23 листопада 2017, четвер

Рінат Ахметов хоче зберегти контроль над київським ринком комунальних послуг. Київрада пручається

коментувати
Війна у Донбасі боляче вдарила по бізнесу Ахметова, а тепер на нього в наступ пішла Київрада

Війна у Донбасі боляче вдарила по бізнесу Ахметова, а тепер на нього в наступ пішла Київрада

У 2017 році в Київенерго закінчується термін управління міською тепломережею. Продовжувати договір київська влада не хоче

Вигідність монопольного становища на ринку добре розуміли ще у Візантії, де з VI століття діяла державна монополія на продаж хліба. Урок візантійського імператора Юстиніана засвоїв і український мільярдер Рінат Ахметов, який через свій енергохолдинг ДТЕК сконцентрував 72% компанії Київенерго, монополіста на столичному ринку комунальних послуг.

Однак монопольному становищу Київенерго з'являються загрози.

Компанія володіє тільки електричною мережею – дротами і підстанціями, в той час як уся теплова мережа, що включає ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, належить місту. У 2001-му Київенерго отримало ці активи, разом зі сміттєспалювальним заводом Енергія, в управління. У часи одіозного київського мера Леоніда Черновецького, коли Ахметов почав консолідувати контроль над компанією, договір було підтверджено. Його термін закінчується у 2017-му.

Київраді Київенерго не до душі

У Київраді договір продовжувати не хочуть. Про це заявив секретар виборного органу Володимир Прокопів. Його підтримує Володимир Бондаренко, голова комісії Київради з питань комунального господарства та енергетики. Він заявляє: «Все йде до того, що електроенергією, гарячою водою та опаленням буде забезпечувати муніципальна компанія».

«У нас складні відносини з ДТЕК, дуже складні», - продовжує 63-річний міський депутат.

Претензій до того, як Київенерго веде бізнес, у нього багато. Компанія Ахметова застрахувала всі свої активи у маловідомій компанії, зареєстрованій на Кіпрі, включивши вартість страховки до списку витрат, поданого регулятору для формування тарифу на послуги компанії. Виходить, гроші споживачів пішли на Кіпр.

За даними депутата, сплачували споживачі і за корпоративні семінари та фуршети, які коштували кілька мільйонів гривень на рік. Бондаренко також звинувачує Київенерго у спротиві встановлення лічильників обліку теплової енергії, адже після їх установки окремий багатоповерховий будинок платить Київенерго, в середньому, на 24-30% менше.

З цього питання вдалося знайти розуміння в Національній комісії, що регулює ринок комунальних послуг та енергетики. До вересня 2014-го комісію очолював близький до Ахметова Сергій Тітенко, який блокував недружні по відношенню до мільярдера рішення. Зараз же комісія зобов'язала Київенерго вкласти в цьому році 217,6 млн грн у встановлення теплових лічильників, забезпечивши ними всі київські будинки.

Хоча і тут Київенерго намагається заощадити. У своїх розрахунках компанія закладає у витратну частину окреме проектування встановлення кожного лічильника. Але в Києві тисячі однотипних будинків, де лічильники можна встановити за одним проектом. Витрачатися на проектування кожен раз не потрібно.

Виникають питання і до ціни лічильників, якою оперує Київенерго. На ринку вона нижче, каже Бондаренко.


12799115_1053165801409832_79742010239673006_n
Мер Києва Віталій Кличко зустрічається з гендиректором Київенерго Олександром Фоменком (праворуч). Джерело: сторінка Київенерго у Facebook


Як представник партії Батьківщина, для якої риторика про зниження тарифів – улюблений інструмент підвищення своєї електоральної привабливості, депутат не згоден з тим, що підігрів і закачування гарячої води становлять 35% тарифу на гарячу воду. Це занадто багато, вважає він.

Пропонує депутат зобов'язати Київенерго не допускати втрат електрики і тепла в мережах більше 5%. Зараз вони складають 18% і зашиваються в тариф, тобто перекладаються на гаманці споживачів. При цьому компанія - в групі лідерів з підвищення тарифів за останній час.

А ти підписав договір з Київенерго?

Тим часом, Київенерго проводить активну кампанію з укладання прямих договорів зі споживачами.

У самій компанії стверджують, що всього лише виконують вимогу законодавства, форми договорів - типові, а в інших містах провайдери комунальних послуг роблять те саме.

Текст договору з Київенерго передбачає взаємні зобов'язання постачальника та клієнта строком на три роки з автоматичною пролонгацією за відсутності претензій. Раніше посередниками між споживачами і постачальниками виступали ЖЕКи.

Кияни масово підписують договори з Київенерго. А компанія Ахметова таким чином формує потужну клієнтську базу, якою зможе посилити свої переговорні позиції з київською владою у питанні продовження контролю над тепломережею. До того ж, якщо у Київенерго з'явиться конкурент на ринку, йому ні з ким буде працювати – у киян вже будуть укладені угоди з ахметовською компанією.


12805976_1056145741111838_1605852107429943867_n
Пункт управління та контролю в офісі Київенерго. Джерело: сторінка Київенерго у Facebook  


Бондаренко припускає, Київенерго буде прямо шантажувати місто тим, що компанія підписала собі у клієнти все населення столиці. «З'ясування відносин може закінчитися судовим розглядом, але є мирний шлях – шлях економічного тиску», - пояснює депутат.

Багато чого буде залежати від позиції київського міського голови Віталія Кличка. Він здатний домовлятися з олігархами, про що свідчать його стосунки з Дмитром Фірташем. Як політик з обойми президента Петра Порошенка, Кличко при вирішенні долі Київенерго цілком може мотивуватися лінією відносин з Ахметовим, яка на той момент буде у глави держави.

Джерело НВ, близьке до правої руки президента Ігоря Кононенка, поцікавилося в останнього, що буде з Київенерго після 2017-го. Кононенко відповів, що тепломережа повернеться місту і сумнівів у цьому немає ніяких.

Доля Київенерго вже стала темою меседжів для політиків, які шукають електоральної підтримки. Так, на ідеї достроково повернути Києву контроль над тепломережами будував свою передвиборчу кампанію-2015 кандидат у мери Борислав Береза. Зважаючи, що саме він пройшов у другий тур разом з Кличком, ідея популярна серед киян.

Труднощі комунального бізнесу

Якщо навіть місто поверне собі в управління тепломережу, радіти цьому не варто, вважає Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики. У Київській адміністрації немає менеджменту для управління цими активами. А щоб залучити для управління зовнішню компанію, її послуги необхідно оплатити, в той час як тепломережа залишається генератором збитків. Регулятор міг би більш високим тарифом зробити її прибутковою, але в Нацкомісії не поспішають з аналітикою ринку і спізнюються з рішеннями щодо тарифів.

«Київській тепломережі 50-60 років, - розповідає Харченко. - У котельнях працюють котли, які були привезені в якості репарацій з Німеччини після Другої світової війни». Він оцінює необхідність інвестицій у модернізацію тепломережі на рівні 20-25 млрд грн.

Керуючи всім цим господарством, раніше прибуткова Київенерго відзвітувала про збитки за 2015 р. на рівні 1,6 млрд грн. При цьому у компанії борг перед Нафтогазом за поставлений газ на рівні 974 млн грн.

Харченко каже, що проблема корениться в низькій платіжній дисципліні бюджетних організацій. Але Ірина Коссе, експерт з енергетики в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій, припускає, що насправді власник може виводити гроші з Київенерго для підтримки інших структур ДТЕК, яким не вистачає обігових коштів. Про високу ймовірність дефолту ДТЕК говорить його кредитний рейтинг – RD за оцінкою агентства Fitch, що означає «обмежений дефолт».

Мрії про конкурентний ринок

При цьому Коссе не очікує, що на столичному ринку комунальних послуг у Київенерго з'явиться конкурент. Харченко з Центру досліджень енергетики згоден з нею тільки в частині ринку теплової енергії – тут конкуренція навряд чи можлива. Але він пов'язує великі надії з набранням чинності закону про ринок електроенергії, який забороняє компаніям, що транспортують електроенергію, її продавати.


.png


«Хто завгодно зможе продавати електрику, - говорить він. – Це можуть бути телеком-компанії з великими клієнтськими базами, це можуть бути IT-компанії, зацікавлені в трейдингу електроенергією». Якщо Ахметов захоче зберегти контроль над продажем електрики в Києві, він повинен буде створити тут свого трейдера.

У Центрі економічної стратегії вітають розподіл між правом власності над енергетичною інфраструктурою та її використанням. Але незважаючи на спроби щось змінити, на багатьох локальних ринках країни залишаються в силі монополії.

Якщо українські експерти зі скепсисом оцінюють можливість реальної конкуренції на ринку комунальних послуг в найближчій перспективі, то західні експерти дивляться на справу дещо інакше. Вони вважають, що в силах Антимонопольного комітету змінити ситуацію. Але для цього можуть знадобитися радикальні рішення.

Майкл Керрієр, експерт з питань антимонопольного права в Юридичній школі Rutgers, нагадує, як у США насильно розділили монополіста – телефонну компанію AT&T, а в 1990-х хотіли зробити те ж саме з Microsoft, яка консолідувала занадто велику частку ринку операційних систем. Виникають підозри у американських антимонопольних органів і щодо компанії Google, що володіє популярним пошуковиком.

Керрієр додає, що АМКУ має оскаржувати цінову політику монополістів, якщо для цього є підстави. Експерт підкреслює велику роль антимонопольних органів США в тому, що в країні розвинулася економіка, яка стала найбільшою в світі.

Але в Україні, на відміну від країн Заходу, монополія – це не настільна гра, а реальність багатьох ринків. Через це особливо дивуватися холодній воді з крана для гарячої води не варто.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: