17 жовтня 2017, вівторок

Таких не беруть в космонавти. Як «червоні директори» довели космічну галузь до фіаско на світовому ринку

коментувати
Президент Петро Порошенко під час візиту на КБ Південне у жовтні 2014-го. Представники космічної галузі кажуть, що в уряді їх не чують і не знають, як вчинити з державними космічними компаніями
rian.com.ua

Президент Петро Порошенко під час візиту на КБ Південне у жовтні 2014-го. Представники космічної галузі кажуть, що в уряді їх не чують і не знають, як вчинити з державними космічними компаніями

Бразилія відмовилася від спільного c КБ Південне будівництва ракети-носія Циклон-4, від чого Україна втрачає величезні гроші

У жодній сфері немає такого опору призначенням нових директорів, як у сфері «стратегічних» підприємств. У соціальних мережах жартують: якщо компанію вважають стратегічною, отже – не все ще в ній розікрали.

Кадрові зміни в Укроборонпромі, в державних енергокомпаніях, на заводі Антонов, на підприємствах космічної галузі традиційно супроводжуються скандалами. Стара система наполегливо чинить опір реформам.

В цю ж матрицю вкладається історія зі спробою змінити менеджмент конструкторського бюро Південне, яке знаходиться в Дніпрі і розробляє космічну техніку. Конкурс розпочався 7 червня і повинен був закінчитися 10 серпня. Як правило, кандидати-невдахи намагалися заблокувати його в суді, і їм вдалося це зробити на якийсь період часу.

В результаті, у фінал вийшли два кандидати, але через секретність навколо стратегічної компанії невідомо, хто вони. Проте опубліковані на сайті КБ Південне листи співробітників до уряду і українського суспільства дають зрозуміти, що у фінал вийшли люди не з системи. Нинішні менеджери компанії конкурс, схоже, програли.

Новому керівнику КБ Південне доведеться серйозно зайнятися менеджментом, тому що справи в бюро йдуть погано. За 2013-2015 роки компанія відзвітувала сумарно про 4,1 млрд грн збитків.

Нинішній, 2016-й, рік теж приніс сумні новини – Бразилія відмовилася від спільного з КБ Південне виробництва ракети-носія Циклон-4. Перший заступник гендиректора компанії Євген Курячий оцінив втрати української сторони від виходу бразильських партнерів в $800 млн.

Бразильський серіал

А починалося все дуже багатообіцяюче. У 2004 році Україна і Бразилія домовилися побудувати ракету-носій Циклон-4, щоб використовувати її на бразильському космодромі Алкантар для виведення в міжпланетний простір важких вантажів – сателітів, космічних кораблів, зондів. На одноразовому виведенні на орбіту великого сателіта вагою, скажімо, 10 т власник ракети-носія може заробити $800 млн. Україна могла б торгувати своєю квотою логістичних потужностей Циклону-4 і заробляти непогані гроші для бюджету.

Дедлайном проекту був вказаний 2006 рік. Для будівництва ракети-носія Державне космічне агентство залучило кредитних коштів на $410 млн. Ще $24,2 млн були взяті з держбюджету. Все це пішло на проектування Циклону-4 і підготовку космодрому в Бразилії. Бразилія, в свою чергу, витратила $318,5 млн бюджетних грошей на будівництво необхідної наземної інфраструктури.

Але станом на 2006 рік Циклон-4 побудований не був. Не закінчили його і до 2009-го, коли КБ Південне попросило про новий дедлайн – вони пообіцяли закінчити проект до 2011 року. І попросили додаткове фінансування - $83 млн, яке і отримали. Ці гроші – частина взятого Держкосмосом кредиту.

Коли в середині 2015-го КБ Південне знову заявив про неготовність ракети-носія, бразильці не витримали. У липні минулого року бразильський МЗС вручив українському послу в цій країні ноту про денонсацію договору. При цьому Бразилія відмовилася від будь-якої компенсації. Правда, якийсь час будівництво Циклону-4 все ще тривало, станом на сьогодні він готовий майже на 90%.

Закінчити проект без бразильців не вийде, навіть якщо знайти необхідне фінансування на добудову ракети-носія, каже Валерій Боровик, голова альянсу Нова енергія України, який займається розробкою і виробництвом космічної та військової техніки, в тому числі для американського ринку. У бразильців є ключова складова – космодром.


dpchas.com.ua
Так виглядає ракета-носій Зеніт, яку спроектувало КБ Південне. Фото: dpchas.com.ua


Верховна Рада створила депутатську комісію, намагаючись відновити проект, але ця спроба нічим не закінчилася. «Бразильців вже не повернути», - прогнозує Боровик. Він припускає, що однією з причин відмови Бразилії від спільного з Україною проекту стали зусилля проросійських лобістів. Росіяни нібито обіцяли за вихід з проекту Циклон-4 фінансову підтримку Ділмі Русеф, лідеру Бразилії, яка втратила посаду через процедуру імпічменту в серпні 2016. Русеф, як виявилося, розголошувала занадто оптимістичні цифри бюджетного дефіциту, а коли країна дізналася про реальну діру, закрити яку повинні були російські гроші, бразильці вирішили такого президента позбутися.

На думку Боровика, добудувати ракету-носій можна, залучаючи гроші у країн, у яких є капітал і амбіції, але немає технологій. Мова йде про ОАЕ, Туреччину, Польщу, Індонезію, Малайзію, Іран, які зацікавлені в українській космічній продукції. Крім того, після 2021 року з казахстанського космодрому Байконур піде Росія, і Казахстану може знадобитися своя ракета-носій.

Невдача спіткала не тільки україно-бразильський проект. Міністерство оборони в 2008 р. замовило в КБ Південне розробку тактичного ракетного комплексу Сапсан, але коли в 2013-му проект не був готовий, а бюро зажадало в рази більше грошей і нові дедлайни, Міноборони вийшло з проекту.

Телекомунікаційний супутник Либідь Україні довелося замовити у іноземного підрядника, бо КБ Південне виявилося неготовим спроектувати такий продукт.

Корупційний космос

Велика невдача на міжнародному ринку – причина розслідувати ситуацію в КБ Південне. Екс-голова Держкосмосу Любомир Сабадош прямо заявляє про корупцію в компанії. «Думаю, якщо б ми подолали корупцію, то у космічній галузі реально були б результати, - говорить він. – Виконаний проект – це коли він готовий на 100%. Ні на 63%, ні на 84%, ні навіть на 99,9%».

Якщо вічні зволікання з підготовкою технічної документації, які призвели до зриву українсько-бразильського проекту, можна ще якось списати на неефективність процесів в компанії, то в кримінальному провадженні Генпрокуратури щодо КБ Південне мова йде про корупційні злочини.

Так, КБ Південне володіє 18% банку Новий, невеликої фінансової установи. Решта акцій розпорошені серед міноритаріїв, частина яких - родичі нинішнього менеджменту бюро. Наприклад, невістка гендиректора бюро Олександра Дегтярьова має 9,5% акцій банку, а сам Дегтярьов, що працює в КБ Південне з 1975 року, очолює наглядову раду фінустанови, контролюючи всі ключові рішення.

Мало того, що КБ Південне знизив свою частку в банку з майже 42% до нинішніх 18% без санкції Держкосмосу і на незрозумілих умовах, так ще і погодив виведення з нього грошей. У листопаді 2012-го Новий видав кредит у розмірі $1 млн банку Таврика, який через місяць був оголошений неплатоспроможним.

За аналогічною схемою Новий прокредитував банк Хрещатик на $3 млн і Дельта Банк на $5 млн напередодні введення в них тимчасової адміністрації, яка закінчилася банкрутством.

Слідство також перевіряє інформацію про те, що бюро розміщувало на депозитах в банку Новий іноземну валюту за ставками, нижчими від ринкових, дозволяючи банку грати на процентних ставках, перерозміщуючи депозити в інших банках, а різницю виводячи через акціонерів, близьких до менеджменту бюро.

Крім того, КБ Південне залучало кредитні кошти, потім розміщувало їх на депозитних рахунках в Новому і розривало депозитні договори за кілька днів до виплати відсотків. Це дозволяло банку користуватися великими сумами грошей фактично безкоштовно, заробляючи акціонерам додатковий дохід.

КБ Південне потрібна свіжа кров, резюмує проблеми компанії Боровик з Нової енергії. «Як там формуються витрати і прибуток, повинні розбиратися органи, - зазначає бізнесмен. – У нинішній ситуації великих контрактів у бюро немає і, напевно, не буде».


Гендиректор КБ Південне Олександр Дегтярьов працює в компанії з 1975 р., був звільнений, але повернув посаду через суд. Не пройшовши конкурс чергового разу, він намагається заблокувати зміну менеджменту через відкриті листи, нібито написані співробітниками. Фото: rvsn.ruzhany.info


Його величність Ринок

Найгірше те, що подібні невдачі зіпсували імідж країни на глобальному космічному ринку. Екс-голова Держкосмосу Сабадош розповідає, що під час однієї з своїх поїздок у США, де він пропонував місцевому ринку потужності українських космічних підприємств, йому сказали, що приймуть рішення за результатами спільного з бразильцями проекту.

Світовий космічний ринок оцінюється в $400 млрд і зростає на 5% на рік. Пускові сервіси, що світу може запропонувати Україна, займають ринкову частку до 10%. Країні належить відвоювати втрачені ринкові позиції. Справа в тому, що більшість пусків Україна робила з російських космодромів, пояснює Олександр Буткалюк, лідер київської команди вчених, яка зацікавила американську NASA своїм проектом марсіанського літака MarsHopper.

«Але ми не повинні відчувати себе приреченими, - додає він. – Більшість європейських країн не мають власних космодромів. Він є у Італії, але і вона його не використовує».

Незважаючи на велику кількість корупційних схем в космічному секторі, експерти оптимістично оцінюють його перспективи. «Дві теми – космос і мікроелектроніка визначають статус України у світовій технологічній конкуренції, - підкреслює Євген Уткін, президент технологічного холдингу KM Core. – У нас було і те, і інше. І ще є всі можливості відновити». Ключовою проблемою галузі Уткін вважає брак фінансування, який потрібно вирішувати правильними діями компаній на ринку і державними замовленнями.

Буткалюк з MarsHopper бачить проблему в поганому маркетингу. «Недостатньо зробити проект і відтворити – треба його ще й продати», - говорить він.

Проблема ще і в продуктовій лінійці КБ Південне, додає Боровик. «Світові потрібні більш дешеві запуски і ракети-носії», - пояснює він. Дніпровське бюро звикло робити гігантів, а світ іде до легких ракет-носіїв.

Приватизувати, банкрутувати, реформувати – тільки не чекати і терпіти

Але труднощі космічної галузі не зійшлися на КБ Південне, кажуть експерти. Уряд не розуміє, що робити з усією галуззю, зізнається Боровик, який регулярно спілкується на цю тему з Радою національної безпеки і оборони. «З 26 підприємств Укркосмос треба вичленити діаманти, на них зосередитися, а решта – приватизувати або не соромитися і банкрутити», - підкреслює глава Нової енергії.

Його позицію підтримує екс-голова Держкосмосу Сабадош. Якщо Арсеній Яценюк під час свого прем'єрства зустрічався з ним раз на два тижні, то новий прем'єр Володимир Гройсман не прийняв його жодного разу. При цьому 232 млн грн бюджетних коштів на космічну програму так і не надійшли на рахунки відомства.

На думку Сабадоша, реформу галузі треба почати з продажу міноритарних пакетів акцій приватним інвесторам, перш ніж переходити до продажу повного контролю над компаніями. Він обіцяє потенційним інвесторам в космічну галузь божевільну прибутковість. «Один вкладений долар в космічну високотехнологічну галузь приносить мінімум вісім доларів прибутку», - підкреслює екс-чиновник.

Космічна галузь платить дорогу ціну за свій стратегічний статус, який не пускає в неї приватних інвесторів з капіталом та технологіями. А старий менеджмент, який не витримує випробування кадровим конкурсом, продовжує лякати співробітників космічних підприємств розмовами про те, що реформи погублять галузь, яка і так вже знаходиться в затяжній кризі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: