6 грудня 2016, вівторок

Турецька гібридна. Ердоган скористався донбаським досвідом Путіна

Турецьке вторгнення в північну Сирію практично повністю вкладається в поняття гібридної війни

Турецьке вторгнення в північну Сирію практично повністю вкладається в поняття гібридної війни

Анкара заперечує свою участь у війні, яку веде проти союзників США

Гібридні методи ведення війни, явлені світу російськими політтехнологами, швидко входять у моду. Турецьке вторгнення в північну Сирію майже повністю вкладається в закони цього жанру.

По-перше, Анкара офіційно заявляє, що «у війні участі не бере», хоча і надає підтримку «озброєним місцевим жителям» (читай – ополченцям), які виступили проти «терористів». Те, що буквально за перші дні операції «Щит Євфрату» були вбиті кілька турецьких танкістів і піхотинців, ніби «не береться до уваги».

По-друге, наявне бажання заплутати сторонніх спостерігачів щодо цілей операції. Офіційно це «ліквідація присутності Ісламської держави на прикордонних територіях». Проте в перші ж години турки стали завдавати ударів не по позиціях ІД, а по курдських формуваннях «Загонів народної самооборони» (ЗНС). Завдання – очистити від них територію на захід від Євфрату і переселити туди сирійських біженців-арабів з Туреччини, зробивши неможливим подальший наступ курдів на захід.

По-третє, світова спільнота від самого початку було введена в оману щодо характеру подій, що відбуваються. Віце-президент Джо Байден, прилетівши в Анкару в день початку «Щита Євфрату», практично на виході з літака дізнався, що Туреччина почала операцію проти ІД. Оскільки Байден прилетів налагоджувати американо-турецькі відносини, зіпсовані після невдалого заколоту, він гаряче підтримав операцію і навіть пригрозив своїм союзникам-курдам, щоб вони їй не заважали.

Тоді він ще не міг знати, що «Щит Євфрату» розпочався з таємної домовленості між Туреччиною та ІД. Суть угоди в тому, що як мінімум частина бойовиків ІД у місті Джараблус прибирає в комірчинах свої чорні прапори, піднімає прапори сирійської опозиції і наступає на курдів з півночі за підтримки турецької армії. Інформацію про цю домовленість озвучив Девід Філліпс – фахівець з Близького Сходу, професор Колумбійського університету, старший радник Державного департаменту при декількох президентах США.

Ці дані, отримані від його численних джерел в регіоні, дають відповідь на два питання, які докучали спостерігачам і журналістам останніми днями. Перше: з якого такого порталу вискочила ціла армія повстанців, що нині наступають на курдів з півночі? Друге: чому турецький наступ на ІД припинився в день початку всієї операції, якщо Джараблус і околиці були взяті взагалі без бою?

Білий дім, Пентагон і Державний департамент США, очевидно, були повністю дезорієнтовані Анкарою – і щодо цілей операції, і щодо безпосередніх її учасників. Спочатку захоплені відгуки з Вашингтона змінилися майже погрозами на адресу Туреччини. Спеціальний представник президента США з питань боротьби проти ІД Бретт Макгерк оголосив «абсолютно неприйнятним» наступ проти курдів.

У Пентагоні додали, що «поки в Джараблусі перебував ІД, місто Туреччину не цікавило, все змінилося, коли до нього підійшли формування ЗНС». Прес-секретар оборонного відомства Пітер Кук заявив, що курди і турки повинні «негайно зупинитися, припинити ворожі дії і сконцентруватися на протистоянні ІД». Занепокоєння американців зрозуміле: їхні формальні союзники з НАТО зчепилися в сутичці з фактичними союзниками.

Усвідомивши, що відбувається, американці зробили неймовірні дипломатичні зусилля, щоб зупинити просування турецької армії та її союзників. Курди оголосили, що «під тиском міжнародної коаліції» було встановлено перемир'я: сторони зайняли позиції по різних берегах річки Саджур, що впадає в Євфрат з заходу. Чого коштувало США зупинити турецький наступ на своїх союзників, сказати зараз неможливо, проте такий поворот подій категорично не влаштував Ісламську державу.

Майже відразу після оголошення режиму припинення вогню ісламісти вдарили вже по турецькій армії з заходу. Згідно з поширеною ІД заявою, були спалені два танки з екіпажами. І тут же частина протурецьких «повстанців» розчинилася в повітрі, дозволивши ісламістам повернути собі контроль над низкою раніше втрачених населених пунктів. Для ІД жодні види перемир'я неприйнятні. Їхнє завдання – так чи інакше привернути турецьку армію до міста Дабік, розташованого за сотню кілометрів на захід від місця нинішніх боїв. (Тут можна почитати, для чого). Якщо це не вийде зробити під виглядом союзників Анкари, то будуть використані чисто військові методи.



Турецкий танк в городе Джаралбус, Сирия
Турецький танк у місті Джаралбус, Сирія


Загравшись в «гібридну війну» Реджеп Таїп Ердоган в якомусь сенсі перехитрував самого себе. Ісламська держава воює не менш екзотичними методами, причому не боїться зіпсувати з кимось відносин або показати себе з непривабливого боку. Якщо знадобиться – вони і своїм благодійникам голови повідрізають (у всіх сенсах). За словами згаданого вище Філліпса, вторгнення в Сирію має всі шанси стати для Ердогана справжнім Ватерлоо. І американцям зовсім необов'язково бути з ним у союзниках на момент найбільшої поразки.

Власне, це вже усвідомлюють і в Вашингтоні. «Сполучені Штати не залучені і не були залучені в турецький наступ, з нами він не узгоджувався, і ми його не підтримуємо», – заявив Кук, який здійснює загальну оперативну координацію дій США в регіоні.

Анкару, втім, це особливо не турбує. Міністерство закордонних справ Туреччини офіційно оголосило, що операція проти курдів буде продовжена до досягнення усіх поставлених цілей.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: