25 березня 2017, субота

Російський бізнесмен: Війна — це економічна дія, але поки що ми бомбимо лише сарайчики

коментувати
Якщо вилучити перші чотири ключові новини, то нам хохли заважають, то ще хтось нам заважає будувати економіку - і новин не буде
Фото: особистий архів Д. Потапенко

Якщо вилучити перші чотири ключові новини, то нам хохли заважають, то ще хтось нам заважає будувати економіку - і новин не буде

Російський бізнесмен та затятий критик пропутінських російських чиновників Дмитро Потапенко про реалії та перспективи російської економіки

Дмитро Потапенко є керуючим партнером компанії Management Development Group Inc., що спеціалізується на розвитку рітейлу. Розпочавши свою трудову діяльність в кінці 1980-х з позиції санітара моргу, до 25-ти він став віце-президентом компанії Грюндіг в країнах СНД і Балтії. Пізніше очолював мережі продуктових магазинів "Пятёрочка", "Карусель" та інші підприємства.

Сьогодні Дмитро веде свій бізнес з річним оборотом в 25 млн євро відразу у трьох західних країнах і Китаї. І проводить майстер-класи для бізнесменів-початківців у сферах роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу, у сфері послуг.

Українській аудиторії він став відомий після серії різких висловлювань на адресу московської влади на громадському телебаченні, в яких звинувачує їх у штучному створенні "ворогів народу" та знищенні бізнесу. НВ вирішило продовжити знайомство з російським підприємцем-правдорубом і з'ясувати, від чого страждає економіка Росії і як це позначиться на Україні.




- В останній рік всі, кому не лінь, кажуть, що російська економіка сильно постраждала від падіння цін на нафту. Однак російська економіка стагнує останні років п'ять. Яка причина такого скочування, на Ваш погляд?

- Стагнація в економіці Росії йде швидше останні три роки. До цього якесь зростання економіки було.

Основна проблема в тому, що ніхто не визначив, а на*іга країни колишнього СРСР на міжнародному ринку. Як він був постачальником вуглеводнів, так представники усіх країн СНД принципово і не займаються своєю економікою. Економіка структурно ніяк не змінилася з радянських часів. Більше того, якщо раніше економіка сиділа на сировинній голці, то зараз вона сидить на сировинному кілку. І це основна проблема, всі інші проблеми вторинні.

- Якою повинна бути стратегія розвитку економік колишнього СРСР, зокрема Росії, щоб не бути сировинним додатком?

- Потрібно розуміти, що, якщо подивитися на управління російською державою, управління нею ідеальне. З точки зору механіки управління, воно здійснюється без яких-небудь вагань.

Якщо говорити про те, що вона повинна зробити – нічого, вона має ще більше закрутити гайки і просто зменшити кількість народонаселення. Щоб та ж кількість нафтодоларів припадала на меншу кількість людей.

Треба усвідомити, що влада Росії та інших держав – це бізнесмени, які прийшли і використовують владу як інструмент перерозподілу країни. І це спостерігається на всій території постсовка.

- Пробачте, я не зовсім зрозуміла, що ви маєте на увазі під "зменшенням народонаселення"?

- Зменшити кількість населення фізично. Якби кількість населення не була 145 мільйонів, а умовно кажучи, 100 мільйонів, то у нас був би практично Дубай. Було б ідеально. Все ж банально: якщо економіка створює тільки один ресурс – нафтобакси - його кількість повинна припадати на меншу кількість людей.

- І Росія зараз йде цим шляхом?

- Поки не йде. Але ми ж говоримо про управління, а не про людинолюбство.

Зрозумійте, у нас не керують державою. Пацани займаються своїми справами, відповідно до своїх знань та вмінь роблять те, що вони вважають за потрібне. І, загалом, роблять добре. Якщо подивитися на їхні активи - вони ростуть з року в рік. Можна тільки за них порадіти.

- Давайте повернімось до більш цивілізованих тем.

- До менш людоїдських систем? Добре, але не треба скидати з рахунків і такий варіант розвитку. Історія СРСР дає нам багато прикладів саме такої поведінки. Боронь Боже, звичайно. Населення – це в тому числі і я, і якось не хочеться...

Головне, щоб і ваш "тато" не пішов таким же шляхом, як і наш. А наш спільний конфлікт сьогодні дозволяє піти цим шляхом і йому, і нашому. Оголосити один одному війну, натиснути по ядрьоній кнопці – і все чудово.

- Працюючи у кількох країнах, чи спостерігаєте Ви зміну сприйняття інвесторів Росії після того, як був розв'язаний конфлікт на півдні та сході України?

- Інвесторам абсолютно фіолетово, чи веде держава військовий конфлікт. Справа в поведінці влади в конфлікті щодо питання захисту прав інвесторів. Можна мати масу активних військових позицій, і при цьому захищати інвестиції на території своєї держави.

- Тобто інвесторів апріорі цікавить політичний клімат всередині Росії, а не зовнішня політика?

- Звичайно. У 90% випадків.

- І що лякає інвесторів із того, що відбувається на внутрішніх кордонах Росії?

- Це відсутність стабільності, відсутність судової системи, відсутність законних рішень. Це відсутність трьох постулатів: рівність перед законом, невідворотність покарання і буква закону, яка є незмінністю закону.

- Це питання, звичайно, вже заїжджене, і все ж... Ваша точка зору, як вплинули санкції Заходу?

- Немає ніяких західних санкцій. Вони в цілому, звичайно, відреагували: відчитали, як третьокласника, який дівчинку за кіску посмикав: "Негарно ти, Василько, робиш". Але Заходу абсолютно по*ігу, що відбувається на території того, що називається колишній "совок". Вони в цілому слабо розуміють різницю між нами. Для них це виглядає наступним чином: на території якоїсь колишньої країни, звідки ідуть вуглеводні, секретар одного обкому віджав у секретаря іншого обкому тапки. Дешеві вуглеводні постачають з Росії? Постачають. Україна постачає щось? Постачає. І що ви робите у себе всередині – йшли б ви лісом разом.

І це кажучи про уряд, а населення, взагалі про нас знає слабо. Для них що українці, що росіяни, що вірмени... Всі, хто говорить російською – всі росіяни.

- Наскільки адекватною Ви вважаєте реакцію російської влади на дії Заходу?

- На зло мамі відморожу вуха. Тобто посил був зрозумілим: ось зараз ми цим проклятим бізнесменам "козу" зробимо, а оскільки у цих проклятих буржуїв є демократія, то вони підуть уряду "козу" робити. Але "козу" ми їм зробили на 8-9 млрд євро, а загальний експорт Євросоюзу – 120 млрд євро, а загальна допомога сільгоспвиробникам – близько 40 млрд євро.

- Чи ефективною буде політика імпортозаміщення товарів у російських реаліях?

- Імпортозаміщення взагалі у природі не може бути. А на території СНД товари або імпортні, або квазіімпортні (зібрані з імпортних комплектуючих). Заміщувати потрібно базові витрати у вигляді машин, обладнання, насіннєвого матеріалу, гербіцидів (якщо ми говоримо про сільгоспвиробництво).

Всі країни колишнього СРСР сидять на наркотичній голці західних технологій. А для того, що сповзти з неї, потрібні роки й десятиліття роботи. Що заважало минулі 25 років всім країнам СНД займатися розробкою і впровадженням технологій? А ми їх просто тупо купували. Нафта в обмін на продовольство – ось і весь принцип колишнього СРСР.

- Зазвичай при девальвації національної валюти товари, які йдуть на експорт стають більш конкурентоспроможними на зовнішніх ринках. Девальвація рубля в 2015 році на 70% не стала стимулом для активізації виробництва та зростання економіки.

- Тому що для цього має бути зовнішній попит на товари. А попит падає катастрофічно. Для того, щоб вивести товар на зовнішні ринки, він повинен відповідати західним стандартам, а не нашим убогим. На сьогоднішній день ми замкнуті на внутрішній попит.

- Але, на скільки я бачу, внутрішній попит у вас теж падає через девальвацію?

- Так, за даними Росстату, він впав на 13%.

- Тоді які перспективи російської економіки на найближчі кілька років?

- У найближчі п'ять-сім років – стагфляція. І проблема в тому, що всі країни СНД зав'язані одна на одній. Тому процеси відбуваються однакові, з невеликим часовим лагом. Та девальвація, яка у вас пройшла, допомогла Україні щось там випхати на зовнішні ринки? Ні. Тому що товарів, які повинні відповідати зовнішнім стандартам, немає.

- І в минулому, і в наступному році розподіл ресурсів російського держбюджету передбачає великі витрати на військову галузь, і низькі – на соціальні проекти. І, одночасно, ми спостерігаємо підвищення оподаткування. Як ви оцінюєте такий розподіл коштів?

- У найближчі п'ять років бюджет буде, як і раніше, воєнним та поліцейським. Нічого нового не відбудеться. Це спустошує економічне поле, але ми не приймаємо рішення, ми лише його виконуємо.

Все, що пов'язане з війною – це завжди виключно політика. А політика – це перемазана в л**ні економіка, і чиїсь амбіції. Будь-яка війна – це економічна дія, яка щось приносить в економіку. Інша справа, що поки прибутку від цієї війни [для російської економіки] я не бачу. На сьогоднішній день Росія вкачала близько $500 млн у війну, і поки ми бомбимо сарайчики.

- Тобто російська влада могла вибрати два шляхи, як додавати в економіку: або шляхом розвитку бізнесу, або шляхом вигоди від військових дій. І вибрала другий варіант?

- У будь-якого генерального директора є кілька варіантів того, як він хоче розвивати компанію. У даному випадку вибрали варіант розвитку "компанії" за військовим принципом. І поки реального прибутку з цього немає. І, в моєму розумінні, якщо йти за логікою військових дій, то не з тими тоді воюємо.

- Чи можливий опір такій політиці?

- Опір від кого? Людей, які працюють на війну? Зрозумійте, економіка стоїть на військових рейках. Якщо люди отримують гроші, працюючи у військовому комплексі, то про який опір може йти мова. Не існує абстрактних людей, вони працюють або на поліцію, або на війну, або в сферах, пов'язаних з цими двома напрямками. У нас всі прямо, або опосередковано обслуговують бюджет. Немає інших сфер, ні підприємництва, ні приватних осіб. Зовсім.

Вони зробили все правильно. Спочатку перевели людей на роботи на військові підприємства, або на бюджетні підприємства. А потім почали війну. Для управління російською державою створена ідеальна система, з точки зору механіки.

- Днями я спілкувалася з компанією, яка працює в сегменті B2B, і експерти кажуть, що з початку 2015 року відстежується стійкий тренд до скорочення партнерських угод між бізнесами України і Росії. Ви спостерігаєте зі свого боку такий же тренд?

- Так, абсолютно. Вони [угоди] досі йдуть, але йдуть зі скрипом. Це наслідки політики. Бізнес не може бути вищим за суспільство. Будь-яке підприємництво, як українське, так і російське – ми лише частина системи. Коли наші "пани" перестануть сваритися, тоді все стане на свої місця.

- Чи цікава вам, як бізнесмену, Україна?

- Поки у вас не закінчиться війна, ні. Зрозумійте правильно, в Україні зараз злиденне і понівечене населення. Тому якщо говорити про те, що потрібно Україні – їй потрібен мир. Як і Росії, власне. Тільки після цього можна говорити про якусь економіку.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: