11 грудня 2016, неділя

Тотальна зрада. 13 вчинків влади, які українці вважали зрадою у 2015 році

Тотальна зрада. 13 вчинків влади, які українці вважали зрадою у 2015 році
Прес-служба Адміністрації Президента
У 2015-му в лексикон українців міцно увійшли слова #зрада і #перемога як універсальні категорії для оцінки будь-якого явища. НВ згадує 13 випадків #зради – ситуації, коли "жити по-новому", всупереч обіцянкам влади, ніяк не вийшло

1 Антикорупційне гальмо

У лютому Верховна Рада проголосувала за призначення Віктора Шокіна на посаду генерального прокурора України. Петро Порошенко, котрий подав його кандидатуру, представив Шокіна як людину "з професійним досвідом і доброю репутацією", від якої чекають гучних посадок, боротьби з корупцією та покарання винних у розстрілі на Майдані.

Влітку на всю Україну прогриміла справа "діамантових прокурорів": при отриманні хабара – більше 3 млрд грн – були затримані заступник прокурора Київської області Олександр Корнієць та заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ Володимир Шапакін. За дорученням заступника генпрокурора Давіда Сакварелідзе в кабінетах у затриманих провели обшуки і знайшли зброю, гроші, ювелірні вироби та 39 пакетів з діамантами. За словами Сакварелідзе, Корнієць і Шапакін могли отримати від 8 до 12 років за ґратами. Однак обидва вийшли під заставу.

На цьому ґрунті між заступниками генпрокурора спалахнув конфлікт. Заступники генпрокурора, Сакварелідзе і Віталій Касько, заявили про тиск у цій справі з боку інших заступників – Володимира Гузиря і Юрія Столярчука. Останні ініціювали кримінальні справи проти команди, яка проводила обшуки в "діамантових прокурорів". Під тиском громадськості Гузир подав у відставку. Проти "непокірних" заступників Шокіна, Сакварелідзе і Каська, була розгорнута кампанія з їхньої дискредитації.

Потім активісти звинуватили Шокіна в лобіюванні лояльних йому людей на дві ключові посади, від яких залежить, чи почнеться в країні реальна боротьба з корупцією – голови Антикорупційного бюро і голови антикорупційної прокуратури. Завдяки розголосу, на обидві посади в результаті були обрані не ті кандидати, яких лобіював Шокін та його оточення.

Замість гучних посадок високопоставлених корупціонерів ГПУ під керівництвом Шокіна провела показову операцію з затримання дрібноти – члена Радикальної партії, нардепа Ігоря Мосійчука.

Словом, генпрокурор України не став тією людиною, котра б очолила безкомпромісну і нещадну війну з корупцією у країні, яка в ній задихається. А мабуть, навпаки, гальмував її.

На Банковій, яка на початку року посадила в крісло генпрокурора Шокіна і задекларувала цю мету, вимоги відправити Шокіна у відставку не хочуть чути. 31 жовтня конкретно з такими гаслами під будинок Порошенка в Козині приїхав Автомайдан. У листопаді Порошенко публічно погодився з тим, що робота Генпрокуратури – незадовільна, але Шокіна з посади так і не зняли.


От президента ждали отставки генпрокурора, но он этого так и не сделал
Від президента чекали відставки генпрокурора, але він цього так і не зробив


2 Арешти, яких не сталося

В Україні 2015 року дійсно сталася серія арештів. Проте всіх заарештованих так само швидко було звільнено.

Так, були заарештовані екс-регіонали Михайло Чечетов та Олександр Єфремов. На засіданні Кабміну в березні публічно затримали голову Держслужби з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського, потім одягли браслети на екс-міністра юстиції Олену Лукаш. Всі ці люди незабаром вийшли під заставу. Чечетов викинувся з вікна.

В червні 2015 у ВР зняли депутатську недоторканність з екс-регіонала Сергія Клюєва і дали згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності. Його звинувачували в шахрайстві, привласненні та розтраті держмайна, зловживанні службовим становищем. Незабаром Клюєву дозволили втекти за кордон через окуповані території "ДНР" і "ЛНР".

2 листопада за дорученням генпрокурора Шокіна в парламент на погоджувальну раду фракцій принесли повістки відразу декільком екс-регіоналам, а зараз нардепам від Опоблоку Олександру Вілкулу, Наталії Королевській та Вадиму Новинському. Всіх трьох на місці не виявилося, оскільки ці троє до складу погоджувальної ради не входять в принципі.

Пізніше всі троє таки з'явилися на допит в ГПУ. Як виявилося, вони проходять свідками у низці справ. Після спілкування зі слідчим всіх відпустили.

У цьому ж році міністр МВС Арсен Аваков пригрозив, що заарештує бізнесмена і мільярдера Дмитра Фірташа, якщо той прилетить в Україну на з'їзд Федерації роботодавців України, яку очолює. 2 грудня, в день запланованого візиту Фірташа, в аеропорту влаштували "маски-шоу" – його зустрічали бійці батальйону Азов і Національна поліція. Фірташ не приїхав і заявив, що розцінює такі дії як політичне переслідування. Свою оцінку дали "спецоперації Авакова" блогери і лідери думок.

Чи слід очікувати гучних посадок колишніх і чинних посадовців у 2016 році – не як актів політичної розправи, а як прикладів реальної боротьби з корупцією – питання відкрите. Оскільки ті, хто повинен сидіти, і хто повинен садити – люди "з однієї пісочниці".

3 Попередники у новій владі

Революція гідності вимела з українського парламенту Партію регіонів. Деякі екс-регіонали втекли з країни, частині вдалося повернутися у владу під новими прапорами. Причому, як писало НВ, при негласній підтримці нової Банкової.

Найбільша кількість колишніх соратників втікача Віктора Януковича зараз сконцентрувалася в Опозиційному блоці. Туди увійшли Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Наталія Королевська, Михайло Добкін, Дмитро Колесников та інші ключові колишні регіонали. Вони навіть створили власний "опозиційний уряд".

Є в новому парламенті і ще дві політсили, куди увійшли колишні регіонали і нардепи, які голосували за скандальні "диктаторські закони 16 січня" – Наш край і Відродження.

4Безрезультатна боротьба з корупцією

Слово "корупція", напевно, було найчастіше вживаним словом в Україні цього року. Закони про боротьбу з корупцією у держзакупівлях, антикорупційні закони, які, як сказав нардеп Єгор Соболєв, повинні були "рвати корупціонерів", виявилися одними з найбільш непідйомних для чинної Верховної Ради. Антикорупційна реформа все ще залишається однією з головних вимог Євросоюзу для надання Україні безвізового режиму.

За будь-якої нагоди лідери країни та інші представники влади обіцяли і обіцяють викорінювати корупцію і саджати всіх, хто до неї причетний. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв про боротьбу з "корупційною мафією", генпрокурор Шокін анонсував гучні посадки, Порошенко обіцяв взяти все під особистий контроль.

Однак реальні дії влади такі, що в очах суспільства виглядають, швидше, як спроба створити видимість боротьби з корупцією. І навіть гучні арешти нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука та лідера УКРОПу Геннадія Корбана сприймаються багатьма зі скепсисом через те, що не переслідуються особи, які заслуговують на це значно більше.


Фото: Светлана Крюкова via facebook
Геннадій Корбан став одним із заарештованих цього року політиків і демонстрацією того, що з корупцією в Україні боряться точково Фото: Світлана Крюкова via facebook


5 "Гречані" вибори в Чернігові

Довибори у Верховну Раду, які пройшли 26 липня на 205 окрузі Чернігова, стали кричущим прикладом того, як нові політики завойовують підтримку місцевого населення старими методами.

Боротьба розгорнулася між екс-заступником голови Дніпропетровської області і лідером УКРОПу Геннадієм Корбаном і кандидатом від провладної БПП Сергієм Березенком. По факту це було змагання між дніпропетровським олігархом Ігорем Коломойським і президентом Петром Порошенком. Їхні ставленики намагалися вибити перемогу будь-яким шляхом: у хід пішли перевірені продуктові пайки для підкупу, "каруселі" та бійки.

Корбан задарував жителів Чернігова наборами з гречки, макаронів і консервів. Щоб отримати продукти, люди займали чергу о 5 ранку, а сам кандидат згодом отримав прізвисько Маршал Гречка. Березенко діяв не настільки публічно і відверто. Його звинувачували у використанні адмінресурсу, а місцевим жителям від його імені пропонували підписувати "соціальні договори", платили по 400 грн.

Щоб потролити обох, ще один учасник перегонів у Чернігові, ведучий Олексій Дурнєв, під час агітації роздавав виборцям моркву.

Зрештою, в цій гонці небаченої щедрості переміг Березенко.

6 Мінські угоди

Перші Мінські угоди були підписані представниками Тристоронньої контактної групи ще 5 вересня 2014. Документ передбачав припинення вогню на окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Однак прописані там умови були порушені й обстріли тривали.

11-12 лютого 2015 на саміті в Мінську представники Нормандської четвірки – президенти України, Росії, Франції та канцлер Німеччини – підписали Другі мінські угоди. Головною метою документа так само залишалася деескалація конфлікту на Донбасі. Підписати угоду приїхали і представники так званих "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.

У кінці лютого обидві сторони почали відведення важкого озброєння від лінії розмежування, як це передбачають угоди. Однак, зброю досі не складено. Представник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов у березні назвав цифру загальних втрат української армії – 1.541 військових. 58 з них загинули і 328 були поранені після того, як Мінські домовленості набули чинності.

7Вибори у Кривому Розі

Кривий Ріг відзначився на місцевих виборах 25 жовтня. За крісло міського голови змагаються екс-регіонал та колишній мер Юрій Вілкул і кандидат від Самопомочі Юрій Милобог.

Останній лідирував у шести з семи районів міста. Лише в сьомому районі, Інгулецькому, більшість його жителів проголосувало за Вілкула, що і дало йому на 752 голоси більше і перемогу на виборах. За такі підозрілі результати Вілкула звинуватили у фальсифікаціях. Але ні звинувачення, ні протести городян не завадили Вілкулу оголосити себе новим мером.

У боротьбі за справедливість Милобог і його підтримка в особі депутатів від різних політсил та громадськості вимагали від тервиборчкому перерахунку голосів на проблемній дільниці та перевиборів. Зелене світло повторним виборам у Кривому Розі парламент дав тільки 23 грудня. Перевибори призначено на 27 березня 2016 року.


k-z.com.ua
Василя Паскала звинувачували в тому, що він роздавав вказівки переслідувати учасників Євромайдану, але його взяли на роботу в Національну поліцію. Фото:k-z.com.ua


8 Старий міліціонер у новій поліції

Колишній заступник міністра внутрішніх справ з команди Віктора Януковича, генерал-лейтенант міліції Василь Паскал, у листопаді цього року був призначений на посаду першого заступника голови Національної поліції.

Це призначення викликало шквал обурення: Паскалу приписують переслідування учасників Євромайдану, звинувачують у тому, що 31 серпня цього року він давав бійцям Нацгвардії вказівки кидати димові шашки в мітингувальників під Верховною Радою.

Під тиском громадськості через кілька днів після призначення Паскал подав рапорт про звільнення. При цьому міністр МВС Арсен Аваков назвав це "вимушеним кроком".

9Конституція розбрату

Законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації, який президент подав до парламенту 2 липня 2015, став приводом для суперечок і гарячих обговорень як серед експертів, так і серед депутатів.

Головним каменем спотикання виявився пункт про особливості місцевого самоврядування в Донецькій і Луганській областях. Законопроект передбачає закріплення особливого порядку самоврядування на Донбасі, що на практиці може означати реінтеграцію окупованих територій до складу України на правах того самого особливого статусу, якого домагається для них президент РФ Володимир Путін. По суті це може означати виникнення на східному кордоні України нового Придністров'я, в якому замовляти музику буде Росія, але за українські гроші.

10Податкова нелібералізація

Одна з найбільш важливих і очікуваних реформ, з якої в цьому році належало справитися українській владі – податкова.

За зміни до Податкового кодексу Верховна Рада проголосувала 24 грудня. Процес тривав довго: у першому читанні документ змогли ухвалити тільки з третього разу. Цьому передувала тривала боротьба кілька місяців  між Кабмінівським законопроектом, який ніяк не можна назвати ліберальним, і більш ліберальними альтернативними – написаним профільним парламентським комітетом і ще більш прогресивним, написаними незалежними громадськими активістами.

Після серії гучних взаємних звинувачень президент попросив сторони об'єднатися і вивести єдину концепцію. Але тільки загроза зриву програми фінансової підтримки МВФ змусила всіх погодитися внести поправки у податкове законодавство, які на гучне звання "реформа" аж ніяк не тягнуть.


Среди иностранных добровольцев, воевавших в АТО на стороне Украины, много белорусов. На родине они под уголовным преследованием. Фото: Дмитро Палойка via Facebook
Серед іноземних добровольців, що воювали в АТО на стороні України, багато білорусів. На батьківщині вони під кримінальним переслідуванням. Фото: Дмитро Палойка via Facebook


11Іноземні добровольці без громадянства

Пліч-о-пліч з українськими бійцями на Донбасі воює чимало іноземних добровольців: білоруси, росіяни, чеченці, грузини та інші. Багато з них у себе на батьківщині передбачувано стали ворогами, злочинцями та зрадниками. Для громадян Росії та Білорусі повернення додому рівносильно добровільній явці з повинною – їх чекає в'язниця.

Ці люди шукають притулку в Україні – країні, за свободу якої вони воювали. Але домогтися отримання українського громадянства поки змогли лише одиниці. Переважній більшості в українських паспортах відмовили.

12Комунальні тарифи

У 2015-му українцям підняли розцінки на комунальні послуги. Меморандум, укладений між Кабміном і МВФ, передбачає, що це подорожчання буде відбуватися в кілька етапів. У підсумку, до квітня 2017 вартість електроенергії повинна зрости в 3,5 рази.

У перший етап, з 1 квітня, мінімальний тариф на газ зріс у 3,3 рази, мінімальний тариф на електроенергію – на 19%. Оплата за світло подорожчала на 50%, а до березня 2017 ця цифра повинна збільшитись на всі 250%. Централізоване водопостачання подорожчало на 55-57%.

З 1 жовтня почали діяти нові зимові тарифи на опалення – на чверть вище, ніж були. Плата за стаціонарний домашній телефон підвищилася на 17%.

Для порівняння, середня зарплата в Україні в період з квітня по жовтень збільшилася на 669 грн, з 3.998 грн до 4.352 грн. Мінімальна зарплата, яка з січня по серпень 2015 становила 1.218 грн, з 1 вересня зросла всього на 160 грн.

Це непропорційне зростання частина населення цілком зрозуміло сприймає як несправедливе і невиправдане, а частина політиків активно використовує накопичене в суспільстві невдоволення падінням рівня життя і грає на цих настроях.

13Недооцінений подвиг Героя Небесної Сотні

У лютому 2014 року, коли з України вже тікав Янукович, а новий президент формально ще не був обраний, Верховна Рада підтримала документ, що доручає главі держави дати загиблим під час зіткнень на Майдані звання Героя України.

Петро Порошенко став президентом 7 червня того ж року і більше п'яти місяців не міг поставити підпис під документом. 107 орденів Золота Зірка і звання Героя України президент вручив тільки 20 лютого 2015-го.

Досі не отримав Героя України білорус Михайло Жизневский, загиблий одним з перших на Майдані, 22 січня 2014 року.

Винуватці розстрілів на Майдані досі не покарані.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: