5 грудня 2016, понеділок

Топ-менеджер найбільшого утримувача землі розповідає, чому занепав бізнес і хто скупить українські чорноземи

Ігор Петрашко пояснює, що погіршення фінансових показників Ukrlandraming викликали низькі ціни на аграрну продукцію та втрата виробничих потужностей на Донбасі та у Криму. Фото: latifundist.com
latifundist.com

Ігор Петрашко пояснює, що погіршення фінансових показників Ukrlandraming викликали низькі ціни на аграрну продукцію та втрата виробничих потужностей на Донбасі та у Криму. Фото: latifundist.com

Ігор Петрашко, заступник гендиректора Ukrlandfarming, говорить, що в разі скасування мораторію на продаж землі, її активно почнуть скуповувати Коломойський та китайці, а в українських агрохолдингів немає на це грошей

Агрохолдинг Ukrlandfarming, який володіє найбільшим в країні земельним банком, переживає важкий період. Ще не так давно інвестори затамовували подих в очікуванні виходу холдингу на біржу. Зараз же доходи Ukrlandfarming суттєво падають – 44% втрати валового прибутку в 2015-му, він склав $286 млн. Скасування податкових пільг та низькі ціни на аграрну продукцію несуть суттєві ризики для компанії. 

На цьому неприємності не закінчуються. Банкрутство двох банків, що належали Олегу Бахматюку, власнику Ukrlandfarming, призвело до арешту його особистого майна. Згодом арешт було знято, але Національний банк його оскаржив. Валерія Гонтарева, голова НБУ, проїхалася по Бахматюку на зустрічі з бізнес-спільнотою 31 травня. 

НВ зустрілося з Ігорем Петрашком, заступником генерального директора Ukrlandfarming, для розмови про боргову ситуацію в компанії, субсидії для аграріїв та ринок землі. 

- Ukrlandfarming суттєво скоротив виручку та прибуток за результатами 2015 року. Якими були ключові фактори падіння та як ви плануєте повертати місце на ринку? 

- Основний наш сегмент – це рослинництво. В нас 650 тис. га, з яких оброблялося в кращі часи 580. Зараз ми знизили обробіток до 458 тис. га, тому що за такої ціни на зернові, яка є найнижча за вісім років, падає рентабельність. Хоча за останні два місяці ціна зросла десь на 5-7%. 

Ми минулого року сіяли десь на 8,5 тис. га землі насіння. Колись цей сегмент давав 30% і виручки, і прибутку до оподаткування, який сягав $50 млн. Зараз нуль. Ми маємо елеваторів для зберігання 2,8 млн т зерна, але завантаженість їх впала, тому що суттєво зменшився попит. Раніше ми насіння не тільки для себе виробляли, а тепер тільки для себе. Звикли працювати з насінням Monsanto, а це дорогий бренд, при тому що пшениця і кукурудза може вирости з будь-якого насіння. І тому коли тонна насіння коштує $4-8 тис, кожен рахує, чи воно йому потрібно. 

Результати сегменту зернових покращаться, якщо будуть кращі ціни. Колись він давав $300 млн прибутку до оподаткування, цього року дає реально 220. Це єдине, що залишилося з прибутку. 

М'ясо-молочний напрямок колись генерував $40-50 мільйонів прибутку до оподаткування, зараз він генерує нуль. Клієнтами були в основному виробники сирів, а їм закрили російський ринок. 

Найбільше постраждало виробництво яйця та яєчних порошків. В 2013 році, на піці, на цьому компанія заробляла $300 млн. У 2014-му поголів’я курей сягало 29,8 млн, зараз лишилося 21,5 млн. Різницю ми втратили в Донецьку, Луганську, Криму, де в нас було дві фабрики і ми були монополістом у регіоні. 

На цей рік наш прибуток до оподаткування буде ще нижчий – десь $180 млн. Ми посіяли менше площ, а Авангард, наш яєчний актив, зменшив поголів`я курей з 15,5 млн до 10,5 млн. Авангард досяг дна з точки зору обсягів виробництва. Ми сподіваємося на відновлення цін.  

Але це втрати 2014-го року, чому в 2015-му продовжувалося падіння, якщо базою для порівняння був важкий 2014-й?


1_deposit_photos
Під час кризи 2014-2015 років найбільше постраждав яєчний сегмент бізнесу Ukrlandfarming, яким займається компанія Авангард, акції якої торгуються на Лондонській біржі. Фото: Depositphotos.com


- В 2015-му ми ці втрати визнали. Мали про це велику дискусію з інвесторами. Якщо втрату Криму ми відобразили ще за результатами першого півріччя 2014 р., то до липня того ж року ми не очікували, що відпаде Донбас. Зараз на нас виходять росіяни і пропонують вирішити питання – обіцяють режим максимального сприяння в Криму, щоб ми тільки почали виробляти. Вони зрозуміли, що нездатні ефективно керувати нашими курячими фабриками. 

- В квітні Ukrlandfarming реструктуризував свої євробонди на $500 млн з погашенням у 2018 р., знизивши ставку по них з 10,9% до 2,5%, а також кредит на $220 перед Deutsche Bank та Сбербанком. В минулому році Авангард домовився про аналогічне зниження ставки по євробондах на $200 млн з виплатою у 2015-му з перенесенням цієї виплати на 2018-й. Яку аргументацію ви використовували в перемовинах з бондхолдерами? Як ви їх переконали згодитися на зниження ставки? Чи не боїтесь, що ця реструктуризація в майбутньому не дозволить вам брати гроші в борг, бо інвестори скажуть – «вибачте, ми вам вже одного разу позичили»? 

- Це була дуже складна реструктуризація, особливо після того, що сталося з Мрією. Якщо говорити про Авангард, то там 40% боргу тримали американський та британський фонди. У Ukrlandfarming був борг перед німецьким Deutsche Bank та російським Сбербанком, в мотивації якого була політична складова. 

Ми показали наші прогнози, причини втрат і як можна отримати гроші назад. В результаті, Сбербанк взагалі згодився на перенесення дати виплати боргу на десять років. Але ми сказали, що нам треба два з половиною роки, це період відновлення. Ми ще реструктуризували борг перед американським експортно-імпортним агентством десь на $70, вони дали нам десять років. Мають відновитися ціни на зернові, ми відновимо об’єми по посівах до 3,5 млн т зерна. Та і по яйцю має відновитися ціна. В цьому році продовжилася девальвація, а кредит же в доларі. 

- Бондхолдери не просили в якості компенсації акції Ukrlandfarming? 

- Ні. Вони багато що обговорювали, це складний портфель. Правилами випуску євробондів було заборонено давати в заставу акції. Ми прийняли позицію, що не міняємо заставу ні для кого, а кредитори це підтримали. Хоча до нас приходили деякі консультанти і пропонували об’єднати всі боргові зобов’язання і так їх реструктуризувати. Я раніше працював в аудиторській компанії Ernst & Young, в інвесткомпанії Трійка Діалог і займався такими речами. Але ми вирішили домовлятися з кредиторами – спершу по Авангарду, а потім по Ukrlandfarming, де були практично ті самі кредитори. Тому й умови реструктуризації однакові. У вересні знову почнемо неформальні переговори з кредиторами. 

Не було бажання перенести виплату по євробондах на довший період? 

- Є домовленість, що можливо в 2018 р. ми не зможемо погасити бонд. На той рік у нас виплата по боргу - $340 млн. Компанія стільки не згенерує, це нонсенс. Тому в нас є така домовленість. Якщо в нас прибуток до оподаткування буде $150 млн, то в 2018 р. ми попросимо ще три роки. Ми в минулому році виплатили кредиторам $180 млн кешу, в 2014-му - $190 млн. Кредитори повинні мати якесь розуміння цього? Цього року ми можемо витратити на обслуговування боргу лише $60 млн, і ми це запропонували. 

- Ваш ключовий акціонер Олег Бахматюк протягом останнього часу позбувся обох своїх банківських активів, це VAB Банк і Фінансова ініціатива. Чи не погіршило це якість вашої бізнес-моделі?

- Історично банки були суттєвою підтримкою для оборотного капіталу. Якщо брати по кредитному портфелю, то в VAB в нас був кредит десь $135 млн, цей борг так і залишився в нас на балансі. У Фінансової ініціативи ми кредити не брали, але вони викупили наших облігацій десь на $100 млн. Але в останні періоди акціонеру вже доводилося субсидувати банки, тому що був постійний відтік грошей. І коштів для підтримки операційного бізнесу вже не лишалося. 

- З початком скасування пільг з ПДВ для аграріїв починається нова епоха. Ми пам'ятаємо збудження інвесторів, коли українські аграрії почали виходити на міжнародні біржі, брати гроші в кредит на міжнародному ринку, але зараз, після дефолту Мрії, проблем Ukrlandfarming, скасування податкових пільг все виглядає зовсім не так райдужно. За рахунок чого українські аграрії можуть наростити прибутковість, щоб компенсувати збільшення податкових зобов’язань?


3_landlord.ua
Олег Бахматюк, ключовий акціонер Ukrlandfarming, пройшов через арешт власного майна через банкрутство двох банків, що йому належали. Фото: landlord.ua


- Дуже шкода, що скасували пільги. І навіть не тому, що ми як аграрії маємо свій інтерес, а тому, що всі аграрні сектори і в Європі, і в США мають пряме субсидування. Та і навколо бюджетних коштів немає прозорості. 

- Але для звичайного громадянина, який платить податки без пільг, аграрії виглядають ні чим не краще за металургів або айтішників. Чим аграрії кращі, щоб заради них порушувати рівність правил? 

- Тут складне економічне питання. От чому в Європі підтримують аграріїв, а інших не підтримують? 

- Ми ж не повинні всліпу копіювати європейську практику, якою б вона не була. 

- Згоден. США. А на кого орієнтуватися? 

- Більш-менш склався консенсус економістів про те, що потрібно створювати однакові умови для всіх секторів. Те, що аграрне лобі в західних країнах досягло цих пільг – це їхні історичні реалії, які склалися протягом багатьох років. 

- Це багатьом українським бізнесам не сподобається, але чому є фінансова підтримка? Тому що економічно в сільських регіонах проживає набагато більше людей. Аграрні підприємства мають не тільки ефект платника податків, але й ще соціальний ефект, це безпека для людей. Крім того, субсидії дають конкурентні переваги на ринку. 

- Тобто якщо Китай, умовно кажучи, відновить субсидії для своїх металургів, Україні теж треба буде субсидувати металургію? 

- Свій аграрний сектор Китай субсидує дуже суттєво. Якщо ми не субсидуємо, а хтось інший субсидує, то наші підприємства будуть  неконкурентні. 

- Олег Нів’євський, аналітик IFC, порахував, що в Україні співвідношення орендної плати за землю до держпідтримки на гектар складає 69%, в той час як у Німеччини та Франції цей показник 66%, тобто приблизно однаковий рівень. Але витрати в Україні значно нижчі. 

- IFC, як і МВФ, мають конфлікт інтересів. Їм потрібно забрати конкурента з міжнародних ринків. Якщо вони проштовхнуть скасування субсидій для нас, а на своїх ринках в Європі і США воно залишиться, то наш аграрний сектор стане на зовнішніх ринках менш конкурентним.

- Наталія Яресько дуже важко домовлялася з кредиторами про реструктуризацію державного боргу. Це ж не зовсім логічно, що зовнішніх комерційних кредиторів ми просимо пробачити нам частину боргу, а самі при цьому пробачаємо 20% ПДВ аграріям.

- Єдиний, хто настоював на скасуванні пільг, це МВФ, а не кредитори. Як на мене, то, може, треба рухатися в напрямку зменшення податків для всіх секторів.

- В Польщі приблизно такий самий податок на корпоративний прибуток, і з економічним зростанням у них все добре.

- Це не коректно. Треба рахувати перерозподіл податків, а є різні податки – ПДВ, податок на прибуток, всі інші. В нас податковий тиск величезний, і я не говорю про адміністративні та інші нюанси. Не треба рухатися в напрямку «давайте аграріям скасуємо пільги». Давайте будемо думати, як іншим знизити навантаження, щоб у нас перерозподіл грошей через держбюджет не був найвищим у світі. 

- В нас він на цей рік десь трохи більше 25%. Це відповідає рівням прибалтійських країн. 

- Перерозподіл через держбюджет буде більший.


4_52210828
Найбільший в країні земельний банк не гарантує успіху в аграрному бізнесі, якщо немає сприятливих ринкових обставин. Фото: gordonua.com


- Чому? Доходи бюджету десь 600 млрд грн, номінальний ВВП 2,2 трлн грн. Десь 25%. 

- Є ще Пенсійний фонд, який також включається в перерозподіл державний. Якщо порахувати всю решту, буде більше. І в нас нерівномірний розподіл. Ви сюди додайте валютне регулювання, нікуди гроші не введеш, ні виведеш.

- Фонд держмайна виставляє на продаж велику кількість аграрних господарств в різних регіонах в поганому стані, без працюючої бізнес-моделі. Вам може бути це цікаво?

- Ні. Ми дивилися, думали над тим. Я не бачу, що б нам було цікаво, в основному нормальних аграрних підприємств у держави не лишилося. 

- А коли починають вести мову про приватизацію Укрспирту, у вас подих не перехоплює? 

- Ми ніколи нічого державного не купували, ми завжди купували в комерційних структурах. В Укрспирті завжди було багато зловживань. Чи ми хочемо займатися новим бізнесом? Нам би переварити те, що в нас є. 

- Багато аграріїв сподіваються, що в 2017 р. припиниться мораторій на продаж землі. Якими будуть ваші дії в такому разі? Чи плануєте ви експансію на земельному ринку? Чи ваші земельні апетити вже задоволені, ви навчилися працювати на цьому ринку в умовах мораторію? 

- Я колись, доки не почав працювати в аграрній компанії, був банкіром-аудитором і вважав, що мораторій треба скасовувати. Але є проблема. Зараз не час скасовувати мораторій, тому що недосконале законодавство. Треба для початку взяти польську модель і встановити верхню межу для купівлі землі 2 тис. га, хоча і тоді можна утворити тисячу компаній і на кожну купити по 2 тис. га. 

В разі припинення мораторію, земля впаде в ціні майже до нуля. Я вважаю, що українська земля коштує набагато більше, ніж $2-3 тис. за гектар.  Але якщо зараз відкрити цей ринок, то ціна буде $300-400. 

- Складається враження, що, можливо, просто Ukrlandfarming не хоче приходу великих профільних інвесторів-конкурентів? 

- Якщо взяти структуру власності оренди землі великими холдингами в світі, то 60% - це оренда, а 40% - власність. Багато країн, в тому числі в Європі, не мають великих холдингів, які володіють землею. Тому йдеться не про конкуренцію. Інвестори, які будуть купувати землю, будуть не Cargill, Bunge або Louis Dreyfus. Прийдуть так звані фінансові інвестори. 

- Тобто, умовно кажучи, все скупить Ігор Коломойський? 

- Я думаю, Коломойський буде одним з активних учасників. Теоретично це для Китаю може бути цікаво. Тобто це ті, які можуть собі дозволити заплатити велику кількість кешу для того, щоб мати вічну ренту. Це дуже небезпечно. Ні ми, ні МХП, ні Кernel не викуплять землю. Порахуйте: беремо 500 тис. га по $2 тис., це  треба мільярд доларів кешу на викуп. Нема фінансових можливостей. Закредитованість українських аграріїв величезна.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: