10 грудня 2016, субота

Середньовіччя якесь. Українські реконструктори здобувають собі мирні перемоги

Середньовіччя якесь. Українські реконструктори здобувають собі мирні перемоги
Холодною зброєю і під захистом сталевих лат українські реконструктори здобувають собі перемоги. Ще й платять за це своїм часом і грошима

У майстерні 29‑річного киянина Костянтина Камишева не проштовхнутися: вся кімната заставлена середньовічними шоломами, латами, кольчугами й іншим історичним спорядженням. Він походжає серед блискучих металевих виробів, показуючи то одну, то іншу деталь майбутнього костюма давньоруського лицаря.

"Я захопився рухом реконструкторів ще у восьмому класі, відтоді не тільки беру участь у змаганнях, але і виготовляю обладунки",— каже Камишев.

В Україні за останні десять років захоплення історичною реконструкцією перестало бути просто хобі, перетворившись на цілу індустрію зі своїми магазинами, майстрами. І великими витратними фестивалями — вартість лише одного комплекту спорядження для бійця, з обладунками та зброєю, може досягати $5 тис.

Реконструкцією в країні захоплюються вже понад 10 тис. осіб. Найпросунутіші їздять на світові першості. Наприклад, на початку травня 2016‑го українська збірна брала участь у чемпіонаті світу з історичного середньовічного бою Битва націй, який з 2010 року проводиться в чеській Празі. Кожна команда виставляє близько 30 осіб в історичних обладунках для участі в групових боях. Бійці б'ються холодною, але тупою зброєю — мечами, сокирами, алебардами. Бали нараховують так само, як і в спортивному фехтуванні,— за влучення в суперника. В масових битвах бій триває, доки на ногах залишаться бійці лише однієї команди.

Серед безлічі національних збірних, зокрема з далеких Мексики, Аргентини, Австралії, Нової Зеландії, українці опинилися серед найсильніших: до Києва з Чехії поїхали одна золота та три срібні медалі.

У світі кількість подібних змагань обчислюється сотнями. Частина з них проходять і в Україні: Костянтин Пархоменко, організатор українських фестивалів реконструкторів, уточнює, що за рік в країні відбувається п'ять великих і десятки інших заходів."Зараз рівень учасників зовсім інший, ніж раніше,— як в плані одягу, обладунків і озброєння, так і з фізичної підготовки,— каже він.— Це перейшло в розряд дорогих хобі".

 

Воїни світла

На пострадянському просторі історична реконструкція — виготовлення реплік старовинних обладунків, зброї, одягу та ігрові бої з використанням холодної зброї — стала модною в 1990‑х. Сьогодні на колишній радянській території діють сотні військово-історичних клубів найрізноманітнішої спрямованості. В Україні їх — десятки.

За приблизними оцінками учасників, українське реконструкторське ком'юніті налічує понад 10 тис. осіб.

Найчастіше цих людей приваблює Європа XIII–XV століть, Київська Русь і Скандинавія X–XIII століть.


В АТАКУ: Украинские рыцари (в желто-синем) сражаются с врагом на одном из чемпионатов. Для победы нужно повалить соперников на землю
В АТАКУ: Українські лицарі (в жовто-синьому) б'ються з ворогом на одному з чемпіонатів. Для перемоги потрібно повалити суперників на землю


“На фестивалі приходять близько 7 тис. осіб. І останнім часом подібні події майже завжди окупаються”,— каже Пархоменко. Серед учасників зустрічаються найнесподіваніші люди — не лише школярі та студенти, а й бізнесмени, а також політики. Наприклад, голова Сумської облради Семен Салатенко протягом декількох років постійно бореться на лицарських турнірах.

Українці грають усе помітнішу роль на світових першостях. При цьому залишаються любителями, що витрачають на це хобі вільний час.

“Ми тренувалися п'ять разів на тиждень. Поєднувати з роботою було важко, але чого не зробиш заради перемоги",— ділиться враженнями киянин Ілля Родіонов, боєць збірної України, один з учасників травневого чемпіонату світу з історичного фехтування. Ще недавно він працював комірником. Але три місяці тому, щоб приділяти більше уваги своєму захопленню, став працювати в майстерні, що виготовляє історичні обладунки.

Тренувалися п'ять разів на тиждень
Ілля Родіонов, боєць збірної України

Йому вторить Ігор Парфентьєв, ще один член української збірної. Мовляв, зараз подібні заходи перетворилися на жорсткі спортивні ігри. І щоб успішно виступати на них, потрібна особлива підготовка. Сам Парфентьєв тренує інших бійців і володіє компанією, що виробляє для них спорядження.

Тренування із середньовічних боїв, за його словами, переважно орієнтовані на фізичну витривалість. "Це щось середнє між кросфітом [своєрідне багатоборство], силовими вправами і бойовими мистецтвами",— каже боєць.

Чемпіонати вимагають не тільки тренувань і вільного часу, але і певних фінансових вкладень. Найвитратніша — екіпіровка, яка в середньому коштує $1,5–3 тис. Крім того, для проїзду команди орендують автобус — якщо змагання відбувається у Європі, то він коштує приблизно €100-200 в обидва боки з людини. Найчастіше частину витрат на проїзд беруть на себе організатори, які ще й можуть забезпечити харчування. Але раз на раз не припадає.

 

Індустрія залізного століття

Історична реконструкція — це не тільки бої та змагання. Віталій Чорний, ювелір, який відтворює історичні прикраси, згадує: спочатку бійці використовували дерев'яні мечі, потім гумові, але зараз перейшли на сталь. Сам він не новачок у цій справі: 2008 року Чорний, юрист за освітою, кинув юридичну практику і подався в історичні майстри.

На цій справі він вже навправляв руку. Пояснює, що для відтворення костюма важливі всі деталі, наприклад розмір і орнамент ґудзиків. Достовірність важлива: все це потім оцінять як журі фестивалів і чемпіонатів, так і гості-учасники.

Коштує якісний обладунок дорого — до $5 тис., а середньовічний тканий костюм — приблизно $600. Клієнти вибагливі: деякі купують для подібного одягу автентичні матеріали — наприклад, домотканий китайський шовк за ціною від $300 за метр.


ТОНКАЯ РАБОТА: Виталий Черный, юрист по образованию, делает исторические ювелирные украшения. И умудряется зарабатывать на этом
ТОНКА РОБОТА: Віталій Чорний, юрист за освітою, робить історичні ювелірні прикраси. І примудряється заробляти на цьому


Реконструктори прагнуть максимально зануритися в певну епоху, потім попит є буквально на все. Про це розповідає киянин Максим Рог, який виготовляє і продає щити, прикраси зі шкіри та середньовічні намети."Наша майстерня працює вдень і вночі, навіть у вихідні",— говорить він, радіючи валу замовлень.

Нещодавно він отримав ще одне, досить велике — виготовити реквізит для героїв історичного фільму Сторожова застава.

Не один Рог отримує замовлення зі сторони. Прикраси Чорного, як розповідає сам майстер, купують і ті, кого цікавлять ексклюзивні й оригінальні ювелірні вироби. "Торгую через інтернет, є навіть два підмайстри",— зізнається він.

 

Новий старий час

З початком Євромайдану та військового конфлікту з Росією багато українських любителів історичних боїв змінили алебарду на автомат.

Пархоменко розповідає, що спочатку служив у батальйоні Свята Марія, потім перейшов до Азова."Багато реконструкторів вирушили добровольцями в АТО. Частина хлопців і досі там",— каже він. І уточнює, що дехто з колишніх кримських і донецьких колег опинився по той бік фронту.

Проте український реконструкторський рух не ущух. "Ми вчимося з кожним роком",— упевнений Чорний. Зараз бійці активно готуються до липневого Міжнародного чемпіонату із середньовічних боїв у Португалії. Там в України, на думку Чорного, є всі шанси знову піднятися на п'єдестал і відвезти додому не один комплект призових медалей.

 

 

Матеріал опублікований в НВ №21 від 10 червня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: