9 грудня 2016, п'ятниця

Півтрильйона гривень. У Нацкомісії розповіли про масштаби виведення грошей з України в офшори

коментувати
Ми все робимо, щоб просувати реформи. Боюсь зупинитися – буде дуже соромно
Леся Виговська

Ми все робимо, щоб просувати реформи. Боюсь зупинитися – буде дуже соромно

Протягом 2015 року головний фондовик країни - Тимур Хромаєв - беззупинно говорив, що для проведення реформ на фінансовому ринку Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку необхідно більше інституційних прав та незалежності

НВ зустріло голову Нацкомісії на Одеському фінансовому форумі, і поцікавилося які вже є напрацювання, окрім розширення повноважень НКЦПФР, направлені на оздоровлення та розвиток фінсектору.

- Фондовий ринок у попередні роки часто використовувався для виведення капіталу з країни. Зараз які кроки робляться для того, щоб цьому протидіяти?

- Нам вкрай важливо скоротити кількість зловживань на фінансовому ринку і обмежити і кількість, і можливості використання фінансових інструментів для проведення таких операцій. Тому Комісія активно чистить ринок, прибирає всіх сумнівних емітентів, у тому числі, розпочинає правозастосування по відношенню до учасників ринку, які займалися даними операціями. Тобто можна сказати, що активно. Але у нас робота з двох боків ведеться – Національний банк і Комісія працюють в тандемі, щоб присікати такі прояви.

- Скільки із країни в офшори виводилося грошей?

- За останні 18 місяців десь півтрильйону гривень, які обертались на цьому ринку. Це обіг через офшори, точніше через іноземні компанії та українські товариства, які використовувались для забезпечення цього обігу. Також ці інструменти використовувалися для покращення фінансових показників банків і страхових компаній. І ця тенденція продовжується. Але це вже стає дуже складно робити.

- Які основні схеми використовуються для виведення капіталу, і як ви зараз їх закриваєте?

- Це купівля сміттєвих цінних паперів, потім конвертація цієї валютної виручки для зарахування на іноземні рахунки. Це вже не можливо, тому що ми виявляємо всіх емітентів і зупиняємо ці операції. Але таких операцій можна налічити десятки видів.

За останні 18 місяців обіг через офшори склав півтрильйона гривень

- Зараз Комісія іде шляхом очищення ринку, яким йшов НБУ протягом останніх півтора року. Які компанії і папери ви виводите з фондового ринку?

- Це велика кількість, але назви конкретних товариств, або компаній, або емітентів вам нічого не скажуть. Це сотні.

- Причини виведення з ринку були різні?

- Різні. Первопричина – це зловживання на фінансовому ринку. Тут немає ніякої політики, ніякого суб'єктивізму, це пряме зловживання і абсолютно негативні фінансові наслідки для країни, для інвесторів.

- Які збитки від цього понесла держава?

- Наприклад, ми зупинили торги компанії, вартість якої сягала 150 мільярдів гривень. Така вартість була підкріплена обігом відповідної суми коштів. Тому можна чітко сказати, що це і є той ефект, ті наслідки негативні, які держава понесла.

Той же “Код Інвест”, відома компанія [із Дніпропетровська, яка була виведена з фондового ринку у липні 2015-го, як така, що становить загрозу інвесторам. Її акціонери зареєстровані на Віргінських островах – офшор пов’язують із групою Приват]. Ніякої діяльності вона не здійснює, але вона коштує більше, ніж “Укрнафта”, “Миронівський хлібопродукт” і інші компанії, які котируються на ринках, і вартість їх значно менша.

- У липні також прийняли рішення про виведення із фондового ринку дочірніх структур російських банків, в рамках прийнятого на весні закону про діяльність компаній, що належать країні-агресору. Вони апелювали, і на днях програли апеляцію. Чи не вважаєте ви, що потрібно прийняти такий закон, який забороняв би російським банкам працювати у нас взагалі?

- Це питання не до нас, ми не регулюємо банки.

- Але на фондовий ринок ви не дозволяєте їм виходити?

- Це відповідно закону.

- Це ж за вашого правління вже був прийнятий цей закон, це була ваша ініціатива?

- У нас немає законодавчої ініціативи.

- Але ви підтримували її?

- Ми не маємо голосу при розгляді цього питання. Це депутати голосують. Це їх рішення.

Діяльність російських банків на фондовому ринку суперечить національним інтересам держави

- Ви особисто були не проти?

- Принципово, ні. Тому що ми вважали, що в деяких моментах їх діяльність суперечить тій позиції, яка повинна бути у держави. Тому їх участь у, припустимо, депозитарній діяльності повинна бути обмежена, торгівля, мабуть, теж. Це питання вже політичне.

- Чому має бути обмеження діяльності?

- Тому що це протерічить національним інтересам держави.

- Які ризики це несе?

- Це облік майнових прав на території України. Якщо цю діяльність веде банк, який належить агресору, це відповідає національним інтересам чи ні?

- Національний Банк, наприклад, не вважає, що кредитування, чи залучення депозитів у населення чи бізнесу російськими банками не відповідає національним інтересам.

- Ви зараз хочете порівняти депозитарну діяльність та кредитування? Але це інша діяльність. Закон – це поняття дуже конкретне, не гіпотетичне. У нас є норми – ми виконуємо норми.

- Зараз ведеться мова про те, що Нацкомфінпослуг буде розформовано, і до вас перейдуть її функції. Ви вже готуєтесь їх прийняти?

- Безумовно. Це пенсійні фонди, це фонди будівельні. Ми будемо гармонійно синхронізувати і здійснювати нагляд відповідно до нашої практики.

- Які роботи зараз ведуться над цим?

- Нормативні. Більше нічого ми не можемо. Нам потрібне прийняття закону. Після цього будуть вже втілені всі відповідні заходи.

- Було дуже багато нарікання на Нацкомісію з фінансових послуг, що це один із найкорумпованіших органів, який в принципі нічого не робить. Що зміниться для споживачів цих послуг після того, як ті функції перейдуть до вас?

- Все, що ми робимо, ми робимо для того, щоб ризики для інвесторів, для споживачів були зменшені. Щоб вони не відчували негативу, а могли впевнено працювати та здійснювати свою інвестиційну діяльність на нашому ринку. Тому, в тому числі, і розподіл повноважень, і всі інші законодавчі ініціативи з нашого боку, все, що ми зараз пропонуємо, все веде до покращення і збільшення відповідальності учасників ринку.


Фондовий ринок не може існувати у тому вигляді, в якому ми його знаємо. Фото: Леся Виговська
Фондовий ринок не може існувати у тому вигляді, в якому ми його знаємо. Фото: Леся Виговська


- Фондовий ринок складає десь 25% ВВП? Це багато, чи мало у порівнянні зі світовими тенденціями?

- Це дуже мало. І я вважаю, що ця цифра завищена, тому що ми дуже багато цінних паперів зараз забрали з ринку. Але ми очікуємо, що обсяги, і частина не банківського фінансового сектору будуть зростати. Я вважаю, що в нас є дуже гарні перспективи для того, щоб повернути довіру нашого населення до небанківських установ і забезпечити їх дуже якісними послугами. Буде з'являтися певна конкуренція банківського і небанківського сектору за ті кошти, які знаходяться зараз у населення. Ми будемо конкурувати за довіру населення, яке повинно бути у майбутньому активним інвестором нашої країни.

- А що це будуть за інструменти, що запропонує фондовий ринок населенню, як альтернативу депозитам?

- Ми хотіли би запропонувати населенню інвестувати в облігації державної позики, в корпоративні облігації. Це дуже ефективна і якісна альтернатива депозитам, і інвестори - наші люди - будуть більш впевнені, що вони інвестують в майбутнє країни. В першу чергу, ці інструменти.

- В період Другої світової США дуже активно продавали державні “військові” боргові зобов'язання населенню. Сьогодні, в умовах війни, і з огляду на ріст патріотизму, чи не було б запровадження аналогічних державних цінних паперів кращою альтернативою за введений воєнний збір?

- Я вважаю, що ця практика повинна бути. Це було б логічним наслідком того рівня підтримки, який населення надає нашій армії, і, хотілося б, самій державі. Але тут є дещо, що на сьогодні ускладнює ці взаємовідносини – продаж державних облігацій. На сьогодні, на жаль, система продажу для більш широкого кола інвесторів дуже обмежена, вона не технологічна. В Африці можливо купити чи продати будь-що через мобільний телефон. Якби вам було дуже просто купили державні облігації сьогодні по телефону, ви б зробили це? Зараз населення дуже складно собі уявляєте, що потрібно зробити, щоб купити цінні папери. Це справді дуже складно. Це професійна діяльність. Тому ми повинні надати дуже гнучкий механізм залучення коштів. Це завдання зробити все якісно і без ризиків. Ми над цим працюємо.

- Що вже напрацьовано?

- Все, що я вам сьогодні сказав щодо бірж, інфраструктури. Ми хочемо, щоб фінансовий ринок був для користувачів, для інвесторів, він не повинен бути для цих фінансистів, які роблять його під себе. Це транспарентний [прозорий], відповідальний ринок, який повинен забезпечити розкриття інформації для всіх, хто приймає участь. Це не майданчик для перерозподілу коштів, це майданчик для того, щоб відбувалося накопичення капіталу і всі заробляли.

Через рік або півтора українці зможуть через телефони купувати державні облігації

- То у якій перспективі українці зможуть через телефони купувати державні цінні папери?

- Ми б хотіли запропонувати через рік або півтора.

- У вас вже буде для цього вся інфраструктура, технології?

- Так, ми зараз залучаємо технічну допомогу, фахівців. Ми вже працюємо з Мінфіном з цього приводу. Нам потрібно дуже революційне технологічне рішення в нашій депозитарній системі для того, щоб наші люди могли купувати акції і слідкувати за своїми накопиченнями без будь-яких обмежень.

- Скільки грошей на це потрібно?

- Якщо порівнювати з результатом, то це не дуже великі кошти. Ні, це не дешева справа, але, враховуючи той рівень капіталу, який зараз знаходиться у нас під матрацами, це не суттєві кошти.

- Ви вже залучили якісь кошти на це завдання?

- Так, у нас зараз є технічна програма EBRD [Європейський банк реконструкції та розвитку]. Ми залучаємо близько $10 млн для втілення програми зміни фінансової інфраструктури країни. Це дуже суттєві кошти, і вони нам нададуть дуже велику і якісну підтримку, технологічну і експертну.

- Якщо говорити про можливість інвестування у корпоративні цінні папери, то сьогодні міноритарні акціонери не захищені перед рішеннями великих акціонерів. Їм не виплачують дивіденди, наприклад, і така практика триває роками. Що зараз змінюється, щоб захистити міноритаріїв перед рішеннями мажоритарних акціонерів?

- Ви хочете від мене дуже простої відповіді, але це дуже фахове юридичне питання. Ми вже маємо декілька законів, які привели наше законодавство до європейського рівня, щодо захисту міноритарних прав. Цей захист буде тільки покращуватись. Це, по-перше.

Якщо населення бажає отримувати стабільний дохід, то повинно інвестувати в держоблігації, якщо ж розраховує на приріст капіталу, то – це акції, а вони не можуть гарантувати стабільність

По-друге, ті інвестори, які розраховують на отримання дивідендів у майбутньому, повинні дуже активно прислуховуватись до рекомендацій, до об'єктивного аналізу. Якщо вони бажають отримувати стабільний дохід, вони повинні інвестувати в облігації. Якщо ж вони розраховують на приріст капіталу і успіх того чи іншого підприємства – так, це акції. Але, акції не можуть гарантувати стабільного доходу.

Так, у нас є дуже негативні наслідки приватизації – у нас близько 8 мільйонів людей, які мають акції різних підприємств. На жаль, вони сьогодні нічого не коштують. Це велика трагедія, це дискредитація фінансового ринку. Такі були правила. Ми хочемо їх змінити, тому що на цьому болоті неможливо побудувати нічого кращого.

- Сьогодні ми говоримо про масштабну приватизацію. Чи готуєте ви рішення, які дозволили б українському населенню виступати акціонерами підприємств разом із великим бізнесом, за новими правилами?

- На сьогодні, ні, це не можливо, тому що дуже складно купити акції. Хоча у нас дуже велика кількість акціонерів, все дуже зарегульовано і не прозоро. Тому ми, як фінансовий регулятор, зараз не вбачаємо яких-небудь шляхів і методів участі наших маленьких інвесторів у таких великих приватизаціях. Але ми це хотіли б змінити. Я вважаю, що у нас дуже багато таких держпідприємств, які могли б зацікавити наших інвесторів. Для цього ми повинні зробити прозорий ринок.

- Коли це можна буде бачити?

- Це поступова дія, це принципові кроки і щодо зміни законодавства, і щодо забезпечення прозорості інформації, яка надається. Рік, півтора, два, три, п'ять – ми не зупинимось.

- За час своєї роботи, що ви вважаєте найбільшою своєю перемогою?

- На жаль, у нас ще немає перемог. Ми тільки починаємо.

- Чому так важко йде процес?

- Це все час. Ми дуже активно працювали над тим, щоб стабілізувати ринок, але після стабілізації ми повинні розпочати дуже активні зміни і втілювати амбіційні реформи. І це буде нашою великою перемогою.

- Що для вас буде поразкою?

- Я боюсь зупинитися. Це коли ти не вбачаєш сенсу далі йти. Але зараз ми, всі ті, хто працює в Уряді і в інших регуляторних органах, поєднані принципами. Ми все робимо, щоб просувати реформи. Зупинитись – це буде тим неприйнятним, що може відбутись. Буде дуже соромно. І перед собою, і перед тими, хто нам довіряє.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: