8 грудня 2016, четвер

Стратити не можна помилувати. НВ проводило переатестацію міліціонерів - репортаж

Комп'ютерне тестування кандидатів в Національну Поліцію в спортзалі Національної академії внутрішніх справ
Фото: censor.net

Комп'ютерне тестування кандидатів в Національну Поліцію в спортзалі Національної академії внутрішніх справ

Вже два тижні в Києві проходить переатестація колишніх міліціонерів, які бажають працювати в новій поліції. Кореспондент НВ попрацював у їх складі

- Розкажіть, будь ласка, про вашу останню брехню на роботі.

- Позавчора у моєї мами був набряк брів – вона зробила татуаж. Ненька злякалася і так плакала! Я помчала до неї, а на роботі сказала, що у мене дуже серйозні сімейні проблеми.

Цю комічну історію розповідає молода дівчина-слідчий, що працює в одному з районів Київської області. Діалог відбувається під час атестації екс-міліціонерів, які бажають працювати в новій поліції. Пройти співбесіди повинні більше 10.000 співробітників.



З погаслим поглядом, або з палаючими очима, в діамантах або в стоптаному взутті, з дорогими годинниками або в старих піджаках. Щодня члени комісій проводять співбесіди від 30 до 5 осіб слідчим, працівникам штабів, оперативникам та дільничним. Ще частину кандидатур розглядають заочно – на підставі їх характеристик і професійних результатів тестів.

Завдання у нас непросте: за 15 – 20 хвилин співбесіди визначити, чи достойна людина працювати в оновленій правоохоронній структурі, яка не буде брати хабарі, кришувати наркоманів та повій і вибивати свідчення у невинних.

***

Місце, де приймають доленосні для міліціонерів рішення, схоже на екзаменаційний кабінет. Звичайна кімната з офісним ремонтом, на вікнах жалюзі, зсунуті столи для членів комісій. Перед ними – чорний стілець, на якому екс-міліціонери розповідають, зокрема, про те, звідки у них автомобіль BMW Х5 або «ягуар». Обидва приклади – аж ніяк не образні вирази, а цілком реальні випадки, причому обидві людини при цьому все життя працювали в міліції.

Співбесіди проходять в нещодавно відкритому Рекрутинговому центрі Національної поліції. Всього таких кімнат – 15, по числу комісій. Частина з них проводить співбесіду у співробітників Києва та центрального главку. Інша частина займається поліцейськими Київської області.


Фото: segodnya.ua
Фото: segodnya.ua


Потрапити до складу комісії міг будь-який український журналіст або представник громадської організації. Для цього треба було заповнити спеціальну форму на сайті МВС. Вона і спеціальне оголошення були розміщені на сайті Міністерства ще на початку осені.

Щоправда, запросили не всіх бажаючих. Приміром, Автомайдан подавав вісім кандидатур, відібрали лише трьох. "Щоб не нагнітати обстановку", - пояснює один з організаторів. Також у складі комісій волонтери з Народного тилу, Ради волонтерів, Самооборони Фастівщини, кількох організацій з прав людини та інших.

Громадські організації в комісіях – це вимога нового закону Про національну поліцію. Всього таких громадських діячів – 45 чоловік, і це половина всього складу екзаменаторів. Решта – співробітники МВС, патрульної поліції, а також експерти американської програми ICITAP, яка допомагає українському уряду у створенні прозорих правоохоронних органів.

***

- Розкажіть про себе, чим займаєтеся, в чому полягає ваша робота? – це найперше питання кандидату, яке задає наша комісія. Питання – чиста формальність: послужний список кожного претендента лежить перед нами на столі. Але люди хвилюються, і звичайна розповідь про себе теоретично повинна їх заспокоювати. Допомагає не завжди. Один з кандидатів, керівник середньої ланки з невеликого містечка Київської області, від хвилювання ледве не випустив з рук iPhone 6, який несподівано задзвонив у нього в кишені .

Другим пунктом нашої "екзаменаторської програми" стоїть розповідь одного з членів комісії про те, за якими критеріями комісії оцінюють тих, хто хоче служити в поліції. Їх три: чесність, мотивація і здатність приймати зміни.

Окрім послужного списку, в нас є результати професійного та логічного тестів, а також декларація про доходи. Трапляються і незвичні. Приміром, у одного, скажімо так, мілицейського "топ-менеджера" районного рівня у графі легкові авто – три записи, і всі три заштриховані білим коректором. Таке ми зустрічаємо вперше, до цього траплялися лише замазані коректором паспортні дані і адреси. Соромився наш співрозмовник недарма: одна з замальованих машин виявляється джипом BMW X5. На питання, як на міліційську зарплатню можна купити таку машину, він відповідає щось геть назрозуміле.

Більш витонченим було пояснення його колеги про те, звідки в нього джип Toyota Raw 4. "У мене 60 свиней, - розводить доглянутими руками він, - заробив".


Фото: segodnya.ua
Фото: segodnya.ua


Також перед нами – службова характеристика. Вона, незважаючи на те, що містить однакове формулювання "Рекомендований до роботи" – джерело цінної інформації. Приміром, з однієї такої характеристики ми дізналися, що слідчий, з яким ми проводили співбесіду, розглянув у 2015 році 110 заяв, з яких лише 10 відправив потім до суду. «Це ж треба так вміти відмахуватися від людей», - сміється один із членів нашої комісії, в минулому міліціонер.

Щоб перевірити, наскільки щира з комісією людина, ми пропонуємо дозволити їй моральну дилему. Це стандартний психологічний метод, який використовується для визначення щирості співрозмовника. Його запропонував один з лідерів Автомайдану Сергій Хаджинов, з якими ми кілька засідань працювали в одній комісії. Але подробиці "моральної дилеми" нехай поки залишаться за кадром, адже попереду ще сотні співбесід – відбір у Києві та області закінчується тільки 28 грудня.

Крім десятків тих, кого реально важко назвати кандидатами, що викликають довіру, трапляються й дивні особистості: вчені-юристи, які бажають на практиці перевірити науку, юні борці за справедливість і шанувальники дедуктивного методу.

Крім резолюції "рекомендований до роботи", комісія має право звільнити, підвищити або понизити в посаді. Ще один інструмент – перевірка на поліграфі. Туди ми відправляємо, як правило, майже всіх керівників або тих, чия робота пов'язана з корупційними ризиками.

Ще частину кандидатур розглядаємо заочно – на підставі їх характеристик і професійних результатів тестів. Як правило, "заочники" – це люди, що працюють на невеликих посадах: оператори лінії 102 або помічники чергових у відділенні. Але трапляються і "великі риби" – наприклад, заступники начальників райвідділів. Для таких заочний розгляд – це шанс уникнути особистої співбесіди. Гіпотетично в цьому є резон: заочні справи розглядаються в кінці робочого дня, члени комісій до того часу вже часто втомлені. Ходять чутки, що для того, щоб потрапити на заочний розгляд, кандидати платять по $500 хабара. Марні витрати. Людей, що займають високі посади, все одно викликають на співбесіду.

Всі рішення комісії приймаються простою більшістю. Суперечки часто непрості, і вже до обіду одна частина комісії, буває, практично ненавидить іншу.

***

Із зізнань міліціонерів, з якими проводились співбесіди, за час роботи в комісії дізнаюся багато нового для себе. Міліцейська система була заточена на корупцію навіть у дрібницях. Слідчі розповідають, що у місяць кожному видають лише одну пачку паперу, хоча потрібно не менше трьох. Решту, як правило, "беруть в дар" від людей. Та ж історія з картриджами для принтерів і навіть ручками.

Співробітники, які займаються розшуком дітей, скаржаться, що їм не видають автомобілі для того, щоб поїхати і перевірити можливе місцезнаходження дитини. Автомобілі та паливо просять у батьків розшукуваних дітей. Інший варіант – напівдобровільно брати у підприємців, як це робить багато хто в райвідділах області. Така ж ситуація із шинами.

"Інакше ми б взагалі не приїжджали на виклики, - розповідає один із екс-міліціонерів, - а так, хоч із запізненням, буває і на день, але приїжджаємо".

Постійні побори "по-дрібницях" – одна з причин, через яку суспільство перестало довіряти міліції. А ще корупція, безліч випадкових людей у відомстві і принцип мало платять – погано працюю. Людина у формі настільки нешанована, що навіть якщо їй по-людськи потрібно допомогти, робити цього ніхто не хоче, скаржаться екс-міліціонери. Одна з атестованих, слідча з Київської області, розповіла, як у неї на трасі Київ-Житомир заглохла машина і їм з напарницею довелося її штовхати. "І жоден водій не зупинився, щоб нам допомогти. Напевно, тому, що ми штовхали свій Жигуль, одягнені в міліцейську форму", - скаржиться вона.

*ім'я автора змінено через побоювання переслідування збоку звільнених екс-працівників міліції

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: