28 березня 2017, вівторок

Сирійський вузол - 2. Чого хочуть і чого можуть досягти учасники війни

коментувати
Турецька бронетехніка вже сконцентрована на кордоні з Сирією

Турецька бронетехніка вже сконцентрована на кордоні з Сирією

РФ та Асад почали масштабний наступ, США припинили готувати повстанців, Саудівці опинилися на роздоріжжі, а ІД рветься зайняти «північну столицю» Сирії


В останні дні в сирійській війні сталося більше подій, ніж за кілька останніх місяців. Вступ у війну Росії істотним чином змінив всю її динаміку, привівши до прискореного розвитку конфлікту і відкривши нові небезпеки і можливості для діючих сторін. Це друга частина статті, в першій мова йшла про плани і дії Путіна, Асада та Заходу.

Саудівська Аравія і повстанці

Головний спонукальний мотив участі Ер-Ріяда і його союзників (Катару, ОАЕ і Туреччини) в сирійській війні – це саме зміна алавітського режиму. Особистість Башара Асада їх у цьому контексті цікавить лише опосередковано. Основна мета Саудівської Аравії – пробити пролом у «шиїтському півмісяці», в який входять Ліван, Сирія, Ірак та Іран.

Якщо ця задача буде виконана, Ер-Ріяд не лише доб'ється істотного геостратегічного ослаблення ролі Ірану (свого основного суперника) в регіоні, але і відкриється вільний шлях для будівництва нафто - і газопроводів в Європу через територію Йорданії, Сирії та Туреччини.


Позиции короля Салмана и президента Обамы по сирийскому вопросу совпадают не всегда
Позиції короля Салмана і президента Обами по сирійському питанню збігаються не завжди


Оскільки перша і головна вимога до лояльного Саудівської Аравії режиму – це домінування в ньому сунітів (бажано – салафітского спрямування), то порівняно світський Асад з його алавітським (тобто шиїтським) бекграундом – абсолютно неприйнятний для Ер-Ріяда. Навіть варіант з його відстороненням від влади при збереженні існуючої державно-бюрократичної структури не підходить – Сирія повинна перетворитися в ісламський емірат на зразок Афганістану за талібів. До речі, Саудівська Аравія була однією з двох країн (поряд з Пакистаном), які визнавали уряд руху «Талібан».

Саме тому десятки мільйонів доларів «благодійних фондів» Перської затоки при повному потуранні влади рікою лилися в казну Ісламської держави на початкових етапах її існування. Державна, юридична та ідеологічна структура ІД, по суті, є калькою з саудівської (з невеликими варіаціями), а потужна військова організація дозволяла їй здобувати перемогу за перемогою. В Ер-Ріяді бачили в ІД ідеологічно близьку, структурно оформлену організацію, здатну, на відміну від аморфних повстанських груп, розбити армію Асада і зайняти Дамаск. Схожі ідеї були і у турецького керівництва, яке, крім цього, в ІД бачило відмінну противагу набираючим сили курдам.

Але вийшло не дуже. За класичними законами жанру чудовисько повернулося проти свого творця. Ісламська держава не захотіла бути знаряддям в чужих руках, створивши і почавши втілювати в життя власний порядок денний, про який трохи нижче. Саудівці і їх союзники були змушені терміново шукати заміну ІД. Цією заміною і стала «Армія Завоювання», яка, незважаючи на присутність ісламістів і «Аль-Каїди», на тлі звірств ІД виглядає клубом шведських гуманістів.


Сирийских друзов от боевиков
Сирійських друзів від бойовиків "Армії Завоювання" захищають ізраїльські військові


Про появу на світ цієї організації було оголошено порівняно недавно – в березні 2015 року. Завдяки масованої допомозі ззовні вона змогла захопити весь Ідліб, створивши загрозу для Латакії і Хами. Про пріоритети цієї організації та її спонсорів свідчить то обставина, що Ісламською державою вони не займалися, сконцентрувавши зусилля на ліквідації режиму Асада.

Початкові успіхи ісламістів вселили їм надію на те, що спочатку можна скинути режим, а вже потім зайнятися Ісламською державою та курдами. У Саудівській Аравії і союзних їй країнах цю точку зору в цілому поділяють. Для Заходу ж такий варіант розвитку подій був цілком прийнятний: дуже вже ситуація починала нагадувати лівійську, де різношерста коаліція, скинувши Муаммара Каддафі, на наступний же день почала з ентузіазмом вирізати меншини та з допомогою гранатометів з'ясовувати, хто з переможців головний. Враховуючи наявність в Сирії ІД і досить значну роль «Аль-Каїди», результат міг виявитися ще гірше, ніж в Лівії.

Вступ у війну Росії зупинив просування «Армії Завоювання», поставивши перед її лідерами і спонсорами серйозне питання: що робити далі? З одного боку, можна продовжити нарощувати її сили і намагатися все-таки взяти Латакію і Дамаск. Але це буде вкрай непросто зробити в умовах роботи російської авіації, яка, на відміну від американської, не соромиться бомбити противника, якщо той ховається в житлових кварталах. Це загрожує не тільки великими жертвами серед особового складу, але й ворожістю з боку місцевих жителів, які не бажають ставати «дірявим живим щитом». З іншого – можна зайняти оборону, намагаючись вимотати наступаючі війська Асада. Однак така тактика відкладає військову перемогу на дуже далеку перспективу. Третій варіант – спробувати домовитися про розподіл влади в Сирії з чинним режимом. Наприклад, на основі широкої автономії для сунітських районів країни.


Судьба Башара Асада сейчас является главной темой для обсуждения дипломатами мира
Доля Башара Асада зараз є головною темою для обговорення дипломатами світу


Яку лінію поведінки виберуть повстанці та їхні союзники за кордоном, зараз багато в чому буде залежати від Заходу. Якщо він вирішить, що повалення Асада виглядає більш багатообіцяючою перспективою, то війна буде продовжена з новою силою. Якщо ж у США та Європі вирішать, що зараз важливіше встановлення миру при збереженні режиму (за умови відходу Асада), то, ймовірно, під західним тиском почнуться переговори. Але і в цих переговорах як мінімум дві сторони конфлікту навряд чи візьмуть участь. Хоча і з різних причин.

Ісламська держава

Строго кажучи, Ісламська держава не визнає легітимності жодної держави світу, оскільки всі вони не є єдино допустимою для ісламістів формою управління – халіфатом на чолі з нащадком пророка. Ну а раз вони всі не від бога, то, відповідно, від шайтана – з усіма витікаючими наслідками.

Найближчою метою ІД є повна ліквідація національних кордонів між сунітськими країнами, потім – між ісламськими взагалі, а в кінці кінців – побудова всесвітнього халіфату. Настільки далекосяжні плани, зрозуміло, повністю виключають ведення переговорів про долю якогось там Асада та його режиму. Для ІД він взагалі ніхто та ім'я його ніяк – один з безлічі дрібних царьків, «маріонетка невірних» і нічого більше.

Через ідеологічну безкомпромісність Ісламської держави якийсь нормальний діалог з ними практично виключений. Лідери ІД розуміють тільки один стиль спілкування – через автоматний приціл. Однак і їм доводиться приводити свої плани хоча б у деяку відповідність з реальністю. Хоча б заради того, щоб залишатися релевантною силою.


Переговоры США с боевиками ИГ на севере Сирии выглядят именно так
Перемовини США з бойовиками ІД на півночі Сирії виглядають саме так


В силу об'єктивних причин побудова всесвітнього халіфату в найближчій перспективі абсолютно неможлива. Це розуміють навіть найпалкіші прихильники ІД. Саме тому ідеологи халіфату знайшли спосіб мобілізувати прихильників на боротьбу «тут і зараз». Центральне місце в їх філософії займає ідея Кінця світу, який повинен настати після битви проти «невірних» біля міста Дабік в північній Сирії. (Відповідні свідоцтва є в хадісах – свого роду «житії» пророка Мухаммада). Оскільки «невірні» не дуже-то горять бажанням відправляти своїх солдатів для захоплення нікому не цікавого СМТ, ІД робить все можливе, щоб викликати у опонентів таке бажання. Публічні страти - відрубування голів, спалення людей живцем – це щось на зразок негативної рекламної кампанії під гаслом «Ми – жахливі садисти і людожери. Прийдіть і звільніть світ від нас».

Простіше кажучи, головною метою ІД є вступ в наземну війну немусульман. Бажано – американців та турків (в пророцтві сказано про війська «Риму», тобто «Заходу». А Стамбул-Константинополь історично асоціюється з «другим Римом»), але й росіяни, мабуть, теж згодяться. Власне, якнайшвидшому досягненню цієї мети підпорядковані зараз всі їх дії.

Зараз головний удар військової машини ІД спрямований на Алеппо – найбільше місто, розташоване всього в 50 кілометрах від того самого Дабіка (вже захопленого ними). Якщо це місто впаде, то ІД отримає фантастично зручну базу для подальшого розширення, а сотні тисяч місцевих жителів рвануть в Європу. Для Заходу (та й для Росії з Асадом) це була б стратегічна катастрофа. Захоплення Алеппо з дуже великою ймовірністю пожвавить вже озвучені плани США та Туреччини встановити на півночі Сирії «безпечну зону» для біженців і повстанців. Встановити цю зону в реальності можна буде лише за допомогою наземної операції, для якої у Туреччини все готово: на кордоні з Сирією сконцентровані піхотні і моторизовані частини, артилерія та авіація.


Турецкие танкисты на сирийской границе
Турецькі танкісти на сирійському кордоні


Що надзвичайно важливо, в «безпечну зону» входить і Дабік. Битва за нього, прямим текстом передвіщена в хадісах, викличе шквал ентузіазму серед тих мусульман, хто ще роздумує – реальний нинішній халіфат або це якийсь його сурогат? Жодних сумнівів в його реальності, а також у швидкому кінці світу у радикально налаштованих мусульман вже не буде. В халіфат рвонуть орди бажаючих взяти участь в «Останній битві людей», що передує Кінцеві світу. Для європейця може, це звучить дико, але серед мусульман багато, дуже багато хто дійсно в це вірить.

Зараз ІД як ніколи близька до реалізації цього плану. Її війська минулого тижня вибили урядову армію з північних передмість Алеппо, закріпившись всього в кілометрі від міської межі. Мало хто стежить за подібними новинами, але за ними криється дуже, дуже серйозна небезпека. Фахівці це розуміють, тому, можливо, США почали діяти.

Курди

Міністерство оборони США 9 жовтня оголосило, що почне надавати підтримку «перевіреним» сирійським збройним групам, хто почне серйозно воювати проти Ісламської держави. Пентагон пообіцяв не тільки прикривати ці групи з повітря, але і постачати їм зброю та боєприпаси. Які саме маються на увазі організації, у Вашингтоні не пояснили, проте з цим все більш або менш ясно.

Проти бойовиків ІД в Сирії зараз всерйоз б'ється лише одна організована і перевірена сила, якій США можуть довіряти – курди. Після провалу програми підготовки «прозахідних» повстанців вони є останньою силою «на землі», на яку американці можуть дійсно покластися. Під час війни вони продемонстрували справжню доблесть, захищаючи свої землі від ісламістів, і зуміли розширити підконтрольну територію. Зараз курдська квазідержава тягнеться вздовж майже всього кордону з Туреччиною, за винятком 140-кілометрової ділянки на північ від Алеппо. Якщо американцям потрібні боєздатні загони на землі, гарантовано ніяк не пов'язані з світовим терористичним «інтернаціоналом», то курди – це кращий вибір.


Городу Алеппо, пережившему много неприятностей, теперь грозит вторжение ИГ
Місту Алеппо, яке пережило багато неприємностей, тепер загрожує вторгнення ІД


Проте з ними теж не все так просто. Курди, що століттями піддавалися утискам, спробам дискримінації та геноциду, в нинішній війні бачать історичний шанс на звільнення від іноземних володарів. Вони зі зброєю в руках відстояли своє право на життя і незалежність, тому загнати їх назад в Сирію (якою б демократичною вона не була) буде практично неможливо. Їх головна мета – поєднання трьох анклавів вздовж турецького кордону (два вже з'єднані) в одну територіально безперервну і життєздатну незалежну державу за зразком Іракського Курдистану. Більше того, вже йдуть розмови про післявоєнне об'єднання іракських і сирійських курдів в країну, якої у майже 40-мільйонного народу ніколи не було.

Подібні розмови викликають страшне роздратування в Туреччині, де є власна 15-мільйонна курдська громада, яка також не була б проти отримати самоврядування – аж до власної держави. Власне, саме тут криється головна складність.

У Туреччині зараз при владі перебуває одночасно націоналістичний і ісламістський режим з авторитарними замашками, який мріє про відродження слави Османської імперії. Відділення Курдистану було б прямо протилежним цим планам, тому навіть натяки на подібну перспективу викликають у Анкари страшну алергію. Для президента Ердогана курдські сепаратисти набагато гірше бойовиків ІД. Про це свідчить хоча б те обставина, що турецька авіація бомбить курдів (єдиних вірних союзників США) набагато активніше, ніж позиції ІД. Більше того, американський посол в Анкарі Френсіс Ріккардоне у вересні прямим текстом заявляв, що турки активно співпрацюють з «Аль-Каїдою».


Курдские бойцы с захваченным в бою флагом ИГ
Курдські бійці з захопленим у бою прапором ІД


Однак американська військова допомога і прикриття з повітря можуть істотно змінити ситуацію. З такою підтримкою курдам цілком буде до снаги досягти своїх цілей, очистивши північ Сирії і від ІД, і від «помірних повстанців», і від військ Асада. Втім, до останнього може і не дійти: по-перше, урядові війська вже давно і далеко відкинуті від курдських районів, а по-друге, лідери сирійських курдів заявили, що готові співпрацювати з Росією в боротьбі проти ісламістів всіх видів, хоча і виступили проти посилення режиму Асада.

Масована допомога курдам з боку США може початися вже в найближчі тижні. Зараз американців зупиняє тільки небажання сваритися з Ердоганом, який, зрозуміло, був би категорично проти такої підтримки. Але 1 листопада в Туреччині відбудуться позачергові вибори, на яких правляча Партія справедливості і розвитку має всі шанси вдруге поспіль не набрати більшості голосів. Якщо саме так і станеться, у американців будуть повністю розв'язані руки для більш рішучих дій. Ну а якщо заради недопущення бойовиків ІД в Алеппо потрібно терміново підтримати курдів, то це напевно станеться і при перемозі Ердогана.

Висновок

Незважаючи на дивовижне розмаїття учасників, їх планів, пріоритетів та методів досягнення цілей, розвиток конфлікту в Сирії багато в чому буде залежати від позиції Вашингтона. Пояснюється це просто: у США більше ресурсів і можливостей, ніж у всіх інших зацікавлених сторін разом узятих. Якщо американці допоможуть курдам, посилять бомбардування ІД, натиснуть на своїх союзників і зуміють запропонувати Асаду прийнятні умови відходу від влади, то хаотична сирійська війна за принципом «усі проти всіх» може отримати новий сенс і наратив – «всі проти ІД». Це, мабуть, було б найкращим виходом із ситуації. Однак суперечностей між сторонами конфлікту накопичилося так багато, що в найближчому майбутньому такої еволюції очікувати не слід.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: