28 липня 2017, п'ятниця

Вийшли зі шторму. Голова НБУ розповіла, коли почнеться кредитування реального сектора економіки

коментувати
Вийшли зі шторму. Голова НБУ розповіла, коли почнеться кредитування реального сектора економіки
Голова НБУ Валерія Гонтарева розповіла, коли закінчиться чистка банків і почнеться кредитування реального сектора економіки

Валерію Гонтареву, голову Нацбанку, в Україні мало хто любить. Деякі пов'язують з нею фінансові негаразди, які звалилися на голови українців за останні півтора роки, — більш ніж трикратне знецінення гривні, банкрутство понад 50 банків, у яких зависли депозити довірливих вкладників. Є свої претензії до голови регулятора й у банкірів, які звинувачують її в тому, що не допомогла зберегти їхній бізнес.

Іншої думки про Гонтареву чимало банківських аналітиків та міжнародних експертів, зокрема представників Міжнародного валютного фонду. Гонтарева в минулому — інвестбанкір і, за твердженням багатьох експертів, підійшла до реформування банківської системи так, як це прийнято в діловому світі: жорстко, цинічно та орієнтовано на досягнення фінансових цілей — збалансованості національних фінансів і достатньої капіталізації вітчизняних банківських установ. А в тому, що комусь довелося піти з ринку, — нічого особистого, природний відбір.

Зараз у нас немає банків, які провадять відмивальну діяльність

Однак до керівництва НБУ, як і раніше, лишається багато запитань, які НВ адресувало Гонтаревій.

— Трохи більше року тому ви прийшли в Нацбанк. Ви задоволені результатами своєї роботи?

— Якщо сказати образно, то ми повернули річки назад. Нашій команді довелося працювати в дуже складний час, при цьому нам багато що вдалося. Тому я задоволена.

— А взялися б ще раз, якщо б вже знали, що на вас чекає?

— Ні, не взялася б.

— Все виявилося гірше, ніж очікували?

— Це було те, що англійською називається perfect storm [ідеальний шторм — люта буря, що розпочалася в результаті сполучення кількох несприятливих метеорологічних факторів]. З такими викликами не стикався жоден голова жодного центробанку за останні 20-30 років. Я не кажу вже про те, що за цей час відбулася, напевно, найбільша трансформація регулятора із середньовічного монстра в сучасний Центральний банк.

— Давайте конкретизуємо успіх. Що ви маєте на увазі?

— 2013 року імпорт перевищував експорт на 19 % ВВП, або $16 млрд. Для того щоб підтримувати штучний курс гривні за таких умов, потрібно було продавати валюту. Так було впродовж десятиліть — ми втрачали наші валютні резерви.

— Якщо вже ми про це заговорили: схоже, ви не очікували, що для вирівнювання балансу знадобиться девальвація національної валюти до 22 грн/$. Ви минулого року казали: "15 не буде, а 20 — точно не буде".

— Коли я у липні минулого року виступала в парламенті, то сказала, що за умови курсу 11,7 грн/$ наш імпорт-експорт вже збалансований — це був дуже хороший сигнал. Але наприкінці серпня почалася реальна війна. У результаті через ситуацію на Донбасі у вересні-грудні країна втратила 25% валютної виручки.

— Зараз у нас курс 21-22 грн/$. Ми збалансовані?

— Сьогодні можна говорити, що ми виходимо з піке. У третьому кварталі вже було зростання ВВП. Ще в березні-квітні за умови курсу 21-22 грн/$ ситуація почала вирівнюватися. Наш торговий баланс (співвідношення експорту та імпорту) витримано. А завдяки коштам МВФ, Світового банку, випуску цінних паперів під гарантії американського уряду ми поповнюємо наші резерви. За капітальним рахунком у нас дуже великий плюс.

— При цьому, наскільки я розумію, курс гривні все одно стримується адміністративно. Чи буде національна одиниця стабільною, якщо ви відмовитеся від цих обмежень?

— В цьому й полягає питання. З початку року банки придбали у фізичних осіб понад $ 1 млрд, що говорить про те, що фізичні особи не купують валюту, а дуже інтенсивно її здають. Мало того, НБУ на міжбанківському ринку купив понад $ 1,4 млрд.

— Час знімати всі обмеження...

— Дивіться, коли в країні почалася війна, а за нею пішла паніка населення і бізнесу, нам нічого іншого не залишалося, крім як вводити додаткові адміністративні обмеження. У країні нормально не працюють податкова, митниця і фінмоніторинг, тому НБУ доводиться частково виконувати їхні функції. Головне адміністративне обмеження, яке ми ввели, — це верифікація зовнішньоторговельних контрактів, для того щоб відфільтрувати нелегальні операції, пов'язані з виведенням капіталу і фіктивним імпортом. Наприклад, різниця між нашими показниками імпорту товарів і показниками Держстату у 2014 році склала $6 млрд, тобто ми зупинили виведення з країни коштів у такому обсязі. Обмеження потрібні, поки інші органи влади не налагодять належну роботу.

— Які обмеження і коли ви плануєте зняти?

— Ми вважаємо, що обмеження, яке дійсно заважає залученню інвестицій до країни, — це заборона на виплату дивідендів, яку ми запровадили вереснем минулого року. Зараз ми збираємося дозволити виплату дивідендів за 2014 рік, після цього поточних за 2015‑й, а потім і накопичених за попередні періоди. Хоча нам дуже хотілося б, аби ці дивіденди були реінвестовані в нашу країну. Таке у нас сталося, коли ми ввели обмеження на виплату дивідендів: найбільші суми скупчилися на рахунках МТС і Київстар. Через обмеження вони не змогли вивести їх і придбали на ці кошти ліцензії на 3G. Але для того, щоб до країни приходив новий бізнес, потрібно підтримувати економічну активність. Ми вже лібералізували зняття депозитів у гривні.

— Але і тут не все обмеження зняті. Які терміни ви ставите?

— Лібералізація не може бути одномоментною. Ми спілкуємося із бізнесом, великим і середнім, з населенням. Усі розуміють: спочатку стабілізація ситуації, а потім поетапна лібералізація.

 — Нацбанк минулого року заявив, що більше не підтримуватиме стабільний курс гривні та зосередиться на утриманні цін. Що маєте на меті у цій сфері?

— Дійсно, у нас немає завдання утримувати курс. Наше завдання — це цінова стабільність. Ба більше — ми навіть не ставимо жодних коридорів. На сьогодні Національний банк готовий купувати валюту за 21 грн. І ви бачите, що сьогодні нам продають валюту за курсом 21 грн/$. Але в цей момент Національний банк готовий продавати валюту по 23 грн, якщо це буде потрібно. Якщо ринковий курс зміниться, то НБУ продаватиме і купуватиме за ринковим курсом. Тому ми і виходимо на ринок із щоденними аукціонами. Тільки за останній місяць ми придбали на валютному ринку понад $220 млн. Але зараз наша головна мета — цінова стабільність. Наступного року ми очікуємо інфляцію на рівні 12%.

 — Давайте поговоримо про реформу банківської системи. Я розумію остаточно: чистка завершилася чи ні?

— Банківську реформу ми поділяємо на три етапи: перший — очищення, другий — перезапуск, третій — стійке зростання. Але ви ж розумієте, що все це досить відносно. Ми зробили минулого року стрес-тести 25 найбільших банків. У липні завершилася їхня докапіталізація відповідно до першого етапу стрес-тестування. Всіх, хто не виконав програму рекапіталізації, з нами більше немає. 


Глава НБУ Валерия Гонтарева полагает, что банковский рынок уже пережил самые страшные потрясения
Глава НБУ Валерія Гонтарева вважає, що банківський ринок вже пережив страшні потрясіння


Ми очистили за цей час систему від так званих зомбі-банків і тих, які провадили відмивальну діяльність. Чому зомбі? Тому що вони не були банками, у них не було жодних активів. Зараз у нас більше немає фінустанов, які провадять відмивальну діяльність. З 56 банків, які ми вивели з ринку, 15-16 взагалі не провадили банківської діяльності, а просто відмивали гроші.

— Це якісь дрібні фінустанови. А великі все ж провадили.

— Звісно. Про це я і намагаюся сказати. Нещодавно ми вивели з ринку банк Фінанси і Кредит, хоча зробити це слід було ще 2009 року.

— Тут і постає питання, чому не вивели раніше.

— У мене теж багато таких питань: чому протягом 20 років у нашій країні не робилося те, що робили інші країни.

— Поговорімо про те, чому його не вивели на початку року, коли ви вже керували регулятором. Мало того, наскільки я розумію, була заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що там процес іде, все нормально. І люди повірили, що в цьому банку все непогано. Могли навіть понести туди депозити. І тут за два тижні він зачиняється.

— Вони не могли понести туди депозити. Історія цього банку довга.

— Розкажіть, що сталося за останні кілька тижнів.

— От останні кілька тижнів якраз ні про що не скажуть. У цьому банку була класична олігархічна модель. Це коли установа збирає гроші з усіх можливих джерел: депозити фізосіб — близько 16 млрд грн, депозити юросіб — ще 3 млрд грн, рефінансування Нацбанку — 5,4 млрд грн, інші кошти. Наприклад, гроші від продажу євробондів та інших міжнародних банків. Ви все це берете, кредитуєте свій бізнес і будуєте на цьому свою імперію. Ця модель називається олігархічний банкінг. У цьому банку 76 % кредитів було видано безпосередньо бізнесу власне акціонера.

— Під що?

— Під його бізнес і чесне слово. Я вам можу розповісти тільки про ті застави, які взяв Національний банк під рефінансування, коли допомагав цьому банку з ліквідністю. Ми навесні виділили 750 млн грн для виплати депозитів фізичних осіб в сумі до 200 тис. грн. І в червні ми давали ще 700 млн грн.


Министр финансов Наталья Яресько (справа) и глава НБУ Валерия Гонтарева взяли на свои плечи все тяготы финансовых реформ в стране
Міністр фінансів Наталія Яресько (праворуч) і голова НБУ Валерія Гонтарева взяли на свої плечі весь тягар фінансових реформ в країні


Чому давали? Бо банком була розроблена програма фінансового оздоровлення, і він її виконував. Але цей банк був проблемним понад шість місяців. Він жив, так би мовити, на апараті штучного дихання. Реанімація мала закінчитися або відключенням апарату, або поверненням до реального життя. Ми ж відразу сказали, коли знімали статус проблемного, що ледве акціонер не виконає якихось узятих на себе зобов'язань, банк спрямують до Фонду гарантування. У результаті так і вийшло — акціонер не впорався із завданням.

— У нас ще залишились такі банки.

— Ми ж розуміємо, в якій країні живемо. Тому наша програма з МВФ передбачає поступову рекапіталізацію. У ній прописано, що зробити це потрібно за найближчі чотири роки. І в ній передбачено погашення інсайдерських кредитів за три роки.

— І тут можуть бути нові банкрутства?

— Ми про це і говоримо: що у нас всі, хто не виконав умов рекапіталізації й очищення, пішли до Фонду гарантування вкладів. Усі, хто капіталізував свій банк, минули перший етап і далі йдуть з нами. Але зараз все інакше. Ще рік тому Нацбанк практично не бачив реальної картини в банківській системі. Ми працювали наосліп. Але тепер картина нам цілком зрозуміла. Ясно те, що 90 банків з решти 120 — це дрібні установи, на які припадає 5 % банківської системи, вони взагалі системі не загрожують. Тому вони не проходять ні щорічної діагностики, ні стрес-тестів. Можна сказати, що їм зробили подарунок. Але зараз ми з ними впритул працюємо. І на цей сектор чекає велика консолідація.

— Ви змусите їх об'єднатися?

— Звісно, об'єднатися або самоліквідуватися. Якщо банк не має стратегії, незрозуміло, для чого він існує на ринку, тоді йому потрібно або об'єднатися з іншим банком, або піти.

— І скільки, на вашу думку, має залишитися банків?

— У нас немає цієї задачі...

— Озвучувалася цифра 100.

— Коли ми проведемо консолідацію, то поговоримо. Іноді навіть ми у Нацбанку не можемо нічого сказати про якусь дрібну установу. Там немає ні активів, ні пасивів, нічого. Чимало акціонерів туди заводили власні гроші та собі ж їх видавали. Однак, згідно з новими правилами, які набули чинності цього року, вони більше цього робити не зможуть.

— Давайте поговоримо про один відомий банк. Наскільки я пам'ятаю, ви говорили, що Дельта Банк є системоутворювальним і ви не дозволите, щоб він упав.

— Ми говорили не так. Ми говорили, що банк системоутворювальний — і Національний банк вийде із пропозицією про націоналізацію. Але Міністерство фінансів не підтримало нашу ідею. А Міністерство фінансів — власник державних банків. Національний банк — тільки регулятор.

— З цим банком постає багато питань. Наскільки я розумію, з 2012 до 2015 року йому видали близько 10 млрд грн рефінансування. І частина цього рефінансування була видана останнім часом, 2015 року. Навіщо було видавати гроші цьому банку, якщо всі розуміли, що він не жилець?

— Я вважаю, що у вас цілком неправильна інформація. За час моєї каденції, а це з червня 2014 року, Дельта Банку було видано один кредит рефінансування під папери з державними гарантіями. Папери з державною гарантією — це тендер автоматичного рефінансування. Цей був виданий вереснем минулого року на суму 900 млн грн. Решта рефінансувань, виданих Дельта Банку, були задовго до цього.

— Генпрокуратура має претензії до цього банку, бо він, отримавши рефінансування, вивів валюту. Схоже, з дозволу Національного банку. Це було за вас чи до вас?

— За нас він отримав 960 млн грн на виплату фізичним особам, і це все задокументовано. Потрібно знати довгу історію Дельта Банку, щоб зрозуміти, що і куди він виводив за час свого існування. Чому ми говорили, що його потрібно націоналізувати? Бо там було 16 млрд грн гарантованих депозитів фізичних осіб. А загалом було 23 млрд грн. Там ще були 6 млрд грн міжбанківських кредитів і 10 млрд грн рефінансування Нацбанку. Депозити великих державних компаній на суму 3,5 млрд грн. Тобто цей банк з усіх боків потрапляв під критерії системності. У всякому разі, з нашого боку ми бачили це.

— Ось тут постає питання. Чому власник банку — той, хто організував такий "системний" банк — не був жодним чином покараний?

— Я очікую, що покарання буде для всіх 58 банків, спрямованих до Фонду гарантування. У мене питання щодо всіх.

— Вам не здається, що ви граєте роль статиста?

— Якщо ми виступаємо в ролі статиста, то хто ж тоді вивів 58 цих банків з ринку, хто очистив банківську систему, хто написав разом з МВФ і подав закон про відповідальність акціонерів і менеджменту банку за доведення до банкрутства? Це все зробив Нацбанк.

— Так, ви це зробили. Але як повернути гроші?

— А далі стартують правоохоронні органи.

— І як тут справи? Ви задоволені чи ні?

— Я — ні.

— Чому?

— Бо не бачу реальних дій.

— Я чув про те, що розібратися з банками Дельта і Надра вимагає МВФ. Це так?

— МВФ вимагає розібратися з усіма акціонерами.

— А з цими особливо?

— У нас особливих акціонерів немає взагалі. Ні у нас, ні тим більше у МВФ.

— Мова про те, що необхідно найняти міжнародну фірму, яка здійснить розслідування...

— Зрозуміло, що міжнародне розслідування допомагає ідентифікувати будь‑які активи, які перебувають за кордоном. Це так званий forensic audit [розслідування, яке проводиться для того, щоб зібрати докази для використання в суді]. Він проводитиметься в рамках технічної допомоги, що надається Фондом гарантування вкладів.

— У людей постає, наприклад, багато питань щодо ПриватБанку. Він теж відповідає такій категорії, як олігархічний банк? Чи правда, що його підтримують тільки тому, що він занадто великий, щоб упасти?

— Ви правильно сказали, ПриватБанк — найбільший в країні. І на сьогодні ним виконано всю програму рекапіталізації, яка потрібна за стрес-тестом попереднього року. Повністю внесено всі гроші до капіталу. Зараз триває стрес-тестування і діагностика другого етапу. Якщо цей банк виконує всі наші вимоги, то я не бачу жодних проблем з його ліквідністю. Якщо ні — то...

— ...все може бути?

— Це станеться з будь-яким банком, який не виконуватиме наші вимоги.

— Давайте наприкінці дамо невеликий прогноз. Що чекає на банківську систему до 2017 року?

— Найголовніше для банківської системи — після того, як завершиться рекапіталізація — все ж починати думати про кредитування реального сектора економіки. Для цього в країні має запрацювати система захисту прав кредиторів. Необхідно, щоб Верховна Рада ухвалила вісім законопроектів, які ініціював НБУ.

— Тобто банки отримають право забирати застави?

— Звісно. Ви ж розумієте: ті величезні дірки в балансі банківської системи пов'язані з тим, що у нас будь-який недбалий позичальник може не віддавати роками гроші, може оскаржувати це нескінченно в судах, виводити нелегальним чином свої застави з балансів банку. У нас у банківській системі зараз 55 млрд грн зайвої ліквідності. Але сьогодні ніхто не хоче кредитувати, бо ризики, пов'язані з неповерненням кредитів, величезні.

— Не тому, що облікова ставка висока?

— Ні, не тому. Я вам кажу, у них зайва ліквідність, вони не хочуть кредитувати. Ставка висока — це саме для того, щоб абсорбувати до банківської системи гроші, які ми втратили минулого року. Мало того, ми вже ставку з 30 % знизили до 22 % і продовжуватимемо.

Та й потім, кого сьогодні кредитувати? Якщо клієнт не платить вам за сьогоднішніми кредитами, ви не можете видавати йому нові. Для того щоб була потреба в грошах, має початися економічне зростання. Ми віримо, що кредитування активізується вже в середині наступного року. А наше головне завдання — щоб до цього часу облікова ставка досягла рівня, порівнянного з інфляцією наступного року. Тобто трохи вище 12 %. Я вірю, що, коли економіка відновиться, ставка буде на іншому рівні, який стимулюватиме економічну активність, а не пригнічуватиме.

Матеріал опублікований в НВ № 37 від 9 жовтня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: