6 грудня 2016, вівторок

Набридло дивится, як депутат П. дав по голові депутатці К. Кінопродюсер Созановський про те, як Україна стане трендовою країною

Набридло дивится, як депутат П. дав по голові депутатці К. Кінопродюсер Созановський про те, як Україна стане трендовою країною
Сергій Созановський, творець десятків серіалів і співвласник найбільшої вітчизняної кіностудії FILM.UA, стверджує, що попри усі ті зірки, які ніяк не сходяться над Україною, вона реально може стати дуже трендовою

Сергій Созановський — особистість у світі українського кіно і телебачення відома. Сьогодні його називають серед найуспішніших кінопродюсерів країни: Созановський створив найбільшу вітчизняну кіностудію FILM.UA, а в минулому багато років керував Інтером.

У портфоліо продюсера Созановського найгучніша і найкасовіша українська кінопрем'єра останнього часу Незламна, а також до сотні серіалів, серед яких детектив Нюхач і мелодрама Жіночий лікар.

Ще два роки тому кіновиробництво в Україні було справою майже політичною: цією не надто грошовою галуззю опікувався Віктор Янукович-молодший. Кіно щедро фінансували з державного бюджету, а бізнесмени, які хотіли наблизитися до члена керівної сім'ї, вкладали гроші у виробництво художніх фільмів. Власник FILM.UA також взяв участь в цьому "святі життя": його кіностудію мало не забрали рейдери від влади.

Відтоді на FILM.UA — посилена охорона, майже як у банку. "Ми як той комсомольський бронепоїзд, який стоїть на запасному шляху, аж раптом що", — жартує Созановський.

Набагато привітніша студія всередині. Її інтер'єр нагадує про золотий вік Голлівуду: на стінах — портрети великих американських зірок, в нішах — старовинні кінокамери і фотоапарати, а в одному з коридорів припаркований ретроавтомобіль.

В облаштованому на території студії ресторані Тарілка Созановський поговорив з НВ.

  

5 запитань Сергію Созановскому:

— Ваше найбільше досягнення?
— Що вдалося зібрати в FILM.UA людей, які можуть створювати нереальні речі.
— Ваш найбільший провал?
— Я не зміг пояснити власникам медіагруп, що телебачення — це бізнес. Якщо б вдалося, індустрія була б іншою.
— На чому ви пересуваєтеся містом?
— У мене багато автомобілів. Я люблю спортивні машини, люблю старовинні машини. У мене Aston Martin, джип Porsche Cayenne.
— Яка з останніх прочитаних книг справила на вас враження?
— Історія Pixar. У мене зараз божевільний період захоплення анімацією.
— Кому б ви не потиснули руки?
— Я не тисну руку тим людям, які опустилися нижче рівня мого уявлення про добро і зло. Такі є.


nkl_4932_002


— Як справи на українських телеканалах із виробництвом власних мильних опер після заборони російських серіалів?

— Вони відчувають жорсткий брак контенту. Якісного контенту.

Чому? На телеканалах до останнього були впевнені, що заборони не буде. Це перша причина, друга — небажання щось змінювати, мовляв, а раптом минеться.

А раптом вийде якимось чином обійти заборону.

Є й об'єктивні фактори. Наприклад, брак акторів.

У нас, як у Росії та Польщі, міцних акторів віку 35-45 років на пальцях можна перерахувати. Зараз вони знімаються по 18 годин на добу і за три-чотири місяці ті самі люди гратимуть у всіх серіалах, на всіх телеканалах.

Плюс впав ринок — те, на що раніше витрачали $100 тис., зараз потрібно знімати за $30 тис. Скакати на дерев'яному коні, звісно, дешевше, але виглядає це жахливо.

— Тобто заборона не оживила ринок виробництва серіалів?

— Звісно, оживила. Інша справа, що це все не шедеври. Але [програмну] сітку потрібно закривати щодня.

Раніше українське телебачення було одним із кращих у Європі. Бо ні французи, ні поляки, ні британці не можуть собі дозволити по три суперпраймових серіальних епізоди в будній день. У кращому разі в суботу та неділю по одному епізоду. А у нас по три!

А все тому, що телевізійна індустрія в цій країні бізнесом не була. Я кажу про телевізійні групи. У колах власників досі існує ілюзія: телек — це не бізнес, телек — це політична ломака. Я зустрічався з олігархами, говорив їм, що ломака, яка заробляє, — це краще, ніж просто ломака. Колись згодом, говорили мені.

Я тиждень тому був у найбільшій французькій медіакомпанії — на жаль, не можу розкрити її назви,— це фантастичний бізнес.

— У нас рекламний ринок впав у чотири рази. Який тут може бути бізнес?

— Секундочку. Порахуймо. Медіа — це не лише рекламний ринок, це і кінопрокат, і платне ТБ, і кінопродакшени. У нас за підсумками 2015 року близько півмільярда доларів.

Рахуємо. $170 млн прямої реклами, $90 млн — кінопрокатний ринок, $200 млн — ринок платного ТБ — Диван ТВ, Меґоґо, Воля. І близько $100 млн — зовнішня реклама, преса, інтернет і інші види реклами. Півмільярда — це зараз, коли все погано!

Важливо, на якому ти ринку граєш. На ринку Європи і Штатів не залишилося компаній, які працюють на одному вузькому ринку. Справжня медіагрупа — це група, яка присутня на всіх цих ринках. Цифри тоді інші.

Величезна французька компанія, яку ми відвідували, займається і кіноконцертними залами, й інтернет-проектами, продажем квитків і виробництвом платних і безкоштовних каналів, знімає серіали і прокатне кіно.

— Тобто наші погано працюють?

— Це хороший висновок. Це одна історія. А друга історія — власники, напевно, ставлять якісь інші завдання. А менеджмент змушений грати в цю гру.

— Що може змусити власників подивитися на телебачення як на бізнес?

— Це і нинішня економічна ситуація, і активний західний приклад того, що можна не тільки заробляти в цій індустрії, але і мати міцний вплив. Це і зміни законодавства.

— Законодавства? Набув чинності закон про розкриття кінцевих власників ЗМІ. Він не виконується.

— Дехто все ж виконав ці вимоги. Наприклад, Медіа Група Україна відкрила своїх бенефіціарів.

Чому не розкривають кінцевих власників? Бо завжди [у влади] було бажання відібрати, взяти шматочок. І суперсхеми, які приховували бенефіціарів, застосовувалися не тому, що за ними творилися страшні речі та ходили чорні гроші. Це була побудова якоїсь системи безпеки, яка не дозволяла вичленувати і рейдерським способом забрати ту чи іншу частину бізнесу.

Всі досі дуже налякані.


© УНИАН НА КРАСНОЙ ДОРОЖКЕ: Продюсер Сергей Созановский приехал на открытие Киевского кинофестиваля Молодость в этом году вместе с женой и дочерью
© УНІАН

НА ЧЕРВОНІЙ ДОРІЖЦІ: Продюсер Сергій Созановський цього року приїхав на відкриття Київського кінофестивалю "Молодість" разом з дружиною і дочкою



— Як на вашу думку, чому Янукович-молодший зацікавився кіно? Адже це не дуже прибуткова сфера.

— Можливо, йому потрібно було знайти рід занять. А на кіно, як і на футболі, "розуміються" всі. Гадаю, що так і було прийняте рішення.

І нехай в той період не все було добре і правильно, він дав поштовх до розвитку. Саме після цього з'явилися фільми Незламна [бокс-офіс $ 10 млн], Плем'я [три нагороди Каннського кінофестивалю 2014 року], Поводир [номінований на Гран-прі Варшавського кінофестивалю]. Про Україну заговорили як про міцну кінематографічну країну.

За усіх зірок, які не сходяться над цією країною, ми реально можемо бути дуже трендовими. Наведу приклад з ТБ. Формат "Студії Квартал 95" Розсміши коміка розійшовся в 10 або 12 країнах. Наш серіал Нюхач купили 53 країни.

— Поговорімо про сьогодення. FILM.UA об'єднався з найбільшими телеканалами в ініціативу #КіноКраїна. Одна з ідей — законопроект про відшкодування частини витрат іноземним компаніям, які знімають в Україні кіно. Навіщо це потрібно?

— Почну з прикладу. Останній сезон популярного серіалу Гра престолів знімали не в Шотландії або Великобританії, а в Хорватії. Чому? Тому що ця держава надає виробникам кіно спеціальні преференції. Вони полягають у тому, що держава повертає іноземній знімальній групі частину грошей, які ті витратили на території країни. У Хорватії це 20%.

За рік турпотік до країни збільшився на 10%. Бо фанати найпопулярнішого серіалу кинулися до Хорватії, щоб доторкнутися до знаменитої стіни, побачити місця, де блукали Інші, будинок, де жили Старки. Аналогічна ситуація в Празі. Всі частини фільму Місія нездійсненна з Томом Крузом знімалися в Празі.

Такі пільги існують у Британії, Болгарії, Іспанії, Прибалтиці.

Наш хороший друг Рік МакКалун, співпродюсер Джорджа Лукаса, сказав нам: “Хлопці, я із задоволенням до вас приїду. Мені подобається те, що ви робите, ви знімаєте на хорошому технічному рівні, у вас невисокі ціни. Але є одна маленька проблемка: кожен епізод мого серіалу коштує десь близько $1,5 млн, а у мене їх 20. Дуже велика сума виходить. Так от, чеський уряд повертає мені від витрачених на своїй території грошей 20 %. А це для мене відразу заробіток".

На тлі божевільного негативу потрібно розповідати ніжні та добрі казки

— Це 2 % сплачених податків або витрачених грошей?

— Грошей. І тут слід враховувати ще один фактор. Оскільки витрати потрібно підтверджувати документально, то жодної роботи в чорну не буде, жодних гонорарів у конвертах.

— У нас зараз країна переживає не найпростіший час. Витрати зменшують. Чому б ці гроші не віддати пенсіонерам?

— Ці — це які? Гроші західних продюсерів, які завдяки цій пільзі принесуть їх у цю країну?

— Гроші ж знімальним групам будуть відшкодовувати з держбюджету.

— Але якщо в нашій країні не буде 10 кіногруп, які зможуть принести сюди 100 млн, то і 100 млн не буде. А так їх залишать на цій території.

— Як досвідчений продюсер, скажіть, що зараз потрібно розповідати українському глядачеві?

— На тлі божевільного негативу потрібно розповідати ніжні та добрі казки. Казки, які відбуваються з усіма нами. І в яких грань між реальністю і вигадкою стерта.

Годі з напругою.

— Це те, на чому піднявся Голлівуд, коли під час Великої депресії почав знімати казки.

— Так. Це мрія. Мрію ніхто ніколи не скасовував. Ми цього варті.

Людям це дасть впевненість і спокій. Набридло бачити, як депутат П. вдарив правоохоронця П. або депутат Т. ударив по голові пляшкою депутатці К. Це маячня і абсурд, хочеться інших позитивних речей.

  

Матеріал опублікований в НВ №45 від 4 грудня 2015 року

НВ

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: