9 грудня 2016, п'ятниця

Україна стає на шлях торгової конкуренції з Росією. Замміністра економрозвитку – про те, як просуватимуть український бренд на Заході

коментувати
Питання блокади Криму для нас важливе, але воно лежить не в економічній площині, торгівельний представник України Н. Микольська
Наталія Кравчук

Питання блокади Криму для нас важливе, але воно лежить не в економічній площині, торгівельний представник України Н. Микольська

Торгівельний представник України – Наталія Микольська – розповіла НВ про те, як Мінекономрозвитку планує заохочувати європейців купувати українське, і як захопити експортні ринки Сполучених Штатів, витіснивши із них Росію

В України ніколи не було експортної стратегії. Жодна влада не направляла достатньо уваги чи фінансів на просування українських товарів закордоном. Бездіяльність економічних державних структур, торговельно-економічних місій чи навіть українських посольств негативно впливала на просування експорту.

За півтора роки роботи новий склад Мінекономрозвитку теж не спромігся представити громадськості цілісну картинку того, яке майбутнє очікує на українські бренди у Європі та світі. Проте, у Міністерстві запевняють, що справа просувається. Цю завісу НВ припідняла заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговий представник України Наталія Микольська.

- Що відбувається з українським експортом?

- Відбувається загальне падіння експорту. За перше півріччя падіння становить 35% [порівняно з першим півріччям 2014 р.] Це зумовлено багатьма об'єктивними факторами. Насамперед треба дивитися на глобальні світові тенденції, тому що скорочення експорту – це не лише тренд в Україні, це тренд майже у всіх країнах. За перше півріччя скорочення міжнародної торгівлі, за різними дослідженнями, склало від 10% до 15%. Це пов'язано з тим, що руйнуються глобальні виробничі ланцюжки, оскільки розвиваються різні види технологій. Відповідно, відбувається загальне сповільнення економічного розвитку і падіння торгівлі.

Друга для нас тенденція – це падіння цін на наш класичний експорт: на руди, на металопродукцію і на деяку аграрну сировинну продукцію. Але основне – це падіння експорту з окупованих територій: з тих 35% близько 15% – це падіння експорту з Донецької і Луганської областей і автономної республіки Крим.

У нас скоротився і внутрішній ринок. Відповідно, собівартість виробництва стала дорожчою. А особливо того виробництва, яке застосовує імпортну сировину, бо, у зв'язку з девальвацією, складники для наших підприємств стали дорожчими.

- Який вплив має скорочення експорту на бюджет?

- Ми однозначно можемо констатувати, що це погано впливає на промислове виробництво, на платіжний баланс, тому що є недонадходження валютної виручки. Війна на сході також призвела до скорочення промислового виробництва на 20%. Скорочення виробництва також тягне за собою ненадходження в бюджет. Це, у свою чергу, може впливати на резерви і стабільність національної валюти.

Тому для нас зараз вкрай важливо починати більше працювати з експортерами. Це один із факторів економічного зростання у наступному році. І у Кабінеті міністрів є розуміння, що треба підтримувати експорт, вкладаючи державні кошти.

- Є план по підтримці експортерів?

- На даний час ми розробляємо бачення експортної стратегії. Експортна стратегія складатиметься як із визначення пріоритетних ринків, галузей, так і з визначення системи, які займатимуться підтримкою. Поки що ми говоримо про інституційну підтримку, про створення торговельних офісів за кордоном, експортно-кредитного агентства і переформатування роботи державного Укрексімбанку.

Система фінансової підтримки експорту складатиметься з двох інституцій. Перша – це Укрексімбанк, який займатиметься кредитуванням експортерів, тобто повернеться до початково встановлених для нього функцій.

Друга – це агентство, яке займатиметься страхуванням і гарантуванням ризиків. Для нас важливо, не створити мертвонароджений орган. На даний час ми завершили роботу над концепцією і проектом закону. Зараз основним є питання статутного капіталу, і можливості держави наступного року вкласти в це агентство кошти. Як один з варіантів розглядається можливість входження в статутний капітал міжнародної фінансової організації або використання залучених кредитних коштів.

- То як ця система має працювати, як будуть співіснувати державне агентство і державний банк?

- Ідея дуже проста. Важливо щоб у нас не було дублювання функцій і подвійного використання держресурсів.

Укрексімбанк виконуватиме свої функції, як державний банк, який займається банківським кредитуванням і банківським гарантуванням. Зараз Мінфін розробляє програму реформування державних банків, кожен із банків буде спеціалізованим на певному виді діяльності. Укрексімбанк буде займатися лише експортно-імпортними операціями.

Агентство займатиметься двома видами послуг – це страхування і лобіювання. Коли наш експортер постачає свою продукцію у певні країни, йому потрібне страхування його операцій, або гарантія під платіж експортеру. Те, що називається гарантування оплати товарів. Під ці гарантії і під страхування може відбуватися залучення ресурсів, що здешевить певним чином операції експортера. Мета агентства – отримувати оплату за надані послуги і, відповідно, заробляти.


Фото: Наталія Кравчук

Фото: Наталія Кравчук


- Що ще передбачено експортною стратегією? Досі український уряд мало приділяв уваги просуванню українських товарів за кордоном.

- Дійсно, раніше уряд приділяв мало ресурсів просуванню експорту. Експорт завжди становив близько 50% нашого ВВП. І ті незначні ресурси, які держава вкладала в розвиток експорту, не співвідносяться із тим, що вона отримувала від нього. Навіть у найкращі часи фінансування розвитку експорту було достатньо малим.

Системного підходу до розвитку експорту теж не було. Потрібно створити систему. Робота економічних відділів, посольств однозначно вимагає негайного реформування.

- Давайте поговоримо про наших торгівельних партнерів, і те як ми будуватимемо із ними стосунки. Нещодавно відновилася Генералізована система преференцій (Generalized System of Preferences) США, яка надає привілеї для України. Про що домовилия?

- Відновлення GSP було одностороннім рішенням уряду США. Вона означає, що на певні види товарів імпорту із певного переліку країн Америка застосовує мито в розмірі нуль. Для того, щоб наші компанії скористалися цим безмитним режимом, імпортер, який ввозить їх товари (тобто американська компанія), у відповідних документах, які він подає до митниці, повинен поставити галочку, що товар підпадає під дію GSP.

Ми, український уряд, працювали на всіх рівнях для того, щоб швидше відновити цю систему преференцій для України і щоб жодним чином Російська Федерація не потрапила під відновлення її дій.

Але важливіше, що Україна має право подати заявку на збільшення лінійки товарів, які підпадають під дію GSP. Зараз ми ведемо консультації з нашими виробниками, які або постачають до США, або готові постачати до США.

Основна проблема з GSP у тому, що не використовувалися преференції. Американські імпортери українських товарів не завжди ставили в своїх деклараціях і документах позначку, що товар підпадає під дію GSP. Тобто наш український бізнес не доносив до своїх контрагентів, що їхній товар підпадає під дію цієї системи.

- Росія не потрапила у перелік GSP?

- Ні. Для Росії цю систему не було відновлено. І для нас це означає, крім того, що ми постачатимемо на ринок США товари по нульовій ставці ввізного мита, ми ще й потенційно можемо витіснити ряд товарів із Росії. Бо при застосуванні ставки нуль, це здешевлює наші товари, порівняно з товарами з інших країн, надає нам певні конкурентні переваги на ринку США. А отже по цих позиціях у нас можливий приріст експорту і, відповідно, виробництва.

- Наскільки великою є ця ніша?

- Об'єм поставок по цій генералізованій системі преференцій у 2014 році склав близько $100 млн. Під дію цієї преференції потрапило дуже багато товарів сільськогосподарських і значна частина промислових. Наприклад, телескопи, мікроскопи, лижі. Мало хто здогадується, але у нас експорт лиж до США становить близько $3,5 млн.

- По яких товарах ми Росію заміщуємо?

- Це металопродукція, це сільськогосподарські товари (овочі, крохмаль, крупи, борошно, цукор, соки, кетчуп). Так само барвники, музичні інструменти, машинне устаткування, телескопи і мікроскопи, вироби з дерева, пластмаси. Так як у нас структура виробництва і структура експорту з РФ, крім сільськогосподарських товарів, достатньо подібна, то для нас це досить цікаво.

- Із нового року ми переходимо в зону вільної торгівлі. Уряд не боїться російських блокад, російського ембарго і ескалації торговельної війни з Росією?

- Не боїмося з двох причин. По-перше, експорт товарів до РФ становить $2,3 мільярди. Частка РФ в українському експорті склала за результатами першого півріччя 2015 року до 12,5%, тоді як у 2013 вона склала 23,7%. Тобто, це рівень, нижче якого ніколи не було.

По-друге, вже зараз діють на українські товари близько 25 необґрунтованих торговельних обмежень з боку РФ, які почали застосовуватись всередині 2013 року.

- У нас зараз є конфлікт із Білорусією. Вони два місяці тому ввели додатковий санітарний контроль. Як на це Міністерство економіки реагує?

- Білорусь ввела додатковий санітарний контроль, всі товари продовольчої групи, починаючи від сировини, закінчуючи готовими товарами, крім товарів, які швидко псуються (до 30 днів зберігання). Для них необхідно отримувати сертифікати на безпечність. Це означає, що для кожної партії, кожної фури необхідно отримувати сертифікат. Ми вважаємо це дискримінаційним заходом, який обмежує експорт з України. Цей захід застосовується до всіх країн, крім країн Митного союзу і білоруських виробників. Ми почали відповідне антидискримінаційне розслідування, якщо ці заходи не будуть скасовані – вживатимемо заходів у відповідь.

- Ви думаєте, це вплив Росії?

- Я думаю, що це питання захисту внутрішнього ринку, підняте під президентські вибори.

- На півдні країни теж маємо торгівельну війну. Що думаєте про блокаду Криму?

- Для нас Крим важливий. По-перше, це все ж таки забезпечення продовольчими товарами громадян України, які там проживають. Друге – це питання постачання наших товарів до Криму [обсяг експорту з України до Криму склав більше, ніж експорт до Угорщини, це $400 млн за перше півріччя 2015 р.]. Але це питання не лежить виключно в економічній площині.

- Як налагоджується співпраця з країнами ЄС?

- Ми зараз ведемо з ЄС діалог, хочемо співпрацювати з ними в покращенні діалогу бізнесу з бізнесом. Ми можемо скільки хочете говорити з Єврокомісією, але поки не буде діалогу бізнес-бізнес, не буде ні транзакцій, ні інвестицій, ні виробничої кооперації. Ми говоримо з ними про те, щоб стимулювати діалог для залучення українських підприємств в ланцюжки виробництв доданої вартості. Тобто ми можемо виробляти тут товар, або запчастини для його виробництва в ЄС, або займатися складанням з європейських запчастин товарів у нас.

- А які ризики у зв’язку зі вступом у Зону вільної торгівлі для внутрішнього українського виробника? Чи достатньо у нього фінансування, щоб модернізувати виробництво? Як український уряд буде його підтримувати?

- По-перше перехідний період буде для “чуттєвих” товарів, в Угоді про асоціацію передбачено поступову тарифну лібералізацію. Тобто не буде одномоментного обнулення по всіх позиціях.

Ризики є для українських виробників, але про них всі знали і досить давно, і до них могли готуватися. У українських виробників з’явиться більше конкурентів. Говорити про те, що це значний ризик я би зараз не стала. За нашими попередніми оцінками, збільшення імпорту буде не критичним, і не впливатиме на виробництво. У контексті девальвації української валюти, наш товар на внутрішньому ринку наразі є досить конкурентноздатним. До того ж, у нас достатньо високі патріотичні настрої у людей, відповідно, люди будуть підтримувати національного виробника. З іншого боку, конкуренція – це добре, і з точки зору підвищення ефективності виробництва, і з точки зору споживача.

- Чого чекати українцям з першого січня?

- Що європейські товари подешевшають на ринку України, бо до них не застосовуватиметься ввізне мито. Не на все, але часткове здешевлення відбудеться. Потенційно, буде приходити більше інвестицій в Україну у виробничі потужності для експорту в ЄС, а це додаткове створення робочих місць. І третє – Угода про асоціацію – це те, через що ми вийшли на Майдан, за що боролися. Це європейські цінності, це європейська якість і це наше європейське майбутнє.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: