3 грудня 2016, субота

Розмова ні про що. Спонтанний виступ президента залишив більше запитань, ніж відповідей

Розмова ні про що. Спонтанний виступ президента залишив більше запитань, ніж відповідей
Фото: Прес-служба президента
Що хотів сказати Петро Порошенко на несподівано зібраній у четвер прес-конференції і що від нього почули, розповідають політолог, експерт із зовнішньої політики і присутній там журналіст

Віктор Мороз, політичний оглядач

Головних меседжів на цей рік, яких я очікував, не було сказано. Не було намічено стратегічного плану розвитку подій всередині країни – як ми плануємо повертати Донбас, яка позиція України щодо Криму, як президент збирається будувати внутрішню політику. Адже зовнішня політика завжди була його прерогативою, і він на це буде відгукуватися. Жодного слова про військову, судову реформи. Про одіозні постаті військового сектору – про того ж начальника Генштабу ЗСУ, вони продовжують керувати, коли проти них йдуть суди.

На мою думку, на жодне з поставлених Україною запитань президент відповіді не дав. Ми не почули нічого про Гризлова [представник РФ у тристоронній контактній групі; йому заборонено в'їзд в Україну, однак днями він прилітав до Києва на перемовини]. Приїхала людина, візит якої неприйнятний для України, людина, на котру накладено санкції. Не було прямої відповіді і про Шокіна. Невідомо, як він буде проводити деолігархізацію. Як він буде її проводити, якщо сказав тільки про передачу Roshen сліпому трасту? Україна буде бідною, тому що нас знову дурять з усіх сторін. Насамперед – президент.

Країна не вірить президенту, і не вірить сильно

Президент неначебто намагається переконати народ, що все буде добре, але дає для цього мало підстав. Це створює дуже неприємне враження. Він сприймає дійсність надто поетично, а вона ж насправді дуже драматична. Треба було б давно зняти рожеві окуляри і подивитися на результат: на генпрокурора, на міністра внутрішніх справ, на СБУ.

Ми чули від нього багато передвиборних обіцянок про те, що він закінчить війну за два тижні, що заплатить учасникам АТО по 10 тисяч гривень, і не тільки. Звісно, це не було реалізовано. Тому що немає механізму реалізації. Тому немає і віри йому, що 2016-й рік буде вдалим для України. Країна не вірить президенту, і не вірить сильно. Його рейтинг – це катастрофа, насамперед, для нього.

Христина Бондаренко, журналіст Громадського ТБ, яка запитала на прес-конференції про бізнес президента

Не зовсім зрозуміло, навіщо була ця прес-конференція. Вона не підсумкова, заздалегідь не анонсувалася. Журналістам про неї повідомили буквально напередодні, вдень. Тому більшість колег схилялися до думки, що її скликали після прильоту Гризлова. Щоб пояснити і роз'яснити, що це, власне, було.

Але конкретики ніхто не отримав ані в початковій промові, ані у відповідях на питання. Більш того, на мій погляд, сама промова була занадто довгою – близько 20 хвилин із загальних півтори години. Журналісти не встигли поставити багато питань.

Ще з вражень. Коли президент спочатку витягнув роздрукований графік обстрілів, потім підписав закон про державне бюро розслідувань, колеги в залі почали жартувати про кролика з шапки.

Якщо говорити про меседжі – у них не було нічого нового. Взагалі

Якщо говорити про меседжі – у них не було нічого нового. Взагалі. Це до того, навіщо була потрібна ця прес-конференція. Ніякої конкретики про генпрокурора Віктора Шокіна, ніякої конкретики про Ігоря Кононенка, якого називають одним з ключових корупціонерів у президентській команді, і ніякої конкретики про продаж бізнесу. І я знову підкреслюю: передача в управління [бізнесу президента] означає можливість повернення цього бізнесу назад. Це обман. Продати не означає віддати в управління.

З приводу його фрази про 5 канал. [Бондаренко, котра колись працювала на 5 каналі, який належить президентові, поставила Порошенку питання про продаж його бізнесу. Порошенко зазначив, що пам'ятає її по роботі на 5 каналі і запитав, як їй працюється на новому місці. Бондаренко відповіла: "Краще, ніж на 5 каналі". На що Порошенко відповів: "Але на 5-му тебе дивилися більше"]. Після ми поспілкувалися off records. Я сказала президенту, що такий вислів є образливим і неприпустимим. Він відповів: "Слухай, я взагалі засмучений, що ти пішла. Я взагалі мріяв про те, щоб ти у мене була" (він мав на увазі, в команді). Я сказала, що це неможливо.

Далі я запитала про Гризлова та по інших темах. На жаль, не можу розповісти деталі розмови "не під диктофон". Але якщо про теми: ми говорили про Гризлова, про Шокіна, про Арсенія Яценюка та про Арсена Авакова, про можливі перевибори. Мене тричі попросили вимкнути мікрофон. Але я натякну: так, так, але з нюансами, ні, але теж з нюансами, ні.

Олег Волошин, експерт із зовнішньої політики і міжнародних відносин

Прес-конференція була ні про що. Тобто враховуючи, що вона мала позаплановий характер, це викликає лише подив і запитання. Навіщо взагалі було її проводити, при цьому фактично нічого не сказати?

Якщо це було якесь завдання, скажімо, для галочки, в контексті зустрічей у Мінському форматі – щоб дати зрозуміти, що президент налаштований все-таки на втілення Мінських угод – то для цього не потрібно було прес-конференцію збирати, можна було просто зробити заяву.

Можна тільки гадати, яка ставилася мета. Надіслати певний сигнал до Москви, Вашингтона і Брюсселя, що в цілому Україна і президент Порошенко готові виконувати умови Мінських угод?

Все решта – чергові тези, гасла. Нічого нового не прояснилося.

Прес-конференція була ні про що. Враховуючи, що вона носила позаплановий характер, це викликає лише подив і запитання

З приводу візиту Гризлова. Можу сказати, що в Росії налаштовані на активізацію політичного діалогу. Але при цьому на досить жорстких умовах. Вони наполягають не тільки на тому, що потрібно голосувати за зміни до Конституції у другому читанні, а якраз навпаки, і це навіть прописано в Мінських угодах – на узгодженні з сепаратистами проекту змін до Конституції. Природно, ні я, ні хто-небудь інший з експертів у деталях не знаємо, про що говорили Порошенко і Гризлов. Але можна припускати таке: виконувати ці угоди.

Тобто ми схильні все-таки до того, що будемо тримати в шорах сили, налаштовані на продовження конфлікту в Донбасі. В якійсь частині українського громадського руху, серед активістів, сбушників, журналістів, експертів, існує думка, що ми можемо диктувати тут умови. Насправді нам диктують умови, тому що альтернатива Мінським угодам – це продовження війни, якої ми не хочемо, до якої ми явно не готові.

Сигнали з російського боку, що, мовляв, "давайте, хоч якось, але далі дотримуватися припинення вогню і якось шукати політичні компроміси" – це вже досягнення. Чомусь ми вважаємо, що Росія за якісь минулі півроку настільки ослабла, що можна навіть говорити про те, на яких умовах домовлятися. Насправді ж постає питання про те, чи готові вони домовлятися взагалі – чи вони завтра підуть на Маріуполь. Або взагалі на Харків. Питання про це постало ще півроку тому.

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: