1 травня 2017, понеділок

Прибрати не можна залишити. Як у Києві демонтують пам'ятники комуністичної епохи

Повалений в грудні 2013-го пам'ятник Леніну на київській Бессарабці став початком масштабної декомунізації в країні

Повалений в грудні 2013-го пам'ятник Леніну на київській Бессарабці став початком масштабної декомунізації в країні

Три дні тому, 21 травня, в Києві повинен був остаточно завершитися процес декомунізації. НВ з'ясовувало, чому столиці не вдалося вкластися у терміни, та чи все, що потрапляє під закон, потрібно демонтувати

Згідно із законом про декомунізацію, демонтажу підлягають пам'ятники комуністичним діячам, а також об'єкти, що містять символіку комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів 1971-1991 років. Крім того, перейменуванню підлягають об'єкти топоніміки – площі, вулиці та інше.

найяскравішим прикладом боротьби із залишками комуністичного режиму в Києві, стало знесення пам'ятника Леніну на Бессарабській площі в грудні 2013-го. Після закрили і лик Ілліча на станції метро Театральна. Слідом за вождем зі своїх постаментів зникали, наприклад, комсомольці 20-х років у парку Нивки, комуніст Дем'ян Коротченко біля метро Берестейська, впав бюст комуніста Андрія Іванова. З карти Києва зникли вулиці Артема, Фрунзе, Колективізації, провулок Щербакова та ряд інших об'єктів. Днями силами невідомих були демонтовані пам'ятники ще двом радянським діячам, Віталію Примакову та Василю Боженку. Але позбутися вдалося не від усього.


Активисты валят памятник Ленину в Киеве, декабрь 2013.
Активісти валять пам'ятник Леніну в Києві, грудень 2013.


За даними Володимира В'ятровича з Українського інституту національної пам'яті, сьогодні в столиці залишається близько 13 об'єктів радянської епохи. З них 8 – це пам'ятники Леніну, які знаходяться на території заводів. Йдеться, наприклад, про Київський судноремонтний завод на Набережно-Луговій, заводи Арсенал, Більшовик, Київський електровагоноремонтний завод на вулиці Мазепи.

«Має бути демонтовано і зображення Леніна на станції метро Театральна, яке зараз просто закрите. Думаю, це можна зробити – швидше за все, воно там встановлено як декоративний елемент», - коментує НВ В'ятрович.

За словами міського голови Віталія Кличка, декомунізація затягнулася, тому що не всі об'єкти можна легко і швидко демонтувати.

«Майже 150 вулиць вже перейменовані, залишилося ще близько десяти. В цьому напрямку робота триває. Що стосується пам'яток, то деякі з них дуже складно і дорого демонтувати, але процес продовжується відповідно до вимог закону», - коментує НВ Кличко.

У чиновників, як виявилося, трохи помилкові уявлення про те, що є витвором мистецтва

Мер також додає, що останнім часом на теми декомунізації по-київськи з'явилося дуже багато спекуляцій.

На думку Євгенії Моляр, куратора проекту Soviet Wallstone in Ukraine від фонду Ізоляція, тим, хто шукає винних у саботажі цього закону, варто пошукати серед авторів документа. Вона каже – він явно провальний.

«Закон, як виключно популістський захід, не передбачає успішного виконання. Оскільки не містить чітких критеріїв і певних понять, наприклад, таких як: "пропаганда символіки", "публічне використання", "витвір мистецтва", тощо. Немає інструментів і можливостей для його виконання», - говорить Моляр.

Як приклад вона наводить радянські мозаїки – те, що і намагається зберегти за допомогою свого проекту. Згідно ст. 4 закону про декомунізацію, мозаїки не підпадають під його дію, оскільки є творами мистецтва. Але і тут є своє "але".

«У чиновників, як виявилося, трохи помилкові уявлення про те, що є витвором мистецтва. Наприклад, у Києві, на станції метро Палац Україна фанерою закрили мозаїку авторства Степана Кириченка із зображенням червоноармійця. У Харкові нещодавно заштукатурили величезне панно Сергія Світлорусова в Інституті наднизьких температур. Все відбувається безсистемно і хаотично, дуже складно відстежувати та попереджати такі дії», - пояснює Моляр.

Прибрати або залишити

Перешкодою для остаточної декомунізації Києва є і спірні скульптурні об'єкти – такі, на яких присутня радянська символіка, але прибрати її нелегко. Один з них Батьківщина-Мати висотою 102 м. У лівій руці вона тримає щит, де зображений радянський герб; серп і молот.


Фото: скриншот из видео. vimeo.com/109395884
Фото: скріншот з відео. vimeo.com/109395884


«Цей герб потрібно зняти або закрити. Але демонтувати його буде не так легко, адже це монументальна фігура, де важливі розміри, вага і все інше», - розповідає В'ятрович.

Ще один спірний об'єкт – Арка Дружби народів. Під нею встановлено 6-метровий монумент трудящих – українця та росіянина, які спільно підняли над головами стрічку Дружби народів. На постаменті напис: «В ознаменування возз'єднання України з Росією». Однак, за словами В'ятровича, під дію закону вона не потрапляє. Він каже: в Українського інституту національної пам'яті навіть є ідея, що можна було б спорудити на місці арки.


uk.wikipedia.org
Фото: uk.wikipedia.org


«Ми підтримуємо ідею створення там меморіалу загиблим воїнам АТО. Навіть готові запропонувати саме там спорудити національний пантеон пам'яті загиблих у часи незалежної вже України, та у складі цього пантеону може бути меморіал воїнам АТО», - каже В'ятрович.

На думку києвознавця Григорія Мельничука, і Арку Дружби народів , і Батьківщину Мати варто «перезавантажити», але рішення повинно прийматися на конкурсній основі. Він виділяє й інші спірні точки в Києві. Наприклад, пам'ятник Миколі Щорсу на перехресті вулиці Симона Петлюри та бульвару Тараса Шевченка. Це кінна статуя висотою 13,8 м.

Це 70 тонн граніту! І потрібна спецтехніка, щоб його зняти і перевезти. А на це необхідні бюджетні кошти

«З одного боку, – очевидний персонаж радянської міфології, з іншого – пам'ятник цікавий з точки зору мистецтва, це один з небагатьох кінних пам'ятників у Києві. Це для багатьох причина захисту його від демонтажу - і привід зробити хороший музей радянських пам'ятників», - пояснює Мельничук.

У Кличка додають: і Батьківщина Мати, і пам'ятник Щорсу – об'єкти Міністерства культури. Без її висновків займатися демонтажем тут не можна. Правильно буде чекати, поки ці об'єкти передадуть місту.

Неподалік від метро Либідська досі стоїть на своєму постаменті і пам'ятник чекістам – людям, які боролися з «контрреволюцією» і розстрілювали тих, хто посмів засумніватися в радянській владі. За часів незалежної України на цей монумент нападали тричі: у 2009-му відбили кепку і ніс з одного обличчя, у 2013-му написали на постаменті Кати України, а 28 квітня цього року скульптуру намагалися знести представники Комітету визволення політв'язнів, лідером якої є Микола Коханівський.


Roman Romaniuk via Facebook
Спроба знести пам'ятник чекістам. Фото: Roman Romaniuk via Facebook


Столична влада досі не знесла цей монумент тому, що на це немає фінансів, говорить, у свою чергу, міський голова.

«Це 70 тонн граніту! І потрібна спецтехніка, щоб його зняти і перевезти. А на це необхідні бюджетні кошти. І з цією проблемою ми теж зараз розбираємося», - коментує Кличко.

Куди подіти вождів

Ще одне важливе питання – що робити зі знесеними скульптурами потім. Після того, як в Україні почався масовий «ленінопад», громадські діячі та представники влади почали обговорювати можливість створення спеціального музею під відкритим небом.

Передбачалося, що демонтовані монументи вивезуть, наприклад, на територію Національного експоцентру України, більш відомого як ВДНГ. Після цього називалося ще кілька місць – фігурував і Музей національного побуту Пирогово, і Музей авіації, і ділянка 50 га на вулиці Зрошувальній у Дніпровському районі, територія навколо тієї ж Батьківщини Матері, ділянка по вулиці Бережанській в Оболонському районі. Але остаточне місце все ще не обрали.


Памятник Щорсу. Фото: uk.wikipedia.org
Пам'ятник Щорсу. Фото: uk.wikipedia.org


«Сьогодні ми ведемо попередні переговори з деякими установами, де є майданчики, на яких можна було б розмістити музей тоталітаризму. Але остаточне рішення про те, де саме він буде знаходитися, має прийняти Київрада», - пояснює Кличко.

У Київраді кажуть, що остаточного рішення поки немає.
«Ми розглядаємо такі варіанти як Пирогово, Парк Партизанської Слави, Малий Ботанічний сад, Парк Нивки, а також ВДНГ. В експертному середовищі вважають, що оптимальним місцем для Музею тоталітаризму є Експоцентр України, він же – ВДНГ. Проте, поки що конкретних домовленостей з керівництвом Експоцентру, який сьогодні на балансі Державного управління справами, немає», - коментує заступник міського голови-секретар Київради Володимир Прокопів.
За його словами, Інститут національної пам'яті спільно з фахівцями, зокрема, з арт-менеджером і громадським діячем Володимиром Кадигробом зараз розробляють концепцію майбутнього музею. Якщо їх бачення музею не буде йти врозріз з недавно розробленою концепцією розвитку самого ВДНГ, музей тоталітаризму буде створений саме там. Як кажуть у Київраді, за статусом музей, швидше за все, буде комунальним підприємством.

«Я думаю, що музей був би важливою туристичною пам'яткою міста. Такого роду парки є, наприклад, у Будапешті, біля Вільнюса, і люди туди ходять, це цілком популярні об'єкти», - вважає у свою чергу, В'ятрович.

Такої ж думки і Мельничук. Музеї радянського мистецтва – поширена практика, і при правильній подачі це може бути популярним об'єктом, говорить він. Але тут важливо дотримуватися тонкої грані, щоб подібні музеї залишилися лише способом нагадати про ті сторінки нашої історії, але не перетворилися місця популяризації комуністичної ідеології.

У той же час, на думку Моляр, у цьому питанні спочатку порушений причинно-наслідковий зв'язок. Спочатку, каже вона, потрібно було подумати і створити музей, а вже потім підписувати накази про демонтаж та перенесення скульптури в цей музей.

«А так, виходить, що треба десь ці об'єкти зберігати до того часу, поки створять музей. Хтось повинен відповідати за них», - додає Моляр.

На даний момент символи червоної епохи вивозять на територію аеропорту Київ в Жуляни – там їх тимчасово розмістять на одному з відкритих майданчиків.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Крупним планом ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: