11 грудня 2016, неділя

Вибух надії. Як теракт в Анкарі може допомогти курдській незалежності

коментувати
Рідні та близькі загиблих звинувачують в події уряд своєї країни

Рідні та близькі загиблих звинувачують в події уряд своєї країни

Курди звинувачують уряд Туреччини в загибелі 128 осіб і мобілізуються для боротьби проти нього

«Уряд Туреччини крізь пальці дивився на піднесення Ісламської держави в Сирії, а також на присутність людей в Туреччині, не проводячи ніяких арештів», - заявив Селахеттін Демірташ – лідер прокурдської Народно-демократичної партії. За його словами, керівництво країни і не намагалося вжити якихось заходів проти радикальних ісламістів навіть у столиці – Анкарі. Демірташ висловив переконання, що в результаті це призвело до подвійного теракту проти демонстрації за мир в минулу суботу. Жертвами терористів-смертників стали 128 осіб, більшість з яких – курди і активісти лівих та антивоєнних рухів.

Відповідь уряду на ці звинувачення – воістину вершина цинізму. Прем'єр-міністр Ахмет Давуотглу заявив, що спецслужби працюють, у них є список потенційних терористів, проте поліція не може їх заарештувати до того часу, поки вони не здійснять теракт. Майже як в анекдоті, де міліціонер відповідає тим, хто скаржиться на погрози: «Ось коли вб'ють, тоді й звертайтесь!». Втім, у ситуації з терористом-смертником навіть після вбивства скаржитися буде ні на кого: від громадянина, який вирішив підірвати себе в людному місці, зазвичай практично нічого не залишається.

Можливо, саме такі заяви урядовців дозволили Демірташу припустити, що бойовики ІД не могли б так вільно діяти в межах Туреччини «без підтримки з боку деяких людей у структурах влади». Простіше кажучи, опозиційний політик звинуватив чинне турецьке керівництво у співпраці з Ісламською державою і навіть її підтримці.


После теракта в Анкаре по всей стране прошли антиправительственные акции протеста
Після теракту в Анкарі по всій країні пройшли антиурядові акції протесту


Родичі жертв терактів висловлюються і того сміливіше, звинувачуючи не «деяких людей» в якійсь там «підтримці», а сам уряд у загибелі своїх рідних та близьких. The Guardian цитує одного з організаторів демонстрації Ібрагіма Кару, який пов'язав теракт з позачерговими парламентськими виборами, призначеними на 1 листопада: «Напад – частина стратегії правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР), спрямованої на зростання рівня насильства і підрив позицій прокурдської опозиції за допомогою зростання шовіністичних настроїв у суспільстві». Він також нагадав, що відразу після невдалих минулих виборів уряд розірвав перемир'я і відновив війну проти Курдської робітничої партії КРП, визнаної в Туреччині терористичною організацією.

Інший активіст, який назвався Юкселем, додав: «Вони [керівництво країни] намагаються розпочати громадянську війну». На його думку, уряд, всіма силами розпалюючий війну, саме тому і дозволив здійснити теракт проти демонстрації за мир. «Заради отримання більшості в парламенті вони готові на все», - підсумував активіст.

Турецькі офіційні особи категорично заперечують свій зв'язок з подією, однак також вважають, що напад пов'язаний з виборами. За словами прем'єра, терористи хотіли зірвати голосування, однак воно відбудеться у заплановані терміни. При цьому Анкара звинувачує опозицію в розпалюванні ненависті в суспільстві і навіть погрожуєлідерам арештами за «необгрунтовану» критику на адресу дій уряду.


Президент Эрдоган сейчас больше думает о выборах, чем о террористах, взрывающих его оппонетов
Президент Ердоган зараз більше думає про вибори, ніж про терористів, що підривають його опонентів


Справа в тому, що беззастережна перемога на виборах 1 листопада – це дійсно перший пріоритет Партії справедливості і розвитку і її лідера – президента Реджепа Тайіпа Ердогана. Тільки отримання більшості в парламенті дозволить ПСР змінити конституцію, перетворивши країну в президентську республіку і наділивши Ердогана воістину султанськими повноваженнями (цей намір ніхто не приховує). Зараз він і так фактично керує країною, але його влада базується не на законах, а на особистому авторитеті і вірності однопартійців. Якщо один з цих стовпів надломиться, його запросто можуть відтерти від управління країною. Для Ердогана це було б колапсом всієї його кар'єри, допустити подібного варіанту він ніяк не може.

На літніх виборах ПСР не вдалося отримати більшість в парламенті, тому Ердоган штучно зірвав формування уряду і оголосив нові дострокові вибори. Для зміцнення своєї позиції він почав «маленьку переможну війну» проти КРП, а також приступив до бомбардувань сирійських курдів, які боряться проти Ісламської держави. Мета зрозуміла: на хвилі військово-патріотичного чаду згуртувати навколо власної персони самі темні сили і добитися таки жаданої більшості.

Але і тут все пішло не слава богу. Курди, які не бажають ставати «хлопчиками для биття», не тільки консолідувалися політично, але і почали давати серйозну військову відсіч, встановивши власний контроль над низкою населених пунктів південно-сходу країни. Війна, яка планувалася як «легка прогулянка», почала буксувати, жертви урядових сил йдуть вже на десятки.


В случае необходимости сирийские курды могут перейти границу, чтобы помочь турецким соплеменникам
У разі необхідності сирійські курди можуть перейти кордон, щоб допомогти турецьким одноплемінникам


Окрім того, КРП тижнем раніше оголосила одностороннє перемир'я, виставивши Ердогана перед власними виборцями та всім світом єдиною людиною, яка виступає за продовження нескінченної війни з очевидно політичними цілями. Це його популярності ніяк не сприяє.

Проте для самих курдів нав'язана їм війна відкриває все більше можливостей для досягнення головної стратегічної мети – формування власної незалежної держави, якої у 40-мільйонного народу ніколи не було. Якщо Ердоган програє вибори (а до цього зараз все йде), Туреччину чекає тривалий період політичної невизначеності, якою цілком можуть скористатися численні опоненти президента, включаючи курдів. Вже зараз вони нарощують свої сили в південно-західних регіонах країни, а в сусідній Сирії вже почали отримувати зброю і боєприпаси від США.

Американці, правда, не розкривають, кому саме скидають на парашутах ящики з амуніцією, однак по реакції турецького уряду обчислити адресата нескладно. Джерело газети Hurriyet в Анкарі пояснило, що Туреччина ні за що не допустить наступу курдів вздовж кордонів своєї країни в західному напрямку. Успіх такого наступу означав би появу вздовж всього південного кордону Туреччини єдиної та безперервної курдської квазідержави, що тягнеться від Ірану до Середземного моря. Таке утворення (зрозуміло, вороже) фактично відрізало б Туреччину від Близького Сходу і стало б найбільшою геополітичною поразкою Анкари.


Курды доказали свою боеспособность, остановив в начале года "неостановимую" армию ИГ в городе Кобани
Курди довели свою боєздатність, зупинивши на початку року "незупинну" армію ІД у місті Кобани


Саме тому турецький уряд вже офіційно застеріг США та Росію від підтримки свого потенційного супротивника. Хоча Росія в турецькому застереженні виявилася «за компанію» – Москва в цьому конфлікті підтримує Башара Асада, на курдів і їх долю їй глибоко наплювати.

Пікантність ситуації в тому, що курди збираються форсувати Євфрат і рухатися на захід не цілком самостійно. До цього їх спонукають США, оскільки на захід від річки знаходяться землі, підконтрольні Ісламській державі. Таким чином, Туреччина, виступаючи проти курдського наступу, фактично стає на захист ІД.

Відносини між Вашингтоном та Анкарою, і так напружені, через питання підтримки курдів можуть стати ще менш теплими. Що, в певному сенсі, лише на руку останнім. Якщо вони зможуть перехопити у Туреччини титул "головного союзника США" в регіоні, створення незалежної курдської держави стане лише питанням часу. Тим більше, що прецедент – Косово – вже є.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: