9 грудня 2016, п'ятниця

Путін фізично смертний, але до того моменту він назавжди - російський економіст Владислав Іноземцев про путіноміку в цифрах

Європа переживає кризу лідерства, тому вона не в змозі ефективно реагувати навіть на власні проблеми, не те що на війну в Україні, вважає Владислав Іноземцев
Фото: Наталія Кравчук

Європа переживає кризу лідерства, тому вона не в змозі ефективно реагувати навіть на власні проблеми, не те що на війну в Україні, вважає Владислав Іноземцев

Владислав Іноземцев пояснює, який запас міцності має економіка Росії сьогодні і скільки вона дозволить протриматися на плаву президенту Володимиру Путіну

У 2010 році Владислав Іноземцев від імені російської опозиції заявив: "Путін повинен піти". У 2012-му він "пішов" сам – вийшов з партії "Правое дело" після того, як та підтримала Путіна на президентських виборах. У 2015 він використовує будь-яку можливість пояснювати європейським і українським політикам: їх дій недостатньо для того, щоб змусити Росію змінити поведінку. Користуючись його приїздом в Київ, НВ розпитало у Іноземцева – чому.

- Як ви оцінюєте на сьогодні стан російської економіки – як вплинуло на неї введення санкцій, падіння цін на нафту, витрати на участь в бойових діях? Як довго Росія може існувати в такому режимі, який запас міцності у її економіки?

- Великий. Після того, як Путін прийшов до влади, нафта подорожчала з $20 з невеликим до більше ніж $100 [за барель]. У 2013 році ціни трималися на $108-109. Тому фінансові надходження були колосальні всі ці роки, і зараз дуже великі резерви. Вони зменшуються, але все ж таки Путін знайшов дуже хороший ресурс для збереження своїх можливостей. Через девальвацію, яка була дуже сильною, він нівелював ефект зниження нафтових цін. Тобто зараз стільки ж рублів за барель, скільки тоді, коли він був $100, а долар – 32 рубля. У підсумку рублеве наповнення бюджету приблизно те ж саме, що і було.

Якби європейці чітко сказали, що Україна в 2025 році буде членом ЄС – це було б краще за будь-яку грошову допомогу для українців

Звичайно, падають додаткові податки, податок на прибуток, наприклад, тому що для бізнесу погіршуються умови. Але за рахунок того, що у людей немає додаткових грошей (зараз держава не доплачує ні бюджетникам, нікому, як було в 2008 році), попит маленький, інфляція маленька, немає через що цінам зростати.

Тому, не можна сказати, що це точка стабільності, але це досить стійкий стан. І не будуть витрачені всі резерви за рік або два, як багато хто каже. Я думаю, що 2016-2018 роки Росія пройде безболісно.

- Безболісно, якщо рубль та нафта будуть на тих котируваннях, що і зараз?

- Якщо нафта буде $35, то рубль буде 100 – і все одно це буде безболісно. Це дещо знизить рівень життя населення, але проблема в тому, що Путін – геніальний ситуаційний політик, він чудово бачить, на що народ реагує. І ідея конфронтації з Заходом дуже добре лягає на російську свідомість: "є конфронтація, ми у стані зовнішньої агресії, тому потрібно об'єднатися, консолідуватися, затягнути пояси, звичайно, буде погіршення економічного становища, але це абсолютно допустимо в умовах такого шаленого протистояння, це нова холодна війна, і ми повинні вижити і зміцнитися".

Я думаю, що навіть якщо рівень життя впаде на 10-15% – це зовсім не підірве російські позиції. Небезпечніше інше. Можна мати відносно колишній рівень життя у країні в цілому, але мати проблемні точки. Припустимо, рівень життя в цілому по країні просяде на 5%, але в трьох областях – не виплачують зарплату вчителям чотири місяці – це проблема. Тоді виникають точкові моменти протесту. Це дійсно може зрезонували і стати політичним фактором. Але я не вважав би, що це дуже ймовірно.

- Як ви оцінюєте реальний ефект санкцій на Росію?

- Вони б'ють, але тільки фінансово. Те, що великі корпорації не можуть перекредитувати борги, а змушені віддавати їх, збільшує відтік капіталу, який був у минулому році рекордним, і зменшує їх інвестпрограми. Але це все працює трошки на майбутнє – не інвестують у нову розробку нафтового родовища, не будують новий шматок залізної дороги. Але це не означає, що зараз все руйнується. Це зупинка майбутнього зростання.

Все інше – безглуздо. Особисті санкції, заборона на в'їзд, обмеження поставок обладнання – ні про що. Нинішні санкції не можуть нічого змінити.

- Тобто це даремний інструмент?

Захід ввів санкції, на мій погляд, по одній простій причині – він не хотів нічого робити, але не міг промовчати. Фінансово підтримувати Україну – не хотів, вводити війська – не хотів, наражатися на конфронтацію з Путіним – теж. А треба було щось зробити, щоб проявити солідарність. Ось вони і ввели ці санкції. Зараз війна не йде, зараз немає нового Іловайська. Чому їх потрібно посилювати?

- Що потрібно, щоб вони мали вплив на Росію, якого очікує Україна?

- Щоб санкції спрацювали, потрібно, по-перше, заборонити західним компаніям володіти будь-якими фінансовими інструментами в Росії. Дуже сильний фактор, тому що половина торгів на біржі йде від нерезидентів. Якщо іноземцям скажуть, щоб продали всі російські папери – то фондовий ринок Росії падає на 60% за три дні. У підсумку наш шановний олігархат стає наполовину біднішими за кілька днів, що, м'яко кажучи, не сподобається нікому. Це не те ж саме, що твоя компанія не може залучити гроші. Це означає, що у тебе вчора було $3 млрд, а став $1 млрд. І Володимир Володимирович – так би мовити, причина такої радості. Це сильно змінює відчуття людей у бізнесі.

Потім, обмеження експорту енергоносіїв. Але Європа не може навіть з Газпромом впоратися. Вона має 80 мільярдів зайвої резервної потужності в LNG-терміналах, на поставку, і все одно не постачає LNG-газ. Вона купує у Газпрому, бо там дешевше. Власне, ціни на газ-LNG до грудня будуть приблизно такими ж, якими були газпромівські ціни півтора року тому. Але якщо б Європа хотіла жорстко відповісти Росії, вона б сказала: "Ок, ми не готові заощадити на здешевілому газпромівському газу, і перемкнутися за тією ж ціною з Газпрому на LNG". Але нічого ж не відбувається, ніхто не збирається це робити. Навпаки. Вони збільшують закупівлі, тому що ціни стають більш конкурентними.

- А якщо б Росію від SWIFT відключили – це змінило б що-небудь чи це порожні розмови?

- Це не пусті розмови, це дійсно ускладнить систему переказів. Вплив SWIFT в тому, що ви не можете робити перекази в реальному часі. Якщо ви не можете робити переклади в реальному часі, ви в значній мірі втрачаєте можливість інвестування на фондовому ринку, не можете видавати нормальні овернайтові кредити. Ну, слухайте – були часи, коли не було SWIFT, коли Росія не була до нього підключена – ну, добре, буде так.

- Як живуть зараз компанії та банки, які не можуть залучати зовнішні запозичення?

- Важко. Вони працюють в значній мірі в збиток. Багато підприємців зараз роблять вибір на користь додаткових, раніше відкладених коштів і підтримки компаній.

Російська економіка перебуває в такому стані тому, що люди банально погано розуміють, що відбувається. Якби вони розуміли краще – вони б виводили гроші, йшли з ринку, закривали компанії. Але, не розуміючи масштабності, тривалості та глибини наступних проблем, люди думають, що зараз у них є альтернатива – вкладати гроші в поточні роботи компанії. Тому що закрити її і піти з ринку – це віддати нішу іншим, а зайняти її знову буде майже неможливо. Якщо б вони могли оцінювати адекватніше, то вони б закрилися.

- Вересневі переговори з Пекіном завершилися не на користь Путіна. Розраховували на інвестиції з боку Китаю?

- Розраховували, але їх не буде. Максимум якісь міждержавні кредити. У Лукойла ніколи не виходило отримати від Китаю ні копійки, а Лукойл – одна з найбільш відкритих, прозорих і великих компаній в Росії. Я не думаю, що китайці будуть щось будувати. І грошей вони не дадуть.

- Що буде далі?

- Путін сподівається на авось, на свою зірку і те, що все буде добре. Я не бачу у них ніякої стратегії, ніяких серйозних планів на випадок подальшого сильного погіршення.

- Як би ви оцінили економічну ситуацію в Україні?

- Економічна ситуація в Україні цілком об'єктивно зрозуміла за статистикою – більш або менш стабільний курс, ви якимось чином обслуговуєте борг і домовилися про реструктуризацію, дефолту не буде. Це самі по собі чудеса, на які рік тому складно було розраховувати. Але якихось проривних рухів в економіці я теж поки не спостерігаю.

- А ви бачите якісь шляхи прориву для України?

- Вам потрібні чіткі посили від Європи. Як говорив Вольфганг Шюссель, колишній канцлер Австрії [2000-2007], треба збільшувати допомогу Україні, давати більше грошей: Греції дали 300 мільярдів, а вам нічого. А Україна зараз більш важлива.

Це правильно, але, мені здається, що це не вирішення питання. Європейцям потрібно чітко визначитися з офіційним членством. Якщо б вони чітко сказали, що Україна в 2025 році буде членом ЄС – це було б краще за будь-яку грошову допомогу, тому що народ зрозумів би, що буде нормальне законодавство, будуть гарантовані інвестиції. Це мотивація, вельми комплексна. З цієї позиції можна вже вибудовувати подальші кроки, у тому числі інвесторам.

- Ви розумієте, чому європейці не хочуть брати на себе зобов'язання щодо членства України в ЄС?

- Тому що вони абсолютно не налаштовані зараз грати у великі політичні ігри. У них глибока криза лідерства. Проблеми не можуть вирішуватися без лідерства. Але і один чоловік теж не все вирішує. Коли ЄС створювався – це була ціла плеяда людей. Все рухалося, коли були амбітні цілі. Зараз немає амбітної мети.

- Зараз Росія становить виклик для Європи, але вони не оцінюють це як велику загрозу.

- Європейці не працюють під тиском. Нічого з того, що вони робили – ні перехід від європейського економічного співтовариства до Європейського Союзу, ні євро, ні східне розширення – не було під тиском. Подивіться на Балкани – це величезна болюча проблема, яка стукає у дзвін. І вони нічого не роблять. Чим більше ви на них тиснете, тим менше вони піддаються. Вони не люблять діяти в умовах зовнішнього стресу.

Тобто в даному випадку, швидше, мета не в російській небезпеці. Величезна мета – 2017 рік. До 60-річчя [створення ЄС] об'єднали континент. Населення – 510 мільйонів чоловік, ВВП – 16 трильйонів євро. А залишилися [поза ЄС] – Боснія, Сербія, Македонія, Албанія, Україна, Білорусія, Молдова – це 60 мільйонів чоловік, 350 мільярдів ВВП. Вам ще трохи - і все, Європа закрилася. Туреччина – не Європа, Росія – зовсім ні. І проект ЄС закінчений. Але на це якось не ставиться акцент.

- Можливий перегляд Росією умов державного боргу України, тобто реструктуризація?

- Думаю, ні. Це чисто політичний пресинг. Путін створив цей привід, і у Росії було дуже багато невдоволення, коли Януковичу давали цей кредит.

- Серед людей?

- Ні, прості люди в Росії нікого не цікавлять. Але навіть в політичній еліті, Мінфіні та іншому – усі заперечували. Всі чудово розуміли, що це безнадійний борг. А Путін говорив, що це цілком зворотно, вигідно. В результаті і геополітичні цілі були профукані, і гроші. Тому, думаю, для нього буде принциповим питанням добиватися повернення боргу.

- Але Україна не збирається його в повній мірі повертати.

- Він буде подавати у всякі Стокгольмські арбітражі, міжнародні суди.

- Як ви бачите економічні, торгівельні відносини України та Росії в майбутньому?

- Вони будуть все гірше і гірше. Коли буде імплементована угода України з ЄС [з 1 січня 2016 року], я думаю, Росія відповість черговими обмеженнями.

- Для самої Росії це буде відчутно?

- Є окремі сектори – оборонка, трохи авіабудування і якісь точкові моменти – де, дійсно, російські виробничі комплекси сильно залежать від українських постачальників. В масштабі всієї економіки – ні.

- Останнє питання – ви вважаєте, що Путін в Росії – назавжди?

- Ні, Путін фізично смертний.

- А до того моменту?

- Так.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: