24 жовтня 2017, вівторок

У 1960-х роках головний кібернетик України Віктор Глушков ледь не створив інтернет

коментувати
ПРОМІНЬ СВІТЛА: Віктор Глушков за пультом ЕОМ Промінь, 1963 рік. Це перша модель, яка надійшла в серійне виробництво. Її збирали на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин

ПРОМІНЬ СВІТЛА: Віктор Глушков за пультом ЕОМ Промінь, 1963 рік. Це перша модель, яка надійшла в серійне виробництво. Її збирали на Сєвєродонецькому заводі обчислювальних машин

У 1960‑х головний кібернетик України Віктор Глушков запропонував створити електронну систему обміну економічною інформацією, яка могла перерости у всесвітню павутину

На початку 1970 року пасажирський літак Іл-62 компанії Аерофлот здійснював рейс Монреаль—Москва. Не минуло й півгодини, як командир екіпажу помітив щось недобре в роботі двигунів і прийняв рішення повернутися в канадський аеропорт. Вже на землі з'ясувалося: в паливо якимось чином потрапили непотрібні добавки, через що повітряне судно навряд чи долетіло б до пункту призначення.

Серед пасажирів того рейсу був Віктор Глушков, голова київського Інституту кібернетики Академії наук УРСР, який повертався з наукового відрядження. На той момент вчений вже декілька років боровся за створення в СРСР Загальнодержавної автоматизованої системи обліку та обробки інформації (ОГАС). Вона передбачала виробництво електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) в таких масштабах, щоб вони працювали на кожному підприємстві та навіть фермах. З їх допомогою збиралася б вся інформація, після чого оброблялася б на місцях і в обчислювальних центрах кожної галузі. А потім весь цей масив даних передавався б на найвищий рівень — до Москви. У підсумку керівництво регіонів і всієї країни отримало б докладну картину ситуації в економіці та керуванні, а це був ключ до прийняття потрібних і швидких рішень.

Ця ідея Глушкова була настільки новаторською, що оцінити її гідно радянські лідери не зуміли. Збунтувалися і економісти, які звикли до ручного управління з допомогою письмових розпоряджень. Хоча автор проекту "ОГАС" ще на початку 1960‑х переконував, що лише 10% всіх паперових довідок, звітів, інструкцій беруться до уваги керівниками.

  


ПРОРОК В ОТЕЧЕСТВЕ: Кроме руководства Институтом кибернетики, Глушков исполнял более 50 общественных обязанностей
ПРОРОК У ВІТЧИЗНІ: Крім керівництва Інститутом кібернетики, Глушков виконував понад 50 громадських обов'язків


 
Глушков розробив кілька моделей ЕОМ, які, хоча і були громіздкими порівняно з сучасними комп'ютерами, дозволяли обробляти масу інформації і проводити складні розрахунки.

У Москві вважають ідеї Глушкова та його команди київських кібернетиків несвоєчасними. Кремлівські старці з Політбюро обговорили цей проект, виконання якого могло зайняти три п'ятирічки і вимагало 20 млрд руб., і фактично поховали його. А шкода — аналогічна ідея, реалізована через кілька десятків років, привела до створення інтернету.

У кулуарах наукових установ досі жива версія про те, що в 1970‑му Глушкова намагалися усунути — якісь злостивці-співвітчизники, якісь іноземні спецслужби. Адже, по суті, вчений зі своєю ідеєю більш ніж на 20 років випередив британського колегу Тіма Бернерса-Лі — той розпочав створення подібної системи обробки інформації для Європейської ради з ядерних досліджень (CERN, Швейцарія) лише в 1989‑му. З цієї розробки Бернерса-Лі і виросла сучасна всесвітня павутина.

 

Звичайний вундеркінд

Віктор Глушков народився в Ростові-на-Дону в сім'ї гірничого інженера в 1923 році. Чотирирічним майбутній вчений уже вмів читати та засиджувався за пригодницькими романами Жуля Верна. Потім захопився астрономією — в першому класі знав всі основні сузір'я і небесні світила.

В ранньому підлітковому віці Глушков разом з батьком зібрав телевізор, який приймав перші передачі з Києва та Москви.

Школу закінчив із золотою медаллю в 1941‑му в місті Шахти. Повернувшись рано вранці додому після випускного, він увімкнув зібраний власноруч радіоприймач і почув промову Адольфа Гітлера — так юнак одним з перших в країні дізнався про початок війни. А незабаром його малу батьківщину було окуповано німцями.

 


ПЕРСОНАЛЬНЫЙ МИР: ЭВМ МИР-2, разработанная под руководством Виктора Глушкова,— один из прототипов персонального компьютера. С ее помощью можно было проводить сложные расчеты
ПЕРСОНАЛЬНИЙ СВІТ: ЕОМ "МИР-2", розроблена під керівництвом Віктора Глушкова,— один із прототипів персонального комп'ютера. З її допомогою можна було проводити складні розрахунки


 
Війна перервала навчання Глушкова в Новочеркаському індустріальному інституті та віддалила його від вступу до Московського університету — перед ним, як таким, що пережив окупацію, двері столичних вузів було зачинено. Фізико-математичну освіту він отримав у Ростовському університеті заочно, бо був змушений заробляти на їжу та житло. Однокашники вченого запам'ятали його в пальто з глибокими кишенями, завжди набитими книгами. Віктор постійно читав — у транспорті, на перервах між лекціями, в театрі під час антрактів.

Серед багатьох захоплень у Глушкова було одне, яке якось зіграло з ним злий жарт. Він вивчав плани європейських міст за маршрутами пересування літературних героїв. Під час першої закордонної поїздки вченого до Парижа водій радянської делегації заблукав у французькій столиці. Глушков підказав йому дорогу. Це відразу стало відомо "компетентним органам", і ерудита звинуватили у шпигунстві.

Після захисту докторської дисертації у 1955 році Глушкова запросили до Києва, де він незабаром очолив першу в континентальній Європі лабораторію обчислювальної техніки.

 

Справа життя

З настанням хрущовської відлиги радянські громадяни отримали безліч свобод. Однак економіка переживала один колапс за іншим. Провалилося освоєння цілинних земель Казахстану. Хоча в перші роки проект дав космічного рівня врожаї, для цього треба було звозити техніку з усієї країни, що автоматично підвищувало вартість зерна і, відповідно, хліба і кормів для худоби. Щоб збільшити обсяги м'ясозаготівель, у сільських господарствах доводилося пускати під ніж молочні породи корів.

У 1962 році рішенням уряду ціни на основні продукти харчування підвищили на 25-30%. Хоча офіційно постанову прийняли "на прохання трудящих", у самих трудящих ця новина викликала шквал обурення.

Майбутнє керування —
в безпаперовій інформатиці
Віктор Глушков
ще на початку 1960‑х вважав паперове планування
та звітність гальмом для економіки

На початку літа 1962‑го в рідному для Глушкова Новочеркаську спалахнуло викликане подорожчанням повстання. Введені в місто війська розстріляли більше 40 протестувальників, ще сімох суд засудив до страти, а 105 городян отримали тюремні терміни від 10 до 15 років.

В результаті необдуманих економічних експериментів Кремля провалилася перша хрущовська п'ятирічка 1956-60 років — програма, згідно з якою планувалося народне господарство Союзу. Коли в 1959‑му стало зрозуміло, що виконати план неможливо, керівництво країни взяло семирічку. Але і це не привело до успіху.

Хоча невдачі радянської економіки публічно не обговорювалися, багатьом фахівцям були очевидні їх причини. У тому ж 1962‑му Глушков запропонував Кремлю проект електронної системи аналізу та планування державної економіки. “Паперова стихія має здатність народжувати довідки заради довідок,— публічно заявляв вчений.— До 90% інформації в довідках ніяк не використовується. Майбутнє управління пов'язано з переходом на безпаперову інформатику".

Глушков вважав, що незабаром потрібно відмовитися і від грошових розрахунків. "Можна домогтися того, щоб рубль, чесно зароблений, коштував в десять разів більше, ніж рубль спекулянта",— міркував він. І запропонував, щоб робочі держпідприємств отримували зарплату на банківські рахунки і з них могли розплачуватися за дефіцитні товари. У той час як спекулянти за готівку не могли б нічого купити. По суті, ця новація передбачала появу в СРСР електронних грошей.

Однак кібернетику, як це нерідко трапляється з вченими, був притаманний певний ідеалізм. Він говорив, що успішне управління за допомогою машин можливе лише за умови, якщо з кожного робочого місця буде отримана максимально правдива інформація. Якщо закласти в ЕОМ свідому брехню, то машина її посилить та видасть таку нісенітницю, з якою розібратися буде неможливо.

"Головна умова успіху автоматизації — чесність вихідної інформації",— попереджав Глушков. Це суперечило свідомості багатьох радянських керівників, для яких постачання низькопробної сировини, приписки на виробництві, кар'єра і зарплати як винагорода за відданість керівництву були звичним явищем.

 

Бюрократія перемогла

У листопаді 1964 року в Кремлі обговорювали проект усього життя Глушкова — систему "ОГАС". Нещодавнього радянського керівника Микиту Хрущова вже місяць було усунено від влади. На посаді голови уряду його замінив Олексій Косигін, а крісло генсека КПРС зайняв Леонід Брежнєв. Але обидва вони в той момент були у від'їзді.

Косигін ще два роки тому попросив кібернетика скласти приблизний план і кошторис проекту. Глушков вважав, що всі його ідеї в рамках ОГАС можливо здійснити за 15 років, і обійдуться вони в 20 млрд руб.— сума на ті часи астрономічна. Але адже проект охоплював кілька галузей: промисловість, сільське господарство, торгівлю, міністерства. Крім виготовлення мережі ЕОМ, треба було навчити персонал і організувати обчислювальні центри.

За підрахунками Глушкова, вже наприкінці першої п'ятирічки необхідні для ОГАС стартові 5 млрд руб. повинні були окупитися з лишком. А повне впровадження системи відразу ж принесло б прибуток в 100 млрд руб.

  


СВОЙ СРЕДИ СВОИХ: Идеи Виктора Глушкова критиковали госчиновники, но ценили такие ученые, как президент АН СССР Мстислав Келдыш (на фото — слева)
СВІЙ СЕРЕД СВОЇХ: Ідеї Віктора Глушкова критикували держчиновники, але цінували такі вчені, як президент АН СРСР Мстислав Келдиш (на фото — ліворуч)


 

Проект представлявся настільки масштабним, що вимагав зусиль, яких було докладено Союзом для створення космічної та ядерної галузей, взятих разом. Необхідно було і єдине наукове керівництво.

Тодішнє засідання в Кремлі вів головний радянський ідеолог Михайло Суслов. Він досконало знав твори марксизму-ленінізму, але абсолютно нічого не розумів у технічних питаннях. Глушков згадував, що партійне керівництво тоді поставилося до ОГАС так, немов це повинні були бути вдосконалені бухгалтерські центри в п'яти великих містах, які плановики з різних галузей приносили б завдання і отримували у відповідь розрахунки.

"До цього часу ми вже управляли об'єктами на відстані, передавали дані з глибини Атлантики прямо в Київ в обчислювальний центр",— дивувався Глушков. Згідно з його планом, потрібно було створити 100 обчислювальних центрів у найбільших містах Союзу і ще 20 тис. у менш населених.

Про те, наскільки партійний апарат країни розумів суть ОГАС, говорять лише кілька цитат з обговорення проекту.

Так, наприклад, ідею розкритикував міністр фінансів Василь Гарбузов: “Я недавно їздив до Мінська. І там на одній одній фермі пташниці самі розробили обчислювальну машину. Три програми виконує: включає музику, коли курка знесла яйце, світло гасить та запалює та інше. На фермі несучість підвищилася. Ось, що нам треба робити: спочатку всі птахоферми в Радянському Союзі автоматизувати, а потім вже думати про всякі дурниці на кшталт загальнодержавної системи".

Проект ОГАС тоді прийняли, але в максимально обрізаному вигляді — з нього прибрали всі економічні складові, залишивши тільки технічні, без чого система втрачала сенс. При цьому всі документи і розробки за незатвердженими частин проекту знищили, так як їх вважали секретними. Вченим не залишали навіть чернеток. А оскільки цю документацію розробляли різні інститути і фахівці не один рік, відновити все стало практично неможливо.

Глушков не зупинився. У 1960‑ті під його керівництвом інженери створили моделі ЕОМ Промінь, МИР-1 і МИР-2. Однак реалізувати щось подібне ОГАС вже не зміг.

Про конкуренцію із західними колегами вчений вже перед смертю в 1982 році пророчо зауважив: “Американці, звісно, не на війну з нами роблять ставку — це тільки прикриття. Вони прагнуть гонкою озброєнь задавити нашу економіку, і без того слабку".

 

ТІЛЬКИ ФАКТИ:

1. Віктор Глушков вів родовід від кубанських козаків. Бабуся вченого жила на Донбасі та говорила українською мовою. Від неї він дізнався безліч українських пісень, вважав їх найкрасивішою музикою і любив співати на сімейних урочистостях та в колі колег.

2. У 12 років майбутній учений разом з батьком зібрав телевізор, який приймав відеозображення з Київського телецентру.

3. Глушков володів німецькою та англійською мовами. Знав напам'ять безліч поетичних текстів. Одного разу на спір кілька годин поспіль читав по пам'яті німецькою Фауста та інші вірші Йоганна Вольфганга Гете.

4. У 1960‑х під керівництвом вченого створили прототипи персональних комп'ютерів, а також розробили ідею безготівкового розрахунку для населення — прообраз електронних грошей.

5. В останні дев'ять днів життя Глушков, коли вже був не в змозі працювати, диктував дочкам спогади про своє життя і наукові проекти, слідуючи власному головному принципу — не витрачати час даремно.

 

Матеріал опубліковано в НВ №11 від 25 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: