10 грудня 2016, субота

Професіонали на зарплаті. Технократи з Кабміну розповідають, хто гальмує держмашину

Професіонали на зарплаті. Технократи з Кабміну розповідають, хто гальмує держмашину
Фото: Наталя Кравчук
90 млн євро від Європи на зарплати новим українським чиновникам «вже були на столі». Хто проморгав ці гроші і хто заважає перезавантаженню іржавої державної махіни – погляд зсередини

Після проведення дострокових парламентських виборів 2014-го року і формування Кабміну уряд і інші державні структури частково оновилися за рахунок нових людей, які вирішили тимчасово покинути бізнес-кар’єру і використати свої менеджерські здібності для служіння державі і проведення реформ. Але проводити реформи в українських реаліях виявилося не так просто. І це можна побачити на прикладі роботи самого Кабміну.

Виявляється влітку 2015-го року структури ЄС пропонували уряду за допомогою прозорих конкурсів залучити ще більше нових спеціалістів в систему державного управління і навіть готові були виділити гроші на ринкові зарплати професіоналам. Про це НВ розповіла Олена Трегуб, директор департаменту координації міжнародних програм Мінекономрозвитку. Але кабмін не розробив чіткої програми залучення нових спеціалістів і критерії оплати їхньої праці, а гроші, які передбачалися на зарплати новим держслужбовцям, пішли на інші програми. Чому так сталося, розповідає сама Трегуб, а також Володимир Семеніхін, директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку.

Починаючи розмову з НВ, Трегуб одразу попереджає, що не збирається порушувати нещодавно затверджені правила етичної поведінки держслужбовця, а лише інформує суспільство про хід реформ.

Олена Трегуб, директор департаменту координації міжнародних програм Мінекономрозвитку

— Коли ви дізналися про можливість підвищення зарплат новим держслужбовцям?

— Десь місяців вісім тому. Коли почалися ці розмови, я відразу сказала, що хочу активно включитися в робочу групу, яка займається цим питанням, тому що вважаю, що це пріоритетна реформа. Всередині державної системи працює недостатньо реформаторів. Тому я просила, щоб мене залучили в цю робочу групу.

Я побачила, що постійно відбувалися якісь зустрічі представників Єврокомісії з нашим урядом і чомусь нас туди не кликали. Коли я запитала Єврокомісію, хто відповідає за цю реформу, з ким ви ведете переговори про ці гроші, вони мені чітко сказали, що це ті люди, яких нам назвав прем’єр. Це міністр кабінету міністрів Ганна Онищенко і її заступник Наталія Гнидюк. Вони організовували цю [робочу] групу, запрошували туди людей з Мінюсту, Мінекономіки, МЗС. Теоретично ми [представники Мінекономрозвитку] були, але практично якось так виходить, що ми лишились поза процесом. Ті люди, які найбільше хотіли і мали волю зробити цю реформу, були відсторонені від цього процесу.

— Від самого початку чия це була ініціатива по підвищенню зарплат новим чиновникам? Єврокомісії?

— Нам відразу сказали, що Єврокомісія буде координувати реформу державної служби, так звану public administration. У них є досвід в цьому і експерти. Але Єврокомісія збиралася допомагати не тільки експертами, а мала в бюджеті своєї міжнародної допомоги 90 млн євро [на зарплати новим чиновникам на 2016 рік].

— Як мала виглядати ця реформа? Прозорі конкурси в усі міністерства?

— Це дуже об’ємна реформа. Реформа зарплат – це частина реформи. І я саме концентруюся на цій частині, тому що вся реформа – реорганізація державної служби, це дуже велика реформа, яка охоплює багато аспектів. Ідея була така, що має бути розроблена стратегія і план дій. План дій повинен був містити елемент того, яким чином ми використовуємо ці 90 млн євро на зарплати, базуючись на яких критеріях ми будемо доплачувати новим фахівцям. Єврокомісія хотіла, щоб ми набрали через прозорі конкурси нових людей, але також щоб ми аргументували, чому ми доплачуємо цим людям. Тобто ці нові спеціалісти мали відповідати за якусь конкретну реформу і отримувати фактично доплату за роботу над реформою і її реалізацією. Ці критерії [доплат] Україна сама повинна була розробити.

— У цьому і полягала функція Секретаріату кабміну, щоб підготувати ці критерії і параметри?

— Як я розумію, стратегія по реформуванню public administration розрахована до 2020 року, але в ній треба було прописати перший етап – action plan, що, наприклад, ми набираємо тисячу нових людей і вже ця тисяча починає працювати і оздоровлювати систему із 300 тис. чиновників. Але ми з чогось починаємо хоча б, якийсь крок робимо. Натомість ця стратегія, розробку якої координував власне Секретаріат кабміну, не містить цієї конкретики і цього елементу. Вона виглядає більше як реферат, як треба усе змінювати. Звичайно, якщо ви не знаєте, як ви будете витрачати ці гроші, то ніхто вам їх не дасть. Тому ці гроші [на зарплати новим людям] перерозподілили на реформу децентралізації.

— Коли це сталося?

— Це сталося наприкінці року. Тобто наша державна машина поділена на людей, яким треба ця реформа, і на людей, яким вона не треба, яким і так добре.

— А що тепер? Які шанси знову отримати цю допомогу?

— Зараз ми публічно висловлюємося про необхідність такої допомоги, з’явилося більше тиску. Про це наш міністр [Айварас Абромавичус] говорив, про це міністр Андрій Пивоварський [міністр інфраструктури] говорить, Олексій Павленко [міністр аграрної політики і продовольства]. Усі нові міністри про це говорять. Теоретично місяців через шість ЄС може спробувати отримати знову гроші на цю реформу, але до цього часу повинен бути action plan і хтось – прем’єр-міністр чи хтось з міністрів має взяти на себе відповідальність за ці переговори. Тому що це все тривало майже рік і ні до чого не призвело.


До розмови підключається Володимир Семеніхін, директор департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Мінекономрозвитку

— До реформи публічної адміністрації я приєднався десь в серпні місяці, до міністерства економіки в липні. До цього я працював маркетинг-директором у приватному секторі. У державі не працював ніколи, для мене це новий досвід. Я приєднався до робочої групи, яка займалася розробкою Стратегії реформи публічної адміністрації.

— Тобто вас, на відміну від Олени Трегуб, туди включили?

— Так, тому що там є блок, який називається «адміністративні послуги». У цьому документі [проекті Стратегії] є конкретика. За свій блок, який стосується адміністративних послуг, я вам можу досить детально і довго розповідати. Але чого бракує цьому документу – це взаємозв’язку окремих компонентів.

— Так чому по зарплатах не вдалося у цьому документі нормально прописати пункти?

— Зараз дійдемо до зарплат. Ще один пункт стратегії стосується кількості державних службовців. І от тут ми починаємо розуміти, що відбувається. Наприклад, в Латвії є 4 тис. державних службовців, якщо платити одному державному службовцю 1 тис. євро на місяць, це 4 млн євро на місяць на зарплати. У рік вийде 48 млн євро, якщо додати доначислення податкового характеру, премії, можливо, ця цифра буде не 48 млн, а 100 млн євро. І ми приходимо до цифри, яку можна умовно назвати ціною публічного сервісу. В Україні 300 тис. державних службовців. 300 тис. помножуємо на 1 тис. євро – це 300 млн євро на місяць і 4,6 млрд євро на рік, додаємо якісь доначислення на фонд зарплати, і вартість утримування буде 5 млрд євро. Це нереально для державного бюджету. До 2020 року в Стратегії прописано скорочення до 150 тис. чиновників і зменшення кількості адмінпослуг.

— Але Олена Трегуб казала про варіант, щоб набрати 1 тис. нових людей-реформаторів, зробити їм нормальні зарплати і з роками підтягувати іншу армію чиновників. Такий підхід розглядався на засіданнях робочої групи?

— Я не знаю.

— Як це ви не знаєте? Ви ж член робочої групи.

— Нас фрагментували по сферах компетенції. Це класичний совковий підхід «в межах компетенції». Ми відповідаємо за що? За свої межі компетенції. За загальний результат – ні. І це та відмінність, яку я спостерігаю в діяльності публічної адміністрації України по відношенню до приватного сектору. В приватному секторі нікого не цікавить, чи в межах своєї компетенції ти зробив все правильно. Якщо на виході лайно – це помилка всієї організації.

— Нові люди поступово втомлюються, йдуть з системи і повертаються в бізнес?

Трегуб:  Так і є. Часто нові люди працюють у нас по три місяці, дивляться, що немає заробітних плат, і йдуть. Покладатися на волонтерів – це нестабільна модель, руйнуються команди. Міністр Пивоварський відкрито про це говорив. Якщо не можна втримати людей, про які реформи можна говорити?

Семеніхін: Зараз дивна ситуація. Люди, які давно працюють, починають називати себе технократами. Старі бюрократи кажуть: я технократ, я все життя цим займаюсь. Становище державного службовця дуже часто використовується для того, щоб займатися вимаганням, витискати з когось неправомірні вигоди.

— Я все одно хочу з’ясувати про зарплати. Якщо збирається вся робоча група, то зарплатне питання не піднімається?

— Робоча група вся не збирається.

— Кожен працює по своєму питанню?

— Люди, які очолюють робочу групу, фрагментували роботу.

— Секретаріат кабміну?

— Так. Секретаріат фрагментував цю роботу. Ми збираємося (Мінекономіки, Мінюст) і говоримо про адміністративні послуги, ведемо фахові дискусії, як зробити більш досконале регулювання в дусі європейських підходів. Ці дискусії ми ведемо у цьому маленькому компоненті цієї стратегії.

— Стратегія вже прийнята?

— Ще не прийнята. Її європейці вже два рази завертали. Думаю, і втретє завернуть.

— Тобто механізм роботи такий: є одна робоча група, але вона поділена на невеликі групи, які відповідають за свої напрямки, і якщо ви хочете сказати щось про зарплати, то це не ваша компетенція і ви не маєте на це права?

— Точно. І нас не запрошують на ці зустрічі.

Трегуб: навіть коли ми активно туди намагаємось потрапити.

— А як саме ви намагаєтесь туди потрапити?

Трегуб: e-mail пишу або смс або офіційний лист.

Семеніхін: Класичний приклад. Замість заступника міністра, яка не може відвідати координаційну групу, приходжу я, а мені кажуть: вибачте, ми вас не можемо туди допустити.

Трегуб: Якщо ця група прозора, вона повинна працювати прозоро. Найбільша драма, що гроші були на столі і Україна їх не взяла і їх вже перенаправили на інше. Стиль роботи чиновників і людей з бізнесу дуже відрізняється. Якщо людина мотивована, з великою зарплатою, вона буде працювати на вихідних, ввечері, і якщо вона буде їздити у відрядження, вона буде не по магазинах ходити, як наші чиновники, а вона буде собі спеціально набивати весь графік зустрічами, щоб ефективно відпрацювати цей час. Я пару разів була присутня при розмовах, коли, наприклад, якийсь керівник викликав своїх людей, хто працює в його департаменті, і казав: мені треба вирішити таку-то проблему, а ці люди, яких він викликав, запитують у нього: а як ви хочете, щоб ми краще зробили? Що значить – як він хоче? Ви ж робите це не для нього, а як краще для українського інтересу! Старі чиновники працюють на те, щоб обслуговувати будь-якого керівника, який буде у них, і йому догоджати.

Я сподіваюся, що реформа державної служби таки буде здійснена, інакше нічого не змінити.

Семеніхін:

— В приватному секторі, коли людину беруть на роботу, їй дають, як правило, ресурси – довіру і можливість себе реалізувати. В залежності від того, яких вона досягає результатів, людина або успішна або неуспішна. Як правило, цей взаємозв’язок оплата-можливості-довіра працює таким чином, що амбітні люди, які хочуть багато чого зробити, будуть гори рухати.

— Скільки ви для себе часу виділили для служби державі за таких умов?

Трегуб: Вже готуюсь на вихід.

Семеніхін: 12 місяців.

Трегуб: Я пропрацювала 10 місяців. Але навіть якщо я піду, хочу щоб цю реформу з зарплатами для нових професіоналів зробили, інакше ми ніколи не створимо системи, яка відстоює державні інтереси, а не власні.

 

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: