20 вересня 2017, середа

Симеон Дянков, творець рейтингу Doing Business, дає пораду, як зупинити в Україні інфляцію

коментувати
Симеон Дянков, творець рейтингу Doing Business, дає пораду, як зупинити в Україні інфляцію
Симеон Дянков, творець знаменитого рейтингу Doing Business, дощенту розносить рекомендації МВФ і дає пораду, як раз і назавжди зупинити в Україні інфляцію

Якщо й можна уявити собі ідеального міністра-технократа, здатного на радикальні й болючі реформи, це буде болгарин Симеон Дянков. Він вивчав міжнародні фінансові відносини у США, а потім 15 років працював у Світовому банку, де займався країнами з перехідними економіками. Саме цей досвід Дянков використовував для створення всесвітньо відомого рейтингу сприятливості умов ведення бізнесу Doing Business, який сьогодні аналізує бізнес-настрої у 189 країнах світу. Тепер його дітище використовують інвестори, приймаючи рішення, чи варто вкладати гроші в ту чи іншу країну.

Ще одна яскрава віха в житті Дянкова — робота в болгарському уряді. У 2009 році він зайняв пост прем'єр-міністра—міністра фінансів і незабаром провів масштабну реформу системи державного керування та успішну фіскальну реформу. А зараз він викладає в Лондонській школі економіки (LSE), яка вважається одним з найкращих у світі навчальних закладів економічного спрямування.

До Києва автор Doing Business приїхав у рамках програми Євросоюзу з підтримки реформ UkraineReforms і легко відгукнувся на пропозицію дати НВ інтерв'ю.

 

П'ять запитань Симеону Дянкову:

1. Що ви вважаєте своєю найбільшою поразкою?
— Те, що ми не змогли ухвалити ефективний закон про люстрацію в Болгарії. Ми намагалися провести його через парламент двічі, але не змогли. Як наслідок, представники спецслужб, які залишилися ще з радянських часів, продовжують брати участь у політичному та бізнес-житті країни.

2. Що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням?
— Те, що ми змогли утримати низькі податки під час кризи в єврозоні. Більшість європейських країн тоді підвищили ставку ПДВ або інші податки, щоб покрити падіння доходів бюджету. А в Болгарії ми натомість змогли скоротити видатки. В результаті зараз у Болгарії ставка прибуткового податку і податку на прибуток найнижча в Європі — 10%.

3. Чим ви пересуваєтеся містом?
— На метро, іноді користуюся сервісом Uber.

4. Яка книга з останніх прочитаних справила на вас найбільше враження і чому?
No Regrets: the Life of Edith Piaf (Ніякого жалю: життя Едіт Піаф) Каролін Беркі. В ній розповідається про постійну боротьбу і зрештою перемогу. Сподіваюся, так буде і з Україною.

5. Кому б ви не подали руку?
— Я простягаю руку для рукостискання всім. І якщо хтось відчує себе винним і не зможе її потиснути — це його проблема.

 

— Як творець рейтингу Doing Business, ви можете пояснити, як так сталося, що за часів президента Віктора Януковича позиція України в рейтингу покращилася, а бізнес не відчув цього?

— Цей індекс оцінює закони та їх застосування на практиці. Тому в такій країні, як Україна, де закони не дуже хороші, уряд може змінити [поліпшити] законодавство, навіть якщо він не налаштований на реформи. А ось застосування цих норм — зовсім інша справа.

— А як так виходить, що в Білорусі з її тоталітарним режимом індекс кращий, ніж в Україні — країні з ринковою економікою?

— Так, так буває. Білорусь — один із прикладів, коли влада, в даному випадку президент Олександр Лукашенко, хоче добре виглядати перед європейськими країнами, а також перед президентом Росії Володимиром Путіним. Казахстан, Росія і Білорусь змагаються один з одним, намагаючись поліпшити свої показники у Doing Business. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, наприклад, зробив чимало, щоб його країна випередила Росію. І він, до речі, цього домігся.

  


КОГДА МИНИСТР ДЯНКОВ: Когда Симеон Дянков был министром финансов Болгарии, не все его решения вызывали одобрение сограждан. На фото — протест ученых в Софии в 2010 году, которые требуют от правительства финансирования науки
КОЛИ МІНІСТР ДЯНКОВ: Коли Симеон Дянков був міністром фінансів Болгарії, не всі його рішення викликали схвалення співгромадян. На фото — протест науковців у Софії в 2010 році, які вимагають від уряду фінансування науки


 
— Зважаючи на ваш досвід реформ у Болгарії, що ви змінили б в Україні?

— Україна, як і Болгарія, не провела швидких реформ. Їх легко впроваджувати одразу після зміни політичної системи. У нашому випадку це був період з 1989 по 1990 рік. У вашому — трохи пізніше. Обидві країни цього не зробили.

Важливо також пам'ятати, що не можна провести всі фундаментальні реформи одночасно. Потрібно вибрати кілька областей і змінювати їх. Завершивши реформу, можна переходити до наступної. У Болгарії ми успішно перетворили трудове законодавство, провели пенсійну реформу. Україна також цього потребує. Ми провели податкову реформу, яку і ви почали. Але коли ми вже підійшли до охорони здоров'я, населення було сите по саму зав'язку. І люди сказали: ні. Тож остання реформа не дала позитивного результату.

— Поговорімо про нашу податкову реформу. Вона викликала багато суперечок. З одного боку, пропонувалася ліберальна реформа, яка подобалася бізнесу, але не схвалювалася МВФ. А з іншого — реформа Кабміну, яка мало що змінила. Як треба було вчинити в цій ситуації?

— Хочу нагадати, що МВФ історично помилявся щодо податкової реформи в нашому регіоні. Ціла низка країн — насамперед Естонія, Словаччина, Болгарія і навіть Російська Федерація — у 2003 році, коли вони проводили радикальну податкову реформу, чули від МВФ: не робіть цього. Всі ці країни не підкорилися МВФ і успішно провели реформи.

Чому радикальна реформа не спрацювала в Україні? Я думаю, що значною мірою знижувати податковий тягар можна лише тоді, коли економіка зростає. А не тоді, коли вона скорочується зі швидкістю 10-15% на рік. Як це було минулого року в Україні. Тому що бізнесу для того, щоб виходити з тіні, потрібно розуміти: він росте, доходи збільшуються. Це чиста психологія.

— Ви кажете, що не треба слухати МВФ?

— У питанні податкової реформи точно не потрібно.

— Але ж існує загроза того, що, якщо ми не будемо слухати МВФ, фонд не дасть нам грошей. А в цьому випадку впаде курс нашої валюти. Наскільки потрібно побоюватися такого сценарію?

— Цього боятися не варто. Я працював з МВФ, а також 15 років у Світовому банку, ми постійно співпрацювали з людьми з фонду. Вони схильні поводитися дуже консервативно. Якщо ви проводите серйозну реформу, вони бояться її, кажучи: "Ні, ні, вам не вдасться".

Але в нашому регіоні, особливо в країнах, що серйозно відстають на шляху реформування, потрібно діяти радикально. Тому що інакше ми ніколи не наздоженемо іншу Європу.

— У нас була дуже велика інфляція, вона загрожує нам і зараз. Хіба не потрібно переживати з цього приводу?

— З інфляцією можна легко впоратися, якщо перейти до так званої політики currency board. Це коли ви говорите, що у вас більше немає монетарної політики Центробанку. Україна збирається торгувати з Європою все більше і більше. Ви рухаєтеся в Європейський союз. Тому треба прив'язати гривню до євро. І сказати: з завтрашнього дня євро буде коштувати, скажімо, 30 грн. Потрібно прив'язати національну валюту до євро. І прив'язати назавжди. Необхідно ухвалити закон, згідно з яким відтепер і доти, доки існує єврозона, гривня буде прив'язана до євро.

Так сталося, що МВФ був проти того, щоб так вчинили в ряді країн нашого регіону. Естонія, Болгарія це зробили, і за два-три місяці рівень інфляції впав до нуля. І після цього нам не потрібен Центральний банк, що регулює систему через облікову ставку. Естонія зробила це в 1992-1993 роках, Литва, Латвія, Болгарія, цілий ряд країн нашого регіону це зробили, і це дало гарний результат.

Люди з МВФ схильні поводитися дуже консервативно

— А чи це спрацює у відносно великій країні? Естонія — досить маленька...

— Це працює для будь-яких держав. І успіх залежить не від розміру, а від того, з ким ти торгуєш. Тому якщо значний обсяг вашої торгівлі здійснюється в євро, то це логічно. Якщо ж у вас одна третина торгівлі з Росією, третина — з ЄС, а третина — з США, тоді це зробити трохи складніше. Але я думаю, що в найближчі роки зовнішня торгівля буде швидко рости в європейському напрямку. Тому для мене прив'язка до євро здається правильним кроком.

— У нас зараз багато говорять про створення так званого технократичного уряду. Ви були міністром-технократом у себе на батьківщині. Можете розповісти про цей досвід?

— Технократичний уряд повинен працювати тільки певний період часу. На мою думку, він не може існувати більше року або двох. Зазвичай він приходить для розв'язання певних завдань. Наприклад, змінити адміністрування податків, соціальну сферу, охорону здоров'я, освіту — лише кілька вузьких сфер. Можливо, попрацювати над прив'язкою валюти до євро, або приватизацією. Вони повинні приходити для вирішення цих завдань, завершити реформу і тому піти.

Після цього вони можуть віддати кермо правління політикам, щоб ті могли похвалитися тим, як вони все чудово зробили. Політики, зазвичай, не роблять брудну роботу. Але вони, звісно, не втратять можливості похвалитися плодами.

Технократи потрібні тоді, коли політики не можуть зробити справу. Вони повинні віддати це в руки тих, у кого немає політичних амбіцій. А ті зроблять те, що потрібно, якщо з самого початку будуть розуміти, що їхнє майбутнє не залежить від того, залишаться вони в політиці чи ні.

— Якби у вас хтось зараз запитав, чи варто інвестувати в Україну, що б ви сказали?

— Я б сказав, що тут зроблені деякі кроки в правильному напрямку. Наприклад, податкова реформа, хоча, як я розумію, багатьом вона не сподобалася. Однак тут мало що змінилося в керуванні державною власністю. І я думаю, що існуючий уряд вже не зможе провести серйозні реформи. Вони повинні дати можливість зробити це комусь іншому.

Тож потенційним інвесторам я б зараз сказав: зачекайте!

   

Матеріал опубліковано в НВ №9 від 11 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: