5 грудня 2016, понеділок

Солодкі пільги. Держбюджет недоотрімує мільярди, які осідають на рахунках агрокомпаній

Солодкі пільги. Держбюджет недоотрімує мільярди, які осідають на рахунках агрокомпаній
Українські аграрії продовжують користуватися статусом улюбленців українського уряду. Держава субсидує цей сектор на мільярди

Зазвичай офіційні привітання президента Петра Порошенка – не більше ніж жест ввічливості, проте автор тексту президентського привітання з нагоди Дня аграрія зробив нещодавно достатньо серйозну економічне заяву. «Пріоритетом для держави залишається всебічна підтримка сільськогосподарського виробника», – сказано в тексті.

Чимало економістів готові посперечатися з такою ідеєю, адже підтримка обраних галузей створює дисбаланси на рівні економіки всієї країни. Незважаючи на це, українські аграрії продовжують користуватися статусом улюбленців українського уряду. Перші податкові пільги вони отримали у 1998-му, а вже в 2014-му вони становили 93% від загального обсягу державної підтримки для сектора.

Мільярди преференцій

В одному тільки 2014 році сума податкових пільг сільськогосподарському сектору становила 17,8 млрд грн, за даними Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). У 2015-му ця цифра могла досягти 25 млрд грн, враховуючи інфляцію на рівні 43,3% і девальвацію гривні з 11,9 до 21,8 за долар за офіційним курсом.

Лише спеціальний режим сплати податку на додану вартість дозволив шести найбільшим українським агрохолдингам, які публікують свою фінансову звітність, заощадити на цьому податку у 2014-му близько 3,6 млрд грн. Йдеться про компанії Укрлендфармінг, Миронівський хлібопродукт, Кернел, Астарта, Індустріальна молочна компанія і Овостар.

Міжнародний валютний фонд, чиїми кредитами та порадами активно користується український уряд, рекомендував позбавити українських аграріїв усіх податкових пільг. Хороший приклад – Нова Зеландія, яка повністю відмовилася від аграрних субсидій, що не завадило галузі успішно розвиватися.

Щоправда, МВФ був готовий на компроміси заради стимулювання маленьких фермерських господарств, яким Кабінет міністрів нібито хотів передати функцію працевлаштування сільського населення. Готовністю фонду домовлятися в українському уряді скористалися.

Схожої позиції з приводу пільг дотримується і Світова організація торгівлі, яка стверджує, посилаючись на свій досвід, що субсидування окремих галузей призводить до перекосів у міжнародній торгівлі.

Податковим пільгам ще не кінець

Кабмін і Верховна Рада до рекомендацій дослухалися, але не наважилися залишити аграріїв зовсім без податкових преференцій. «У певний момент до Арсенія Яценюка прийшли ходаки, - розповідає волонтер при Міністерстві фінансів, який брав участь у переговорах з бізнесом щодо податкової реформи. – В результаті Мінфін розлютився і сказав: будете багато виступати – взагалі все скасуємо». Але пролобіювати бізнесу свої позиції все ж вдалося. Цій меті слугували й акції протесту під стінами парламенту, під час яких учасники тримали в руках відрізані голови корів.

Якщо в 2015-му аграрії взагалі не платили податок на додану вартість, то тепер рослинники 85% зобов'язань з цього податку зі ставкою 20% будуть перераховувати до держбюджету, а 15% – на власний спецрахунок. Грошима з цих спецрахунків компанії можуть розпоряджатися практично вільно. Тваринникам ще простіше: 20% – держбюджет, 80% – на спецрахунок. Решта платитимуть за цим механізмом у пропорції 50/50. Крім того, експортери зернових та технічних культур отримуватимуть відшкодування ПДВ при експорті.

Економісти незадоволені такою схемою, оскільки будь-які винятки з ПДВ перетворюються на схеми відходу від податків для інших галузей, пояснює Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС). «Ти не можеш повністю обгородити парканом якийсь сектор і зробити, щоб, умовно кажучи, роздрібні мережі не ставали експортерами сільськогосподарської продукції», - говорить він. Буває, що одна компанія продає свою продукцію іншій, а та вже її експортує. У підсумку обидві не платять ПДВ.

Зберегла Рада і спрощену систему оподаткування для невеликих аграрних компаній, але при цьому збільшила ставку з 0,09-1,35% ціни земельного банку до 0,16-5,4%. Проблема з цим податком у тому, що великі компанії використовують схеми оптимізації, щоб потрапити в категорію платників цієї групи. Вони дроблять свої земельні банки та постають перед поглядом фіскальної служби як окремі маленькі компанії.

Природно, прибутковість агрокомпаній в результаті реформи може скоротитися, зазначає Віталій Шеремета, менеджер аудиторської компанії Deloitte. Він припускає, що Україні рано відмовлятися від дотування маленьких учасників аграрного ринку, а великі гравці давно вже мають можливість відмовитися від дотацій. До кризи галузі це не призведе.

Не очікує кризи через часткове скасування пільг і Богдан Воротилін, аграрний аналітик інвесткомпанії ICU. Рослинництво в цілому не зазнає негативного впливу та навіть трохи поліпшить результати, вважає він. Їм нарешті доведеться почати платити податки, до чого галузь, на його думку, готова вже досить давно.

Реформу підтримує Вишлінський з ЦЕС. «Наша позиція в тому, що держава не повинна надавати галузевих пільг з податків», - коментує він. Його логіка проста: навіщо підтримувати за рахунок платників податків сектор, який успішно розвивається? Більшість українських компаній, чиї цінні папери торгуються на міжнародних біржах – це аграрії. Частка сільського господарства у ВВП сягає 14%, в експорті – 37%. Девальвація гривні і без того досить зміцнила позиції галузі на зовнішніх ринках. А якщо врахувати низьку вартість робочої сили в Україні, то втрачає свою силу і класичний аргумент українських аграріїв про те, що їхні конкуренти в Євросоюзі теж отримують субсидії.

Не дуже повчальний іноземний досвід

Дійсно, країни ЄС субсидують своє сільське господарство, причому найчастіше прямими дотаціями, а не через податкові пільги. Але і це не робить субсидії ефективною практикою. За даними ОЕСР, ЄС у 2012-2014 роках витратив на підтримку аграріїв 0,8% свого ВВП. Це гроші, які могли бути витрачені в межах державних витрат на альтернативні проекти, цікаві громадянам цих країн, а не аграрним компаніям. Призвело до такого стану справ ЄС сильне лобі аграрних виробників, з яким політикам бракує сил боротися. У США субсидування сільського господарства має набагато менші масштаби.

Та сама ОЕСР стверджує, що субсидії для аграріїв в Україні порівняно невеликі в співвідношенні з ВВП країни, а в чистому результаті галузь більше віддає до держбюджету, ніж забирає з нього – а саме 0,6% ВВП, якщо говорити про 2012-2014 р.

У Олега Нів'євського, експерта Міжнародної фінансової корпорації, дещо інше розуміння реалій субсидування сільського господарства в ЄС та Україні. Він підрахував, що в Україні співвідношення орендної плати за землю із держпідтримкою на гектар становить 69%, тоді як у Німеччині та Франції цей показник становить 66%. «Можна зробити висновок, що українські аграрні виробники в частині держпідтримки були, принаймні, не в гірших умовах, ніж їхні європейські колеги», - зазначає експерт.

Що державі робити з додатковими грошима?

На питання про те, як краще розпорядитися додатковими податковими доходами, що їх згенерує аграрний сектор, експерти відповідають по-різному. Нів'євський нагадує прописну істину, що використання державних грошей на будівництво інфраструктури, а також розвиток медицини й освіти в цілому справляє позитивний ефект на економіку. Говорить він і про потреби інвестувати в розвиток сільських територій.

Вишлінський з ЦЕС не згоден з такою позицією, хоча її і повторюють всілякі медотички, що їх публікують міжнародні фінансові організації, які консультують країни у стадії розвитку розвиваються. «Дуже часто подібні заяви є маніпуляцією, коли на побіжний погляд ідея здається логічною», - коментує він. За такою логікою, логічно було б гроші, отримані від підвищення акцизу на бензин, пустити на будівництво доріг. Але якщо держава підвищує цей акциз з метою захисту довкілля, щоб зробити поїздки на автомобілях менш привабливими для людей, то навіщо тоді будувати дороги? «Оптимізація бюджетних витрат – окреме завдання», - резюмує експерт. Саме зменшення бюджетного дефіциту вже є досить благородною метою скорочення податкових пільг.

Проблема в тому, що вдумливих експертів з податкової політики не чути, зазначає співробітник однієї з компаній Великої четвірки аудиторів, залучений до роботи над податковою реформою. «Є багато людей, які називають себе економістами і діють як популісти, і цих людей краще чують, - зазначає він. – А люди, які роблять дійсно розумний аналіз, публікують свої статті в наукових журналах без картинок, і їх ніхто не репостить у Facebook зі знаками оклику. В акціях протесту під Мінфіном вони теж не беруть участі».

Але простору для популізму не так і багато. Державний бюджет залишається дефіцитним, а брати гроші в борг на міжнародних ринках капіталу країна поки не може через погані макроекономічні показники. Залишається позичати у міжнародних фінансових організацій, а там давно зрозуміли: субсидування окремих галузей – невдала економічна політика.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: