17 грудня 2017, неділя

Страшна країна, шкода їх. Монологи кримчан про Америку

коментувати
У підземних переходах Сімферополя можна зустріти підвішеного Обаму
Фото: Антон Вовк

У підземних переходах Сімферополя можна зустріти підвішеного Обаму

Під час поїздки в Крим американка розпитала жителів півострова про те, що вони думають про Сполучені Штати - і виявила емоції в діапазоні від щирої ненависті до співчуття

В аеропорту Сімферополя симпатичний хлопець у бейсболці років тридцяти п'яти бере мою валізу і несе до свого авто. Не сезон, доїхати до Ялти коштує тисячу рублів (18 доларів). Я погоджуюся. Ми зриваємося з місця і на його запитання: «звідки?», автоматично відповідаю: «з Нью-Йорка».

Не треба пояснювати, що всі півтори години дороги на південний берег Криму ми обговорюємо Америку. Точніше, обговорює Володимир. Я мовчу, боячись зруйнувати його картину світу. В Америці таксист жодного разу не був, і друзів, які там побували, у нього немає. Не по кишені кримським жителям подорожувати на інший континент. Але таксист все знає про Америку. З інтернету і телевізора.

– Страшна країна, – зітхнув він, – нічого, крім свого життя, їх не цікавить, шкода їх. Нещасні люди, нещасна країна. А всі біди у них, тому що вони не православні. Які біди? Ну як? Криза у них постійна, цунамі, снігопади. Ні, ну не цунамі, а цей, як його, ураган їх переслідує, і міста в них зникають. Кажуть, до речі, що вона як континент скоро зникне. І уряд їх постійно зомбує. Їм втирають про демократію, але нічого подібного там немає і бути не може. Політика, яку їхній уряд веде по відношенню до інших країн, це людожерство справжнісіньке, поважати їх нема за що. Людей там майже не залишилося, тільки зомбі ходять. Зомбовані політикою, покупками... ну що треба більше купувати товарів, їжі. Вони постійно їдять, всі дуже товсті. Спочатку їдять, а потім худнуть, це все через гроші, з них постійно викачують гроші. Хто викачує? Ну хто, капіталісти, уряд. Які звичаї я знаю? Ну знаю, що вони задирають ноги на стіл, що в нас свинством вважається. Їдять без кінця... фальшиво посміхаються всім, лицемірні дуже. Санкції? Ой, та нам їхні санкції ну до усрачки, вибачте за грубе слово! Вони нас хочуть покарати? Та плювали ми на їхній сир, на фіг він нам потрібен? А море вони в нас не відберуть.

Коли я намагалася боязко заперечити, що, мовляв, не всі там людожери, таксист дивився на мене з жалем: і мене обробили, і я потрапила в розряд зомбованих. Але перед самою Алуштою задумався:

– Хоча, напевно, там теж є нормальні люди. Є скрізь. На них і тримається країна. Хто це такі? Ну це ті, хто працює на землі, прості робітники, або ось далекобійники у них нормальні пацани, я в фільмах бачив. Копи бувають правильні.


Фото: Ольга Дарпи
У Криму туристи фотографуються зі зброєю та у військовій формі Фото: Еміне Зіятдинової


Доїхавши до місця призначення, я тут же стала приставати з розпитуваннями до хлопця років одинадцяти, який стояв біля під'їзду і крутив у руках величезний іграшковий автомат.

– Хлопчику, що ти думаєш про Америку?

– Це країна, де роблять айпади.

– А про санкції чув?

– Санкції? Ні, не чув.

– Це коли заборонили все американське, бовдуре (до хлопця підійшов довготелесий друг у кепці).

– Хто заборонив? – не відстаю я від підлітків.

– Хто? Путін, звісно. Він заборонив американцям приїжджати в Крим, бо вони образилися, що Крим став наш.

– А ти радий, що Крим став ваш?

– Звичайно, радий, тепер я зможу вчитися в Москві, якщо захочу.

– Ти в Києві міг вчитися, теж велике і красиве місто.

– Та вчитися я взагалі не збираюся, я відразу піду працювати. Програмістом.

Хлопці сховалися за рогом будинку.

Дізнатися, що кримчани думають про Америку, виявилося не таким простим завданням. Більшість моїх потенційних респондентів здригалися від питання, відверталися і ретирувалися. Часто у відповідь я чула прокляття, хтось не відповідав, "про всяк випадок, а то мало що", а багатьох бентежило, що всі ці каверзні питання я з'ясовую саме для тієї самої Америки. Словом, не без зусиль мені вдалося роздобути ці думки.

Антоніна, 60 років, продавець у церковній крамниці:

– Америки немає в моїй свідомості. Якщо пред'являти один одному претензії, вимоги, ставити умови, то світу не буде. Погане запитання у вас, не варто бентежити людей.

Олег Поліщук, 40 років, лікар-гастроентеролог:

 

– Америка – фак ю! Ні, якби я там жив, я б, напевно, теж пишався, типу ми найнахабніші, ми найкрутіші. Але я там не живу, тому терпіти їх не можу. Переїхати? Ні, не хочу. Навіщо? Сенсу немає. У них там все те ж саме, що у нас, ну рівень життя вищий. І все. Заради шматка ковбаси морочитися з документами, терпіти ці приниження емігрантів, чужа мова, чужі мультики, не хочу. Еміграція – завжди принизливо. Мені тут добре. Тільки санкції бісять, я так і бачу, як на Обаму літаки падають. Ні, я не маю на увазі загибель мирних жителів, але іноді думаю: Боже, зроби погано Америці!

Охоронець санаторію, 32 роки:

– Про Америку нічого не знаю. Жодних асоціацій у мене немає. Я намагаюся не лізти в політику.

– Значить, Америка все ж асоціюється у вас з політикою?

– Ну так, з політикою, з диктатурою. А я проти політики, не хочу в цьому розбиратися.

Сергій Миколайович, директор туристичної компанії, 45 років:

– Америка для мене, перш за все, технічний прогрес, це відмінне кіно і музика, джаз, техно, рок-н-рол. У цьому сенсі вони молодці. Але я проти їхньої надмірно агресивної політики. Я проти тенденції будувати однополярний світ. Сподіваюся, ця дурість з санкціями скоро закінчиться.

Олена, екскурсовод, 45 років:

– Американці завжди діють в інтересах своєї країни, думають про своїх громадян, за це я їх поважаю. Для них головне – їхні національні інтереси, в цьому сенсі, я вважаю, вони мають рацію. Ті, кого вони пригнічують, самі лохи, треба розуміти, з ким мають справу. З приводу сьогоднішньої ситуації можна сказати, що зіткнулися інтереси двох могутніх держав. Що з цього протистояння вийде, ми не знаємо. Але ми не повинні їм поступатися.

Петя, алкоголік без певного роду занять, 55 років:

– Американ бой, американ бой, поїду з тобою... котися Америка ковбаскою по вулиці Спаській... (співає). Те, що америкоси негра в правителі пустили, говорить про них.. що вони це ... ну це.. зовсім того... (крутить пальцем біля скроні), у нас Путін хоч це... білий... Мені похер ці їхні санкції.

Валентина, 55 років, медсестра:

– Я про Америку не думаю. Що мені про неї думати? Це нехай вони про нас думають. Думають і бояться. Ось, до речі, коли у 2006 році в нас тут збирався морський десант висадитись, навчання проходили, Україна проводила, то всі жителі Криму вийшли на маніфестацію, щоб не пустити до нас американців! Вони розвернулися й попливли. Кілька бригад, кажуть, висадилися, але приймали їх тут недружелюбно. Вони наступного дня всі попливли геть. Ми, кримчани, їх на дух не переносимо! Нема чого їм тут робити, тут наш флот стоїть.

Валера, 60 років, пенсіонер і винороб:

– Я вважаю, що Америка – це найкраща країна для життя звичайної людини. Там теж є труднощі, але на сьогоднішній день кращого державного устрою, ніж Америка, людство поки що не змогло організувати. Там більше можливостей для реалізації творчого потенціалу людини. Там цінують людське життя. У нас його не цінують, держава в нас не буде за тебе заступатися. Та й там просто комфортно жити. Ні, я сам в Америці не був, але я читаю книжки, дивлюся фільми. Санкції? Вважаю, що санкції повинні бути жорсткішими, щоб цей режим упав швидше.

Іван, 60 років, фермер :

– Думати про Америку я не збираюся, я роблю все, щоб цю країну знищити! Як? Я вирощую худобу, тільки щоб знищити Америку! Я вирощую зерно, щоб її знищити! Ми не будемо купувати продукти! Та вони не нація, у них ні традицій, ні культури, вони найчистіший набрід! Туди їхали злочинці, вони знищили індіанців під корінь, тепер вони взялися за знищення інших народів. З дев'яностих вони планували посварити два братні народи, і ось будь ласка.... вони хотіли знищити Україну, і вони це зробили! України більше немає.

Олена, 25 років, фармацевт (попросила змінити ім'я):

– Вони  більш розвинена країна, у них є, що подивитися, а то в нас тут у селищі, крім інтернету, нічого більше немає. Я не відчуваю негативних емоцій по відношенню до Америки. Санкції мене ніяк не торкнулися, можливо, тому. Мені здається, навпаки, санкції будуть стимулювати вітчизняного виробника. Ну ось замовляти препарати тепер складніше, раніше я напишу список ліків, які мені потрібні, і на наступний день вони вже у мене в аптеці. А тепер треба чекати тиждень. І ціни стали набагато вищі. Я порівнювала прайс-листи Кубані і наші, я не розумію, чому вони нам утричі дорожче все постачають! Перевезення поромом, так, але це все одно не в три рази, а у мене бабусі, незаможні... як мені їм продавати ліки?

Настя, 23 роки, студентка Морської академії:

– Якщо взяти Америку без політики, напевно, там чудово! Достаток і рай, але політика в них жахлива, вони будують однополярний світ, а це небезпечна тенденція! Я впевнена, вони не мають ніякого права втручатися в чужі держави, нехай це буде Росія з Кримом, Сирія, Ірак або не важливо що. Так, санкції торкнулися мене, раніше я багато подорожувала, а тепер не можу нікуди виїхати за кордон Росії. Мене це бісить, відчуваєш себе людиною другого сорту! В чому я винна? Я навіть не голосувала за приєднання Криму! І що поганого я можу зробити в Європі? Все це дуже неприємно, прикро і, звичайно, в моєму ставленні накладає на Америку якусь чорну тінь.

Сергій, 26 років, інженер енергосистем, альпініст:

– Америка дуже різна, ми всі це розуміємо. Якщо говорити про природу, це одна з найкрасивіших країн! Я в Америці не був, але друзі, які там були, мені розповідали, що там добре живеться тільки дуже заможним людям, на маленькі гроші там не проживеш. А у нас проживеш. У цьому сенсі, якщо я заробляю не так багато грошей, то жити у нас легше, і якість життя краща. Політику Америки я особисто не схвалюю. Вона дуже агресивна і тупа. Особисто я, так, постраждав від санкцій. Заблокували мої аккаунти на ebay, paypal, facebook, це створює купу незручностей. Раніше я купував купу альпіністського спорядження на ebay, довелося шукати щось нове, звикати, тепер ось купую все у китайців. У компанії, де я працюю, те ж саме. Порушились економічні зв'язки. Раніше постачання було через Європу, тепер довелося переробляти всю логістику. Не знаю, навіщо Америка все це придумала. Путін вже точно не постраждав від санкцій.

Юрій (попросив змінити ім'я), 19 років, офіціант:


– Мені Америка без різниці. Фільми американські дивлюся, а більше нічого. Ні, я б туди не поїхав. Просто на екскурсію? Ні, не поїхав би, робити там нічого, я звик жити тут, у Криму, тому що живу тут з дитинства. Мені тут подобається. У нас жити краще, ніж там.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: