20 листопада 2017, понеділок

Цькування борців з корупцією. Антикорупціонери стали об'єктом переслідувань з боку чиновників і правоохоронців

Цькування борців з корупцією. Антикорупціонери стали об'єктом переслідувань з боку чиновників і правоохоронців
Тиск на них йде з боку людей, пов'язаних з владою, а інструментами цієї атаки стають державні органи

Кримінальні справи, прослуховування і стеження, обшуки, інформаційні атаки і навіть погрози життю — приблизно в такій атмосфері тепер живуть найактивніші борці з корупцією в Україні: депутати, лідери громадських організацій, колишні високопосадовці Генпрокуратури (ГПУ). Причому багатоплановий тиск на них йде з боку людей, пов'язаних з владою, а інструментами цієї атаки стають державні органи.

Два перших роки після Майдану антикорупціонери досить успішно розкривали різномастих хабарників і казнокрадів. Але починаючи з 2017-го активісти відчули потужний опір.

Після революційних змін, зокрема запуску Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і електронного декларування, влада бере реванш, "бажаючи помститися громадянському суспільству, яке продавило ці реформи". Так вважає колишній заступник генпрокурора Віталій Касько. Він — один з тих, хто ще влітку 2015 року розкрутив справу "діамантових прокурорів", яка показала, що хабарники перебувають на найвищих посадах в Генпрокуратурі.

В результаті Каська звільнили. Але за розкриття злочинних схем він і Давид Сакварелідзе, ще один відставний заступник генпрокурора, розплачуються досі. Обидва стали фігурантами кількох кримінальних розслідувань, частина з яких триває. "Всі ці провадження ініційовані однією і тією ж групою провладних народних депутатів,— каже Касько.— Вони стосуються то державної зради, то кришування всіх існуючих в Україні олігархів по черзі, то ще якоїсь маячні".

На його думку, це не помста окремих політиків або високопоставлених силовиків, а частина цілеспрямованої кампанії. "Ніколи не повірю, що без благословення зверху весь арсенал правоохоронної машини могли б безкарно використовувати проти активістів",— наголошує Касько.

"Реванш корупціонерів", на думку ряду експертів, став системним явищем. І він небезпечний не тільки для окремо взятих активістів. Якщо маховик атак на борців з хабарництвом розкрутиться сильніше, країна докотиться до міжнародної ізоляції та авторитаризму.

Якщо влада не буде протистояти переслідуванням громадянського суспільства в Києві, то регіональні чиновники зрозуміють: можна все. І розгорнуть жахливу за масштабами боротьбу з активістами-антикорупціонерами, вважає Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики міжнародної правозахисної організації Transparency International. "Активістів можуть просто почати знищувати. Саме з цього починалися авторитарні режими",— впевнений він.

 

НЕ ВЛАШТУВАЛА: Розбираючись у справі забудови колишнього Сінного ринку, депутат Київради Ольга Балицька нажила собі високопоставлених ворогів, здатних використовувати проти опонентів правоохоронців

НЕ ВЛАШТУВАЛА: Розбираючись у справі забудови колишнього Сінного ринку, депутат Київради Ольга Балицька нажила собі високопоставлених ворогів, здатних використовувати проти опонентів правоохоронців
  
 
  

Ринкові відносини

Про те, як далеко можуть зайти можновладці, відстоюючи свої інтереси, Ольга Балицька, депутат Київради від Самопомочі, яка опікується проблемою незаконних забудов у столиці, дізналася в квітні цього року.

Одного недільного весняного ранку під вікнами її будинку група якихось людей влаштувала театралізовані похорони. Причому "ховали" саму Балицьку. "Стояла труна з моєю фотографією, і цілу годину великий оркестр з траурним маршем мене" відспівував ",— згадує депутат.— До цього було всяке, але щоб приходили і погрожували смертю — це вже занадто".

Занадто було також те, що організатори акції напередодні отримали офіційний дозвіл на її проведення у міської влади. І їх охороняла поліція Печерського району.

Коли згодом депутат від Самопомочі зажадала притягнути учасників "дійства" до відповідальності за погрозу вбивством, прокуратура заблокувала слідство. І дала припис самій Балицькій пройти психологічну експертизу. Причому зробити це не раніше 2018 року.

Далі — більше. Після "похорону" відбувся обшук, проведений правоохоронцями в її будинку за сумнівними мотивами. Крім того, Балицька дивним чином потрапила в список 20 осіб, відібраних серед чиновників всієї України, електронні декларації яких Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вирішило перевірити.

Балицька впевнена: масштабна атака на неї пов'язана з боротьбою проти забудовників колишнього Сінного ринку.

В історичній частині Києва на менш ніж 2 га території ті обіцяють спорудити житловий будинок на 14 секцій, а також офісний і торговий центри загальною площею майже 114 тис. кв. м. Це вдвічі більше, ніж один з найбільших столичних бізнес-центрів — Парус. "У цьому районі і так затори по 6-7 балів, і це не в годину пік. А якщо туди будуть виїжджати на автомобілях два Паруси, місто зупиниться,— пояснює Балицька.— Я вже мовчу про відсутність шкіл, дитсадків і поліклінік, про фасади в типовому троєщинському стилі посеред зони історичної забудови".

Зараз влада набагато менше залежна від Заходу 
Віталій Шабунін, 
голова ЦПК

У документації комплексу-монстра Балицька виявила серйозні порушення, що дозволяють без суду припинити будівництво: там немає головного — містобудівних норм і обмежень. Аналогічний документ, отриманий в 2013 році на земельну ділянку під Сінним, вже втратив чинність: компанії-власники розділили землю на три частини, і на них все потрібно було оформляти знову.

Активісти вимагають від влади розібратися в ситуації, але поки безрезультатно. Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) призначила перевірку, але після цього на сайті комплексу з'явилася інформація: мовляв, ДАБІ претензій до об'єкту не має.

За інформацією програми Наші гроші, за фірмами, які отримали спочатку землю, а потім дозвіл на забудову Сінного, стоять люди, близькі до вже колишнього генпрокурора Віталія Яреми: його екс-заступник Анатолій Даниленко з бізнес-партнером Геннадієм Ільїним. Останній — теж знаковий персонаж: у минулому працював начальником охорони Петра Порошенка і депутатствував в Київраді від провладної фракції УДАР-Солідарність.

"Особистість інвестора вже навіть не приховується: це той самий одіозний заступник Яреми, кадровий корупціонер Анатолій Даниленко з товаришами",— розповідає журналістка Соня Кошкіна. Вона також веде боротьбу проти забудовників і зіткнулася з погрозами: невідомі показово прокралися в квартиру її батьків, залишивши розірвані дитячі фотографії журналістки посеред кімнати.

А Балицьку тепер регулярно викликають на допити в правоохоронні органи, навіть не повідомляючи, в яких провадженнях вона фігурує.

"Найстрашніше, що навіть ті, хто вже не при владі, володіють механізмами, щоб нацькувати на мене величезний правоохоронний ресурс,— обурюється вона.— М'яч на полі президента і прем'єра. Час зробити вибір. Тим більше що, за чутками, з безпосередніми учасниками їх пов'язують більш ніж дружні стосунки".
 

фото 2

В ЕПІЦЕНТРІ: Центр протидії корупції (на фото — команда ЦПК) зіткнувся з найбільшим тиском влади: в хід пішли кримінальні переслідування, війна компроматів і цькування окремих членів організації

 
 
Їхня винагорода страшна

На системну боротьбу з казнокрадами і відповідь буде жорсткою — в цьому вже переконалися відразу кілька депутатів Верховної ради, які проштовхували антикорупційні закони, захищали незалежність НАБУ і займалися власними розслідуваннями.

Хорошим прикладом став кейс депутата Сергія Лещенка, який регулярно розкривав різні схеми найближчих соратників глави держави. У відповідь він отримав найпотужнішу медійну кампанію, приводом для якої стала купівля парламентарієм квартири в центрі Києва. Навіть пройшовши через перевірки спецорганів, Лещенко продовжує відчувати на собі негативний вплив тієї історії.

"Реванш корупціонерів" торкнувся не тільки депутатів. Представники різних органів влади тепер дедалі жорсткіше реагують на журналістські розслідування. З цим зіткнулися, наприклад, репортери програми Схеми: корупція в деталях, коли в червні готували сюжет про дорогі автомобілі співробітників СБУ. За півгодини до ефіру до редакції надійшов лист від Олени Гітлянської, начальника управління СБУ із взаємодії з засобами масової інформації: автор натякала на кримінальну відповідальність у разі виходу сюжету — нібито журналісти в своїй роботі можуть розсекретити співробітників служби, які відправляються працювати в зону АТО.

Опір провладних еліт вже вийшов з категорії окремих випадків, ставши системним. Підтвердження, на думку ряду експертів,— це прийнятий Радою в березні закону про електронне декларування доходів для представників громадських організацій. Саме цей сектор найбільш активний у справі боротьби з вітчизняними хабарниками і на Заході є однією з основ демократії. Але в Україні депутати вирішили, що працівники громадських організацій мають бути підзвітні, а президент підписав цей закон.

Причому ґрунт для прийняття подібного документа представники влади почали готувати заздалегідь.

Основний удар припав на громадську організацію Центр протидії корупції (ЦПК) — активних лобістів електронного декларування для всіх чиновників і інших схожих реформ.

Ще в 2016-му ГПУ, якою тоді керував Віктор Шокін, звинуватила ЦПК у привласненні коштів уряду США, які нібито призначалися на реформу органів прокуратури.

Справу закрили через відсутність складу злочину. Але розслідування дозволило правоохоронцям отримати закриті дані про фінансовий стан центру. Вони і стали предметом постійних маніпуляцій в медіа та соцмережах, запевняє Віталій Шабунін, голова правління ЦПК.

"Грантоїдів придумали в Росії, щоб дискредитувати громадських активістів. Це не українське ноу-хау,— говорить він.— А потім точно так само прийняли документ, який практично знищив громадський сектор".

Український закон виявився навіть гіршим за російський, кажуть активісти: в Росії звітують юридичні особи, а в Україні — ще й фізособи, причому з перспективою кримінального переслідування.

Порошенко пообіцяв вдосконалити документ, але пакет проектів з його пропозиціями Рада відмовилася навіть включити до порядку денного.

Для ЦПК законом справа не обмежилася — за ним послідували маніпулятивні фільми про нібито недобросовісне використанні коштів і казкові доходи активістів. Один з них, знятий громадською організацією Національний інтерес, прямо в парламенті продемонстрував Павло Пинзеник, депутат від фракції Народний фронт (НФ).

Пинзеник ще й виконує обов'язки голови регламентного комітету, який недавно фактично заблокував спроби ГПУ отримати дозвіл на зняття недоторканності з п'яти депутатів, підозрюваних в корупції.

Після фільму почалося переслідування найвідоміших членів ЦПК. Зокрема, Олександрі Устиновій, заступниці голови центру, влаштували цькування в аеропорту після повернення з відпустки. Причому все "дійство" якісь "активісти" зняли на камеру і виклали в соцмережі.

Шабуніна кілька разів — і теж під відеозапис — провокували просто біля його будинку: то принесли липову повістку до військкомату, то влаштували пікет.

Коли колеги Шабуніна спробували з'ясувати, хто стоїть за атакою на центр, то переконалися: мова йде про провладних депутатів з близького оточення президента. За даними ЦПК, Ігор Півень, один з членів правління організації Націнтерес, пов'язаний з неформальними лідерами обох провладних фракцій. Йдеться про екс-нардепа від НФ Миколу Мартиненка, який після гучних корупційних скандалів склав мандат. А також про близького соратника президента Ігоря Кононенка, першого заступника голови фракції БПП.

В ЦПК встановили: Півень був помічником депутата від БПП Сергія Тригубенка, близького до Кононенка. А офіс Націнтересу розташований в одній будівлі з центральним партапаратом НФ.

Крім того, в ЦПК впевнені: до цькування центру причетні ГПУ з СБУ. Шабунін вважає, що за організацією акцій проти нього і Устинової стоїть Павло Демчина, перший заступник голови СБУ, який таким чином відреагував на позов ЦПК проти служби з вимогою оприлюднити декларації її керівництва.

"Наша податкова інформація та листування, які тиражують "зливні бачки" в мережі,— це дані з закритих джерел. Доступ до них міг бути тільки у правоохоронних органів",— розповідає Устинова. Вона наголошує: ГПУ, яка відкриває проти ЦПК справи,— це вертикаль президента. І СБУ — теж.

В СБУ звинувачення Шабуніна відкидають.

До слова, все той же Демчина ініціював перевірку Юлії Марушевської, екс-голови Одеської митниці, яка активно боролася з корупцією на кордоні. Вже після звільнення колишню чиновницю стали підозрювати в тому, що вона незаконно виписала премію в 500 грн співробітницям митниці до 8 Березня. І Марушевській навіть довелося давати пояснення в НАЗК. У результаті Одеський суд справу проти неї закрив — через відсутність адміністративного правопорушення.

 

Все назад

На думку фахівців, системні атаки на борців з корупцією можуть підірвати довіру до них з боку суспільства і міжнародних донорів. А ще вони нівелюють ефект від резонансних розслідувань з "участю" топових чиновників.

"Вони [представники влади] хочуть переключити увагу людей зі своїх декларацій, включити" народну жабу",— пояснює Ірина Бекешкіна, соціолог, голова фонду Демократичні ініціатіви.— Мовляв, дивіться: у нього, виявляється, будинок є, він, виявляється, не на вулиці живе. Ах ось вони які: на антикорупції заробляють! "

На звичайних українців ці меседжі діють досить успішно. А ось на Заході ілюзій не мають: там тиск на активістів неодноразово засуджували, причому як в ЄС, так і в США.

Втім, на думку Заходу українська влада вперше за три роки дивиться крізь пальці. "Ми відмовилися від річного траншу МВФ, щоб не проводити реформи, а ЄС втратив ключовий важіль впливу — безвізовий режим,— перераховує Шабунін.— Зараз українська влада набагато менше залежна від Заходу, ніж півроку тому. Це паморочить їй голову".

Але в перспективі посилення тиску на громадянське суспільство може мати важкі наслідки.

Відкат до позицій "до Майдану" активна частина суспільства сприйме в багнети, що може завершитися масштабною політичною кризою.

Крім того, під загрозою і зовнішньополітичні позиції України. Російські ЗМІ вже підхопили тему з декларуванням доходів громадських діячів, підсумовуючи в десятках заголовків, що "Україна йде до тоталітаризму". Схожих висновків можуть дійти і міжнародні партнери офіційного Києва, зокрема ті країни, які чинять опір євроінтеграції України.

"Якщо тиск на громадянське суспільство посилиться, нам загрожує не просто міжнародний осуд, а й припинення підтримки влади міжнародними партнерами, аж до припинення безвізового режиму",— резюмує Калітенко.

 

  

Матеріал опублікований в журналі Новое время №27 від 20 червня 2017 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: