20 вересня 2017, середа

Три роки з Росією. Що змінилося в Криму за роки російської анексії

Три роки з Росією. Що змінилося в Криму за роки російської анексії
Анексований Росією Крим віддалився від України за три роки, в тому числі через пасивну позицію української влади

Три роки тому, 18 березня 2014-го, півострів Крим був анексований Росією. Все почалося з появи в Криму людей у військовій формі, яких українці називали «зеленими чоловічками», а в РФ – «ввічливими людьми». Потім пройшов невизнаний Україною референдум, фальшиві результати якого Росія використовувала, щоб оголосити Крим своєю територією – встановивши свою адміністрацію, ввівши в обіг рублі і розставивши прикордонників на в'їзді.

Анексію Криму не визнали на міжнародному рівні. Навпаки, 27 березня 2014-го була прийнята Резолюція Асамблеї ООН на підтримку територіальної цілісності України. Лише кілька країн, які перебувають у близьких дипломатичних відносинах з РФ, вітали такий крок. Серед них – Північна Корея, Сирія, на території якої йде війна за участі самої Росії, і невизнана республіка Абхазія.


Россия отмечала три года
Росія відзначала три роки "приєднання" Криму мітингами і акціями


20 вересня 2015-го на адміністративному кордоні з АР Крим в Херсонській області представники Правого Сектору, Азова та лідери Меджлісу кримських татар оголосили енергетичну і транспортну блокаду з української сторони. Росія ж відразу після анексії виділила півострів в окремий округ – Кримський федеральний, але в липні 2016-го ліквідувала його і включила Крим в Південний федеральний округ.

У вихідні по всій Росії були організовані святкування третьої річниці «приєднання» Криму. Людей заманювали мітингами, акціями і демонстраціями в різних містах, проте багатотисячні натовпи на вулиці так і не вийшли.

В самому Криму теж провели концерти і фестивалі, але по знімках з вебкамер видно, що в «урочистостях» брало участь лише кілька десятків людей. До прикладу, у Севастополі учасників мітингу ледве вистачило на те, щоб скласти з людей прапор РФ. Лідер держави Володимир Путін у святкуваннях теж участі не брав – він не з'явився ні на півострові, ні на мітингу на Воробйових горах в Москві. У Кремлі пояснили, що главі держави зовсім не обов'язково кожного року приймати участь у таких заходах і що він «обов'язково всіх привітає».

Як змінилося життя на півострові за три роки російської анексії, чи правда, що кримчани віддалилися від українців по духу, і чи можливо тепер взагалі повернути Крим під український контроль, НВ розпитало кримчан і експертів.

Крим не отримав багато з того, на що сподівався

Володимир Фесенко, політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень Пента

Значна частина населення півострова щиро хотіла приєднання до Росії. Це факт. І цьому не варто дивуватися і жахатися. Це було відомо в 90-ті роки, ця ситуація була в 2000-і роки, була вона і при Януковичі. Крим був єдиним регіоном країни, де етнічні росіяни були більшістю населення, приблизно 60%, і проросійські настрої там були завжди, і Росія це використала повною мірою.

Наскільки я знаю, багато кримчан, оцінюючи ситуацію за ці три роки, фіксують лише один плюс – що «приєднання» відбулося без війни.

Так, хтось виграв від приєднання до Росії, такі є люди. Вони думають, що вони більшість, але ні. Наприклад, у колишніх українських силовиків, які потрапили на службу в російські силові структури, зарплата зросла, але багатьом довелося виїхати з Криму. Розчарованих там дуже багато.

Багатьом довелося виїхати з Криму. Там дуже багато розчарованих

На жаль, і російська телевізійна картинка, і стан справ в самій Україні зараз такі, що навряд чи більшість кримчан горять бажанням повернутися до нас. Це теж сувора правда. Багато незадоволених, багато розчарованих, думаю, були завищені очікування від повернення в Росію, як люблять говорити в Криму і самій Росії. Але це не означає, що ці розчаровані хочуть повернутися в Україну. Це суворий діагноз по відношенню до ситуації в нашій країні. Поки ситуація в Україні не стабілізується, поки ми не покажемо результати прискореного економічного розвитку, якісних позитивних змін, навряд чи ми будемо об'єктом тяжіння для жителів окупованих територій

Зазначу, що блокада Криму швидше збільшила кількість людей, які критично ставляться до України. Це теж парадоксальний ефект. За ці три роки Крим істотно віддалився від України. Всі ці три роки він інтенсивно інтегрувався до складу Росії, внаслідок тієї ж блокади розірвана велика частина економічних зв'язків з Кримом. Ситуація в Україні і Криму розвивається з прямо протилежних напрямках, перш за все, політично. І соціально-економічна ситуація в Криму складна: Крим не отримав багато з того, на що він сподівався, в тому числі в силу економічної кризи, яка виникла в РФ. А виникла вона, в тому числі, через цю саму анексію Криму. Це змушені визнати навіть російські офіційні особи, наприклад, прес-секретар російського президента пан Пєсков.

На жаль, одна з головних негативних тенденцій для Криму – це посилення політичних репресій. Під ударом виявилися, передусім, представники кримськотатарської громади, а також українські активісти. І погіршення політичного клімату на півострові, жорсткий політичний тиск на тих, хто не визнав анексію Криму – це теж одна з найбільш жорстоких і драматичних тенденцій цих трьох років.


Многие крымчане действительно хотели присоединиться к России, но после - разочаровались, считают собеседники НВ
Багато кримчан дійсно хотіли приєднання до Росії, але багато очікувань були обмануті


Крим все більше віддаляється від України

Олександр Лієв, колишній міністр туризму АР Крим

Крим все більше віддаляється від України – державі практично нічим похвалитися в питанні деокупації півострова. Поодинокі політичні перемоги України, такі, як попереднє ув'язнення Міжнародного кримінального суду, резолюція ООН з позначенням Росії, як країни-окупанта, перемога в суді по справі Скіфського золота в процесі повернення Криму в Україну зіграли лише незначну роль.

Що стосується життя кримчан – доводиться констатувати, що якісних покращень не відбулося ні в одній із сфер. За ці три роки відбувся ряд подій, які стали справжніми потрясіннями для кримської економіки. Наприклад, мова про припинення торгових відносин з материковою Україною, які були ускладнені ще з перших днів окупації через непередбачувану ситуацію і появу адміністративного кордону. Свою роль тут зіграла блокада, яка не завдала економіці самої РФ серйозного збитку, але прискорила інтеграцію Криму в російський ринок і посприяла тому, щоб видимі зв'язки материкової України і анексованого півострова були розірвані.

Перекриття Північно-Кримського каналу завдало мільярдних збитків аграрному сектору Криму, адже він так і не зміг стати незалежним від дніпровської води. По Криму болісно вдарили і антиросійські санкції, які ввели на Заході. Вони стали хоч і не фатальними для кримської економіки, але цілком відчутними. Розплатитися картами Visa і MasterCard на півострові все ще ніде не можна. В основному, в Криму зараз функціонують банки, які створювалися спеціально для півострова. Російський Генбанк і кримський РНКБ фактично стали монополістами на півострові. При цьому, обидва банки не мають зовнішніх зв'язків – вони потрапили під міжнародні санкції. У Криму перестала працювати система кредитування: вона заявлена як така, але фактично ці кредити майже не видаються.

Крим так і не зміг стати незалежним від дніпровської води

У жовтні 2015 року невідомі пошкодили високовольтну опору на одній з ЛЕП. По ним здійснюється подача електроенергії в Крим. В результаті підриву опор ліній електропередачі, по яким з України на Кримський півострів подається електроенергія, енергопостачання повністю припинилися. Тоді ж прискорили процес створення кримського енергомосту, але проблема енергозабезпечення півострова, так і не була повністю вирішена. Сьогодні Крим не забезпечений електроенергією в достатньому обсязі, а в роботі енергомосту періодично трапляються збої.

Окремо варто відзначити політичні репресії, переслідування активістів та тиск на ЗМІ. Після анексії Криму заблокували трансляцію українських телеканалів сигнали радіохвиль. Незалежні засоби масової інформації, які працювали в Криму, були змушені припинити свою діяльність або продовжити роботу на території материкової України. Під заборону потрапила діяльність Меджлісу, припинена діяльність низки громадських організацій і формувань, ті ж, що залишилися на півострові, потрапили під удар. Число затриманих і оштрафованих за несанкціоновані мітинги, публічні заяви, пов'язані зі статусом Криму і так далі, давно перевалило за сотню. Ціле покоління кримчан, яке виросло при Україні, звикло активно висловлювати свою громадянську позицію. Але сьогодні ці звичні дії стали представляти реальну загрозу для активістів.

За три роки окупації Україна так і не визначилися, яке відомство чи міністерство стане відповідальним за вирішення кримських проблем, за процес відновлення територіальної цілісності і суверенітету.


С приходом России в Крыму усилились репрессии против крымских татар
З приходом Росії в Криму посилилися репресії проти кримських татар


«Зате ми помремо в Росії»

Таміла Ташева, активістка організації Крим.SOS

Є певні люди, які навіть зараз кажуть, що, мовляв, незалежно від того, як нам зараз живеться, погано чи добре, «зате ми помремо в Росії». Це не такий великий відсоток людей. Дуже багато людей, скажімо, зі сфери медицини, наприклад, лікарі, які очікували, що у них будуть великі зарплати, а потім і пенсії, тепер поголовно засмучені тим, що відбувається. Сфера медичного забезпечення стагнує, все переходить на комерційне медичне обслуговування. Багато лікарів просто пішли зі сфери держмедицини в приватні клініки, або взагалі пішли зі спеціальності, так як зарплати знизилися в рази. Нині їм практично неможливо вільно працювати, вони змушені заповнювати стільки папірців і формулярів, що часу на нормальну роботу не залишається. Хтось їде у Київ, хтось за кордон.

Частина людей – проукраїнські активісти або більша частина кримських татар, зараз дуже піддані репресіям. Своїми діями Росія їм, навпаки, не дозволяє зблизитися ментально із російським духом, жити спокійно і забути Україну. Не можуть ці люди жити спокійно, у них щодня проходять обшуки, арешти, затримання і так далі.

Проукраїнські активісти або більша частина кримських татар зараз дуже піддані репресіям

Якщо говорити про соціально-економічні показники в Криму, то десь все залишилося так, як і було, а десь стало набагато гірше. У сфері надання послуг ситуація погіршилася. Стало гірше і з сільськогосподарською сферою у зв'язку з тим, що вода перестала надходити з Північно-Кримського каналу.

Питання ще й у тому, скільки Україна як держава робить конкретних кроків до тих, хто живе в Криму, і до тих, хто виїхав з Криму на материкову частину. Якщо б Україна робила більше кроків, люди б так не віддалялися. Зараз люди в такій вичікувальній позиції. Так, це життя в окупації, жити якось треба. Україні потрібно робити якісь дії. Я знаю, що готується низка документів на засідання Кабміну, документів досить важливих. Я сподіваюся, ці документи будуть прийняті і почнеться конкретна робота по Криму, а люди побачать якісь зміни по відношенню до них і до подій.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: