3 грудня 2016, субота

Ціна "Крымнаша". На які жертви доводиться йти РФ, щоб утримати на плаву анексований півострів

Ціна
Крим вже обійшовся Росії в десятки мільярдів доларів. Але головні витрати — попереду

На особистій сторінці у Фейсбуці Олександра Лієва, колишнього міністра туризму Автономної республіки Крим, розгорнулася війна світів — російського і неросійського. Представники першого демонструють фотографії і відео туристичного ажіотажу на курортах півострова. Тим самим доводячи, що життя там налагоджується. Представники другого стверджують, що якщо і є якийсь сплеск активності, то тільки у великих містах, на периферії — незвичне затишшя.

Це той рідкісний випадок, коли всі праві. У Криму дійсно помітні зростаючі потоки туристів. Так званий міністр курортів і туризму Республіки Крим Сергій Стрельбицький заявив, що в 2015‑му регіон прийняв вже 2,2 млн осіб.

Це приблизно на 1 млн більше, ніж насправді, запевняє Лієв, спираючись на транспортні можливості півострова.

Так чи інакше, кількість відпочиваючих у Криму росіян наближається до їх довоєнного рівня.

До анексії сезон закривався цифрою 6 млн відвідувачів. Третина з них — це туристи з колишніх республік СРСР, дві третини — а це від 4 млн осіб — забезпечували українці. “До речі, так було і в дорадянський, і в радянський періоди,— уточнює Лієв.— Завжди".

Однак далеко не за рахунок відпочивальників виживав півострів. У 2013‑му спільно з ресторанно-готельним бізнесом туріндустрія забезпечила 14 % від усіх надходжень до місцевої скарбниці. А ось аграрний сектор, наприклад, давав 32 %. Основною статтею його доходів були продажі на материкову частину України, у Росію, Прибалтику і так далі. Тепер це джерело засихає.

Для того щоб утримати півострів і людей, які там живуть, на плаву, РФ доводиться йти на фінансові жертви. Дотувати пенсії і зарплати бюджетникам, субсидувати перельоти туристів сюди з регіонів Росії.

Кількість відпочиваючих у Криму росіян наближається до їх довоєнного рівня

Як довго Кремль буде здатний утримувати Крим? "Вічно!" — відповідає росіянин Владислав Іноземцев, директор Центру досліджень постіндустріального суспільства. Бюджет, мовляв, дозволить. Але цих навічно закріплених держдотацій вистачить лише для консервації відсталості. Для розвитку ж потрібен приватний іноземний капітал — а його немає і не буде.

“Інвестувати в Крим можна тільки з добровільною відмовою від інвестування поза Кримом,— пояснює Слава Рабінович, російський фінансист, керывник Diamond Age Capital Advisors.— Або ти маєш справу з Кримом, і тебе накривають санкціями, або ти маєш справу з усім світом і не потрапляєш під санкції".

Назад у СРСР

Одразу кілька керівників кримських готелів, санаторіїв, власників приватних котеджів передали НВ через своїх знайомих і родичів, які живуть в Києві, що бояться давати коментарі українській пресі. "Сьогодні я з вами поговорю, і завтра мене тут вже не буде",— сказав директор одного з великих ялтинських готелів. Обіцянки не називати імен і компаній не діяли.

— Мій брат, який має туристичний бізнес в Криму, міг би з вами поговорити, але не телефоном,— каже кримська підприємниця, яка тимчасово перебуває в українській столиці.

— Можна і по скайпу,— пропонує НВ.

— Скайп ще більше пробивається,— відповідає співрозмовниця.

Не виключено, що вона згущує фарби. Але в ті часи ніхто подібним згущенням не займався.


Александр Лиев, последний министр туризма АРК, сейчас работает в Министерстве аграрной политики и продовольствия Украины. Но и здесь он окружил себя крымскими пейзажами
Олександр Лієв, останній міністр туризму АРК, зараз працює в Міністерстві аграрної політики і продовольства України. Але і тут він оточив себе кримськими пейзажами


Нарешті один підприємець, власник великого туркомплексу в Євпаторії, погодився відкрито поговорити про туристів, нове життя в Криму і про очікування. Але за два дні до здачі номера співрозмовник в електронному листі повідомив: “Була велика перевірка з присутністю працівника прокуратури, Росспоживнагляду і інших структур. Під егідою боротьби з екстремізмом перелистали все. Чекаємо результатів зі штрафами. Посилання на наш об'єкт у пресі небажані. В іншому можу сказати: відпочиваючі (на жаль) є. Сезон відносно минулого року, безумовно, успішний. Однак неухильно скочуємося в Радянський Союз".

Одна з особливостей, помічена підприємцем,— в числі приїжджих багато москвичів і петербуржців. Але це в основному люди з достатком середнього і нижче середнього рівня. “Дуже багато приморських сіл і курортних селищ стоять порожніми,— пояснює він.— Якщо рідна Україна знала різноманітний Крим, російський мандрівник — лише місця відпочинку, широко відомі в СРСР".

І ще одне спостереження від того ж євпаторійського бізнесмена: "Всі, хто носився з ідеєю приходу в "рідну гавань" ["повернення" в РФ], говорять, що потрібно почекати, і все буде добре. А ті, для кого це було болем, просто чекають".

На цьому роздоріжжі кримська влада за щедрої підтримки федерального бюджету намагається завоювати довіру перших і приструнити других. Одночасно з цим у Росії проходить масштабна рекламна кампанія по залученню туристів на півострів. Задіяні всі засоби масової агітації. Стрельбицький в ефірі кримського телеканалу сказав, що 90 % всієї реклами відпочинку в Криму сплачено федеральним бюджетом.

Як це допомагає, демонструє опитування Левада-Центру (РФ), опубліковане в середині червня. Згідно з ним, 27 % росіян цього літа залишаться вдома, 22 % поїдуть на дачу, 6 % планують відпочити за кордоном і 5 % — у Криму. Втім, це вже досягнення: два роки тому лише 2 % опитаних росіян сказали, що планують відвідати півострів. А рік тому — 3 %.

Дрібниці життя

Наталя Зубаревич, директор регіональної програми російського Незалежного інституту соціальної політики, в ефірі телебачення РФ повідомила, що Крим став "найбільш дотаційним новим суб'єктом Російської Федерації". У 2014 році Криму і Севастополю загальноросійська скарбниця видала 124,7 млрд руб. ($3,3 млрд) у вигляді дотацій. Це 80 % всього бюджету півострова.

Приблизно таку ж дотацію Крим отримає і в поточному році.

Таким чином, анексована територія  за обсягами щорічних субсидій обійшла досі найбільш дотаційні регіони Росії: Якутію з 71 млрд руб., Дагестан з близько 60 млрд руб. і Чечню з 56 млрд руб.


Симферопольский аэропорт становится главными воротами Крыма
Сімферопольський аеропорт стає головними воротами Криму


Але Росія не здригнулась, не розплакалася. Держдотації у Крим — еквівалент всього лише 1 % доходів федерального бюджету. А якщо порівнювати з широтою душі російських держкомпаній, то це і зовсім копійки.

“Газпром за 10 років витратив 2,5 трлн руб. ($100 млрд) на проекти, які нічого не приносять,— порівнює Іноземцев.— Тому не думайте, що це [держдотації у Крим] Росію якось підірве". З річної субсидії в 2014‑му в Крим (124,7 млрд руб.) 90,8 млрд руб. спрямовані на збалансування пенсій і зарплат бюджетникам.

Ці гроші не підірвуть економічну міць РФ. Але і не здатні зміцнити міць півострова, як не зроблять цього і  3,5 млрд руб., яуі виділяють на сезон для субсидування турпоїздок і відпочинку російських бюджетників у санаторіях і пансіонатах Криму.

Відсутність традиційного залізничного сполучення компенсується зростанням кількості авіарейсів. За словами Стрельбицького, аеропорт Сімферополя приймає до 220 бортів на добу. І щоб переварити цей пасажиропотік, добудований, мовляв, ще один термінал.

Але Андрій Шкляр, керівник аналітичного напрямку Центру транспортних стратегій, сумнівається у точності такої статистики. Він каже, що у 2013‑му на піку сезону Сімферополь брав до 60 бортів на добу. "Яким би не було нинішнє зростання, добовий режим 220 прильотів і відльотів виглядає неправдоподібним",— пояснює експерт.

Тим не менш, щоб забезпечити завантаження лайнерів, уряд Росії субсидує квитки по 43 авіамаршрутам з російських міст у Сімферополь. У проект включені 32 міста. Але тільки пасажирам з Грозного і Іваново компенсують частину вартості квитків цілорічно. Іншим — виключно на сезон.

Чи важкий тягар подібних субсидій для російського бюджету і чи зможе авіасполучення компенсувати залізничну блокаду? На обидва ці питання у Іноземцева та Лієва одна відповідь — немає. Мовляв, уряд РФ легко доплачує за дотаційні рейси до Сімферополя і буде робити це дуже довго. Іноземцев аргументує свою точку зору простим прикладом.

З 2004 року, коли Прибалтика стала членом Євросоюзу, проїзд у російський Калінінград став утруднений, так як росіянину потрібно перетинати шенгенську зону, де потрібна віза. Для потреб калінінградців, яким де-факто відрізаний сухопутний шлях у метрополію і назад, центральний бюджет виділив кошти на часткову компенсацію вартості авіаперельотів. “Я впевнений, що з Кримом буде те ж саме. Вони будуть тримати авіаквитки дуже дешевими,— пояснює Іноземцев, а потім уточнює: — Ну, як дешевими — я [ірландською авіакомпанією] Ryanair з Риму в Брюссель літав за €18. Ось таких цін немає і не передбачається".

Втім, як не крути, вважає Лієв, авіасполучення навіть приблизно не здатне замінити залізничні потоки, які були до окупації.

Колишній міністр туризму Криму дістав великий білий аркуш паперу. Написав на ньому — 6 млн осіб. Це середньорічне число тих, хто приїздив у Крим до 2013‑го. Поруч з цією цифрою з'явилися 73 % (4,5 млн) — тобто, пояснює Лієв, це число гостей автономії, які прибули і відбули потягами. Ще до 20 % (близько 1 млн) становили автомандрівники. І лише близько 7 % прибутку повітрям. Плюс, у місцеві порти заходили в середньому 70 круїзних лайнерів, а зараз немає жодного. Говорити, що один аеропорт Сімферополя зможе замінити всі інші види комунікацій — це категорія неймовірного, підбиває підсумок Лієв.

Порожня земля

Втім, туризм — ще на найболючіша сторона російського явища "Крымнаш". Значно більше страждає сільське господарство — основа благополуччя регіону, яка формувала третину місцевих доходів до скарбниці.

Сучасні сади і промислові овочеві плантації не можуть оброблятися, особливо в умовах Криму, без зрошення. Про це НВ розповідає ще один співрозмовник, який побажав залишитися неназваним,— співробітник міжурядової організації.

Ось його висновки. Близько 300-350 тис. га кримської землі з потенціалом виробництва близько 2 млн т зерна на рік без дніпровської води фактично втрачені. Це рівнозначно щорічним втратам у розмірі близько $400 млн. Крім того, в майбутньому для реанімації угідь знадобляться величезні кошти.

Ще близько $700 млн на рік втратять великі овочеві та садові господарства, які різко знизили обсяги виробництва через скорочення площ, зниження урожайності та якості продукції.

До сказаного Лієв додає і очевидні втрати тих, хто вирощував у Криму рис. Прибутковість цієї ніші — 2 млрд грн в рік ($250 млн) у цифрах 2013 року.

Це не повна ціна, яку вже платить Крим. І в найближчому майбутньому РФ повинна буде компенсувати ці збитки. Причому потрібні не тільки кошти для системи зрошень, але і нова логістика для всієї промисловості. У Криму діє чотири великих торгових порти, але 88 % вантажообігу припадало на Укрзалізницю. До того ж проти портів США вже ввели санкції.

Загублений світ

3 серпня в ефірі телеканалу ICTV під час ток-шоу програми Свобода слова, міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що його відомство підготувало пакет санкцій проти РФ.

Економічні важелі, вважає чиновник, змусять керівництво Росії "розмовляти про Крим". "Жоден економічний розвиток під санкціями неможливий",— зробив висновок міністр.

Антиросійські санкції за анексію Криму ще рік тому запровадили країни ЄС, США, Канада. 20 грудня минулого року президент Америки Барак Обама оголосив, що заборонив американцям інвестувати в Крим, постачати туди товари або послуги і вести будь‑який бізнес з компаніями півострова.

"Крим ще довго буде місцем вкладання тільки російського капіталу?" — запитало НВ у Іноземцева. Його відповідь: "Завжди". “Там будуть демарші ось цих божевільних депутатів [французьких та італійських парламентаріїв], половина яких сидить на кремлівському підсосі,— уточнює експерт.— Вони будуть туди їздити, виступати, робити вигляд, що все чудово. Але, звичайно, великі компанії в Крим не підуть".

Як приклад він наводить історію захоплення турками в 1974 році Північного Кіпру, розвиток якого у підсумку застиг приблизно на рівні середини 1970‑х. “Я не бачу там [на Північному Кіпрі] якихось інвесторів,— продовжує Іноземцев.— Туреччина всі ці роки є кандидатом у члени ЄС, учасником зони вільної торгівлі. Але все одно на Північний Кіпр інвестиції йдуть тільки через турецьких контрагентів". Приблизно так само виглядає і майбутнє Криму.

Рабінович стверджує, що неможливо підрахувати, яким у кінцевому підсумку буде кримський рахунок для Росії. Але те, що він виявиться збитковим, для експерта очевидно. Прямі й непрямі втрати РФ Рабінович оцінює космічними цифрами — трильйонами доларів.

Ринкова капіталізація російських гігантів після анексії і санкцій падає. Якщо на початку 2014‑го Роснефть на Лондонській фондовій біржі оцінювалася в $80 млрд, нині — вдвічі дешевше.

Вартість бареля нафти, у тому числі й через зовнішню політику Кремля, за рік знизилася з $115 до $50. У нинішньому квітні президент РФ Володимир Путін відреагував на цей тренд сухою статистикою — бюджет недоотримає близько $160 млрд в рік.

Приблизно стільки ж — близько $150 млрд — втратив російський Центробанк через ослаблення курсу рубля. Позбавлені можливості виходити на міжнародні ринки запозичення найбільші банки РФ. Щоб не підпасти під кримські санкції, найбільш далекоглядні російські фінансисти вже публічно гребують роботою в Криму.

31 липня голова Сбербанку Росії Герман Греф на питання журналіста WDR5 Удо Пренцеля "Чому в Криму немає Ощадбанку РФ?" відповів: "Крим — це територія України з точки зору міжнародного фінансового сектору, і ми дотримуємося цієї позиції. Якщо говорити спрощено, то для Ощадбанку Крим — це не Росія".

Невизначеність, яка настала для великого російського бізнесу  ще довго буде утримувати його від інвестицій у край неляканих патріотів.

Підрахувавши "вартість" віртуального квитка Криму "на батьківщину", Рабінович пропонує оцінити його за допомогою гіпотетичного гешефту між Москвою і Києвом. “Якщо у когосьо було непереборне бажання здобути Крим до складу РФ, можна було запропонувати Україні за півострів $500 млрд,— міркує Рабінович.— Це дуже великі гроші. Але такого роду потенційна покупка обійшлася Росії у десять разів дешевше, ніж наслідки анексії".

Матеріал опублікований в НВ №28 від 7 серпня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: