6 грудня 2016, вівторок

Україна зробила серйозний крок до остаточного розриву зв'язків з Росією - закрила авіасполучення

Українська земля закриває свої злітні смуги для авіалайнерів з триколорами

Українська земля закриває свої злітні смуги для авіалайнерів з триколорами

Із середини осені Україна закрила авіасполучення з Росією у відповідь на аналогічні санкції РФ. Це серйозний крок до остаточного розриву зв'язків між країнами.

Неділя 25 жовтня стане останнім днем, коли українські аеропорти лишаться відкритими для російських літаків. Вже з понеділка авіазв'язок між двома державами перерветься.

Тепер українці не зможуть зробити як мінімум дві речі: полетіти з Києва до Москви за €85 і витратити на цю подорож лише півтори години. В результаті взаємних санкцій найкоротшим маршрутом із Києва до столиці сусідньої держави стане політ з пересадкою в Кишиневі — 2 години 25 хвилин. А найдешевше буде подорожувати через Вільнюс — €148.

Небо стало відображенням того, що діється на землі: після агресії РФ щодо України країни Заходу ввели низку санкцій, спрямованих проти Кремля. До них все активніше долучається Київ. І операція Закриті аеропорти стала одним з наймасштабніших кроків Банкової та Грушевського в цьому напрямку за останній час — якщо раніше Україна виставляла заборони проти окремих російських компаній, банків та фізичних осіб, то в цьому разі завдала удару цілій галузі. "Цим не закінчиться: будуть нові санкції",— каже Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії Berta Communications.

У посадці відмовити

Першим хід у небо зробив Євросоюз, який понад рік тому ввів санкції проти російського лоукостера Добролет, що літав до окупованого Криму. Тоді Москва відповіла забороною на транзитні польоти крізь свій повітряний простір — але лише для українських літаків.

16 вересня 2015‑го президент Петро Порошенко підписав указ про санкції щодо російських компаній фізичних осіб. Серед небажаних в Україні була низка російських авіаперевізників, зокрема галузевий гігант Аерофлот. Йому та іншим учасникам ринку Київ нарахував штрафи за несанкціоновані рейси до Криму. Як написав з цього приводу на своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Пєтухов, заступник міністра юстиції України: "Станом на 1 жовтня за фактом порушення повітряного простору над Кримом російським компаніям було нараховано 646 млн грн штрафів. Сплачено в бюджет: 00 рублів, 00 копійок".


Крупнейшему украинскому авиаперевозчику МАУ теперь нужно искать достойную замену российским маршрутам
Найбільшому українському авіаперевізнику МАУ тепер потрібно шукати гідну заміну російським маршрутам


Росія у відповідь закрила свої аеропорти для всіх українських перевізників. Хід знову перейшов до Києва, який вчинив так само щодо росіян.

У підсумку небо РФ закрилося перед українцями повністю, а росіяни можуть пролітати над Україною, але не можуть сісти.

Розрив вийшов гучним — у ньому взяли участь вищі посадовці. Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив: "Немає що російським компаніям із триколорами робити в українських аеропортах".

Повний перерахунок

Заборони дорого коштуватимуть обом сторонам.

Пасажиропотік між країнами, за оцінками Росавіації, становить 800 тис. осіб на рік. Близько 70% з них перевозили авіакомпанії з РФ, решту — українські.

Більше за інших, як вважає Олександр Ланецький, гендиректор консалтингової компанії Friendly Avia Support, постраждає Аерофлот, який втратить близько 2 %, або 400 тис. осіб пасажирообороту. Заборона сильно вдарить і по компанії Міжнародні авіалінії України(МАУ), яка належить мільярдерові Ігорю Коломойському. Однак якщо дивитися за структурою доходів, переконаний Ланецький, найбільше постраждає ще одна компанія з України — Дніпроавіа, яку також пов'язують з Коломойським.

Точний розмір втрат експерт не називає — дані всіх компаній закриті. Але раніше міністр транспорту РФ Максим Соколов оцінював збитки авіакомпаній двох країн від взаємних заборон 7-8 млрд руб. ($110-130 млн).

МАУ оцінюють власні втрати більш ніж у $35 млн на рік.

Ланецький зазначає, що також постраждають аеропорти. Перш за все — Дніпропетровський та Одеський: їхній пасажиропотік зменшиться на третину.

Збитки сторін могли б бути ще більшими, якби Україна заборонила транзит російської авіації. Але це занадто дорого: за словами Олександра Кави, екс-радника міністра інфраструктури, в такому разі держпідприємство Украерорух, що здійснює навігацію в небі країни, недоотримає $150 млн на рік.

Від нинішніх заборон постраждають і пасажири. Замість квитка за €85 на прямий рейс їм доведеться викладати €140-380. І летіти з пересадками. "Тут розглядатимуться всі можливі варіанти: Рига, Мінськ, Гельсінкі, той-таки Стамбул", — говорить Євгенія Сацька, прес-секретар МАУ.

За її словами, нові складності обов'язково призведуть до подорожчання квитків: адже в їхню ціну включать додаткові аеропортові збори. Та й собівартість польотів зросте.

У цій ситуації МАУ, наприклад, зможе частково компенсувати свої збитки за рахунок розвитку нових напрямків, каже Ланецький. Але повністю відшкодувати втрати не вдасться.

Час діяти

До останнього часу Україна дуже обережно запроваджувала санкції проти Росії, максимально дистанціюючись від подібних обмежень, ініційованих Заходом. Так, коли в серпні 2015‑го одна з найбільших українських фінустанов — Промінвестбанк (ПІБ) — потрапила до санкційного списку США як така, що належить російському державному Внешэкономбанку, Україна не зробила аналогічного кроку. Мовляв, ПІБ надто важливий для економіки країни, входить до числа системних. "Чимало хто ще пам'ятає, що з проблем саме в цьому банку в Україні почалася криза 2008-2009 років", — каже політолог Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень Пента.

Економічні міркування довго утримували офіційний Київ від серйозних санкцій. Кава згадує, що ще в лютому цього року Радбез розглядав питання припинення авіаційного сполучення з РФ. Тоді йшлося навіть про заборону транзиту російських літаків і залізничного транспорту. Але Радбез, мовляв, не встояв перед цифрами потенційних втрат Украероруху, а також перед перспективою зниження вантажообігу Укрзалізниці на 20%.

Але раптово Київ перейшов від слів до справи. Фесенко вважає, що причина — в граничній неповороткості української державної машини, яка лише зараз дісталася реальних санкцій.

А ось Березовець вважає, що тут був тиск ззовні. "Наші західні партнери завжди висловлювали невдоволення тим, що вони ввели санкції та зазнають втрат, а Україна — ні", — говорить експерт. Тепер офіційний Київ крок за кроком починає робити те, що повинен.

Окрім того, за словами обох політологів, санкції — це спосіб натиснути на Коломойського. Адже одразу, коли Україна вводила санкції проти Аерофлоту, було зрозуміло: санкції у відповідь — лише питання часу. Та найбільшого удару зазнають МАУ і Дніпроавіа. Так, мовляв, Коломойському відповіли на створення та фінансування опозиційних політсил.

Однак головна причина прихована все ж у зовнішній політиці. "Схоже, ухвалено рішення щодо відокремлення України від Росії. Й ухвалене воно не у нас: президент Петро Порошенко виконує цей план", — вважає Березовець.

Матеріал опублікований в НВ № 38 від 16 жовтня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: