6 грудня 2016, вівторок

Розвідний міст. У Керченській протоці кипить будівництво - чи реальні плани Кремля з'єднати півострів з берегами Росії?

У facebook вже з'явилося безліч фотографій того, як йде будівництво
Кримський міст via Facebook

У facebook вже з'явилося безліч фотографій того, як йде будівництво

Росія розгорнула масштабну кампанію навколо будівництва мосту з анексованого Криму в Краснодарський край. Чи справді можливо втілити в життя амбітний проект Кремля вартістю близько $3 млрд, з'ясовувало НВ

19 км у довжину, 35 м у висоту, дві залізничні смуги і чотири автомагістралі – таким Росія бачить міст через Керченську протоку, який повинен пройти через острів Тузла і з'єднати анексований Крим з Таманським півостровом у Краснодарському краї РФ.

Навколо будівництва мосту, який міг би зв'язати півострів з "великою землею" після того, як Україна призупинила транспортне сполучення з Кримом і заблокувала подачу електрики і води туди, Москва розгорнула гучну піар-кампанію. Тим часом в YouTube до теперішнього часу накопичилося безліч аматорських роликів, що під бадьору музику демонструють, як кипить будівництво в протоці.

Щоб продемонструвати проект у найяскравіших кольорах, росіяни зняли довгий барвистий соціальний ролик про те, яким буде міст, який планують закінчити до грудня 2018-го, а ввести в експлуатацію в 2019 році. Крім того, в Мережі з'явився твіттер-аккаунт Кримський міст, який ведеться нібито від імені самого мосту, і аналогічна сторінка в facebook. І там, і там викладають фотографії робочих, місцеві пейзажі, плани на майбутнє.

В Instagram з'явився профіль рудого кота на ім'я Місток, який живе на Тузлі разом з будівельниками.

18 березня кримський міст через twitter "повідомив" про візит президента Росії Володимира Путіна: "Президент Путін приїхав, подивився, проінспектував, похвалив. Попрощався, побажав збудувати якомога швидше", - "написав" міст.



Путін з перевіркою відвідав Тузлу. "Наші з вами попередники розуміли значення цього мостового переходу між Кримом і Кавказом і давно прагнули до реалізації цього проекту. Будемо сподіватися, що ми виконаємо цю історичну місію", - сказав він.

Наступного дня по історичній місії було завдано нищівного удару: частину конструкції, вже прокладеної в протоці, протаранило турецьке судно. Суховантаж знищив дві опори, ще кілька пошкодив. Інцидент не оприлюднювали кілька днів. Зараз судно заарештовано у російському Таганрозі до стягнення завданої шкоди.

Фотографії, аерозйомка і розповіді кримчан вказують на те, що будівництво в Керченській протоці дійсно йде жваво. Однак, як з'ясувалося, поки будують не історичний міст, а всього лише допоміжний: його прокладають, щоб полегшити початок будівництва повноцінного шляхопроводу. Хоча численні фотографії та відеокадри, зняті дроном, які викладають в Мережу кримські прихильники возз'єднання з Росією, свідчать про те, що багато хто сприймає розпочаті роботи, як будівництво саме цього мосту.

Багато хто переконаний, що повноцінний міст в Керченській протоці побудувати взагалі неможливо. Інженери, фахівці з мостового будівництва, з якими поспілкувалося НВ, припускають таку можливість, але вважають, що в тому вигляді, в якому будівництво розпочала Росія, проект приречений на провал.

Путін – далеко не перший політик, який замахнувся на те, щоб прокласти твердий шлях через Керченську протоку. У 1943-му за наказом Адольфа Гітлера його особистий архітектор Альберт Шпеєр почав спорудження п'ятикілометрового мосту в Керченській протоці.

«У ті часи в Гітлера не вийшло добудувати міст, хоч він і провіз до Криму металеві конструкції. Радянська армія звільнила півострів, німці відступили. Потім радянська сторона використовувала ці конструкції, щоб добудувати міст, - розповідає НВ інженер Георгій Росновський, який вивчає можливість будівництва цього мостового переходу вже більше 20-ти років. - Техніка була слабкою, та ще й у поспіху, на дерев'яних палях подвійної довжини – для такої геології це не годиться. Побудували одноколійну залізницю. Частина делегації, яка була тоді на Ялтинській конференції, навіть проїхала на поїзді по цьому мосту».

Але вже навесні 1945 року льодохід зруйнував цей міст. Руйнувалися ті опори, які не були забетоновані, або ті, де не були зроблені льодорізи, каже Росновський.

Всі мостобудівники робили ретельний аналіз і вердикт у них був однаковий: будувати міст – не можна

Залишки мосту розібрали. Пізніше, у 1947-му, одному з наукових інститутів доручили побудувати новий мостовий перехід через Керченську протоку. Але через відсутність техніки та необхідної апаратури для буріння глибинних паль будівництво не відновилося.

Після розпаду СРСР Україна економічно не могла б дозволити собі будівництво мосту, пояснює Росновський. Договори між Росією і Україною про можливе будівництво мосту укладалися, але це закінчувалося одними лише розмовами.

Про те, що ідея побудувати новий міст через Керченську протоку не полишала й інших світових лідерів, розповідає НВ один з організаторів кримської блокади Ленур Іслямов.

«За часів Бориса Єльцина в Керч їздили цілі делегації на чолі з Юрієм Лужковим. Тоді було завдання побудувати міст за всяку ціну. Я особисто спілкувався з людьми зі складу комісії. Всі доповідали Лужкову, що це неможливо, але чути він цього не хотів. Всі мостобудівники робили ретельний аналіз і вердикт у них був однаковий: будувати міст – не можна», - каже Іслямов.

Головною причиною, через яку побудувати міст не можливо, називають природні обставини. Міст у Керченській протоці – дуже складний об'єкт. Для його прокладання важливо мати детальні геологічні дослідження, каже керівник групи авторського нагляду Київсоюздорпроекту, інженер Едгар Годик, який слідкує за будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту в Києві.

«Там [на глибині] до 50 м – шар мулу, який потрібно пройти, щоб заглибитися палями в материк. При такій висоті опор палі потрібно робити не вертикальними, а козловими (під нахилом), щоб була стабільність», - розповідає Годик.

Те ж саме говорить і Іслямов.

«Палі забиваються в ґрунт, тобто, після мулу і води повинен бути ґрунт – твердий, якого можна триматися, він не повинен пересуватися. Ви уявіть, якої довжини повинна бути паля. Немає таких паль по 150-200 м, їх не існує», - говорить Іслямов.

Крім того лід, який зруйнував Керченський залізничний міст у 1944-му, і сьогодні залишається серйозною перешкодою для спорудження нових конструкцій у цьому місці. За словами Іслямова, з боку Маріуполя, Бердянська та з Ростова-на-Дону крижані масиви прямують у бік Чорного моря, утворюючи великі нарости і нашарування. Крім цього там – сильні продувні вітри, що небезпечно для мосту як для конструкції, що провисає.

Ще один аргумент проти – на місці Керченської протоки сходяться дві великі тектонічні плити. Вони не статичні, тобто знаходяться в постійному русі. Виходить, що ситуація в зоні будівництва змінюється буквально по днях: сьогодні під водою – гряда, завтра там – рівний ґрунт.

«Геологи, які вивчають земну кору, кажуть, що по Керченській протоці відбувається розлам плит, і вони рухаються. Це переміщення плит на дні, дрібні, буквально на міліметри, але цього достатньо, щоб щось зламати і знести», - говорить Годик.

Він акцентує увагу і на тому, що в проекті, який запропонувала Росія, основний арковий проліт мосту має бути довжиною 227 м. Цього, за словами експерта, недостатньо.

Геологи, які вивчають земну кору, кажуть, що по Керченській протоці відбувається розлам плит, і вони рухаються

«У них передбачений арковий проліт 227 м, але це дуже невеликий прохід для моста через протоку. Ми в Києві зараз робимо арки 300-350 м, а вони, чомусь, всього 227 м», - каже Годик. Для прикладу, довжина арки Подільсько-Воскресенського моста на тій ділянці, де він проходить над Дніпром, складає 344 м.

«Чим більший проліт, тим краще. Ми обговорювали цю тему з колегами, вирішували, що там потрібно було б зробити великі прольоти, чітко знаючи, де там проломи. Ось, наприклад, ви бачили трубопроводи, коли на них такий прямокутний вигин? Це компенсатор, щоб, розширюючись або звужуючись, ця труба могла дихати. Такому мосту теж потрібні свого роду компенсатори», - наводить приклад Годик.

Росновський же, навпаки, упевнений у зворотному – в цьому місці складні геологічні умови, але, навіть попри це, при грамотному підході міст побудувати можна.

«У моєму проекті корінних ґрунтів було близько 15 м. Там, де вони [Росія] роблять, це близько 90 м. Навколо повно грязьових вулканів. Коса Тузла весь час розмивається, це підтверджують знімки з космосу. Не дарма ж у неї навіть назва – коса Тузла, тобто, колись вона була одним цілим, але з часом розмилася і перетворилася на острів», - коментує Росновський.

Як і його колега, інженер Годик, Росновський зазначає невелику для такого масштабного проекту довжину основного прольоту і недостатню висоту склепіння над водою – всього 35 м.

«У мене багато документів від капітанів різних портів, де пишуть, що мостовий габарит повинен бути не менше 50 м, а тут – 35 м. Виходить, кораблі зможуть проходити, але лише у вузькій частині. Що стосується основного прольоту, мої пропозиції були – близько 250 м, зробити однаковими всі прольоти, не тільки над судноплавною частиною Керченської протоки, а й далі. Щоб льодоходи могли проходити, щоб на опори мосту був малий вплив. Запропонований Росією проект – це 19 км, тоді як можна було б зробити і в 10 км», - ділиться Росновський.

Він зізнається, що кілька років тому передавав свої проекти тодішнім чиновникам, які цікавилися можливістю побудувати цей міст. Але ніхто не зацікавився цими документами.

Політтехнолог Тарас Березовець, який родом з Керчі, відзначає також і те, що до майбутнього мосту відсутні під'їзні шляхи. Отже, спорудити наземну ділянку в самому Криму буде теж проблематично.


Так выглядят опоры моста с воздуха
Так виглядають опори мосту з повітря


«Те, що пообіцяв Путін – чотирисмуговий рух і трасу Керч-Сімферополь-Севастополь – технічно неможливо здійснити. На півострові такий гірський рельєф, що в багатьох місцях рух взагалі односмуговий, є, наприклад, обриви. Навіть якщо міст побудують, він уткнеться, фактично, в глухий кут, це буде транспортний колапс. Весь транспорт упреться в цю трасу Керч-Сімферополь-Севастополь», - каже Березовець.

Якщо припустити, що проектувальники врахували всі ці фактори, то проект буде не те що золотим, а діамантовим за вартістю, вважає Іслямов. В реальності максимум, що можна спорудити на цьому місці – тимчасові конструкції на кшталт того технічного мосту, який і будують сьогодні на Тузлі, або ж підводний тунель, що теж буде коштувати величезних грошей, вважає він.

«Путіну, напевно, ніхто не сказав, що не можна будувати цей міст. Навіть якщо у РФ знайдуться гроші, в чому я сумніваюся, у неї немає необхідних технологій», - вважає Іслямов.

На думку Росновського, гроші у Росії є, і вони навіть зможуть встигнути все до 2018-го, як і заявляли в плані. Інша справа, яка це буде якість.

«Там всім заправляє Росія, Газпром. І зараз теж доручають цю справу газовикам, у яких багато грошей, і ці гроші на викид. Генеральний підрядник, який займається мостом, це фірма Стройгазмонтаж», - розповідає Росновський.

Є пропагандистський проект і завдання, поставлене Путіним, і вони його будуть вирішувати. Є також завдання вкрасти грошей на цьому будівництві

Про подібне говорить і Березовець: технічні можливості для спорудження мосту в Росії є, і ілюзій з цього приводу не потрібно мати. Інша річ – скільки ця конструкція зможе простояти. Рано чи пізно міст завалиться, упевнений він.

«Вони прекрасно усвідомлюють, яка відповідальність на них лежить, розуміють, що не можна таке будувати. Але є пропагандистський проект і завдання, поставлене Путіним, і вони його будуть вирішувати. Є також завдання вкрасти грошей на цьому будівництві, адже кошторис на будівельні роботи постійно зростає. Інакше вони б цим мостом не займалися», - коментує Березовець.

Кримський блогер під ніком Кримський Укр у розмові з НВ каже, що Кримський міст варто сприймати не більше ніж спробу підняти патріотичний дух місцевого населення, який зараз помітно знизився, причому, в Росії це обговорюють на державному рівні. Він розповідає, що 22 березня в Ялті відбулася зустріч під керівництвом секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева, на якій обговорювали «заходи щодо запобігання загрозам дестаблілізації суспільно-політичної обстановки в Криму», про що писали місцеві ЗМІ.

«Дуже багато незадоволених, тому і намагаються відволікти казками. Патрушев підтвердив, що невдоволення в Криму зростає», - зазначає блогер.


an-crimea.ru
an-crimea.ru


За словами блогера, маса кримчан ходила влаштовуватися на роботу на будівництво Керченського мосту. Він підтверджує: роботи ведуться, але ситуація досить туманна навіть при, так би мовити, коли дивитися ближче.

«Нібито будують технічний міст для підвезення будматеріалів з Росії. Забивають палі – це точно. Якісь роботи ведуться. Багато хто розуміє, що перспектив немає. Зважаючи на те, що росіяни за два роки не змогли повністю відремонтувати керченську трасу, з мостом у них будуть ще більші проблеми. Та й сама Росія має ще дожити до 2018-го, [коли міст має бути завершений]», - каже Кримський Укр.


Фото: Крым - Украина via Facebook
Фото: Крим - Україна via Facebook


Мешканка Керчі, яка погодилася поговорити з НВ на умовах анонімності, теж розповідає, що в місті відчувається імітація бурхливої діяльності. Але насправді, роботи не такі масштабні.

«Спостерігаю, що тут відбувається. Ось, наприклад, будівництво дороги Керч-Сімферополь. З якою ж помпою, шумом, надуванням щік і гордості кримнашистів починалося ця будівництво століття! Що в підсумку? Зроблено менше половини. Техніка пішла. Минуло пару місяців, свіжозроблені ділянки дороги стали розповзатися увсебіч. Чи ось, дорожня розмітка – таке враження, що її крейдою малюють: стирається швидше, ніж встигнуть до кінця вулиці дійти. І що? Бачачи все це, можна мати дурість вважати, що з мостом буде інакше? До речі, повертаючись до розмітки: російська стирається буквально на очах, а українська, якій вже більше двох років, ще тримається», - ділиться кримчанка побутовими спостереженнями.

Ленур Іслямов вважає, що все, що відбувається навколо будівництва мосту – один з елементів російської махини пропаганди.

«Росія перетворилася в корпорацію брехні, кожен день вони вивалюють на-гора тонни брехні. Це – як пояснення, що Росія все може. І Кримнаш, і наш хокей, і Олімпіаду зробили, і побудуємо міст. Це все картинки, телевізійні картинки, - каже Іслямов. - Ви уявіть собі людину, яка з дня у день дивиться російські новини. Їі, по ідеї, потім треба в реабілітаційний центр відвозити».

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: