24 квiтня 2017, понеділок

Російський світ. Відомі росіяни говорили у Києві про Росію

коментувати
В світі домінуватимуть дві країни – Китай і США, і, можливо, потрібен третій великий гравець, тому що потрібен трикутник. Це Росія з ЄС і Україною, запропонував у Києві на Ялтинській Європейській Стратегії Руслан Грінберг
Фото: YES (C) 2015

В світі домінуватимуть дві країни – Китай і США, і, можливо, потрібен третій великий гравець, тому що потрібен трикутник. Це Росія з ЄС і Україною, запропонував у Києві на Ялтинській Європейській Стратегії Руслан Грінберг

Чим дихають у Москві, розказали днями у Києві троє росіян геть протилежних поглядів – Євгенія Альбац, головред видання Thе New Times, Руслан Грінберг, керівник Інституту економіки РАН, та економіст Владислав Іноземцев

Євгенія Альбац, головний редактор видання Thе New Times

Коли я їхала в аеропорт Москви, я сказала водієві, що лечу до Києва. Він мені сказав: "Справді? Не боїтеся?" І я сама була заскочена. А чого ж мені боятися летіти до Києва? Врешті решт я була у Києві впродовж свого життя багато разів відтоді, як вперше його відвідала, я взагалі жила в Києві. Олексій – 25-річний водій, гарний, працює у нібито опозиційному часописі в Москві, повсякчас –стрічка новин з Києва, з Донецька повідомляють. "Чого я маю боятися, Олексію?", - запитала я його. А він сказав: "Українці ставляться до росіян зле". І це дуже добре відбиває настрої московської інтелігенції теперішньої.

Це трагедія Росії. І ми за це заплатимо велику ціну. І я, і ви. Незалежно від того, чи в нас різні погляди, чи однакові

Принаймні, тепер зрозуміло, що більшість росіян обрали ідею територіальної експансії як заміну розвитку і модернізації. Однак становище в економіці змінюється від поганого на гірше: девальвація рубля, невідомо, як бюджет підтримувати, якщо нафта падає в ціні. $ 40-50 за барель – це мало для російської економіки. Незрозуміло, як російська держава оплачуватиме відданість людей і органів безпеки.


Фото: YES (C) 2015
Фото: YES (C) 2015


Якщо звернутися до економістів, в більшості своїй вони вам скажуть, що якщо так далі триватиме, то за рік в російського уряду не стане коштів. Це все правда. Може вдаватися навіть на те, що Кремль буде занадто занепокоєний економічним становищем, щоб щось робити за межами країни. Але з другого боку, якщо ви маєте якісь хатні негаразди, то спосіб розв'язати ці внутрішні проблеми полягає в тому, щоб створювати назовні проблеми, за межами своїх держав.

Я можу вам навести деякі цифри. 70% росіян мають закордонні паспорти. Із цих 70% лише 8% виїздили будь-коли за межі РФ. З восьми – 4% їздили лише до Туреччини та Єгипту на відпочинок. Це означає, що переважна більшість росіян не знає з власного досвіду чи з якихось спостережень ані європейського життя, ані способу життя європейців. З другого боку – маємо російську пропаганду, яка невтомно ллється через усі рупори, через пропагандистські канали телебачення.

Важливо розуміти, що це не просто якийсь президент, обраний чи переобраний, керує країною – це певний гурт людей, що прийшов до влади в Росії і приніс з собою ресурси і інструменти влади. Ця група називається КДБ. Це репресивна корпорація колишнього СРСР, що зазнала нищівної поразки в 91-93 роках, і тепер повернулася до влади. І на відміну від того, що було за часів "совка", тепер вона не лише бореться з власним народом, але має безмежні фінансові ресурси. Безпрецедентні фінансові ресурси, що їх ніколи КДБ перед тим не мало.

За радянських часів було дві головні підвалини влади. Перша – Комуністична партія Радянського Союзу, що мала керівну роль – це була навіть не партія, а така собі установа, організація. що керувала державою. Друга – це КДБ. І вони між собою змагались. Тепер є лише одна опора режиму, що керує всією країною згори донизу. І це корпорація з усіма ознаками, цінностями і хибами корпоративної держави.

Руслан Грінберг, керівник Інституту економіки РАН

Економіка України – це велика проблема. Вона набагато більша за проблему російської економіки, але дозвольте сказати кілька слів про питання, яке ми голосували – а що буде за 5 років з міжнародною системою безпеки?

Я не міг уявити, що комуністична система зникне без насильства. Я й досі вражений цим

Гадаю, дуже важко передбачити з тим ступенем непевності в економіці і політиці, який зараз, на мій погляд, безпрецедентний. Єдине, що ми можемо сказати – дуже небезпечно, якщо ми побачимо, як перед нами постане не багатополюсний світ, а багато джерел і осередків небезпеки. Я гадаю, що в цьому світі домінуватимуть дві країни – Китай, який зростатиме, і США, які йтимуть на спад. І можливо, нам тут потрібний третій великий гравець, тому що нам потрібен трикутник. Це Росія з ЄС і Україною, як мостом, між двома цими інтеграційними блоками. Тому для мене є дуже позитивним сигналом те, що ЄС визнав існування Євразійського Союзу. У часи кращих відносин з Заходом останній наполягав на неіснуванні будь-якої інтеграції на пострадянському просторі.


Фото: YES (C) 2015
Фото: YES (C) 2015


Кілька слів хочу сказати про причини сьогоднішнього конфлікту. Більше 20 років тому багатьом видавалося, що закінчення холодної війни не лише позбавить світ від ризику ядерної війни, але і від конфліктів, які підривають засади міжнародної безпеки. Як радник Михайла Горбачова, я б нагадав, що він винайшов загальнолюдські цінності і нове мислення, яке він запропонував у другій половині 1980 років. Можливо, автор висловлювання про те, що історія нас навчає лише того, що вона нічого не навчає, був правий. Але, гадаю, якщо ми виживемо, нам треба співпрацювати, нам треба розв'язати конфлікт, який зараз ми спостерігаємо. З мого погляду, цей конфлікт зручніший порівняно із роками холодної війни.

Я не міг уявити, що комуністична система зникне без насильства. Я й досі вражений цим. Два дні тому у нас був семінар у фонді Горбачова, і ми написали звернення до наукового співтовариства про те, що ми, міжнародні експерти, глибоко стурбовані тим, що триває погіршення політичної ситуації в світі, зокрема погіршення відносин між Росією і західними країнами. Нинішня ситуація несе справжню загрозу всесвітньої конфронтації. Потрібне розуміння того, що закінчення холодної війни дало людям шанс на мирне співіснування і співробітництво. Треба усвідомлювати, що в нинішньому світі альтернативи цьому нема, і спроби комусь нав'язати щось в односторонньому порядку з використанням сили неприпустимо. 

В Росії є багато проблем. Там бракує демократії. І це дуже шкода. Бракує економічної конкуренції. Масові злидні. Але ми повинні враховувати, що російський народ, звичайні люди, дуже розчаровані економічною політикою в Росії. І це прямий результат використання ультраліберальної філософії в 1990 роках. Я скажу – це дуже важливо – що так звані ліберали підготували ґрунт для діяльності нинішніх кдбістів.

Євгенія Альбац, головний редактор видання Thе New Times

Звичайно ліберали за все відповідають. Професоре Грінберг, ви знаєте, є декілька звірів – це євреї і ліберали, і оскільки сама я і ліберал і єврей одночасно, я так відчуваю, що я за все тепер відповідаю, оскільки ви так змалювали. Але я так не думаю. Я відчуваю, що величезні помилки були зроблені в 90-х роках, коли Єльцин, його люди вирішили не міняти коней на переправі, не реформувати інституції, не ліквідовувати репресивні структури, такі як КДБ. Для того, щоб відбулась трансформація, необхідна люстрація, і це було найбільшою помилкою. Якби ми ліквідували практично всі залишки кдбістських структур і тих людей, які належали до старих радянських установ, у нас був би набагато кращий шанс створити сильну опозицію, яка змогла б кинути виклик Єльцину і його людям. І, звичайно, якби так сталося, ніколи б не було тих проблем, які ми бачимо зараз. Це трагедія Росії. І ми за це заплатимо велику ціну. І я, і ви. Незалежно від того, чи в нас різні погляди, чи однакові.

Але ліберали тут не винні. Головна помилка, звичайно, була, але за всі роки перебудови, що ви були при владі, у вас були набагато кращі інструменти боротися з цією проблемою, і ви нічого не зробили. Я не хочу тикати пальцями один в одного. Є реальність – така, яка вона зараз є. І як інтелектуали Росії, ми повинні прийняти, що ми відповідаємо за те, що відбулося в нашій країні, і за те, що зараз відбувається, а не звинувачувати Європу, США чи ще когось. Ми за це відповідаємо. Це наше життя, наша країна і наша відповідальність.

Владислав Іноземцевекономіст

Я не очікую, що Росія зміниться найближчим часом через жорсткий політичний контроль над суспільством, але я хотів би при цьому відзначити, що економіка Росії постійно йде на спад. Цього року через спад цін на нафту, через конфлікт з Заходом Росія перестала входити в топ-10 економік світу. Захід зараз має більше варіантів того, як вчинити з Росією. На місті керівників Європи я б не боявся більшої конфронтації з Росією. Якщо Путін хоче іншу ще одну холодну війну – я думаю, можна відповісти йому. Набагато легше виграти саме цю холодну війну, ніж ту, яка була виграна раніше через економічний спад Росії і через те, що нема об'єднавчої ідеології, яка була в радянські часи.

Ви ніколи не переможете пана Путіна в питаннях цінностей, тому що воно є надзвичайно спекулятивним 

По-друге, окрім дороги стримування і конфронтації, Захід повинен побудувати чітку стратегію, як працювати з Росією в майбутньому. В 90-х роках найбільша помилка була в тому, що до Росії ставилися, як до нормальної країни – так само, як ставились колись до Веймарської республіки. Після Радянського Союзу Росія вже не може вважатися нормальною країною. Якщо ми зробимо ще одну спробу нормалізації, Захід повинен допомогти, розробити програму і стратегію того, як працювати з постпутінською Росією.


Фото: Московская школа политических исследований / DR
Фото: Московская школа политических исследований / DR


І ще два висновки на завершення. Про цінності. Ви ніколи не переможете пана Путіна в питаннях цінностей, тому що воно є надзвичайно спекулятивним. Якщо ви хочете виграти і привернути вподобання росіян на свою сторону, треба боротись не за цінності, а за правила і закони. Європа – це територія правил і законів, норм і правил, які не існують в Росії. Росія – це країна, яка живе цінностями, але не поважає правил і норм. Цю відмінність треба пам'ятати.

Останнє – стосовно України і занепокоєння Росії щодо того, що вона стала західною країною. Я повністю згоден з тим, що Захід повинен допомагати Україні, але не тільки в тому, щоб давати гроші, але і в тому, щоб інтегрувати її в західне суспільство. Якщо ЄС формально запросить Україну стати членом через 10-15-30 років переговорів, як з Туреччиною, це набагато більше допоможе громадянам України. Це не дасть грошей Україні, але це приведе до того, що в Україну прийде багато інвесторів. Україна – велика країна. Молдова набагато менша. Треба почати з Молдови, потім перейти до України, наступною буде Росія. Треба поступово пройти процес введення цих країн у ширшу Європу, в ЄС – навіть у статусі кандидатів. І це дозволить поміняти ситуацію на краще.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів




Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: