25 червня 2017, неділя

Продати лице. Українські IT-стартапи ставлять рекорди за сумами, за які їх купують західні інвестори

коментувати
Продати лице. Українські IT-стартапи ставлять рекорди за сумами, за які їх купують західні інвестори
Колаж НВ
Одесити продали американській компанії перспективний ІТ-стартап за $150 млн. Українські програмісти ставлять фінансові рекорди, навіть незважаючи на тиск органів контролю

У 2013 році одеський підприємець Віктор Шабуров зробив сміливий крок: заради участі в маленькому українському стартапі Looksery пішов з норвезького софтверного гіганта Opera Software, який на той момент коштував $300 млн і приносив більше $60 млн прибутку в рік.

Шабуров надав перевагу команді 15 призерів одеських міських олімпіад з програмування, які Looksery і спонсорував. В результаті вони створили додаток для смартфонів, здатний накладати фільтри на фотографії або відеозображення людини прямо під час зйомки вбудованою камерою. Обличчя можна зробити худим або товстим, збільшити очі і змінити їх колір. Або замінити на зображення кота, який говорить. В результаті створити десятисекундний ролик і переслати друзям. Або використовувати "кіно" в якості аватара в соцмережах.

Забава? Так. Однак влітку 2015 року відеоредактор став кращим додатком року за версією Vogue International. А вже у вересні Looksery, який Шабуров запустив разом з молодим винахідником Юрієм Монастиршиним, за $150 млн придбала американська компанія Snapchat.

Українські учасники угоди коментарів з цього приводу не дають, але у Snapchat підтвердили факт її укладення та суму контракту.


Основатель Looksery Виктор Шабуров предпочел сменить стабильную работу в Opera Software ради рискованного стартапа. И не прогадал
Засновник Looksery Віктор Шабуров волів змінити стабільну роботу в Opera Software заради ризикованого стартапу. І не прогадав


Андрій Колодюк, голова Української асоціації венчурного капіталу, уточнює, що напевно частина оплати здійснювалася акціями покупця. Але все одно угода стала другою за вартістю в історії українських стартапів.

Влітку транснаціональна корпорація Oracle підписала угоду про покупку української компанії Maxymiser — провайдера хмарного софту. Сума угоди не розголошувалася, але експерти оцінювали його в $170-200 млн

У будь-якому випадку, історія Looksery — це прорив. Максим Іщенко, керівник проекту DOU.ua вважає, що вона буде мати величезне значення для ринку: інвестори почнуть охоче давати гроші стартапам, а тим стане трохи легше наймати кадри.

Обсяг ринку створених в Україні програм вже наближається до $1 млрд, але 90 % ІТ-компаній займаються аутсорсингом, тобто програмуванням за сторонніми замовленнями без прав на продукт. Продаж західним інвесторам компаній, що генерують власне програмне забезпечення (ПО), активізують розвиток національних розробників.

Тому приклад Looksery надихає Колодюка: “Цей випадок говорить про те, що в Україні сьогодні можна стати мільйонером за два роки, створивши і продавши яскраву ідею. І необов'язково красти гроші з бюджету або займатися контрабандою нафтопродуктів".

Ризикова справа

Шабуров — не новачок на ринку. Кілька років тому він створив компанію з розробки ПЗ для мобільних пристроїв SPB Software. У 2011‑му російський Яндекс викупив її за $38,4 млн. Таке починання бізнесмена — ресурс Handster — за $10 млн придбала Opera. Шабуров отримав посаду віце-президента у норвезької компанії.

Однак він повернувся на батьківщину, почавши працювати з молодими одеситами. Вклавши в їх ідею близько $2 млн — так оцінює інвестиції в Looksery Денис Довгополий, директор-керівник GrowthUP Group,— Шабуров виграв у 75 разів більшу суму.

Учасники ринку вважають, що успіх забезпечила не тільки ідея, але й її грамотна розкрутка. Ще влітку 2014 року, створивши бета-версію Looksery, одеська команда запустила на спеціалізованій онлайн-майданчику Kickstarter збір коштів на свій продукт. Але головною метою була популяризація проекту.


Глава Украинской ассоциации венчурного капитала Андрей Колодюк считает, что успешные стартапы могут продолжить свою жизнь только за рубежом
Голова Української асоціації венчурного капіталу Андрій Колодюк вважає, що успішні стартапи можуть продовжити своє життя тільки за кордоном


Про програму дійсно заговорили в американських ЗМІ: CNN, Forbes, Business Insider, VentureBeat, Wired. Продукт відзначила й команда супергіганта Apple. В результаті додатком українців скористалися такі зірки, як Джастін Бібер, Red Hot Chilly Peppers і Die Antwoord, а також багато інших.

Унікальний пул шанувальників допоміг наростити продажі — і команда швидко вийшла на прибуток, отримавши $12 млн прибутку в рік. А далі з'явився Snapchat, який зробив пропозицію, і одесити не змогли відмовити.

Наснага і реальність

Ажіотаж, який викликала на українському ринку угода, легко пояснити: подібні проекти можуть стати локомотивом не тільки галузі, але і всієї економіки країни.

Прикладом може служити історія Ізраїлю. Після того, як три тамтешніх студента продали за $400 млн програму для віртуального спілкування ICQ, в країні стався справжній IT-бум.

“Успішний стартап — це як рок-зірка. Уявіть, що Metallica родом з України. Чи це корисно для країни? Так",— каже Іщенко. Він впевнений: чим більше таких історій успіху, тим більше інтерес до індустрії. І тим вищі шанси отримати наступну зірку.

Україна займає четверте місце у світі за кількістю сертифікованих IT-фахівців і третє в Європі за обсягом створення аутсорсингових програм. У 2014‑му обсяг ринку на експорт перевищив $700 млн, в галузі задіяно 65 тис. осіб.

При цьому зростає і ринок оригінальних розробок. Сумарні інвестиції в стартапи в Україні за останні п'ять років перевищили $240 млн, що набагато більше, ніж у будь-якій країні Східної чи Центральної Європи. Та й сама IT-індустрія в Україні швидко розвивається: за останні шість років — зі швидкістю 30-35 % в рік. Однак до показників світових лідерів — США, Індії та інших — Україні далеко.

Багато в чому тому, що успіх Looksery і Maxymiser має зворотний бік: творці обох проектів після вдалих угод покинули батьківщину. У підсумку талановита українська команда, уточнює Ярослав Кологривов, генеральний директор наукового парку "Київська політехніка", перетворюється на талановиту американську команду.

Випадки міграції вдалих українських стартапів — це не виняток, а правило. Експерти пояснюють: зібрати розумних хлопців, створити продукт, скориставшись низьким рівнем зарплат і їх талантом, запатентувати його в США, там же продати і поїхати з країни — технологія виробництва вітчизняних стартапів.


Сооснователь Looksery Юрий Монастыршин не просчитался, когда решил заняться разработкой собственного стартапа
Співзасновник Looksery Юрій Монастиршин не помилився, коли вирішив зайнятися розробкою власного стартапу


А інакше і бути не може, вважає Колодюк. Держава не створює IT-компаніям умов для нормальної роботи, що робить Україну абсолютно неконкурентною в цьому плані. У країні є венчурні інвестори, готові вкласти в проекти ще на стадії ідей, є підприємницький і технологічний талант. Але все це перетворюється на нуль завдяки зарегулированному адмініструванню бізнесу, податковими складнощами і підвищеною активністю правоохоронних і фіскальних органів.

Тільки за останні тижні кілька IT-компаній стали об'єктами звинувачень і обшуків з боку міліції та податківців. У вересні через це дніпропетровська фірма 908 вивезла всіх співробітників в Польщу. Про це розповів НВ співзасновник компанії Андрій Хорсєв. Співробітники міліції, за його словами, провели обшуки в офісі та вдома у засновників, вилучили документи і обладнання. І все це лише з метою "розібратися" в діяльності фірми.

За схожим сценарієм розвивалися події і в дніпропетровському офісі компанії Luxoft, яку перевірили з пристрастю співробітники СБУ після подій у 908. Вражені завзятістю спецслужби, представники фірми заявили про переведення більшої частини персоналу з України в Європу.

Приблизно в той же час обшуки пройшли і в київських офісах компаній Divan.tv, NIX Solutions і Intego.

"Давайте чесно: наші айтішники валять не тому, що їм за кордоном надають кращі умови, а тому, що тут хреново",— говорить Довгополий з GrowthUP Group.

Учасники IT-сектора все ще сподіваються, що представники закону одумаються. "Не заважайте нам, і ми принесемо в Україну дуже багато грошей",— заклинає Андрій Михайлов, співзасновник стартапу Competera.

Ознак того, що влада його почула, поки немає.

Матеріал опублікований в НВ №36 від 2 жовтня 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: