4 грудня 2016, неділя

Український пацієнт. Що встиг за 10 місяців міністр Сандро, якому не дають ні піти, ні залишитися

Верховна Рада не змогла підтримати відставку Олександра Квіташвілі, хоча це питання ставилося на голосування чотири рази

Верховна Рада не змогла підтримати відставку Олександра Квіташвілі, хоча це питання ставилося на голосування чотири рази

Наступного тижня парламент повторить спробу відправити у відставку Олександра Квіташвілі. Навіщо він приходив і чому йде, так і не "оздоровивши" українців?

Завтра, 2 жовтня, виповнюється рівно 10 місяців з того часу, як Сандро Квіташвілі сів у крісло міністра охорони здоров'я – і рівно три місяці, як він просить позбавити його від почесної місії українського реформатора.

Здійснити медичну реформу в Україні йому доручили 2 грудня 2014-го, коли він отримав портфель в новому парламенті Арсенія Яценюка. У Грузії, звідки родом Квіташвілі і де працював раніше на аналогічній посаді, систему охорони здоров'я почали змінювати майже 15 років тому, в 1998-1999 роках, і домоглися очевидних успіхів.

На початку літа прем'єр повідомив, що очікує перших результатів від Квіташвілі у вересні. Але 2 липня міністр написав заяву про відхід у відставку. У вересні, замість того, щоб "показати результати", Квіташвілі попросив, щоб "показали на двері" йому самому. Однак Рада не змогла підтримати його відставку, хоча питання ставилося на голосування чотири рази.

Реформа у сфері охорони здоров'я, яку поклали на відомство Квіташвілі, складається з чотирьох головних блоків: забезпечення медикаментами та вакцинами, медичне обслуговування, фінансування та публічна система популяризації здоров'я.

(Не)безнадійно хвора країна

Проблеми медичного обслуговування в Україні багато в чому – родом з СРСР.

"Є така "культурна радянська традиція" – прокапатися, проколотися, дістати укол, полежати п'ять днів десь там по блату. Ця система якраз спотворила потребу. У сучасному світі всі рухаються від лікарень до амбулаторного лікування", - наводить приклад заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець.

Держава повинна створювати умови для того, щоб люди не хворіли, і врегулювати це на законодавчому рівні. Робити так, щоб молоко було дешевше, ніж пиво, наприклад

Інший приклад – мультирезистентний туберкульоз. За рівнем захворюваності ним Україна займає друге місце в Європі, хоча вилікуватися від нього там коштує близько 40 тис. євро, а тут – в рази дешевше. Захворювання по суті насильно створила сама система, каже Перегінець, зокрема – традиція лікування туберкульозу в закритому режимі, коли хворого на півроку замикають "під ключ" в тубдиспансері, оскільки інакше вилікувати нібито неможливо.

"Це все відсутність ліків, відсутність практики, розуму у лікарів, новітніх технологій. Годували пігулками, як попало, розміщували разом різних хворих – ось і отримали таке захворювання, - говорить заступник міністра. - Сказати: "Іди додому, лікуйся там" більш безпечно, ніж відправляти пацієнта лікуватися в такий заклад".

Фінансується медична сфера в Україні з двох джерел – державного бюджету та кишень простих громадян приблизно в рівному співвідношенні. Причому майже 90% тих грошей, які йдуть на медвитрати з бюджетів обивателів, припадає на ліки.

На проведення медреформи Світовий банк надав Україні $ 214 млн. Решту грошей необхідно вишукати в межах старої системи. І їх там, розповідає проектний менеджер реформи охорони здоров'я Національної ради реформ Павло Ковтонюк, багато.

Приміром, на таку статтю бюджету, як перекваліфікація і підвищення кваліфікації лікарів, медсестер і наукових кадрів, з 50 млрд грн всього держбюджету на охорону здоров'я витрачається 5 млрд на рік, каже Перегінець. Ці гроші розчиняються, не приносячи користі, оскільки підвищення кваліфікації у цій сфері стало формальністю. "Замість двох місяців це відбувається за два дні, щоб не сидіти в Києві – дорого. Потрібно просто залагодити питання, отримати категорію і поїхати назад. Але за це ми платимо гроші – 5 млрд грн на рік", - говорить заступник міністра.

Ще одна сфера, в якій безслідно тануть гроші, за його словами – наукові дослідження, часто – неіснуючі.

"Останнє, що мене вразило – це інноваційні методи профілактики неінфекційних захворювань. В одному науковому інституті протягом трьох останніх років виділялося на це 450 тис. грн. Я з нетерпінням чекаю результатів цього дослідження – побачити, що ми знайшли інноваційного", - говорить Перегінець.

Окрема стаття в бюджеті – таке поняття, як ліжко-дні в стаціонарі: якщо пацієнтів у стаціонарі "не вистачає", тобто, менше, ніж ліжок, уріжуть фінансування.

"Якщо взяти будь-яку лікарню і порахувати ліжко-дні, то часто виглядає, що там в один день на ліжку лежало по 3-4 людини. За це бюджет йде. В кінці року головлікар має премію за збереження бюджету", - пояснює Перегінець.

Є така "культурна радянська традиція" – прокапатися, проколотися, дістати укол, полежати п'ять днів десь там по блату

Родом з Радянського Союзу і елементи системи публічної популяризації здоров'я, яка в Україні зовсім недорозвинена. Вона повинна включати в себе профілактику захворювань, популяризацію здорового способу життя та поширення інформації про хвороби, симптоми, лікування та профілактику. В Україні ж прийнято, що завдання держави в цій сфері – сидіти й пильнувати, щоб не трапилося епідемії, а якщо раптом – то кидатися в бій з нею.

На ділі держава повинна створювати умови для того, щоб люди не хворіли, і врегулювати це на законодавчому рівні: "Робити так, щоб молоко було дешевше, ніж пиво, наприклад", - утрирує Ковтонюк, пояснюючи, що роль держави – полегшити людині вибір на користь здорового способу життя.

Дві третини смертей в Україні сьогодні за статистикою – від інфарктів та інсультів. Їх причини – поведінкові: алкоголь, стрес, зайва вага. Головна причина передчасних смертей серед чоловіків старше 55-ти серцево-судинні та неінфекційні захворювання, першопричиною яких є тютюн, алкоголь, стреси. Знижуються ці цифри на національному рівні зрозумілими методами на кшталт ненав'язливої пропаганди правильного харчування і підвищення акцизів на алкоголь та сигарети. Для України цей вектор розвитку все ще не став пріоритетним, визнає Перегінець.

Що встиг Сандро і його команда

Про те, що пакет медреформ готовий, Квіташвілі говорив ще в квітні. Позначив, що для першої фази реформ необхідно було прийняти сім законопроектів. Тоді ж міністр сподівався, що активно почнуть діяти з 1 червня.

7 липня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді України законопроект № 2309а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" та ще кілька документів, які повинні були дати поштовх початку реформи. 16 липня, після засідання ВР, на якому повинні були розглянути необхідні проекти законів, міністр заявив про саботаж:

"Я не хочу нікого звинувачувати. Я не кажу, що Верховна Рада винна. Але там дуже багато інтересів, вона дуже еклектична. Це така команда людей, в якій у всіх свої інтереси. Якщо б всі 450 осіб виходили з інтересів держави, проблем не було б".

Сільські лікарні, якщо існують, то це взагалі пострадянський феномен. Там 30% не мають туалетів, наприклад – тільки старорежимні вбиральні на вулицях

Тоді ж, влітку, в інтерв'ю НВ, Олександр Квіташвілі розповідав, що до того часу вже встиг повністю реорганізувати структуру самого МОЗа і напрацювати 130 сторінок пакету реформ. А ось провести глобальну реформу в країні не дали депутати.

Тоді міністр говорив, що якщо реформа не почнеться до осені, можна вважати, що все пропало:

"Законопроект, який ми підготували – 130 сторінок – це все, що потрібно цій країні на цьому етапі. Нехай беруть та приймають, тому що вже три місяці вони валяються в різних інстанціях. Ходять по різних кабінетах влади. Але вони вже готові. Мене вже не буде, щоб їх представити, але нехай беруть. Якщо зараз не почати, це ніколи не почнеться".

Ковтонюк найважливішим з того, що напрацьовано, вважає закон про автономію медичних установ (зараз він в очікуванні голосування в Раді), передачу держзакупівель ліків і вакцин міжнародним агентствам (формально діє з березня) і створення Центру громадського здоров'я європейського зразка, який буде займатися питаннями громадського здоров'я (Кабмін вже дозволив МОЗу створити його; він і буде елементом тієї самої публічної системи популяризації здоров'я).

Також до реалізованого можна зарахувати перепрофілювання санітарно-епідеміологічної служби, у якої забрали частину контрольних функцій і, таким чином, звузили поле для зловживань.

Одним з гострих моментів реформи залишається побоювання, що вона дасть зелене світло приватизації всього і вся. Перегінець стверджує: боятися цього не варто, тому що приватизувати, власне, особливо нічого.

"Сільські лікарні, якщо існують, то це взагалі пострадянський феномен. Там 30% не мають туалетів, наприклад – тільки старорежимні вбиральні на вулицях. Я думаю, що будь-який сільський голова стрибав би з радості, якби це хтось приватизував і потім щось з цим зробив, перетворив", - вигукує він.

Зараз більшість лікарень належить органам місцевої влади, і тільки деякі фінансуються з центру, тобто з МОЗ. Спочатку передбачалося, що місцевим органам влади і держави можна буде реорганізовувати лікарні в яку завгодно форму господарювання. Наприклад, акціонерне товариство або ТОВ, більш типові для бізнесу, але з 100% часткою місцевих громад.

Таким чином, громади могли б залучати гроші приватного інвестора в свої медичні заклади, більшість з яких потребують капітального ремонту. Також законопроекти МОЗ давали можливість лікарням переносити рахунки в комерційні і державні банки з метою дати повну свободу розпоряджатися своїми грошима.

Важливим пунктом було те, що законопроекти МОЗа встановлюють кінцевий термін реорганізації лікарень – 2017 рік. Це важливо, адже і сьогодні місцеві ради мають повне право надати лікарням автономію – але не користуються цим. Паралельно з МОЗовськими, в Раду подано альтернативні пропозиції авторства екс-міністра охорони здоров'я Олега Мусія, в більшості дублюючі, і частково обмежуючі ініціативи Квіташвілі.

В них пропонується залишити тільки одну форму господарювання — некомерційне підприємство, комунальне чи державне по формі власності. Ця норма будується на припущенні, що лікарні можуть перетворити в акціонерні товариства, 100% акцій яких буде належати громадськості, з часом громадськість ці акції продасть, і лікарня стане приватною.

Також лікарням забороняють мати рахунки в комерційних банках, а тільки в державних. Або ж залишати рахунки в держказначействі, як зараз. Знімається і кінцевий термін для реорганізації, перетворюючи реформу широкомасштабної ініціативи на рівні всієї країни в необов'язкову опцію для кожного органу місцевої влади.

Сам міністр стверджує, що парламент саботує його законодавчі ініціативи, особливо – члени парламентського Комітету з питань охорони здоров'я.

"З цим комітетом я працювати не зможу. І якщо у парламенту є бажання залишити мене на цій посаді, то потрібно міняти склад комітету. Якщо цього не станеться, то я просто фізично не зможу нічого зробити, тому що або все блокується [комітетом], або йдуть такі ініціативи, які не дають нічого зробити", - сказав Квіташвілі в ефірі одного з телеканалів після провалу голосування за відставку.

Очолює цей комітет Ради нардеп Ольги Богомолець. Її та інших членів комітету – Мусія, Оксану Корчинську, Тетяну Бахтєєву, Ігоря Шурму та Андрія Шипко – в ефірі іншого телеканалу Квіташвілі назвав "якоюсь мафією".

План Б

Поки пакет законів, поданий Квіташвілі у Верховну Раду, лежить без руху. Підтримки від нардепів він не отримав. Його саботують, не розуміють і не хочуть розбиратися.

Вони бачать новий продукт або ідею і шукають підступ, думають, як це можна продати, заробити, вкрасти. Радянський ВБРСВ що робив? Всі стежили за всім, за розкраданням соціалістичної власності. Прохідна для чого стояла? Щоб не крали

"Ми запросили всі фракції Верховної Ради з нами зустрітися, щоб ми кожному детально пояснили все справу технічно і без емоцій", - говорить Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента з питань проведення адміністративних, соціальних і економічних реформ. Однак, багато депутатів, за його словами, відмовляються – найактивніші і не "злізаючі з броньовика", вигукуючи про соціальні стандарти, на ділі виявляються найменш готовими до дискусій і слабо розбираються в темі. Як тільки з'являється необхідність зібратися, особисто з нардепів майже ніхто не приходить, юристи раптом виявляються у відпустках – хіба що помічників надсилають.

Проблему з медреформою, та і з іншими змінами, Шимків бачить і в розриві поколінь: проблема тих, хто саботує реформи, не в тому, що вони чогось не розуміють або не знають, а в тому, що вони бояться дозволити собі почати мислити по-іншому."

"Вони бачать новий продукт або ідею і шукають підступ, думають, як це можна продати, заробити, вкрасти. Радянський ВБРСВ що робив? Всі стежили за всім, за розкраданням соціалістичної власності. Прохідна для чого стояла? Щоб не крали", - говорить Шимків і додає: Ми будемо шукати можливість домовитися, щоб закон [про медреформу] пройшов. Є багато інструментів".

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: