на рік, а через підприємства Дмитра Фірташа — хімзаводи і Запорізький титаномагнієвий комбінат — з країни витікає до $500 млн.

За інформацією Сергія Лещенка, депутата від БПП зараз Ахметов намагається нав'язати уряду можливість продавати своє вугілля по завищеній вартості для теплоелектростанцій. А також претендує на викуп держчастки в енергокомпаніях Дніпроенерго і Київенерго, в яких у нього є контрольний пакет акцій.

Кабміну варто зробити вибір: або далі допомагати примножувати статки найбагатших українців, або підтягнути економіку всієї країни.

   

   

5 Провести велику приватизацію
  

Держава — найбільший власник, при цьому найбільш неефективний: їй належать 3 тис. компаній, з яких лише 1,6 тис. працюють. Ці підприємства, за даними екс-міністра Айвараса Абромавичуса, за один лише 2015 рік згенерували бюджету збитків на 16 млрд грн.

Крім того, частина з них займають монопольне становище на ринку та є ланкою в корупційних схемах. Зазвичай, на потоках заробляють наближені до влади політики та чиновники.

Наприклад, за інформацією Української правди, минулого року через компанію Миколи Мартиненка, екс-депутата від Народного фронту, державний Східний гірничо-збагачувальний комбінат за завищеними цінами закупив урановий концентрат. Збитки, яких зазнала держава, склали $20 млн.

Мінкульт — рудимент радянської епохи

Єдиним виходом є приватизація. Уряд неодноразово збирався знайти іноземних інвесторів на купівлю Одеського припортового заводу, інших великих держкомпаній. Однак завжди виявлялися причини зупинити процес.

Головна з них — посилання на економічну кризу і війну на сході, через які українські активи можна продати лише за низькою ціною. Однак вже саме по собі позбавлення від корупційних чорних дір дозволить скоротити втрати держави. Крім того, оздоровить економіку: великі підприємства, які отримали приватних власників, будуть працювати ефективно, створюючи робочі місця і сплачуючи відрахування в бюджет.

   

   


6 Зробити землю товаром
  

За 25 років незалежності в Україні так і не викорінили комунізм — він у прямому сенсі тримається за землю, яка досі не стала товаром. Тепер у Раді немає ані комуністів, ані соціалістів, ані інших лівих партій, але колгоспне поняття колективна власність все ще поширюється на сотні тисяч гектарів земель сільгосппризначення.

Їх приватизація відкриє величезні можливості для бізнесу, дозволить залучити багатомільярдні інвестиції з боку зовнішніх і внутрішніх інвесторів, дасть імпульс розвитку агропромислового комплексу і створить нові фінансові інструменти.

Шанс відкрити цей ринок в уряду з'явиться вже 1 січня 2017 року — тоді закінчується мораторій на продаж земель сільгосппризначення. Але до цього строку новому Кабміну доведеться як слід попрацювати: створити Державний земельний кадастр, забезпечити прозору процедуру купівлі землі та її використання.

   

  

7 Домогтися приходу в країну знакових іноземних інвесторів
   

Компанії зі світовим ім'ям, які зайшли на ринок України,— найкраща реклама країні та її інвестклімату. Публічні та прозорі мережі магазинів IKEA, H&M, найбільший європейський банк HSBC, мережа кав'ярень Starbuck's своєю присутністю не гірше, ніж високе місце в рейтингу Doing Business продемонструють іншим інвесторам, що в країні все гаразд з захистом прав власників і тут можна працювати.

Раніше IKEA і HSBC намагалися вийти на український ринок — ще при попередніх урядах. Але у шведського гіганта вимагали хабар за отримання ділянки в Одеській області, а британським банкірам НБУ протягом 11 місяців не видавав ліцензію.

Тепер українському уряду варто самому проявити ініціативу і запросити ці компанії в країну. Вони не тільки піднімуть престиж України як об'єкта для інвестицій, але і змінять правила гри, наприклад, поліпшивши якість обслуговування і знизивши ціни. Іноземні компанії також мають екзотичну для України особливість платити всі податки в бюджет.

   

   


8 Дати старт страхової медицини
  

Страхова медицина — ключова медична реформа, яку в минулому році заблокував профільний комітет Верховної ради через особисті амбіції свого керівництва, що протистояло МОЗ.

Адже впровадження страхової медицини позначиться на кожному громадянинові країни. Вона повністю змінить якість надаваних лікарями і медсестрами послуг: змагаючись за гроші клієнта, медустанови підвищать якість обслуговування. І держбюджет не витратить на це жодної копійки додатково.

Реформа допоможе і економіці — змусить розвиватися ринок приватних клінік, страхових компаній і сферу фармакології.

   

   

9 Спростити життя малому та середньому бізнесу
  

Щоб побачити ефект, який Україна може отримати, якщо податкова та інші контролюючі органи дадуть малому й середному бізнесу спокій, досить подивитися на сусідню Польщу. Тут ще в кінці 1980‑х Лешек Бальцерович, архітектор реформ, зробив ставку на невеликих підприємців як на силу, яка виведе економіку з кризи.

Для початку поляки спростили реєстрацію компаній, а більшу частину міжнародної допомоги вклали в спеціальні фонди, які надавали приватному сектору недорогі позики. Крім цього, перші три роки роботи компанії її не має права перевіряти податкова.

У результаті Польща отримала одну з найбільш швидко зростаючих економік Європи. Внесок малого і середнього бізнесу у ВВП країни становить 70%. В Україні цей показник — близько 10%.

   

   

10 Закрити чорний видобуток бурштину як кричущий приклад беззаконня і корупції
  

Вражаючі за своїми масштабами картини знищення сотень гектарів лісу заради незаконного видобутку бурштину у Волинській, Житомирській та Рівненській областях стали не лише об'єктом журналістських розслідувань і передвісником екологічної катастрофи, але й свідченням безсилля влади.

У 2015‑му президент Петро Порошенко заявив, що 90% бурштину видобувається нелегально, і дав силовикам два тижні для ліквідації кришування незаконного видобутку. Ефекту — нуль, а чорні старателі вже діють відкрито, не боячись вступати в пряме протистояння з правоохоронцями. “Те, що ми побачили на Волині,— це навіть не Гондурас. Це Судан",— написав у березні 2016‑го журналіст Денис Казанський, який розслідував нелегальний видобуток бурштину.

Виявилося, що зв'язка браконьєрів-старателів з місцевими силовиками і лісниками — та сила, проти якої безсилі підрозділи СБУ, Нацгвардії та воля глави держави.

   

   

11Навчити країну англійської
  

Масове вивчення англійської мови не лише відкриє нові можливості перед українською освітою і наукою, але й підвищить цінність українських працівників, дозволить швидше прийняти західні стандарти і збільшить туристичну привабливість України.

У Грузії після приходу до влади Міхеіла Саакашвілі англійська мова стала обов'язковою з першого класу. У школи в усіх регіонах направили сотні вихідців з англомовних країн, щоб вони допомогли учням оволодіти мовою досконало. Зрештою грузинська молодь здебільшого вільно говорить англійською.

Знання англійської мови — потужний інструмент інтеграції в глобалізований світ.

   

   


12Розформувати Міністерство культури і Мінінформполитики. Прибрати з уряду В'ячеслава Кириленка
  

У кінці 2014‑го в Кабміні з подачі президента з'явилася нова структура — Міністерство інформаційної політики. Його очолив Юрій Стець, колишній генеральний продюсер П'ятого каналу і кум президента. Проти створення міністерства виступали медійні організації та журналісти, але це не зупинило владу. Тепер Стець рапортує про свої успіхи, але сенсу в існуванні його відомства експерти не бачать і понині.

Немає сенсу і в існуванні Мінкульту. Ця структура — рудимент радянської епохи з її прагненням централізувати все — ніякого відношення до актуального мистецтва та презентації України у світі, за словами фахівців, не має. Відомство лише плодить шароварщину і різні заборони, і яскравим прикладом цього стала діяльність В'ячеслава Кириленка, міністра культури в уряді Арсенія Яценюка. Чиновник, якому пророкують посаду гуманітарного віце-прем'єра, має багатий досвід роботи на вищих держпосадах у цій сфері. Але за роки такої праці нічого нового в українську культуру він не привніс, проривних проектів не створив, оригінальні ідеї держкоштами не підтримав.

НВ вважає, що Кириленку варто було б набратися досвіду успішного просування гуманітарних проектів у приватній сфері, перш ніж займатися культурою на вищому рівні. Якщо таке кураторство взагалі необхідно.

   

  

Матеріал опублікований в НВ №14 від 15 квітня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: