22 вересня 2017, п'ятниця

Сирія на G20. Ердоган та Путін спробували разом "дожати" Обаму

коментувати
Чергова зустріч Путіна і Ердогана відбулася на саміті G-20, який цими днями проходить в Китаї

Чергова зустріч Путіна і Ердогана відбулася на саміті G-20, який цими днями проходить в Китаї

Росія та Туреччина, все активніше влізаючи в сирійський конфлікт, підвищують у ньому ставки, маючи намір домогтися поступок від США

Саміт G20, який щойно завершився в китайському Ханчжоу, не приніс давно очікуваної домовленості Росії, США і Туреччини щодо сирійського конфлікту. Більше того, в той час, коли світові лідери проводили зустрічі та наради в невеликому китайському містечку (всього дев'ять мільйонів жителів), ситуація на фронтах боїв стала ще більш напруженою.

Президент США Барак Обама встиг поговорити в Китаї і з Реджепом Тайіпом Ердоганом, і з Володимиром Путіним, намагаючись переконати обох відмовитися від надмірно активної участі в сирійській війні, але великого успіху не досягнув. Більш того, турецький і російський лідери, які все наполегливіше формують у Сирії власний порядок денний, ставлячи США у дуже некомфортне становище.

На саміті в Китаї американський лідер просив турецького припинити бомбардування і артилерійські обстріли курдських Загонів народної самооборони, які забезпечуються, тренуються і підтримуються з повітря Пентагоном. Для США курди стали головними союзниками в цій війні, оскільки найбільш ефективно борються проти Ісламської держави.

Для Анкари, проте, ті ж самі курди – не союзники і герої, а рівно навпаки – терористи і сепаратисти, які планують відірвати від Туреччини південний схід цієї країни. Ердоган, виступаючи після зустрічі з Обамою, підкреслив необхідність боротися «проти всіх терористичних груп» і «запобігти створенню терористичного пояса» уздовж південної межі своєї країни. Пояс, про який йде мова, – не що інше, як безперервне курдське утворення, що тягнеться від кордону з Іраком на сході майже до Середземного моря на заході. Зараз цей пояс не замкнутий – дві його половини один від одного відокремлює приблизно півсотні кілометрів території, підконтрольної ІД.


2_03

Турецьке вторгнення в Сирію, власне, покликане не дати їм з'єднатися, уклинившись між двома курдськими анклавами. Примирити позиції США і Туреччини щодо курдів («союзники» і «терористи» відповідно) вкрай непросто. На переговорах з Ердоганом у Китаї Обама зміг досягти тільки одного: турецька армія тимчасово припинила бойові дії проти Загонів народної самооборони, сконцентрувавшись на зачистці сирійського боку кордону від бойовиків ІД.

І в цій справі турки досягли істотного успіху. Прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йілдірім 5 вересня заявив: «Від Азаза до Джараблуса всі 90 кілометрів [сирійської сторони] кордону очищені від терористичних груп. Вони відкинуті [на південь]». Те, що бойовики руху практично не чинили, а організовано відступали вглиб своєї території, він уточнювати не став.

Технічно, турецька армія повністю виконала поставлене перед нею завдання – відкинути бойовиків ІД від свого кордону. Жодних інших цілей офіційно перед нею ніхто не ставив. Проте неофіційна (і набагато більш важлива) місія – недопущення створення єдиного курдського утворення все ще не виконана. Саме тому найближчим часом варто очікувати швидкого та потужного просування турецьких військ на південь, в напрямку міста Ель-Баб, що знаходиться під контролем Ісламської держави. Тільки така операція може запобігти з'єднанню курдських анклавів.

Як на це відреагують самі курди, загалом, зрозуміло: Анкара офіційно заявляє, що в сирійській війні не бере участь, тому Загони народної самооборони з чистою совістю можуть вдарити по наступаючим з півночі військам у фланги – зі сходу і заходу. Їх заповітна мрія про власну єдину державу може бути реалізована тільки у випадку успіху такого наступу. Однак політично це буде вкрай ризикований крок: Туреччина буде просто змушена почати повномасштабну війну проти сирійських курдів, яких підтримують США. Таке протистояння потенційно може призвести до кризи регіональних (і навіть глобальних) масштабів.



Головним каменем спотикання переговорів щодо Сирії між Вашингтоном і Москвою стало місто Алеппо і ситуація навколо нього


У Китаї Обама домігся від Ердогана деякої відстрочки запуску всієї цієї послідовності подій. Мабуть, Вашингтон не втрачає надії вирішити суперечності між турками і курдами без застосування важких озброєнь. Хоч і невеликий, але все ж результат.

Переговори американського президента з російським щодо сирійської проблеми навіть і такого результату не принесли. Головним каменем спотикання стало місто Алеппо і ситуація навколо нього.

З точки зору США, росіяни повинні негайно припинити підтримку військ Башара Асада, які націлилися на встановлення контролю над цим містом (другим за кількістю жителів в довоєнній Сирії). Якщо східна (повстанська) частина міста впаде, то це стане найважливішим стратегічним, політичним і символічним переломом у громадянській війні. Поки опоненти Асада утримують Алеппо, у них залишаються хоча б теоретичні шанси на загальну перемогу. З втратою міста будуть втрачені і ці шанси. Відповідно, заяви Барака Обами про те, що «Асад втратив легітимність і повинен піти» стануть повністю нерелевантними: всім буде зрозуміло, що Асад залишається. Він отримає можливість вести будь-які переговори про майбутнє своєї країни з позиції сили.

Путін, у свою чергу, вимагає від Обами повного відмежування повстанців, які воюють за Алеппо, від військ «Фронту завоювання Сирії» – угруповання, раніше відомого як «Фронт аль-Нусра» - сирійське відділення «Аль-Каїди». Суть позиції Москви полягає в наступному: установити перемир'я можна, але тільки не з терористами з «Фронту». Справа, правда, в тому, що в Алеппо повстанці з різних груп перемішані, відокремити «хороших» від «поганих» практично неможливо. Крім того, в Алеппо «Фронт» є головною і найбільш боєздатною антиурядовою силою, тому укладати перемир'я з усіма, крім нього, особливого сенсу не має. До речі, самі повстанці виступають категорично проти виділення змінивших вивіску прихильників «Аль-Каїди» з загального числа.

Надія на те, що Обама і Путін зуміють досягти в Китаї якоїсь домовленості, все ж таки залишалася. За підсумками їх зустрічі мала відбутися спільна прес-конференція Джона Керрі та Сергія Лаврова. Однак після президентської розмови підхід до преси скасували, а сам Обама заявив, що у Вашингтона і Москви залишаються серйозні розбіжності в баченні сирійської ситуації. При цьому він, правда, спробував зберегти можливість продовження діалогу: «Я думаю, зараз передчасно говорити, що ми знайшли ясний шлях вперед, однак можливість деякого прогресу все ще залишається».

Теоретично, Обама може мати рацію. Поки він розмовляв з Ердоганом і Путіним, у Сирії урядові війська знову (вдруге за півроку) зуміли взяти Алеппо в повне кільце. Після тижня запеклих боїв за комплекс будівель військового університету, розташованого на південно-західній околиці міста, війська Асада взяли його під свій повний контроль, перерізавши єдиний шлях постачання повстанській частині міста. Успіху урядової армії в значній мірі сприяла російська авіація, яка щодня завдавала десятки авіаударів по противникам режиму тільки в цьому районі міста.

Таким чином, позиції Башара Асада та його патрона – Володимира Путіна знову посилилися, тому компромісів вони чекають від своїх опонентів. Обама, який вимушений стримувати і турецький наступ, і російську авіацію, до будь-яких поступок не готовий, тому події, мабуть, будуть розвиватися за чисто військовою логікою. Як вже траплялося раніше, повстанцям в оточеному Алеппо, Асад, мабуть, запропонує вибір: або скласти зброю та залишити місто під гарантії безпеки, або облога і блокада будуть тягнутися до того часу, поки захисники Алеппо під тиском обставин не змінять своєї думки щодо його здачі.

Тут, власне, може з'явитися вікно для переговорів, на які натякнув Обама. За сприяння ООН Росія і США можуть визначити де і як будуть прокладені «гуманітарні коридори» з обложеного міста на підконтрольні повстанцям території. Гарантії безпеки виїжджаючим могли б надати Москва, Вашингтон і ООН.

Поки, проте, повстанці, що зміцнилися в Алеппо, демонструють рішучість битися за місто до кінця – яким би він не був. Здаватися вони не збираються.

Обидва головних сюжети сирійської громадянської війни – протистояння турки-курди та битва за Алеппо – виходять на новий, більш небезпечний рівень. Туреччина і Росія щосили розжарюють ситуацію, підвищуючи ставки в своїх геополітичних іграх. У цих умовах у Барака Обами і його дипломатії залишається зовсім небагато можливостей для тактичних маневрів, однак саме від них значною мірою залежатиме розвиток подій в Сирії.

Читайте також

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: