24 вересня 2017, неділя

Ми з'їли свій жирок, і права на помилку вже немає - Сергій Тарута про олігархів та країну

Ми з'їли свій жирок, і права на помилку вже немає - Сергій Тарута про олігархів та країну
Сергій Тарута, який створив, а потім втратив свою компанію — металургійний гігант ІСД,— розповідає про готовність великого бізнесу відмовитися від старих преференцій, чесно працювати за новими правилами і навіть реформувати країну. І все заради того, щоб повернути колишню капіталізацію своїх компаній

З Сергієм Тарутою, колись одним з найбагатших людей країни, який потім втратив весь свій бізнес, НВ зустрічається пізно ввечері в розкішному старовинному особняку в центрі Києва. Тут знаходиться його офіс, а на другому поверсі — особистий двоповерховий кабінет, велетенський за розміром. Навіть при побіжному погляді одразу видно, що господар — колекціонер антикваріату: стіни, оброблені дорогим деревом, прикрашають старовинні картини і мармурові статуї. На другий поверх ведуть гвинтові сходи.

Цей розкішний за найсуворішими мірками особняк — залишки мільярдних статків засновника однієї з найбільших металургійних компаній країни — Індустріального союзу Донбасу (ІСД). Згідно з підрахунками інвестиційної компанії Dragon Capital, тепер у Тарути $292 млн. В 2010 році він продав частину акцій ІСД консорціуму російських бізнесменів, а влітку 2014‑го за рішенням московського Басманного суду позбувся і решти частки. Її заарештували в сплату давнього боргу.

Все це відбулося після того, як Тарута зайняв пост глави Донецької облдержадміністрації, організував захист від проросійських формувань Маріуполя і допомагав у створенні добровольчого батальйону Азов — останній пізніше став полком Нацгвардії.

Ми дивимося звіти, і єдиний, хто не втратив,— це Порошенко

Потім була відставка з губернаторської посади та інформаційне мовчання. А влітку цього року Тарута задумав несподіваний проект: зібрав в належному йому готелі Hyatt найбільших бізнесменів країни і запропонував їм разом подумати, як жити далі. До дієвих заходів його підштовхнула катастрофічна ситуація в українській економіці і, як наслідок, різке зниження вартості активів практично у всіх сферах. Історія отримала продовження минулої суботи: неформальний клуб багатіїв провів другу зустріч.

На ній були присутні близько 30 бізнесменів, серед яких мільярдер і засновник інвестиційно-консалтингової компанії EastOne Віктор Пінчук, мільйонери Віталій Антонов (співвласник концерну Галнафтогаз, в який входить мережа заправок "ОККО"), Олег Бахматюк (співвласник VAB Банку, банку Фінансова ініціатива та аграрної компанії UkrLandFarming), Галина Герега (співвласниця мережі будівельних супермаркетів "Епіцентр") та Євген Уткін (співвласник інвестиційного холдингу, який керує низкою високотехнологічних компаній KM Core). А також представники найбагатшої людини України — власника СКМ Ріната Ахметова.

Запрошували і співвласника групи Приват Ігоря Коломойського, каже Тарута. Однак безрезультатно: він не прийшов.

Розповідаючи НВ про нещодавню зустріч та її цілі, Тарута час від часу звично помішував у каміні дрова.

 

— Що стало причиною події, яку преса потім назвала зустріччю олігархів?

— Давайте так: не олігархів, а представників великого та середнього бізнесу. Були й ті, кого можна зараховувати до олігархів в минулому, але зараз вони не ведуть ніякої активної політичної діяльності. Це ті люди, які розуміють відповідальність за долю країни і долю свого бізнесу. І вони чітко розуміють, що, на жаль, порятунок тих хто потопає — справа рук тих хто потопає.

Сьогодні від менеджменту країни ми не бачимо чіткого сигналу, що є перспектива зміни. Ось як у бізнесі, де менеджмент повинен забезпечувати сталий розвиток. І державних менеджерів ми обирали для тієї самої мети. Але цього не відбувається. Власник у такому випадку звільняє.

Бізнес став заручником загальної ситуації. І я кажу своїм колегам: ми повинні робити іншу країну.

Великі компанії найбільше втрачають з точки зору капіталізації активів. Умовно кажучи, у тебе компанія коштувала $2-3 млрд, а сьогодні, дай бог, щоб за неї хтось заплатив $20-30 млн. Ось це те, що бізнес розуміє. Бізнес хоче повернутися до тієї конструкції, щоб було $2-3 млрд.

— Я правильно зрозуміла, що однією з цілей цієї платформи бізнесменів буде зміна керівництва країни?

— Та ну, дурниці. Вибачте, це перекручене розуміння нашої мети. Нашою метою було зустрітися, обговорити реальні проблеми. Дати сигнал про те, що бізнес бажає абсолютно рівних правил гри. Без будь‑яких монополій і преференцій.

Про це ми будемо робити декларацію. Найближчим часом, коли її почнуть підписувати, ви її побачите. У ній буде мета — якою ми хочемо бачити країну і принципи ведення бізнесу. Вони про те, що бізнес не буде робити багато речей, в яких його звинувачують.

З іншого боку — бізнес сьогодні повинен допомогти сформувати правильну, реальну програму реформування країни. Яка повинна народжуватися не у вузькому сегменті авторів, а в широкому обговоренні, з тими, хто реально працює у цих секторах.

Зараз простими рішеннями ситуацію не зміниш. Очікувати, що все зробить президент як гарант Конституції? Але у нього було більше року, щоб щось зробити. Що заважало? Нічого не заважало. Не було політичної волі ані в нього, ані в прем'єра.

Бізнес готовий працювати за новими правилами і відмовлятися від усіх преференцій, які були. Наприклад, всі хочуть, щоб судова система була правильна. Тому що неважливо, скільки у тебе грошей, якщо у президента є слухавка, і він її знімає [щоб зателефонувати до суду].

 


СТАРЫЕ ЗНАКОМЫЕ: У Сергея Таруты обширные старые связи в бизнесе и политике, и он является народным депутатом Украины. На фото — в парламенте с Юлией Тимошенко
СТАРІ ЗНАЙОМІ: У Сергія Тарути великі старі зв'язки в бізнесі і політиці, і він є народним депутатом України. На фото — в парламенті з Юлією Тимошенко


— Чому ж раніше мирилися, а тепер ні?

— Зараз ситуація в країні відрізняється від тієї, що була в минулому.

Раніше у країни був запас міцності. Він дозволяв нам робити маленькі і великі помилки і при цьому жити. Зараз ми з'їли цей жирок. І права на помилку вже немає. Ми перебуваємо в ситуації, коли будь-яка помилка — це трагедія.

А раніше ми мали досить непогану капіталізацію щодо інших країн, непоганий рейтинг країни. Так, він був гірше, ніж міг би бути, але він був задовільним. Природно, бізнес займався своїми питаннями. Тоді не було загрози існуванню країни і, звичайно ж, бізнесу. А зараз ми бачимо загрозу.

Тому ми й зібралися для того, щоб насамперед дати сигнал: бізнес хоче змін, він готовий і буде декларувати ці зміни. Саме навколо цього і йшла дискусія. Ніхто не критикував президента, прем'єра, тому що це марно. Адже ми всі розуміємо, що у них була можливість.

— Як ви будете впроваджувати ті програми, які розробите?

— Для цього є громадянське суспільство. Ми будемо з ним вести діалог на ці теми. Будемо вести діалог із Заходом, з правильними українськими політиками, які є.

— Ви кажете, що плануєте апелювати до громадянського суспільства...

— Ми не апелювати будемо, а з ним працювати. З людьми, які прекрасно розуміють, що це країна для українців, а не для політиків.

Ми не хочемо когось переконувати, ми хочемо генерувати обґрунтовані ідеї, і щоб ці ідеї підхопило громадянське суспільство. Щоб виносилися на обговорення політиків. Якщо верхи не можуть, низи повинні допомогти.

— Чому громадянське суспільство має вірити бізнесу? Адже частина відповідальності за ситуацію в країні лежить на бізнесі в тому числі.

— Частина відповідальності лежить на представниках бізнесу, з цим я згоден. Інша частина відповідальності — на громадянському суспільстві, яке, на жаль, купується за гречку і обирає ідіотів.

Але найбільшу відповідальність несуть політики, які намагаються узурпувати владу. Тут всі несуть відповідальність. Не можна сказати, що тільки одні вони це зробили.

Що я намагаюся донести і навколо чого об'єднати — у частині прогресивного бізнесу: давайте дамо сигнал, що ми хочемо жити по‑іншому. Що ми змінюємося, і ті, хто це підтримує, готові змінитися.

Ми перебуваємо в ситуації, коли будь-яка помилка — це трагедія

— Ви вірите, що умовні Бахматюк, Ахметов зможуть змінитися?

— Якщо підпишуть декларацію, значить, повинні будуть. Це стане зобов'язанням, вони зобов'язані будуть жити за цими правилами.

Це ілюзія, що Бахматюку, Ахметову та іншим потрібні такі правила, які були раніше. З точки зору бізнес-прагматичності вони думають про одне — щоб підприємство працювало, вартість компанії була великою. А вона буде великою, якщо зросте капіталізація країни. З точки зору бізнес-прагматизму іншої конструкції для них не існує.

— Багато людей, голосуючи за Порошенка, розраховували на те, що його зацікавленість у капіталізації Roshen, яка залежить від ситуації в країні, буде рухати реформи.

— Так у нього бізнес зростає. Він не став коштувати менше. Ми дивимося звітни, і єдиний, хто не втратив,— це Порошенко.

Так, за логікою, він повинен бути зацікавлений, але це логіка тих, хто не розумів реальної ситуації. У нього, як і у [прем'єра Арсенія] Яценюка, [голови парламенту Володимира] і Гройсмана, є можливість призначати своїх людей "на потоки". У них є ця можливість. Їм не треба нічого міняти. Це була ілюзія, що їм потрібна капіталізація.

— Які ще будуть важелі впливу, окрім діалогу з громадянським суспільством?

— Перше, як я вже говорив,— посил, що бізнес декларує абсолютно рівні правила. І друге — ми створюємо Фонд розвитку країни. І цей Фонд буде залучений у підготовку програми, для якої протягом двох-трьох місяців буде розроблений основний драфт. Буде вироблено основне технічне завдання. І за ним будуть готувати проекти законів для того, щоб реформувати економіку країни.

— Ви, як народний депутат, будете їх подавати?

— Будемо подавати їх з іншими депутатами.

— Повертаючись до питання про довіру суспільства до великого бізнесу. Ви пропонуєте нам тепер забути, що вони зробили з країною? Згадайте, наприклад, Дмитра Фірташа.

— Якщо країна зруйнується, вже тоді яка нам різниця: Фірташ чи не Фірташ?
Якщо ми будемо постійно про це говорити, то будемо топтатися на краю обриву. Боротися з минулим і створювати собі минуле. А для створення майбутнього потрібно об'єднатися навколо абсолютно нового формату відносин.

 

Матеріал опубліковано в №48 журналу НВ від 24 грудня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: